Леволет - інструкція для медичного застосування

IНСТРУКЦIЯ

для медичного застосування препарату

ЛЕВОЛЕТ

(LEVOLET)

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить левофлокса цину 250 мг aбо 500 мг у вигляді левофлокса цину напів гідрату;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний, кросповідон, гіпромелоза, магнію стеарат, барвник Opadry white OY58900.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони.

Код АТС  J01M A12.

Клінічні характеристики.

Показання. Інфекційні захворювання легкого та/або помірного ступенів тяжкості, спричинені широким спектром чутливих до левофлокса цину штамів мікро організмів: нижніх дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, пневмонії), ЛОР-органів (гострі синусити), ускладнені та неускладнені інфекції сечовидільного тракту (пієлонефрити), інфекції шкіри та м’яких тканин (атероми, абсцеси, фурункули), септицемія/бактеріємія, інтраабдомінальні інфекції, простатит.

Протипоказання. Підвищена чутливість до левофлокса цину або інших хінолонів, епілепсія, наявність в анамнезі побічних реакцій на фторхінолони з боку сухожилля, вагітність та період годування груддю, дитячий вік до 18 років.

Спосіб застосування та дози. Застосовують внутрішньо незалежно від прийому їжі
1–2 рази на добу. Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини (не менше 200 мл води). Доза препарату та тривалість лікування залежать від виду, ступеня тяжкості та перебігу захворювання і становить, як правило, не більше 14 днів
(у разі лікування простатиту – до 28 днів). Рекомендовано продовжувати лікування протягом 2–3 діб після нормалізації температури тіла або підтвердженої мікробіологічними тестами відсутності збудника.

Загальні рекомендації щодо дозування препарату дорослим пацієнтам з нормальною функцією нирок (кліренс креатині ну – більше 50 мл/хв):

Таблиця 1

Пацієнтам з порушеною функцією нирок (кліренс креатині ну менше 50 мл/хв) у першу добу рекомендовано прийом повної дози препарату, в наступні дні – потрібно зменшити дозу залежно від кліренсу креатині ну (табл. 2).

Таблиця 2

Побічні реакції.

- З боку шкіри та загальні реакції підвищеної чутливості.

У деяких випадках: свербіж та почервоніння шкіри, рідко - загальні реакції підвищеної чутливості (анафілактичні та анафілактоїдні) з такими ознаками, як кропив'янка, бронхоспазм, ядуха, а також набряк шкіри та слизових оболонок (наприклад, шкіри обличчя і слизової оболонки глотки), дуже рідко - раптове зниження кров’яного тиску та шок; подовження QT-інтервалу, фото сенсибілізація, поодинокі випадки – висипи на шкірі і слизових оболонках з утворенням пухирів (такі як синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та ексудативна багато формна еритема. Загальним реакціям підвищеної чутливості можуть інколи передувати більш легкі реакції з боку шкіри. Такі реакції можуть з’явитися вже після першої дози протягом кількох годин після прийому.

- З боку шлунково-кишкового тракту, обміну речовин.

Часто - нудота, діарея; у деяких випадках - анорексія, блювання, біль у животі, розлади травлення; рідко – запалення кишечнику, в тому числі псевдомембранозний коліт, ознаками яких можуть бути криваві проноси, дуже рідко – гіпоглікемія, що має особливе значення для хворих на цукровий діабет. Ознаками зниження вмісту цукру в крові (гіпоглікемії) можуть бути підвищений апетит, тремор кінцівок, нервозність, підвищене потовиділення.

- З боку нервової системи.

У поодиноких випадках - головний біль, запаморочення, сонливість, розлади сну, рідко – парестезії, тремор, неспокій, стани страху, судомні напади та сплутаність свідомості, дуже рідко - розлади зору та слуху, порушення смаку та нюху, знижене відчуття дотику, а також галюцинації та депресивні зміни настрою, розлади руху.

- З боку серцево-судинної системи.

Рідко - тахікардія, зниження кров’яного тиску, дуже рідко – колапс, подібний шоку.

- З боку опорно-рухового апарату.

Рідко – ураження сухожилля, в тому числі його запалення, біль у суглобах або м’язах, дуже рідко - розрив сухожилля (наприклад, розрив ахіллового сухожилля). Ця побічна дія може проявитися протягом 48 годин від початку лікування та уразити ахіллове сухожилля обох ніг, поодинокі випадки - ураження мускулатури (рабдоміоліз).

