Левокарбгексал - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЛевокарбГЕКСАЛ^®

(LevocarbHEXAL^®)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: таблетки 100/25 мг: оранжево-коричневі, круглі, двояковогнуті таблетки, з округлими краями; на поверхні таблеток допускається мармуровість;

таблетки 200/50 мг: оранжево-коричневі, круглі, двоопуклі таблетки; на поверхні таблеток допускається мармуровість;

склад: таблетки 100/25 мг: 1 таблетка пролонгованої дії містить леводопи 100 мг, карбідопи (у вигляді моногідрату) 25 мг;

таблетки 200/50 мг: 1 таблетка пролонгованої дії містить леводопи 200 мг, карбідопи (у вигляді моногідрату) 50 мг;

допоміжні речовини: гідроксипропілм етилцелюлоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота фумарова, натрію стеарилфумарат, хіноліновий жовтий (Е 104), макрогол 6000, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171).

Форма випуску.   Таблетки пролонгованої дії.

Фармакотерапевтична група. Протипаркінсонічні засоби. ДОФА та її похідні.

Код АТС N04В А 02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. ЛевокарбГЕКСАЛ^® є комбінацією інгібітора декарбоксил ази карбідопи і метаболічного посередника дофаміну леводопи у формі таблеток пролонгованої дії на полімерній основі.

ЛевокарбГЕКСАЛ^® особливо показаний для зменшення періоду загальмованості у пацієнтів, яких раніше лікували звичайною комбінацією леводопи з інгібітором декарбоксил ази і в яких мають місце прояви дискінезії та рухових флуктуацій.

Леводопа проникає через гематоенцефалічний бар‘єр і в мозку декарбоксилюється до дофаміну, який ефективно впливає на симптоми хвороби Паркінсона. Карбідопа через гематоенцефалічний бар‘єр не проникає і тому інгібує екстра церебральне декарбоксилювання леводопи. Як наслідок – велика кількість леводопи проникає в головний мозок і перетворюється на дофамін. Останнє дозволяє уникнути приймання великих доз леводопи через короткі інтервали. При цьому швидше спостерігається покращання клінічного стану і водночас зменшуються шлунково-кишкові і серцево-судинні побічні ефекти, пов‘язані з підвищенням рівня екстра церебрального дофаміну.

Фармакокінетика. Фармакокінетика таблеток пролонгованої дії вивчалась у пацієнтів з хворобою Паркінсона.

У дослідженнях in vivo абсорбція леводопи після застосування леводопи/карбідопи 200/50 мг з повільним вивільнення триває понад 4 - 6 год. Завдяки цьому коливання концентрацій леводопи в плазмі відзначаються у вужчих рамках, ніж при застосуванні таблеток леводопи/карбідопи зі швидким вивільненням.

Біодоступність леводопи з таблеток пролонгованої дії (що містять у своєму складі леводопу/карбідопу) становить приблизно 70% порівняно з таблетками у лікарській формі зі швидким вивільненням. Через це добова доза леводопи в таблетках леводопи/карбідопи пролонгованої дії повинна бути вища, ніж в таблетках із швидким вивільненням.

Середній час досягнення максимальних концентрацій у плазмі був дещо меншим для таблеток пролонгованої дії леводопи/карбідопи 100/25 мг порівняно з таблетками леводопи/карбідопи пролонгованої дії 200/50 мг (майже 2 год для останніх).

Прийом їжі не впливає на абсорбцію леводопи, але знижує біодоступність карбідопи на 50%, а максимальну концентрацію в плазмі – на 40%. При цьому зниження рівнів карбідопи в плазмі не має клінічного значення.

У присутності карбідопи леводопа метаболізується до амін окислот і, меншою мірою, до похідних катехоламінів.

Усі метаболіти виділяються нирками.

Показання для застосування. Лікування ідіопатичної хвороби Паркінсона, симптоматичний паркінсонізм.

