-
Лодігрель
- ClopidogrelМіжнародна назва
- Антитромботичні препаратиФарм. група
- B01AC04ATС-код
- за рецептомУмова продажу
- Немає в продажуНаявність в аптеках
|
ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату ЛОДІГРЕЛЬ (LODIGREL) |
|
Склад:
діюча речовина: клопідогрель;
1 таблетка містить клопідогрелю гідросульфату 97,86 мг (молярний еквівалент 75 мг
основи клопідогрелю);
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, гідроксипропіл целюлоза низько заміщена, олія рицинова гідрогенізована, гіпромелоза (Е 464), титану діоксид (Е 171), макрогол 400.
|
|
Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою. |
|
Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Антиагреганти. Код ATС B01A C04. |
|
Клінічні характеристики.
Показання.
Профілактика проявів атеротромбозу у таких випадках:
|
|
Протипоказання.
|
|
Спосіб застосування та дози.
Клопідогрель застосовують незалежно від прийому їжі.
Дорослим.
Рекомендована доза - 75 мг один раз на добу.
Гострий коронарний синдром та гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST.
При гострому коронарному синдромі без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q) прийом клопідогрелю слід розпочинати з одноразової дози 300 мг, а потім продовжувати по 75 мг один раз на добу у комбінації з ацетил саліциловою кислотою (АСК 75 - 325 мг на добу).Пацієнтам старше 75 років клопідогрель слід призначати без початкової ударної дози. Комбінована терапія повинна розпочинатися якомога раніше після розвитку симптомів і тривати не менше 4-х тижнів. Оптимальна тривалість курсу лікування ще офіційно не встановлена. Дані клінічних випробувань свідчать про ефективність лікування тривалістю до 12 місяців. Максимальний клінічний ефект спостерігається через 3 місяці терапії. |
|
Побічні реакції.
Геморагічні розлади
Шлунково-кишкові кровотечі, крововилив у мозок, крововилив у кон’юнктиву, носові кровотечі, пурпура, синці, гематома, гематурія, збільшення тривалості кровотечі, зменшення кількості тромбоцитів.
Гематологічні порушення
Тяжка нейтропенія, тромбоцит опенія, а пластична анемія, лейкопенія, зменшення кількості нейтрофілів, еозинофілі я, тромботична тромбоцит опенічна пурпура, агранулоцит оз, гранулоцит опенія, а пластична анемія/панцитопенія, анемія.
Порушення з боку центральної та периферичної нервової системи
Головний біль, запаморочення, парестезії, запаморочення.
Розлади шлунково-кишкового тракту
Діарея, біль у животі, диспепсія, виразка шлунка та дванадцяти палої кишки, гастрит, нудота, блювання, запор, здуття кишечнику, панкреатит, коліт (у тому числі виразковий або лімфоцитарний коліт), стоматит.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Шкірний висип, свербіж, ангіо невротичний набряк, бульозний дерматит (мультиформнаеритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), еритематозний висип, кропив’янка, екзема, плоский лишай.
Розлади імунної системи
Анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба.
Психічні розлади
Сплутаність свідомості, галюцинації.
Порушення функції нервової системи
Порушення смакових відчуттів.
Розлади з боку серцево-судинної системи
Васкуліт, артеріальна гіпотензія.
Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння
Бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт.
Порушення функції печінки, нирок сечо- та жовчовивідних шляхів
Гостра печінкова недостатність, гепатит, гломерулонефрит.
Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканин
Артралгія, артрит, міалгія.
Загальні порушення
Підвищення температури тіла.
Лабораторні дослідження
Порушення функціональних проб печінки, підвищення рівня креатині ну в крові.
У разі появи будь-яких небажаних явищ хворому необхідно звернутися до лікаря!
|
|
Передозування.
Передозування клопідогрелю може призвести до кровотечі. При виявленні кровотечі слід призначити відповідне лікування. Скоротити час кровотечі при передозуванні клопідогрелю може тромбоцитарна маса. Специфічний антидот відсутній. |
|
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Через відсутність клінічних даних щодо безпеки застосування препарату вагітним не слід призначати клопідогрель.
Невідомо, чи виділяється клопідогрель в грудне молоко людини. Тому на час лікування клопідогрелем слід припинити годування груддю.
Діти
Досвід застосування у дітей відсутній.
|
|
Особливості застосування.