- З боку печінки та нирок.

Часто – підвищені показники печінкових ензимів (наприклад, АЛТ, АСТ), підвищені показники білірубіну. Підвищення креатині ну сироватки крові, дуже рідко – запалення печінки, погіршення функції нирок, аж до гострої ниркової недостатності (інтерстиціальний нефрит).

- З боку системи крові.

Еозинофілі я, лейкопенія, рідко - нейтропенія, тромбоцит опенія, яка може викликати підвищену схильність до крововиливів або кровотеч, дуже рідко – агранулоцит оз, поодинокі випадки - гемолітична анемія, панцитопенія.

Інші побічні дії.

В окремих випадках – загальна слабкість (астенія), дуже рідко – гарячка, алергічні реакції з боку легень (алергічний пневмоніт) або невеликих кровоносних судин (васкуліт).

Застосування будь-якого антибактеріального засобу може призвести до порушень, пов'язаних зі шкідливим впливом на нормальну мікрофлору людського організму. З цієї причини може розвинутись вторинна інфекція, яка вимагатиме додаткового лікування.

Передозування. Симптоми передозування з боку центральної нервової системи – сплутаність свідомості, запаморочення, судомні напади, з боку серцево-судинної системи – подовження QT-інтервалу; з боку шлунково-кишкової системи – нудота та ерозія слизових оболонок.

Специфічних антидотів не встановлено. Лікування симптоматичне. У випадках передозування слід промити шлунок. Для захисту слизової оболонки шлунка застосовують антацидні засоби. Необхідно забезпечити ретельне спостереження за пацієнтом, включаючи контроль показників ЕКГ. Гемодіаліз, у тому числі перитоніальний – не ефективний.

Застосування в період вагітності або годування груддю. Протипоказане через можливе ушкодження хрящової тканини плода та/або немовляти.

Діти. Застосування протипоказане дітям до 18 років через можливе ушкодження хрящової тканини дитини на стадії розвитку.

Особливі заходи безпеки. Рекомендовано при лікуванні левофлоксацином кожного дня випивати декілька додаткових склянок води для запобігання виникненню кристалів в сечі. Не застосовувати антациди (які містять магній та алюміній), вітаміни чи мінеральні добавки (які містять іони металів, наприклад, залізо, цинк) менше ніж за дві години до чи після прийому Леволету, так як одночасне застосування може знизити дію антибіотика. Під час лікування протипоказано вживати алкоголь, довгий час перебувати під дією прямих сонячних променів або штучного ультрафіолетового опромінення. Слід враховувати, що левофлоксацин, як і більшість антибактеріальних засобів, може спричинити периферичну невропатію, псевдомембранозний коліт, негативно вплинути на сухожилля, може призвести до порушень нормальної мікрофлори людського організму. З цієї причини може розвинутись вторинна інфекція (грибкові ураження різної локалізації).

Суворо дотримуватись режиму та схеми лікування протягом курсу терапії, не пропускати дозу і приймати через рівні проміжки часу. Якщо було пропущено прийом дози, її слід застосувати якомога швидше, але у разі, якщо настав час прийому наступної, дозу не подвоювати. Витримувати повний курс терапії.

Особливості застосування. При лікуванні хворих літнього віку слід враховувати можливе послаблення функції нирок та керуватись загальними рекомендаціями щодо дозування (таблиця 2). Пацієнтам з порушеною функцією печінки корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується в печінці.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Під час лікування слід утримуватися від керування транспортними засобами та/або роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Адсорбція левофлоксацина суттєво зменшується при одночасному застосуванні з антацидами, які містять магній, алюміній, а також препаратами, які містять солі заліза. Біодоступність таблеток Леволет значно зменшується при одночасному прийомі з проти виразковими лікарськими засобами (сукралфатом). Інтервал часу між прийомом цих препаратів повинен становити не менше двох годин.

