Комбітуб - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КОМБІТУБ

(COMBITUB)

Склад:

діючі речовини: 1 таблетка   містить рифампіцину 150 мг, піразинаміду 400 мг, етамбутолу гідро хлориду 275 мг, ізоніазиду 75 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, шелак, тальк, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, магнію стеарат;

покриття:  гіпромелоза,  олія рицинова, діетилфталат, титану діоксид (Е 171), жовтий захід FCF (Е 110).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

Комбіновані протитуберкульозні   засоби. Код АТС J04A M06.

Клінічні характеристики.

Показання.

Туберкульоз (початкова фаза легеневого і поза легеневого   процесу), у тому числі у комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату. Тяжкі захворювання печінки та нирок, епілепсія та схильність до судом, запалення зорового нерва, катаракта, запальні захворювання очей, діабетична ретинопатія, подагра, гіперурикемія. Період вагітності і годування груддю. Дитячий вік до 18 років.

Спосіб застосування та дози.

Добову дозу встановлюють з урахуванням маси тіла пацієнта. Пацієнтам з масою тіла 30 - 39 кг – по 2 таблетки, 40 - 54 кг – по 3 таблетки, 55 - 70 кг – по 4 таблетки, більше 70 кг – по 5 таблеток. Таблетки приймають 1 раз на добу, запиваючи повною склянкою води, протягом 2 - 3 місяців.

Побічні реакції.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, роздратованість, ейфорія, безсоння, сонливість, парез, судоми, парестезії, оніміння кінцівок, периферична невропатія, неврит та атрофія зорового нерва, атаксія, дезорієнтація, поліневрит, психози, зміна настрою, депресії, галюцинації, сплутаність свідомості; у хворих на епілепсію можуть почастішати напади, периферичний неврит, зниження гостроти зору.

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, стенокардія, підвищення артеріального тиску.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, зниження апетиту, псевдомембранозний ентероколіт, гіпербілірубінемія, гастралгія, токсичний гепатит, загострення пептичної виразки, металевий присмак у роті, підвищення активності печінкових трансаміназ, лужної фосфатази, стоматит, сухість у роті, печія, анорексія, біль у животі, запор, метеоризм.

З боку органів кровотворення і системи гемостазу: тромбоцит опенія, сидеробластна анемія, гіперкоагуляція, спленомегалія, транзиторна лейкопенія, агранулоцит оз, гемолітична анемія, метгемоглобінемія, підвищення концентрації сироваткового заліза, васкуліт.

З боку сечовидільної системи: підвищення рівня сечовини та сечової кислоти, гемоглобінурія, затримка сечі (у чоловіків), гематурія, гостра ниркова недостатність, нефронекроз, інтерстиціальний нефрит, дизурія.

З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія, артрит.

Алергічні реакції: шкірні висипи, свербіж, гіпертермія, кропив’янка, еозинофілі я, ангіо невротичний набряк, бронхоспазм, пропасниця, пемфігоїд, ексудативний або ексфоліативний дерматит.

Інші: порфірія, дисменорея, міастенія, гіперурикемія, загострення подагри, акне, фото сенсибілізація; дуже рідко – гінекомастія, менорагія, схильність до кровотеч і крововиливів, кандидоз.

Передозування.

Симптоми: зниження гостроти зору, порушення функції печінки, нудота, блювання, сонливість, втрата свідомості, зорові галюцинації, запаморочення, порушення мовлення, гепатомеганія, жовтуха, кома; забарвлення шкіри, сечі, поту, слини, сльозової рідини та калу в коричнево-червоний або помаранчевий колір. Інтенсивність забарвлення пропорційна прийнятій дозі препарату.

Лікування: промивання шлунка, приймання активованого вугілля. При розвитку тяжкого ураження печінки – застосування форсованого діурезу або екстракорпорального діалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності препарат протипоказаний! Під час лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Діти.

Безпека та ефективність застосування препарату у дітей віком до 18 років не вивчені, тому не рекомендується призначати Комбітуб пацієнтам цієї вікової категорії.

Особливості застосування.

Призначення препарату має бути обґрунтовано з урахуванням функціонального стану органів, з боку яких спостерігаються побічні явища. При застосуванні препарату кожні 2 - 3 тижні необхідно контролю вати стан нирок, печінки (рівень аспарагінамінотрансфер ази), визначати рівень протромбіну, сечової кислоти, глюкози, робити загальний аналіз крові, консультуватись з окулістом та невропатологом.