Через ризик кровотечі слід негайно провести дослідження клітинного складу крові та/або інші відповідні дослідження при виникненні клінічних симптомів кровотечі під час прийому препарату.Клопідогрель слід застосовувати з обережністю пацієнтам із ризиком посиленої кровотечі при травмі, хірургічному втручанні або іншому патологічному стані, а також пацієнтам, які застосовують ацетил саліцилову кислоту, не стероїдні протизапальні засоби (у тому числі інгібітори Сох-2), гепарин або інгібітори глікопротеїну ІІb/ІІІа. Пацієнтів слід ретельно обстежувати для виявлення будь-яких ознак кровотечі, у тому числі прихованої, особливо протягом перших тижнів застосування препарату та/або після інвазивних процедур на серці або після хірургічної операції.
У разі планування операції прийом клопідогрелю слід припинити за 7 днів до неї. Клопідогрель подовжує час кровотечі, тому його слід застосовувати з обережністю пацієнтам, схильним до кровотечі (особливо шлунково-кишкової й внутрішньо очної).
Пацієнти повинні знати, що під час прийому клопідогрелю (у комбінації з ацетил саліциловою кислотою або без неї) зупинка кровотечі може зайняти більше часу, тому про всі незвичні (за місцем або тривалістю) кровотечі необхідно повідомляти лікарю. Пацієнти повинні повідомляти лікарю про прийом клопідогрелю до планування будь-якого хірургічного втручання, а також до застосування будь-якого нового препарату.
Після прийому клопідогрелю спостерігалася тромботична тромбоцит опенічна пурпура (ТТП), іноді навіть після короткочасного застосування. Цей стан характеризується тромбоцит опенією та мікроангіопатією, гемолітичною анемією у поєднанні з неврологічними ознаками, порушенням функції нирок, пропасницею. ТТП – це стан, що загрожує життю, і який вимагає негайного лікування, у тому числі застосування плазмаферезу.
Через відсутність даних клопідогрель не можна рекомендувати при гострих (менше 7 днів) ішемічних інсультах.Досвід застосування клопідогрелю для пацієнтів з порушенням функції нирок обмежений. Тому цим хворим клопідогрель слід призначати з обережністю. Досвід застосування препарату у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки, у яких може бути геморагічний діатез, також обмежений. Тому цим пацієнтам клопідогрель слід призначати з обережністю. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Клопідогрель не впливає або лише незначною мірою впливає на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.
|
|
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Варварин. Одночасне застосування клопідогрелю й варфарину не рекомендується, оскільки може посилитися кровотеча.Інгібітори глікопротеїнів GP ІІb/ІІІа: клопідогрель слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які мають ризик посиленої кровотечі при травмі, хірургічному втручанні або іншому патологічному стані у разі одночасного прийому інгібіторів глікопротеїну ІІb/Ша. Ацетил саліцилова кислота (АСК). Фармакодинамічна взаємодія клопідогрелю й ацетил саліцилової кислоти підвищує ризик кровотечі. Тому одночасне застосування цих засобів потребує обережності. Разом з тим, клопідогрель у комбінації з ацетил саліциловою кислотою можна застосовувати протягом одного року. Гепарин.: Одночасне застосування гепарину не впливає на спричинене клопідогрелем гальмування агрегації тромбоцитів. Можлива фармакодинамічна взаємодія клопідогрелю й гепарину, що підвищує ризик кровотечі. Тому сумісне застосування цих засобів вимагає обережності. Тромболітики. Безпека одночасного застосування клопідогрелю, фібрин специфічних і фібрин неспецифічних тромболітичних засобів і гепаринів оцінювалася у пацієнтів, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда. Частота клінічно значущих кровотеч не відрізнялася значною мірою від частоти, що спостерігалася при одночасному застосуванні тромболітичних препаратів і гепарину з ацетил саліциловою кислотою. Не стероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). У клінічному дослідженні, проведеному на здорових добровольцях, одночасне застосування клопідогрелю й напроксену підвищувало приховану втрату крові зі шлунково-кишкового тракту. Тому одночасне застосування клопідогрелю з НПЗЗ, у тому числі з інгібіторами Сох-2, потребує обережності. Інша супутня терапія. Не виявлено клінічно значущих фармакодинамічних взаємодій у разі одночасного застосування клопідогрелю з атенололом, ніфедипіном або комбінацією атенололу з ніфедипіном. Крім того, фармакодинамічна активність клопідогрелю істотно не змінювалася