Можливе зниження судомного порога при одночасному застосуванні левофлокса цину з теофіліном, не стероїдними протизапальними лікарськими засобами та іншими препаратами, що знижують судомний поріг. При одночасному застосуванні з варфарином, левофлоксацин посилює його антикоагулятивну дію, тому у пацієнтів, які застосовують паралельно левофлоксацин і варфарин, слід проводити контроль показників коагулятивних факторів крові. При одночасному прийомі левофлокса цину з гіпоглікемічними засобами у пацієнтів відмічались відхилення показників глюкози в крові, тому необхідно здійснювати ретельний контроль рівня глюкози в крові. Слід враховувати, що нирковий кліренс левофлокса цину знижується в присутності пробеніциду та циметедину, що здатні блокувати канальцеву екскрецію левофлокса цину. Період напів виведення циклоспорину збільшується на третину при одночасному прийомі з левофлоксацином. Не рекомендується застосування левофлокса цину одночасно з алкоголем.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Левофлоксацин характеризується широким спектром антибактеріальної дії. Швидкий бактерицидний ефект забезпечується внаслідок пригнічення бактеріального ферменту ДНК-гірази, який належить до топоізомераз ІІ типу. Результатом такого пригнічення є порушення об’ємної структури ДНК бактерій та робить неможливим подальший поділ бактеріальних клітин. Препарат виявляє активність відносно широкого спектра мікро організмів:

Грам позитивні аероби: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus methi-S, Staphylococcus haemolyticus methi-S, Staphylococcus saprophyticus, Streptococci group C, G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peni-I/S/R, Streptococcus pyogenes.

Грам негативні аероби: Acinetobacter baumanii, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae ampi-S/R, Haemophilus para- influenzae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis b+/b-, Morganella morganii, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.

Анаероби: Bacteroides fragilis, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus.

Інші: Clamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma, H.pylori.

Подібно іншим фторхінолонам, левофлоксацин не активний у відношенні до спірохет.

Фармакокінетика. При пероральному застосуванні левофлоксацин швидко та майже повністю всмоктується, досягаючи піку концентрації у плазмі через 1 годину після прийому. Абсолютна біодоступність становить майже 100 %. Левофлоксацин має лінійну фармакокінетику. Прийом їди майже не впливає на його всмоктування. Приблизно
30–40 % левофлокса цину зв’язується з протеїнами сироватки. При прийомі внутрішньо в дозі 500 мг два рази на добу спостерігається незначна його кумуляція. Левофлоксацин метаболізується незначною мірою (менше 5 % кількості препарату, що виводиться з сечею), метаболітами є десметиллевофлоксацин та левофлоксацин. Левофлоксацин відносно повільно виводиться з плазми, період напів виведення становить
6─8 годин. Виводиться переважно   нирками (понад 85 % прийнятої дози).

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості. Білі капсулоподібні, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки, з логотипом «RDY» з одного боку та «279» ─ з іншого боку (таблетки 250 мг); білі капсулоподібні двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки із логотипом «RDY» з одного боку та «280» ─ з іншого боку (таблетки 500 мг).

Термін придатності.   2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі до 25 º С.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. " Д-р Редді’с Лабораторіс Лтд.", Індія.

Місцезнаходження. Сурвей No. 42, 45, 46 & 54, с. Бачупалі Кутбулапур Мандал, округ Ранга Редді -500072, Андра Прадеш, Індія.