Під час лікування препаратом у разі застосування пероральних контрацептивів необхідне додаткове застосування негормональних засобів контрацепції.

Треба пам’ятати, що метаболіти рифампіцину забарвлюють сечу, слину та інші біологічні рідини у коричнево-червоний або помаранчевий колір.

Зловживання алкоголю підвищує токсичний вплив на печінку та послаблює дію препарату.

Під час лікування препаратом від вживання алкоголю слід відмовитися.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування авто транспортом та роботи зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Препарат знижує ефективність дози антикоагулянтів непрямої дії (при одночасному застосуванні), знижує ефективність пероральних контрацептивів, верапамілу, системних бета-адреноблокаторів, пероральних цукрознижувальних препаратів, дигоксину, заксону, кортикостероїдів, фенітоїну, хінідину, протигрибкових засобів.

Препарат   підсилює вираженість ефекту фенітоїну, як сонливість та атаксія. При прийомі разом з преднізолоном, останній знижує концентрацію ізоніазиду в плазмі крові, особливо у повільних ацеляторів. При застосуванні препарату разом з гідроксидом алюмінію значно знижується абсорбція етамбутолу, тому потрібно вибрати альтернативний антацид. Препарати, які мають нейротоксичний вплив, посилюють нейро токсичність етамбутолу.

Піразинамід знижує концентрацію ізоніазиду в сироватці крові; підвищує концентрацію сечової кислоти у плазмі крові і знижує ефективність проти подагричних засобів (алопуринолу, сульфінпіразону) при одночасному застосуванні.

Преднізолон суттєво знижує концентрацію ізоніазиду в плазмі крові.

Пробеніцид може підвищувати концентрацію рифампіцину в плазмі крові.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Комбінований протитуберкульозний препарат, дія якого обумовлена складовими компонентами.

Рифампіцин – напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії, чинить бактеріостатичну, а у високих дозах і бактерицидну дію, проявляє активність щодо М.tuberculosis (як внутрішньоклітинних, так і зовнішньо клітинних) і є протитуберкульозним препаратом першого ряду. Рифампіцин пригнічує ДНК-залежну РНК-полімер азу, яка відповідає за синтез геному бактерій.

Етамбутол – хіміотерапевтичний препарат, який чинить бактеріостатичну дію щодо мікобактерій туберкульозу, резистентних до інших протитуберкульозних засобів. Механізм туберкулостатичної дії пов’язаний з гальмуванням синтезу нуклеїнових кислот у бактеріальній клітині. Етамбутол є активний майже всіх штамів М.tuberculosis, у тому числі і М.bovis і M.kansasii.

Ізоніазид – протитуберкульозний препарат, похідний ізонікотинової кислоти. Ізоніазид виявляє високу активність відносно мікобактерій туберкульозу, особливо тих, які діляться з високою інтенсивністю. Позитивний результат лікування спостерігається при комбінації ізоніазиду з іншими протитуберкульозними препаратами. Механізм дії – пригнічення синтезу міколівої кислоти, яка є компонентом клітинної стінки бактерії. Для М.tuberculosis мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) ізоніазиду становить 0,05 - 0,025 мг. Резистентність до ізоніазиду виникає швидко, коли його застосовують як моно терапію.

Піразинамід – діє на мікобактерії, стійкі до туберкулостатичних препаратів 1-го та 2-го ряду. Чинить бактерицидну дію в кислому середовищі. Для виявлення своєї активності він перетворюється в активну форму під дією фементів, піразинову кислоту. Добре проникає в осередок туберкульозного ураження, активність речовини не знижується у кислому середовищі казеозних мас, тому її призначають при казеозних лімфаденітах, туберкул омах та казеозно-пневмонічних процесах. При лікуванні одним піразинамідом швидко розвивається резистентність, тому піразинамід комбінують з іншими туберкулостатичними препаратами. МІК піразинаміду in vitro становить 20 мг/л. Піразинамід не діє на атипові мікобактерії.

Фармакокінетика.   Не досліджувалась.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки капсулоподібної форми, вкриті оболонкою оранжевого кольору з рожевим відтінком.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25 º С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у стрипі, по 4, 6 або 10 стрипів у картонній упаковці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Сімпекс Фарма Пвт. Лтд., Індія.

Місцезнаходження.

Б-4/160, Сафдарджанг Енклав, Нью Делі – 110 029.

Інструкція відсутня