Лекор - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЛЕКОР

(LEKOR)

Склад.

діюча речовина: ніфуроксазид;

5 мл суспензії містять ніфуроксазиду 200 мг;

допоміжні речовини: метилпарабен (метилпарагідроксибензоат) (Е 218), цукор, карбомер, кислота лимонна, моногідрат, емульсія симетикону, ароматизатор харчовий «банан», натрія гідроксид, вода очищена.

Лікарська форма. Суспензія   оральна.

Фармакотерапевтична група. Антидіарейні препарати; засоби, що застосовуються для лікування інфекційно-запальних захворювань кишечнику. Ніфуроксазид.

Код АТС А 07А Х 03.

Клінічні характеристики.

Показання. Гостра діарея інфекційного генезу у дітей та дорослих; хронічний коліт, ентероколіт інфекційного походження; комплексне лікування дисбактеріозу кишечнику.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату, в т. ч. до інших похідних 5-нітрофурану;

• цукровий діабет;

• дитячий вік до 1-го місяця.

Спосіб застосування та дози. Ніфуроксазид застосовують внутрішньо, незалежно від прийому їжі, через рівні проміжки часу. Перед застосуванням суспензію необхідно збовтати. Для дозування використовується мірна ложка (ємність 5 мл), градуйована по 2,5 мл, яка вкладена в упаковку.

Діти віком від 1 до 6 місяців: по 2,5 мл суспензії 2-3 рази на добу.

Діти віком від 7 місяців до 2 років: по 2,5 мл суспензії 4 рази на добу.

Діти віком від 3 до 7 років: по 5 мл суспензії 3 рази на добу.

Діти старше 7 років та дорослі: по 5 мл суспензії 4 рази на добу.

Курс лікування - 5–7 днів. Тривалість терапії не повинна перевищувати 7 днів.

Побічні реакції. Рідко – біль у животі, нудота, посилення діареї. Ці симптоми не потребують припинення лікування препаратом. У поодиноких випадках можлива індивідуальна гіпер чутливість до препарату (задишка, шкірні висипання, свербіж), яка вимагає відміни препарату та проведення симптоматичної терапії.

Передозування. Випадки передозування не описані. У разі передозування рекомендується промивання шлунка і симптоматичне лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Немає даних відносно несприятливого впливу на плід при застосуванні Ніфуроксазиду під час вагітності, але по можливості слід уникати його застосування. За необхідності, під наглядом лікаря, препарат можна призначати жінкам, які годують груддю.

Діти. Не застосовувати дітям віком до 1-го місяця.

Особливості застосування. При лікуванні гострої діареї варто проводити ре гідратаційну терапію (перорально або парентерально, залежно від стану хворого). Не слід обмежуватися застосуванням тільки Ніфуроксазиду при лікуванні діареї, ускладненої сепсисом, оскільки препарат не всмоктується в кишечнику і не надходить до кровотоку. Під час лікування Ніфуроксазидом протипоказано вживати алкоголь (можливий розвиток дисульфірамоподібної реакції (гіперемія шкіри, відчуття жару, шум у вухах, затруднене дихання, тахікардія, почуття страху)). Ніфуроксазид містить сахарозу, що слід враховувати при призначенні препарату хворим на цукровий діабет. До призначення суспензії грудним дітям необхідно виключити дефіцит ферментів, які розщеплюють сахарозу.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Ніфуроксазид не рекомендується застосовувати одночасно з сорбентами, а також з препаратами, до складу яких входить етанол.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Ніфуроксазид – кишковий антисептик, похідне 5-нітрофурану; активний відносно більшості збудників кишкових інфекцій (у тому числі штамів-мутантів, стійких до інших протимікробних засобів): грам позитивних (родина Staphylococcus) і грам негативних (родина Enterobacterіаceae: Escherichia, Citrobacter, Enterobacter, Klebsiella, Salmonella, Shigella, Proteus, Yersinia), а також Vibrio cholerae. Не активний відносно бактерій роду Pseudomonas і роду Proteus (вид Proteus inconstans), а також штамів підгрупи A виду Providentia alcalifaciens.

Припускається, що препарат гальмує активність дегідрогеназ і порушує синтез білків у патогенних бактеріях. У середньо терапевтичних дозах виявляє бактеріостатичну активність, а в більш високих – діє бактерицидно. Ефект виявляється з перших годин лікування. У терапевтичних дозах практично не порушує рівноваги мікрофлори кишечнику; не спричинює розвитку резистентних штамів патогенних мікро організмів і перехресної стійкості бактерій до інших протимікробних засобів, що дозволяє, за необхідності, при генералізованих інфекціях призначати його в комплексній терапії із системними препаратами. При кишкових інфекціях вірусного генезу запобігає розвитку бактеріальної суперінфекції.