Спосіб застосування та дози. Добова доза препарату вимагає ретельного підбору. У процесі титрування дози над пацієнтом повинен бути встановлений постійний контроль, особливо при виникненні або підсиленні таких проявів внаслідок застосування препарату, як нудота і патологічні мимовільні рухи, зокрема, дискінезія, хорея або дистонія. Раннім проявом передозування може бути блефароспазм.

Таблетки слід ковтати цілими. Для полегшення прийому таблеток 200/50 мг їх можна ділити навпіл, але не розжовувати, з метою збереження властивостей препарату.

Пацієнти, які раніше не лікувалися препаратами леводопи.

ЛевокарбГЕКСАЛ^®100/25 мг.

ЛевокарбГЕКСАЛ^®  100/25 мг доцільно застосовувати у пацієнтів, які раніше не лікувалися препаратами леводопи, або – при необхідності – для підсилення ефекту титрування дози у пацієнтів, що отримують ЛевокарбГЕКСАЛ^®  200/25 мг.

Рекомендована початкова доза ЛевокарбГЕКСАЛу^® становить 1 таблетку 100/25 мг двічі на день. Пацієнти, що потребують вищої дози леводопи, зазвичай добре переносять 3 - 4 таблетки ЛевокарбГЕКСАЛу^® 100/25 мг.

ЛевокарбГЕКСАЛ^®  200/50 мг.

За необхідності лікування можна також починати із застосування таблеток ЛевокарбГЕКСАЛу^® 200/50 мг. Рекомендована початкова доза становить 1 таблетку пролонгованої дії 2 - 3 рази на день і не повинна перевищувати 3 таблеток (600 мг леводопи) на день. Між прийманням окремих доз має минати не менше 6 год. Титрування дози здійснюється з інтервалом не менше 2 - 4 днів. Залежно від тяжкості захворювання оптимальний терапевтичний ефект може бути досягнутий протягом 6 місяців лікування.

Рекомендації щодо дозового режиму у пацієнтів, які отримують препарати леводопи з інгібітором декарбоксил ази із швидким вивільненням.

Між останнім прийомом леводопи + інгібітор декарбоксил ази і першим прийомом ЛевокарбГЕКСАЛу^® повинно минати не менше 12 год.

Переведення на приймання ЛевокарбГЕКСАЛу^® має відбуватися в дозах, які дозволяють підвищити добову дозу леводопи не більше, як на 10%, хоча може виникнути необхідність перевищення добової дози леводопи порівняно з попередньою терапією на 30%.

Інтервал часу між прийомами окремих доз слід збільшити до 4 - 12 год. Якщо добова доза ділиться на нерівні   одноразові дози, рекомендується прийом мінімальної одноразової дози наприкінці дня.

Рекомендації щодо переведення хворих з таблеток леводопи/карбідопи із швидким вивільненням на таблетки ЛевокарбГЕКСАЛ^® пролонгованої дії наведені в таблиці:

Для досягнення вищих доз можна застосовувати ЛевокарбГЕКСАЛ^®200/50 мг.

Пацієнти, що отримують моно терапію леводопою (тобто, без інгібітора декарбоксил ази).

Між останнім прийомом леводопи і першим прийомом ЛевокарбГЕКСАЛу^® повинно минати не менше 12 год.

У пацієнтів з легким і помірним перебігом тяжкості захворювання рекомендована початкова доза становить 2 таблетки ЛевокарбГЕКСАЛу^® 100/25 мг двічі на день або 1 таблетка ЛевокарбГЕКСАЛу^® 200/50 мг двічі на день .

Титрування дози.

Після визначення дозового режиму доза або частота приймання можуть бути збільшені залежно від реакції пацієнта. Коригування дози здійснюють, підвищуючи добову дозу на 1 таблетку по 100/25 мг кожні 2 - 3 дні до досягнення оптимального ефекту.

Для   більшості   пацієнтів є достатньою добова доза 2 - 8 таблеток ЛевокарбГЕКСАЛу^® 200/50 мг. Максимальна добова доза може становити до 12 таблеток ЛевокарбГЕКСАЛу^® 200/50 мг.