Фармдействие:  Фторхинолон, противомикробное бактерицидное средство широкого спектра действия. Блокирует ДНК-гиразу (топоизомеразу II) и топоизомеразу IV, нарушает суперспирализацию и сшивку разрывов ДНК, подавляет синтез ДНК, вызывает глубокие морфологические изменения в цитоплазме, клеточной стенке и мембранах бактерий.
Активность in vitro:
Чувствительные микроорганизмы (минимальная подавляющая концентрация менее 2 мг/л).
Аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp. (в т.ч. Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (коагулазоотрицательные метициллинчувствительные/умеренно чувствительные штаммы), включая Staphylococcus aureus (метициллинчувствительные штаммы), Staphylococcus epidermidis (метициллинчувствительные штаммы), Staphylococcus spp. (лейкотоксинсодержащие); Streptococcus spp. групп С и G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пенициллинчувствительные/умеренно чувствительные/резистентные штаммы), Streptococcus pyogenes, Streptococcus группы viridans (пенициллинчувствительные/резистентные штаммы).
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Acinetobacter spp. (в т.ч. Acinetobacter baumannii), Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter spp. (в т.ч. Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампициллинчувствительные/резистентные штаммы), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (в т.ч. Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis (продуцирующие и непродуцирующие бета-лактамазу штаммы), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (продуцирующие и непродуцирующие пенициллиназу штаммы), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (в т.ч. Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в т.ч. Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (в т.ч. Pseudomonas aeruginosa), Serratia spp. (в т.ч. Serratia marcescens), Salmonella spp.
Анаэробные микроорганизмы: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Veilonella spp.
Др. микроорганизмы: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella spp. (в т.ч. Legionella pneumophila), Mycobacterium spp. (в т.ч. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis), Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum.
Умеренно чувствительные микроорганизмы (минимальная подавляющая концентрация более 4-8 мг/л):
Аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis (метициллинрезистентные штаммы), Staphylococcus haemolyticus (метициллинрезистентные штаммы).
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Burkholderia cepacia, Campylobacter jejuni, Campylobacter coli.
Анаэробные микроорганизмы: Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp.
Устойчивые микроорганизмы (минимальная подавляющая концентрация более 8 мг/л):
Аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метициллинрезистентные штаммы), прочие Staphylococcus spp. (коагулазоотрицательные метициллинрезистентные штаммы).
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Alcaligenes xylosoxidans.
Др. микроорганизмы: Mycobacterium avium.

Фармакокинетика:  При приеме внутрь быстро и практически полностью всасывается (прием пищи мало влияет на скорость и полноту абсорбции). Биодоступность - 99%. При однократном приеме 500 мг Cmax - 5.2-6.9 мкг/мл, TCmax - 1.3 ч. После в/в инфузии 500 мг в течение 60 мин Cmax - 6.2 мкг/мл. При в/в однократном и многократном введении Vd после введения той же дозы составляет 89-112 л.
Связь с белками плазмы - 30-40%. Хорошо проникает в органы, ткани и жидкости организма: легкие, слизистую оболочку бронхов, мокроту, органы мочеполовой системы, полиморфно-ядерные лейкоциты, альвеолярные макрофаги.
В печени небольшая часть окисляется и/или дезацетилируется.
Почечный клиренс - 70% общего клиренса. T1/2 - 6-8 ч.
Выводится из организма преимущественно почками (путем клубочковой фильтрации и канальцевой секреции) и кишечником. Менее 5% левофлоксацина экскретируется в виде метаболитов. В неизмененном виде с мочой в течение 24 ч выводится 70% и за 48 ч - 87%; в кале за 72 ч обнаруживается 4% принятой внутрь дозы.

Показания:  Инфекции, вызванные чувствительными к левофлоксацину возбудителями: нижних дыхательных путей (обострение хронического бронхита, внебольничная пневмония), острый синусит, мочевыводящих путей и почек (в т.ч. пиелонефрит), кожи и мягких тканей, хронический бактериальный простатит, септицемия/бактериемия (связанные с указанными ранее показаниями), интраабдоминальная инфекция, туберкулез (комплексная терапия лекарственно-устойчивых форм).

Противопоказания:  Гиперчувствительность, эпилепсия, поражение сухожилий при ранее проводившемся лечении хинолонами, беременность, период лактации, детский и подростковый возраст (до 18 лет).
С осторожностью. Пожилой возраст (высокая вероятность наличия сопутствующего снижения функции почек), дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы.

Дозирование:  Внутрь, до еды или в перерыве между приемами пищи, не разжевывая, запивая достаточным количеством жидкости. В/в, медленно.
При остром синусите - по 500 мг 1 раз в сутки в течение 10-14 дней.
При обострении хронического бронхита - по 250-500 мг 1 раз в сутки в течение 7-10 дней.
При внебольничной пневмонии - по 500 мг 1-2 раза в сутки в течение 7-14 дней.
При неосложненных инфекциях мочевыводящих путей - по 250 мг 1 раз в сутки в течение 3 дней.
При осложненных инфекциях мочевыводящих путей - по 250 мг 1 раз в сутки в течение 7-10 дней.
При инфекциях кожи и мягких тканей - внутрь по 250-500 мг 1-2 раза в сутки; в/в, по 500 мг 2 раза в сутки, в течение 7-14 дней.
При септицемии/бактериемии - по 500 мг 1-2 раза в сутки в течение 10-14 дней.
При интраабдоминальной инфекции - по 500 мг 1 раз в сутки в течение 7-14 дней (в комбинации с антибактериальными препаратами, действующими на анаэробную микрофлору).
При хроническом бактериальном простатите - по 500 мг 1 раз в сутки в течение 28 дней.
При туберкулезе (в составе комплексной терапии) - по 500 мг 1-2 раза в сутки, курс лечения - до 3 мес.
После в/в введения через несколько дней возможен переход на прием внутрь в той же дозе.
При заболеваниях почек дозу снижают в соответствии со степенью нарушения их функции: при КК 20-50 мл/мин - по 125-250 мг 1-2 раза в сутки, 10-19 мл/мин - 125 мг 1 раз в 12-48 ч, менее 10 мл/мин (включая гемодиализ) - 125 мг через 24 или 48 ч.

