Магнілек - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МАГНІЛЕК

(MAGNILEK)

Склад:

діюча   речовина: кислота гадопентетова;

1 мл розчину містить 469 мг гадопентетової кислоти у вигляді димеглумінової солі;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Контрастні засоби для ЯМР-томографії. Парамагнітні контрастні засоби. Код АТС V08C A01.

Клінічні характеристики.

Показання.  Магнітно-резонансна томографія (МРТ):

- Головного та спинного мозку: виявлення та диференційна діагностика менінгіоми, невриноми (у тому числі слухового нерва), інвазивних пухлин (наприклад, гліоми), метастазів; виявлення невеликих та/або пухлин, які погано візуалізуються; диференційна діагностика таких пухлин, як гемангіобластома, епендим ома та невеликі аденоми гіпофіза; визначення інтракраніального розповсюдження первинних (не мозкових пухлин); діагностика при підозрі на рецидив пухлини після операції або променевої терапії.

Крім того, при спінальній МРТ -   диференційна діагностика та оцінка розповсюдження інтрамедулярних та екстра медулярних пухлин.

-  Всього тіла: дослідження фаціальної частини черепа, зони шиї, грудної та черевної порожнини, молочних залоз, органів таза, опорно-рухового апарату, судин всього тіла (для оцінки кровопостачання в нормальних та патологічно змінених тканинах, виявлення пухлин, запальних процесів, судинних ушкоджень); диференційна діагностика пухлин і рубцевої тканини;   виявлення рецидиву грижі між хребцевого диска після операції;   напівкількісна оцінка функції нирок   у поєднанні із зональною анатомічною діагностикою.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до компонентів препарату;

• тяжка ниркова недостатність (кліренс креатині ну менше 20 мл/хв);

• серпоподібно клітинна анемія;

• період вагітності;

     -     дитячий вік до 2 років.     

Спосіб застосування та дози.

Рекомендована доза для проведення краніальної, спінальної МРТ та МРТ всього тіла у дорослих та   дітей   старше  2 років – 0,2 мл   препарату   на 1 кг   маси   тіла   (0,1 ммоль/кг).

Препарат застосовується тільки у медичних закладах або лікарнях. Процедуру повинен здійснювати лікар-спеціаліст, який має відповідний досвід у цій галузі. Необхідно дотримуватись загальноприйнятих запобіжних заходів при проведенні МРТ: необхідно переконатись, що в пацієнта відсутній кардіостимулятор, феромагнітні імплантати тощо.

Магнілек вводять лише внутрішньо венно (бажано у великі вени, якщо можливо) зі швидкістю 10 мл/хв або у формі болюсної ін’єкції зі швидкістю 10 мл/15 с. Розчин потрібно набирати у шприц безпосередньо перед   ін’єкцією. Не слід застосовувати препарат при зміні кольору або втраті прозорості розчину та наявності сторонніх домішок.   Невикористану частину препарату слід викинути.

Максимальна загальна доза - 20 мл.

Для забезпечення повного введення необхідної дози препарату після завершення ін’єкції   Магнілеку слід ввести в вену 5 мл фізіологічного розчину.

Обстеження можна розпочинати відразу після введення і воно має бути завершене не більше ніж за 1 годину, оскільки при томографії головного мозку оптимальне контрастування спостерігається   через  27 хв   після   ін’єкції,   а   при   томографії   спинного   мозку – через 10 - 30 хв.

Найпридатнішими     для     контрастних   досліджень   є   імпульсні   послідовності   з

Т-виваженими зображеннями.

Якщо в результаті проведеної МРТ не виявлено будь-яких уражень головного або спинного мозку, але лишаються підстави (виходячи з клінічної картини) для їх підозри,   можна підсилити діагностичний рівень обстеження шляхом проведення протягом 30 хв повторної ін’єкції Магнілеку в дозі, еквівалентній первинному введенню (для дорослих доза може бути збільшена до 0,4 мл на 1 кг маси тіла).

В окремих випадках, наприклад, для діагностики патологічних утворень із незначною   васкуляризацією та/або невеликим ступенем проникнення в екстра целюлярний простір, для досягнення оптимального контрастування необхідне введення Магнілеку з розрахунку  0,4 мл/кг.      

Для більш точної діагностики   рецидивів пухлин і виключення наявності метастазів у дорослих пацієнтів рекомендовано проводити дослідження з дозою 0,6 мл на 1 кг маси тіла.        

Побічні реакції.