Порівняно з таблетками леводопи/карбідопи із швидким вивільненням ефект першої дози, прийнятої вранці, може бути відстрочений у деяких пацієнтів на годину.    

Підтримуюча доза.

Оскільки прояви хвороби Паркінсона в ході лікування   можуть змінюватися, рекомендується регулярна рутинна оцінка стану пацієнтів. При цьому може знадобитися корекція дози препарату.

Побічна дія. З побічних ефектів, виявлених при медичному застосуванні, часто (менше, як у 1 із 10 хворих) зустрічаються анорексія, галюцинації, марення, сонливість, нічні кошмари, психічне виснаження, інсомнія; дискінезії, хорея, дистонія, екстра пірамідні і рухові розлади, феномен “включення-виключення” (брадикінезія) може виникнути через кілька місяців і навіть років від початку лікування леводопою і, мабуть, пов‘язаний   з прогресу ванням захворювання (у таких випадках може знадобитися корекція доз і інтервалів між ними), нерегулярні серцеві скорочення; ортостатичні порушення, схильність до непритомності, втрата свідомості; нудота, блювання, ксеростомія, гіркота у роті.

Іноді (менше, як у 1 із 100 хворих) можуть мати місце втрата або збільшення ваги, атаксія, посилення тремору рук, гіпертензія; запори, діарея, сіалорея, дисфагія, метеоризм, набряки, міоспазм, темне забарвлення сечі, астенія, слабкість, раптове загострення супутніх захворювань.

У поодиноких випадках (менше, як у 1 із 1 000 хворих) при застосуванні ЛевокарбГЕКСАЛу^® можуть виникнути лейкопенія, гемолітична та інші форми анемії, тромбоцит опенія, ажитація, відчуття жаху, порушення мислення, дезорієнтація, головний біль, підвищення лібідо, втрата чутливості, судоми, злоякісний нейролептичний синдром, парестезії, порушення ходи, тризм, розмитість зору, блефароспазм (може бути ранньою ознакою передозування), активація латентного синдрому Хорнера, диплопія, мідріаз, окулогірний криз, флебіт, диспепсія, біль у животі, темне фарбування слини, бруксизм, гикавка, шлунково-кишкові кровотечі, глосалгія, дуоденальні виразки; судинний набряк, кропив‘янка, свербіж, почервоніння обличчя, алопеція, екзантема, гіпергідроз, темне фарбування поту, активація злоякісної меланоми, пурпура Генох-Шейлока; затримка сечі, нетримання сечі, пріапізм.

Дуже рідко (менше, як у  1 із 10 000 хворих) – агранулоцит оз.

Протипоказання. Гіпер чутливість до леводопи, карбідопи або будь-якого з інших компонентів препарату, а також у пацієнтів з протипоказаннями до приймання симпатоміметиків.

Протипоказане спільне застосування леводопи/карбідопи і неселективних інгібіторів моноамін оксидази (МАО), а також селективних інгібіторів МАО-А. Застосування цих препаратів повинно бути припинене не пізніше, ніж за 2 тижні до початку терапії леводопою/карбі допою. Водночас леводопа/карбідопа може застосовуватись з селективними інгібіторами МАО-В (наприклад, селегіліном) у рекомендованих дозах.

Оскільки леводопа може активізувати малігнізацію меланоми, ЛевокарбГЕКСАЛ^® не повинен застосовуватися у пацієнтів з передбачуваним або не діагностованим дерматозом або при наявності меланоми в анамнезі.

Період вагітності та лактації; діти та підлітки до 18 років.

Передозування. Лікування гострого передозування ЛевокарбГЕКСАЛом^® аналогічне лікуванню гострого передозування леводопою, однак застосування одного піридоксину з метою послаблення дії ЛевокарбГЕКСАЛу^® недостатнє.

Над пацієнтами повинен бути встановлений ретельний контроль, в першу чергу ЕКГ, з метою виявлення можливого розвитку аритмії і підключення відповідної анти аритмічної терапії. Дані щодо ефективності діалізу при передозуванні ЛевокарбГЕКСАЛом^® відсутні.