Фармакокінетика. Після перорального прийому практично не всмоктується з ШКТ, створюючи високу концентрацію діючої речовини в кишечнику. Завдяки таким фармакокінетичним особливостям препарат чинить виключно ентеральну антисептичну дію, не має системної антибактеріальної активності, не спричинює загально токсичних ефектів; виводиться з організму з калом. Препарат не впливає на клінічні і біохімічні показники крові.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: суспензія жовтого кольору з банановим запахом. При зберіганні може злегка седиментувати, але при збовтуванні повертається до однорідного стану.

Термін придатності. 2 роки. Не слід застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ^оС. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 100 мл у контейнері темно-коричневого кольору та картонній пачці з дозуючою ложкою.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Спільне українсько-іспанське підприємство " Сперко Україна".

Місцезнаходження.   Україна, 21027,   м. Вінниця, вул. 600-річчя, 25.

Тел.: + 38(0432)52-30-36.  E-mail: trade@sperco.com.ua

www.sperco.com.ua

Лекор — противомикробный препарат группы нитрофурана, применяемый при кишечных инфекциях. Препарат тормозит активность дегидрогеназ и нарушает синтез белков в патогенных бактериях, оказывает бактерицидное действие. Препарат активен в отношении большинства возбудителей кишечных инфекций, в том числе штаммов-мутантов, устойчивых к другим противомикробным средствам. К препарату чувствительны Staphylococcus spp., Escherichia spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp., Kiebsiella spp.. Salmonella spp., Shigella spp., Yersinia spp., а также Vibrio spp. Лекор проявляет также активность в отношении некоторых простейших: Entamoeba hystolytica, Blastocystis hominis, Trychomonas vaginalis. В терапевтических дозах практически не нарушает равновесия симбиотической бактериальной флоры толстого кишечника, не способствует развитию резистентных штаммов патогенных микроорганизмов, не вызывает перекрестной резистентности бактерий к другим противомикробным препаратам, что позволяет в случае необходимости назначать его в комплексной терапии с системными противомикробными препаратами при генерализованных и тяжелых инфекциях. Препарат действует в просвете кишечника, не абсорбируется, создавая высокую местную концентрацию действующего вещества. Полностью выводится с калом. Скорость выведения зависит от дозы препарата и перистальтической активности ЖКТ.

диарея инфекционной этиологии у детей и взрослых, острые и хронические энтероколиты инфекционной этиологии, синдром дисбиоза кишечника, а также в качестве компонента деконтаминационной терапии перед хирургическими вмешательствами на органах брюшной полости.

взрослым и детям в возрасте старше 6 лет назначают по 1 капсуле 4 раза в сутки независимо от приема пищи. Максимальная суточная доза — 800 мг. Курс лечения составляет в среднем 3–6 дней.

повышенная чувствительность к компонентам препарата и производным 5-нитрофурана.

препарат обычно хорошо переносится. При повышенной чувствительности к производным нитрофурана могут развиться аллергические реакции с вовлечением кожных покровов. В исключительных случаях, как и при применении других нитрофурановых производных, могут возникать тяжелые реакции гиперчувствительности, в том числе ангионевротический отек и анафилактический шок. В этих случаях необходимо обеспечить проходимость дыхательных путей, назначить адреналин, в/в введение инфузионных р-ров, ГКС.

при лечении диареи обязательным является проведение регидратационной терапии (как правило, перорально, в тяжелых случаях — парентерально). Препарат не назначают в качестве монотерапии для лечения кишечных инфекций тяжелой степени или осложненных сепсисом, так как Лекор не абсорбируется в кишечнике и не попадает в кровоток. При лечении Лекором не следует употреблять алкоголь из-за возможности развития дисульфирамоподобной реакции.

Период беременности и кормления грудью. Тератогенного и эмбриотоксического влияния нифуроксазида не регистрировали, но из-за отсутствия достаточного количества наблюдений назначение Лекора во время беременности возможно только тогда, когда ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода. Так как системная абсорбция Лекора минимальна или отсутствует, препарат не выделяется в грудное молоко, поэтому его можно принимать в период кормления грудью.

Управление транспортными средствами или работа с другими механизмами. Лекор не влияет на скорость психомоторных реакций.
Дети. Лекор в форме капсул показан для лечения детей в возрасте старше 6 лет.

Лекор не рекомендуется принимать одновременно с сорбентами, а также с препаратами, содержащими спирт.

не описана. При передозировке рекомендуется отменить препарат, промыть желудок и провести симптоматическую терапию.

при температуре до 25 °C.