Побічні реакції, які пов’язують із   застосуванням гадопентетової кислоти для МРТ, транзиторні за своєю природою і зазвичай мають легкий чи помірний ступінь тяжкості. Відстрочені реакції, пов’язані із застосуванням контрастного засобу, спостерігались дуже рідко. Описано такі побічні реакції:

з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, вазодилатація, припливи жару, блідість, флебіти, неспецифічні зміни ЕКГ, біль в загруднинній ділянці; напад стенокардії, тахікардія, аритмія;

з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, порушення мовлення, збудженість, сплутаність свідомості, парестезії, гіперстенія, тремор, дзвін у вухах, порушення зору (дефекти полів зору), судоми;

з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, біль і спазми в ділянці шлунка та кишечнику, спрага, діарея, підвищена салівація, порушення смакових відчуттів (особливо після болюсної ін’єкції), зубний біль, біль і парестезія м’яких тканин ротової порожнини, слинотеча;

з боку дихальної системи: сухість у роті, подразнення горла, біль у горлі та гортані, ринорея, дихання зі свистом, чхання, ларингоспазм, кашель, задишка/апное, бронхоспазм, набряк гортані, глотки, набряк легень, ціаноз;

з боку кістково-м’язової системи: біль у кінцівках, у спині, артралгія;

з боку шкіри та слизових оболонок: свербіж, шкірний висип, пітливість, кропив’янка, ангіо невротичний набряк;

алергічні реакції: дуже рідко –   системні анафілактичні/анафілактоїдні реакції (в тому числі анафілактичний шок), гарячка, посилення потовиділення, підвищення або зниження температури тіла;

місцеві реакції: у місці ін’єкції можливе відчуття холоду або печіння, біль, набряк;

лабораторні показники:   оборотне підвищення вмісту в сироватці крові заліза та загального білірубіну, підвищення рівня печінкових ферментів;

інші реакції: загальна слабкість, зубний біль, відчуття втомленості, зміна смакових відчуттів, що швидко зникає.

Передозування. Можливе підсилення прояву вищенаведених побічних реакцій. Через гіперосмоляльність препарату передозування препарату може спричинити також підвищення тиску в легеневій артерії, осмотичний діурез, гіперволемію і дегідратацію.

Лікування симптоматичне. Специфічного антидоту немає. Препарат видаляється з організму шляхом гемодіалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.   На сьогодні достеменно не встановлено, як впливає на розвиток плода гадопентетова кислота, а також магнітні та електричні поля. Тому застосування цього методу дослідження в період вагітності не рекомендується.

Гадопентетова кислота виділяється в грудне молоко у невеликих кількостях, тому в разі необхідності проведення дослідження у період лактації слід вирішити питання про тимчасове припинення годування груддю (щонайменше на 24 години з моменту введення препарату).

Діти. Оскільки досвід застосування Магнілеку для діагностики у дітей віком до 2 років відсутній, не рекомендується застосовувати цей препарат для МРТ дітям цієї вікової категорії.

Дітям старше 2 років Магнілек призначають у дозі  0,2 мл/кг.

Особливі заходи безпеки.

Не виключено, що гадопентетату димеглумін   може сприяти зниженню судомного порогу у схильних до цього пацієнтів. Тому при проведенні процедури такі пацієнти повинні знаходитись під постійним контролем, а в разі необхідності, їм вводять проти судомні препарати.

Обережно застосовують препарат   пацієнтам із захворюваннями печінки і/або проявами гемолізу, а також при порушенні функції нирок. У пацієнтів з порушеною функцією нирок при призначенні МРТ із застосуванням Магнілеку слід ретельно зважувати співвідношення ризик/користь, оскільки можливе виникнення гострої ниркової недостатності або погіршення функції нирок.

Особливості застосування.   Пацієнту не слід їсти щонайменше 2 години перед застосуванням препарату. Він повинен лежати на спині під час ін’єкції та протягом щонайменше 30 хв після неї.

При призначенні препарату пацієнтам із відомою підвищеною чутливістю до будь-якого з компонентів препарату слід особливо ретельно зважити співвідношення ризик/користь. Введення препарату Магнілек, як і інших внутрішньо венних контрастних засобів, може бути пов’язане із анафілактичними реакціями/реакціями гіпер чутливості або іншими реакціями ідіосинкразії у вигляді серцево-судинних, респіраторних і шкірних симптомів аж до реакцій тяжкого ступеня, включаючи шок. Більшість таких реакцій виникає упродовж півгодини після введення препарату. Хоча в поодиноких випадках можуть спостерігатися і відстрочені реакції. Тому рекомендується після дослідження спостерігати за пацієнтом та мати завжди напоготові   медикаменти для лікування гіпер чутливості.

Особливо великий ризик виникнення таких реакцій у пацієнтів, які мають в анамнезі випадки бронхіальної астми або алергії, підвищену чутливість до контрастних засобів. У разі наявності в анамнезі пацієнта таких станів розглядають питання про проведення премедикації антигістамінними препаратами і/або глюкокортикоїдами.

У пацієнтів, які страждають на серцево-судинні захворювання, існує більша ймовірність розвитку серйозних або навіть фатальних наслідків реакцій гіпер чутливості тяжкого ступеня.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.   Виходячи з того, що введення Магнілеку може призвести до розвитку індивідуальних психосоматичних реакцій, пацієнтам, які проходили обстеження, слід тимчасово (щонайменше протягом 6 годин) дотримуватися обережності при керуванні авто транспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Слід зважати, що в пацієнтів, які застосовують бета-адреноблокатори (особливо при наявності бронхіальної астми), реакції гіпер чутливості можуть бути підсилені. Окрім того, у них може спостерігатися толерантність до стандартної терапії реакцій гіпер чутливості бета-агоністами.