Особливості застосування.

Припинення лікування. У випадку раптового зниження дози або по закінченні лікування ЛевокарбГЕКСАЛом^® над пацієнтами повинен бути встановлений ретельний контроль. Особливо це важливо для пацієнтів, які отримують антипсихотичні засоби.

При необхідності застосування анестезії ЛевокарбГЕКСАЛ^® може застосовуватися стільки часу, скільки пацієнт спроможний приймати препарат. При тимчасовому припиненні лікування через анестезію приймання стандартної дози може бути поновлено тільки-но пацієнт зможе приймати препарат.

Застосування у пацієнтів похилого і старечого віку.

Вищенаведені рекомендації стосуються також пацієнтів похилого і старечого віку і спираються на клінічні дані про застосування леводопи/карбідопи у цих вікових групах.

Застосування при порушеннях функцій печінки та нирок.

Будь-яка корекція дози не потрібна.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами.

Пацієнти, які отримують терапію леводопою і у яких відмічались випадки сонливості та/або раптових сонних падінь, повинні бути попереджені про необхідність утримуватися від керування автомобілем та роботи з технікою. Крім того, необхідно враховувати можливість зниження дози або припинення лікування у такому випадку.

Як і моно терапія леводопою, ЛевокарбГЕКСАЛ^® може спричинити мимовільні рухи і психічні порушення, які пов'язані з підвищенням рівня дофаміну в мозку і можуть потребувати зниження дози препарату.

Усі пацієнти потребують постійного спостереження на предмет виявлення депресивних розладів й існуючих суїцидальних тенденцій. Особливої обережності вимагає лікування пацієнтів із психічними порушеннями (у тому числі і в анамнезі). При підсиленні психотичної симптоматики ЛевокарбГЕКСАЛ^® необхідно відмінити.

ЛевокарбГЕКСАЛ^® слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з тяжкими серцево-судинними або легеневими захворюваннями, бронхіальною астмою, нирковими або ендокринними порушеннями, виразковою хворобою, гематемезисом і судомами в анамнезі.

ЛевокарбГЕКСАЛ^® слід застосовувати з обережністю також у пацієнтів зі свіжим інфарктом міокарда і наявністю перед серцевої, вузлової або шлуночкової аритмії. У таких пацієнтів необхідний ретельний контроль серцевої функції, особливо на початку лікування і титрування дози.

За необхідності застосування ЛевокарбГЕКСАЛ^® у пацієнтів з хронічною відкритокутовою глаукомою, потрібен постійний контроль змін внутрішньо очного тиску.

При раптовому припиненні лікування можливий розвиток симптомокомплексу, подібного до злоякісного нейролептичного синдрому, який проявляється м‘язовою ригідністю, підвищенням температури тіла, психічними порушеннями і підвищенням рівня креатинфосфокінази в сироватці крові. Через це при різкому зменшенні дози або відміні препарату необхідно над пацієнтами встановити ретельний контроль, особливо якщо вони отримують антипсихотичні засоби.

Застосування ЛевокарбГЕКСАЛу^® для лікування фармакогенних екстра пірамідних реакцій, а також хореї Гентингтона не рекомендується.

При довготривалій терапії рекомендується періодичне визначення функцій печінки, нирок, кровотворних органів та серцево-судинної системи.

Лабораторні тести.

Леводопа і карбідопа спричиняють відхилення у показниках багатьох лабораторних тестів. Це також може спостерігатися і при застосуванні ЛевокарбГЕКСАЛу^® і включає, зокрема: зміни рівнів лужної фосфатази, аспартат-амінотрансфер ази, аланін-амінотрансфер ази, лактатдегідрогенази, білірубіну, сечовини крові, креатині ну, сечової кислоти, а також позитивний тест Кумбса.

Крім того, може спостерігатися зниження рівня гемоглобіну і гематокриту, підвищення рівня глюкози в крові, поява лейкоцитів і крові в сечі.