при одночасному застосуванні фенобарбіталу, циметидину або естрогенів. Фармакокінетика дигоксину або теофіліну не змінювалася при одночасному застосуванні клопідогрелю. Антацидні препарати не впливають на всмоктування клопідогрелю. Дослідження печінкових мікросом людини показало, що метаболіт клопідогрелю, що відноситься до карбонових кислот, може пригнічувати активність цитохрому Р450 2C9. Це може підвищити рівні в плазмі крові таких препаратів, як фенітоїн, тол бутамід та НПЗЗ, які метаболізуються цитохромом Р450 2C9. Пацієнти, які брали участь у клінічних випробуваннях клопідогрелю, одержували багато різних супутніх препаратів, у тому числі діуретиків, бета-блокаторів, антагоністів кальцію, антихолестеринемічних засобів, антидіабетичних (у тому числі інсулін), проти епілептичних, гормональну замісну терапію й антагоністів GP Пb/ІІІа без ознак клінічно значущих небажаних взаємодій. |
|
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Клопідогрель вибірково пригнічує зв’язування аденозину дифосфату (АДФ) з рецепторами тромбоцитів і подальшу опосередковану АДФ активацію комплексу глікопротеїнів ІІЬ/Ша, у такий спосіб гальмуючи агрегацію тромбоцитів. Для гальмування агрегації тромбоцитів необхідна біо трансформація клопідогрелю. Препарат також гальмує агрегацію тромбоцитів, індуковану іншими агоністами, шляхом блокади і посилення активації тромбоцитів, які виділяються АДФ. Дія клопідогрелю грунтується на необоротній зміні АДФ-рецепторів на тромбоцитах. Після цього тромбоцити, оброблені клопідогрелем, змінюють властивості протягом всього життя клітини, а відновлення нормальної функції тромбоцитів відбувається зі швидкістю, що відповідає швидкості кругообігу тромбоцитів.
Фармакокінетика. Після одноразового прийому клопідогрель швидко всмоктується. Однак концентрації вихідної речовини в плазмі дуже низькі й уже через 2 години не перевищують пороговий рівень виявлення (0,00025 мг/л). На підставі визначення екскреції метаболітів клопідогрелю із сечею, всмоктується не менше 50 % дози.
Клопідогрель активно метаболізується в печінці. Його основний (неактивний) метаболіт є похідним карбонової кислоти, який становить 85 % речовини, що циркулює в плазмі крові. Пікові концентрації цього метаболіту в плазмі (приблизно 3 мг/л після повторних доз 75 мг) відзначаються приблизно через 1 годину після застосування препарату.
Клопідогрель – препарат-попередник. Його активний метаболіт, похідне тіолу, утворюється шляхом окиснення клопідогрелю до 2-оксо-клопідогрелю з наступним гідролізом. Окиснювальний етап, в основному, регулюється ізоферментами 2В 6 і 3А 4 цитохрому Р450 і меншою мірою-1А 1, 1А 2 і 2С 19. Активний тіоловий метаболіт, ізольований in vitro, швидко і необоротно зв’язується з рецепторами тромбоцитів і гальмує агрегацію цих клітин. Цей метаболіт у плазмі крові не виявлений.Кінетика основного циркулюючого метаболіту була лінійною (його концентрації в плазмі росли пропорційно дозі) у діапазоні доз від 50 до 150 мг клопідогрелю. Клопідогрель та його основний циркулюючий метаболіт оборотно зв’язуються з білками плазми людини (відповідно 98 % і 94 %). Після прийому внутрішньо 14 С-міченого клопідогрелю організм людини виділяє приблизно 50 % дози із сечею й приблизно 46 % дози з калом протягом 120 годин після прийому. Період напів виведення основного циркулюючого метаболіту становить 8 годин після разового або повторного прийому. Після повторного прийому клопідогрелю по 75 мг на добу рівні основного циркулюючого метаболіту в плазмі крові були нижчі у пацієнтів з тяжкими захворюваннями нирок (кліренс креатині ну – 5 - 15 мл/хв.) порівняно з пацієнтами з помірним зниженням функції нирок (кліренс креатині ну – 30 - 60 мл/хв) і рівнями, зареєстрованими в інших дослідженнях у здорових добровольців. Незважаючи на більш слабке гальмування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів (25 %) порівняно з її гальмуванням у здорових осіб, подовження часу кровотечі було однаковим із часом кровотечі у здорових добровольців, які отримували клопідогрель по 75 мг на добу. |
|
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, без запаху або майже без запаху, із гравіруванням " Е 181" з одного боку. |
|
Термін придатності. 2 роки. |
| Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25º С. Зберігати у недоступному для дітей місці. |
|
Категорія відпуску. За рецептом. Упаковка. По 14 таблеток у блістері; по 1 або 2 блістери у картонній упаковці. |
|
Виробник. EGIS Pharmaceuticals PLC.