Побочное действие:  Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея (в т.ч. с кровью), нарушение пищеварения, снижение аппетита, боль в животе, псевдомембранозный колит; повышение активности "печеночных" трансаминаз, гипербилирубинемия, гепатит, дисбактериоз.
Со стороны ССС: снижение АД, сосудистый коллапс, тахикардия, удлинение интервала Q-T.
Со стороны обмена веществ: гипогликемия (повышение аппетита, повышенное потоотделение, дрожь).
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, слабость, сонливость, бессонница, тремор, беспокойство, парестезии, страх, галлюцинации, спутанность сознания, депрессия, двигательные расстройства, судороги.
Со стороны органов чувств: нарушения зрения, слуха, обоняния, вкусовой и тактильной чувствительности.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: артралгия, мышечная слабость, миалгия, разрыв сухожилий, тендинит.
Со стороны мочевыделительной системы: гиперкреатининемия, интерстициальный нефрит, острая почечная недостаточность.
Со стороны органов кроветворения: эозинофилия, гемолитическая анемия, лейкопения, нейтропения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, панцитопения, геморрагии.
Аллергические реакции: фотосенсибилизация, зуд и гиперемия кожи, отек кожи и слизистых оболочек, крапивница, злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), бронхоспазм, удушье, анафилактический шок, аллергический пневмонит, васкулит.
Прочие: астения, обострение порфирии, рабдомиолиз, стойкая лихорадка, развитие суперинфекции.

Передозировка:  Симптомы: тошнота, эрозивные поражения слизистых оболочек ЖКТ, удлинение интервала Q-T, спутанность сознания, головокружение, судороги.
Лечение: симптоматическое, диализ неэффективен.

Взаимодействие:  Увеличивает T1/2 циклоспорина.
Эффект снижают ЛС, угнетающие моторику кишечника, сукральфат, Al3+ и Mg2+-содержащие антацидные ЛС и соли Fe (необходим перерыв между приемом не менее 2 ч).
НПВП, теофиллин повышают риск развития судорог, ГКС повышают риск разрыва сухожилий.
При одновременном применении с непрямыми антикоагулянтами, производными кумарина, необходим контроль МНО.
Циметидин и ЛС, блокирующие канальцевую секрецию, замедляют выведение.
Раствор для в/в введения совместим с 0.9% раствором NaCl, 5% раствором декстрозы, 2.5% раствором Рингера с декстрозой, комбинированными растворами для парентерального питания (аминокислоты, углеводы, электролиты).
Нельзя смешивать с гепарином и растворами, имеющими щелочную реакцию.

Особые указания:  После нормализации температуры тела рекомендуется продолжать лечение не менее 48-78 ч.
Длительность в/в вливания 500 мг (100 мл инфузионного раствора) должна составлять не менее 60 мин.
Во время лечения необходимо избегать солнечного и искусственного УФ-облучения во избежание повреждения кожных покровов (фотосенсибилизация).
При появлении признаков тендинита, псевдомембранозного колита левофлоксацин немедленно отменяют.
Следует иметь в виду, что у больных с поражением головного мозга в анамнезе (инсульт, тяжелая травма) возможно развитие судорог, при недостаточности глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы - риск развития гемолиза.
При тяжелой внебольничной пневмонии, вызванной Streptococcus pneumoniae, левофлоксацин может не дать оптимального терапевтического эффекта.
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и занятии др. потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.