При використанні тестових смужок для виявлення кетонурії леводопа/карбідопа можуть спричинити появу хибної позитивної реакції на наявність кетонових тіл. Дана реакція не змінюється при кип‘ятінні проб сечі.

Хибний негативний результат може проявитися при застосуванні глюкозооксидазного методу виявлення глюкозурії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Необхідна обережність при одночасному застосуванні ЛевокарбГЕКСАЛу^® з такими лікарськими засобами.

Антигіпертензивні препарати.

При застосуванні леводопи/карбідопи з окремими антигіпертензивними препаратами можливий розвиток симптоматичних ортостатичних порушень, тому у процесі титрування дози ЛевокарбГЕКСАЛу^® необхідна корекція дози супутніх антигіпертензивних препаратів.

Антидепресанти.

Зрідка при спільному застосуванні леводопи/карбідопи і трициклічних антидепресантів можуть виникати побічні ефекти у вигляді гіпертензії та дискінезії.

Антихолінергічні засоби.

ЛевокарбГЕКСАЛ^® може застосовуватися   разом з антихолінергічними засобами, які виявляють синергічну дію з леводопою щодо послаблення тремору. Проте, їх спільне застосування може підсилювати мимовільні рухові порушення. Антихолінергічні засоби можуть підсилювати ефекти леводопи за рахунок сповільненої абсорбції. У таких випадках необхідна корекція дози леводопи/карбідопи.

Інші протипаркінсонічні засоби.

Разом з ЛевокарбГЕКСАЛом^® можуть застосовуватися   антихолінергічні засоби, антагоністи дофаміну, амантадин. При цьому,   якщо дані засоби призначаються додатково до терапії, що проводиться ЛевокарбГЕКСАЛом^®, може бути необхідна корекція доз зазначених засобів.

Спільне застосування селегеліну з леводопою/карбі допою може провокувати тяжкі ортостатичні порушення.

Інші лікарські препарати

Оскільки карбідопа запобігає послабленню ефектів леводопи, спричинених застосуванням піридоксину (вітаміну В₆), ЛевокарбГЕКСАЛ^® може застосовуватись у пацієнтів, які додатково отримують піридоксин.

Антагоністи дофамінових D₂-рецепторів (наприклад, фенотіазини, бутирофенони, рисперидон), бензодіазепіни і протитуберкульозні засоби можуть послаблювати терапевтичний ефект леводопи.

Позитивний вплив леводопи при хворобі Паркінсона може бути послаблений при спільному застосуванні з фенітоїном і папаверином. У цих випадках необхідний ретельний контроль з боку лікаря через можливість зниження ефективності лікування.

Спільне застосування селегеліну з леводопою/карбі допою може провокувати тяжкі ортостатичні порушення.

Спільне застосування інгібіторів катехолометилтрансфер ази (толкапон, ентакапон) та леводопи/карбідопи може підвищувати біодоступність карбідопи.

Амантадин виявляє синергічну дію з леводопою і може підсилювати побічні ефекти леводопи. У зв‘язку з цим може бути необхідною корекція дози леводопи/карбідопи.

Метоклопрамід прискорює спорожнення шлунка і може підвищувати біодоступність ЛевокарбГЕКСАЛу^®.

Симпатоміметики можуть потенціювати серцево-судинні побічні ефекти леводопи.

Спільне застосування сульфату заліза та леводопи/карбідопи може знижувати абсорбцію леводопи.

Оскільки леводопа конкурує з окремими амін окислотами, абсорбція леводопи може порушуватись у деяких пацієнтів, які знаходяться на збагаченій білками дієті.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище +25°С. Термін придатності – 4 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 30 таблеток у блістер ній упаковці (алюміній/алюміній). По 10 таблеток у блістері; 3 блістери (3 × 10) у картонній упаковці.

Виробник. “Салютас Фарма ГмбХ”, підприємство компанії “Гексал АГ”, Німеччина.

Адреса. HEXAL AG, Industriestrasse 25, D-83607 Holzkirchen, Germany.

Інструкція відсутня