|
|
Місцезнаходження. 1106 Будапешт, вул. Керестурі, 30-38, Угорщина.
|
Фармакологические свойства
Фармакодинамика. Клопидогрел выборочно угнетает связывание АДФ с рецепторами тромбоцитов и дальнейшую опосредствованную АДФ-активацию комплекса гликопротеинов ІІb/IIIa, таким образом тормозя агрегацию тромбоцитов. Для торможения агрегации тромбоцитов необходимая биотрансформация клопидогрела. Препарат также тормозит агрегацию тромбоцитов, индуцированную другими агонистами, путем блокады и усиления активации тромбоцитов, которые выделяются АДФ. Действие клопидогрела базируется на необратимом изменении АДФ-рецепторов на тромбоцитах. После этого тромбоциты, обработанные клопидогрелом, изменяют свойства на протяжении всей жизни клетки, а восстановление нормальной функции тромбоцитов происходит со скоростью, которая отвечает скорости круговорота тромбоцитов.
Фармакокинетика. После однократного приема клопидогрел быстро всасывается. Однако концентрация исходного вещества в плазме очень низкая и уже через 2 ч не превышает пороговый уровень выявления (0,00 025 мг/л). На основании определения экскреции метаболитов клопидогрела с мочой, всасывается не менее 50% дозы.
Клопидогрел активно метаболизируется в печени. Его основной (неактивный) метаболит являеться производным карбоновой кислоты, который составляет 85% вещества, циркулируещего в плазме крови. Пиковые концентрации этого метаболита в плазме (приблизительно 3 мг/л после повторных доз 75 мг) отмечаются приблизительно через 1 ч после применения препарата.
Клопидогрел — препарат-предшественник. Его активный метаболит, производное тиола, образуется путем окислення клопидогрела в 2-оксо-клопидогрел со следующим гидролизом. Окислительный этап в основном регулируется изоферментами 2В6 и 3А4 цитохрома Р450 и в меньшей степени — 1А1, 1А2 и 2С19. Активный тиоловый метаболит, изолированный in vitro, быстро и необратимо связывается с рецепторами тромбоцитов и тормозит агрегацию этих клеток. Этот метаболит в плазме крови не выявлен. Кинетика основного циркулирующего метаболита была линейной (его концентрации в плазме крови росла пропорционально дозе) в диапазоне доз от 50 до 150 мг клопидогрела.
Клопидогрел и его основной циркулирующий метаболит обратимо связываются с белками плазмы крови человека (соответственно 98 и 94%).
После приема внутрь 14С-меченного клопидогрела организм человека выделяет приблизительно 50% дозы с мочой и приблизительно 46% дозы с калом на протяжении 120 ч после приема. Период полувыведения основного циркулирующего метаболита составляет 8 ч после разового или повторного приема.
После повторного приема клопидогрела по 75 мг/сут уровни основного циркулирующего метаболита в плазме крови были ниже у пациентов с тяжелыми заболеваниями почек (клиренс креатинина 5–15 мл/мин) по сравнению с пациентами с умеренно сниженной функцией почек (клиренс креатинина 30–60 мл/мин) и уровнями у здоровых добровольцев. Несмотря на более слабое торможение АДФ-индуцированной агрегации тромбоцитов (25%) по сравнению с ее торможением у здоровых лиц, удлинение времени кровотечения было одинаковым со временем кровотечения у здоровых добровольцев, получающих клопидогрел по 75 мг/сут.
Показания
Профилактика проявлений атеротромбоза в таких случаях:
Инфаркт миокарда (от нескольких дней до 35 дней после возникновения), ишемический инсульт (от 7 дней до 6 мес после возникновения), заболевание периферических артерий (поражение артерий и атеротромбоз нижних конечностей).
Острый коронарный синдром:
острый коронарный синдром без подъема сегмента ST (нестабильная стенокардия или инфаркт миокарда без зубца Q) в комбинации с ацетилсалициловой кислотой;
острый инфаркт миокарда с подъемом сегмента ST у пациентов, получающих консервативное лечение в комбинации с ацетилсалициловой кислотой.
Применение
клопидогрел применяют независимо от приема пищи.
Рекомендуемая доза — 75 мг 1 раз в сутки.
При остром коронарном синдроме без подъема сегмента ST (нестабильная стенокардия или инфаркт миокарда без зубца Q) прием клопидогрела следует начинать с однократной дозы 300 мг, а затем продолжать по 75 мг 1 раз в сутки в комбинации с ацетилсалициловой кислотой (75–325 мг/сут). Пациентам в возрасте старше 75 лет клопидогрел следует назначать без начальной ударной дозы. Комбинированная терапия должна начинаться как можно раньше после развития симптомов и длиться не менее 4 нед.
Оптимальная продолжительность курса лечения еще официально не установлена. Данные клинических испытаний свидетельствуют об эффективности лечения продолжительностью до 12 мес. Максимальный клинический эффект наблюдается через 3 мес терапии.
Противопоказания
повышенная чувствительность к действующему веществу или к любому другому компоненту препарата;
тяжелое нарушение функции печени;
острые кровотечения (при пептической язве желудка, внутричерепном кровоизлиянии);
период кормления грудью.
Побочные эффекты
Геморрагические нарушения: желудочно-кишечные кровотечения, кровоизлияние в мозг, кровоизлияние в конъюнктиву, носовые кровотечения, пурпура, гематомы, гематурия, увеличение продолжительности кровотечения, снижение количества тромбоцитов.
Гематологические нарушения: тяжелая нейтропения, тромбоцитопения, апластическая анемия, лейкопения, уменьшение количества нейтрофилов, эозинофилия, тромботическая тромбоцитопеническая пурпура (ТТП), агранулоцитоз, гранулоцитопения, апластическая анемия/панцитопения, анемия.
Нарушение со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, парестезии, потеря сознания.
Расстройства ЖКТ: диарея, боль в животе, диспепсия, язва желудка и двенадцатиперстной кишки, гастрит, тошнота, рвота, запор, вздутие кишечника, панкреатит, колит (в том числе язвенный или лимфоцитарный), стоматит.
Нарушение со стороны кожи и подкожных тканей: кожные высыпания, зуд, ангионевротический отек, булллезний дерматит (мультиформная эритема, синдром Стивенса — Джонсона, токсический эпидермальный некролиз), эритематозные высыпания, крапивница, экзема, плоский лишай.
Нарушения иммунной системы: анафилактоидные реакции, сывороточная болезнь.
Психические расстройства: спутанность сознания, галлюцинации.
Нарушение функции нервной системы: нарушение вкусовых ощущений.
Нарушения со стороны сердечно-сосудистой системы: васкулит, артериальная гипотензия.
Нарушение со стороны органов дыхания, грудной клетки и средостения: бронхоспазм, интерстициальный пневмонит.
Нарушение функции печени, почек моче- и желчевыводящих путей: острая печеночная недостаточность, гепатит, гломерулонефрит.
Нарушение со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: артралгия, артрит, миалгия.
Общие нарушения: повышение температуры тела.
Лабораторные исследования: нарушение функциональных проб печени, повышение уровня креатинина в крови.
В случае появления любых нежелательных явлений больному необходимо обратиться к врачу!
Особые указания
в связи с риском кровотечения следует немедленно провести исследование клеточного состава крови и/или другие соответствующие исследования при возникновении клинических симптомов кровотечения во время приема препарата.
Клопидогрел следует применять с осторожностью пациентам с риском усиленного кровотечения при травме, хирургическом вмешательстве или другом патологическом состоянии, а также пациентам, которые применяют ацетилсалициловую кислоту, НПВП (в том числе ингибиторы ЦОГ-2), гепарин или ингибиторы гликопротеина IIb/IIIа. Пациентов следует тщательно обследовать для выявления любых признаков кровотечения, в том числе скрытого, особенно на протяжении первых недель применения препарата и/или после инвазивных процедур на сердце или после хирургической операции.
В случае планирования операции прием клопидогрела следует прекратить за 7 дней. Клопидогрел удлиняет время кровотечения, поэтому его следует применять с осторожностью пациентам, предрасположенным к кровотечению (особенно желудочно-кишечному и внутриглазному).
Пациенты должны знать, что во время приема клопидогрела (в комбинации с ацетилсалициловой кислотой или без нее) остановка кровотечения может занять больше времени, поэтому о всех непривычных (по локализации или продолжительности) кровотечениях необходимо сообщать врачу. Пациенты должны сообщать врачу о приеме клопидогрела до планирования любого хирургического вмешательства, а также до применения какого-либо нового препарата.
После приема клопидогрела наблюдалась тромботическая тромбоцитопеническая пурпура (ТПП), иногда даже после кратковременного применения. Это состояние характеризуется тромбоцитопенией и микроангиопатией, гемолитической анемией в сочетании с неврологическими признаками, нарушением функции почек, тремором. ТПП — состояние, угрожающее жизни, которое требует немедленного лечения, в том числе применения плазмафереза.
Из-за отсутствия данных клопидогрел нельзя рекомендовать при острых (≤7 дней) ишемических инсультах.
Опыт применения клопидогрела для пациентов с нарушением функции почек ограничен. Поэтому этим больным клопидогрел следует назначать с осторожностью.
Опыт применения препарата у пациентов с умеренным нарушением функции печени, у которых могут отмечать геморрагический диатез, также ограниченный. Поэтому этим пациентам клопидогрел следует назначать с осторожностью.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. Клопидогрел не влияет или влияет лишь в незначительной степени на способность управлять транспортными средствами или работать со сложными механизмами.
Взаимодействия
Варфарин. Одновременное применение клопидогрела и варфарина не рекомендуется, поскольку может усилиться кровотечение.
Ингибиторы гликопротеинов GP ІІb/ІІІа. Клопидогрел следует применять с осторожностью у пациентов, имеющих риск усиленного кровотечения при травме, хирургическом вмешательстве или другом патологическом состоянии в случае одновременного приема ингибиторов гликопротеина IIb/IIIа.
Ацетилсалициловая кислота. Фармакодинамическое взаимодействие клопидогрела и ацетилсалициловой кислоты повышает риск кровотечения. Поэтому одновременное применение этих средств требует осторожности. Вместе с тем клопидогрел в комбинации с ацетилсалициловой кислотой можно применять на протяжении 1 года.
Гепарин. Одновременное применение гепарина не влияет на вызванное клопидогрелом торможение агрегации тромбоцитов. Возможно фармакодинамическое взаимодействие клопидогрела и гепарина, который повышает риск кровотечения. Поэтому сочетанное применение этих средств требует осторожности.
Тромболитики. Безопасность одновременного применения клопидогрела, фибринспецифических и фибриннеспецифических тромболитических средств и гепарина оценивалась у пациентов, недавно перенесших инфаркт миокарда. Частота клинически значимых кровотечений не отличалась в значительной мере от частоты, которая наблюдалась при одновременном применении тромболитических препаратов и гепарина с ацетилсалициловой кислотой.
НПВП. В клиническом исследовании, проведенном на здоровых добровольцах, одновременное применение клопидогрела и напроксена повышало скрытую потерю крови из ЖКТ. Поэтому одновременное применение клопидогрела с НПВП, в том числе с ингибиторами ЦОГ-2, требует осторожности.
Другая сопутствующая терапия. Не выявлено клинически значимых фармакодинамических взаимодействий в случае одновременного применения клопидогрела с атенололом, нифедипином или комбинацией атенолола с нифедипином. Кроме того, фармакодинамическая активность клопидогрела существенным образом не изменялась при сочетанном применении фенобарбитала, циметидина или эстрогенов.
Фармакокинетика дигоксина или теофилина не изменялась при одновременном применении клопидогрела. Антацидные препараты не влияют на всасывание клопидогрела.
Исследование печеночных микросом человека показало, что метаболит клопидогрела, который относится к карбоновым кислотам, может подавлять активность цитохрома Р450 2C9. Это может повысить уровень в плазме крови таких препаратов, как фенитоин, толбутамид и НПВП, которые метаболизируются цитохромом Р450 2C9.
Пациенты, принимающие участие в клинических испытаниях клопидогрела, получали различные сопутствующие препараты, в том числе диуретики, блокаторы β-адренорецепторов, антагонисты кальция, антихолестеринемические средства, антидиабетические (в том числе инсулин), противоэпилептические, гормональную заместительную терапию и антагонисты GP IIb/IIIа без признаков клинически значимых нежелательных взаимодействий.
Передозировка
передозировка клопидогрела может привести к кровотечению. При выявлении кровотечения следует назначить соответствующее лечение. Сократить время кровотечения при передозировке клопидогрела может тромбоцитарная масса. Специфический антидот отсутствует.
Условия хранения
при температуре не выше 25 °С.
Реклама