Взаємодії з іншими лікарськими засобами поки що не виявлено.  

Взаємодія з діагностичними тестами: при визначенні вмісту заліза в сироватці крові за допомогою батофенантроліну кількісний показник може бути зниженим   протягом доби.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Гадопентетат (комплекс гадолінію з пентетовою кислотою) має 7 неспарених електронів, що обумовлює його парамагнітні властивості. Диміглумінова сіль гадопентетату є   стабільним хелатним комплексом, що характеризується високою гідрофільністю і має сильні парамагнітні властивості. Хелатний комплекс не токсичний для організму. Органічний компонент комплексу не метаболізується в організмі, а метал – не дисоціює. Після внутрішньо венного введення   димеглуміну гадопентетат розпадається з утворенням іону меглуміну і гадопентетату.

Гідрофільний хелатний комплекс розподіляється тільки в позаклітинній воді і не проходить крізь інтактний гематоенцефалічний бар’єр. Таким чином, він не накопи чується в нормальних клітинах мозку або в клітинах, що відрізняються від нормальних, але мають інтактний гематоенцефалічний бар’єр (наприклад, кіста, сформований після операційний шрам). Навпаки, порушення гематоенцефалічного бар’єра або нормальної васкуляризації тканин призводить до накопичення димеглуміну гадопентетату   в таких ділянках (новоутворення, абсцеси, під гострий інфаркт).

Фармакокінетика. Фармакокінетичний профіль введеного внутрішньо венно димеглуміну гадопентетату на здорових людях відповідає відкритій двофазній моделі із середнім на півперіодом розподілу приблизно 0,2 години і середнім на півперіодом елімінації − приблизно 1,6 години.

Приблизно  80 %   введеної   дози  0,1 ммоль/кг   виводиться   із   сечею   протягом  6 годин   і

93 % − протягом 24 годин. Виведення з калом становить менше 0,1 % за 5 діб. У пацієнтів із порушенням функції нирок елімінація гадопентетату відбувається майже повністю, але період напів виведення зростає. На півперіод елімінації зростає пропорційно ступеню порушення функції нирок. У пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну менше 20 мл/хв) він досягає  30 годин.

Гадопентетова кислота в незначній кількості (приблизно 0,04 % від введеної дози) виділяється в грудне молоко.

Не виявлено біо трансформації, дисоціації або розкладання гадопентетату.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або блідо-жовтого кольору розчин.

Концентрація контрастної речовини − 0,5 моль/л (469 мг/л).

Осмотичний тиск при 37 ⁰С − 49,8 атм.

В’язкість при 20 ⁰С − 4,9 кг/л, при 37 ⁰С − 2,9 кг/л.

Несумісність. Не відома.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в захищеному від світла та вторинних рентгенівських променів місці. Не заморожувати.   Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 мл або 20 мл у флаконі.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. “Юнік Фармасьютикал Лабораторіз” (відділення фірми “Дж. Б. Кемікалз енд Фармасьютикалз Лтд.”).

Місцезнаходження.   Ворлі, Мумбаї  400 030,   Індія.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

р-р д/ин. 469,01 мг/мл фл. 10 мл, № 1

р-р д/ин. 469,01 мг/мл фл. 20 мл, № 1

№ UA/9476/01/01 от 24.03.2009 до 24.03.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Гадопентетат — комплекс гадолиния с пентетовой кислотой, который имеет 7 неспаренных электронов, обусловливающих его парамагнитные свойства. Димиглуминовая соль гадопентетата является стабильным хелатным комплексом, характеризующимся высокой гидрофильностью и обладающим сильным парамагнитным свойством. Хелатный комплекс нетоксичный. Органический компонент комплекса не метаболизируется в организме, а металл не диссоциирует. После в/в введения димеглумин гадопентетат распадается с образованием ионов меглумина и гадопентетата.
Гидрофильный хелатный комплекс распределяется только во внеклеточной жидкости и не проникает через интактный ГЭБ. Таким образом, он не скапливается в нормальных клетках мозга или в клетках, которые отличаются от нормальных, но имеют интактный ГЭБ (например киста, сформированный послеоперационный шрам). И наоборот, нарушение ГЭБ или васкуляризации тканей приводит к накоплению димеглумина гадопентетата в таких участках (новообразования, абсцессы, подострый период инфаркта миокарда).
Фармакокинетика. Фармакокинетический профиль введенного в/в димеглумина гадопентетата у здоровых лиц соответсвует открытой двухфазной модели со средним периодом полураспределения приблизительно 0,2 ч и средним Т_½ — приблизительно 1,6 ч.
Приблизительно 80% введенной дозы 0,1 ммоль/кг выводится с мочой на протяжении 6 ч и 93% — на протяжении 24 ч, с калом — <0,1% за 5 сут. У пациентов с нарушением функции почек элиминация гадопентетата происходит почти полностью, но Т_½ увеличивается. Т_½ возрастает пропорционально степени нарушения функции почек. У пациентов с выраженной почечной недостаточностью (клиренс креатинина <20 мл/мин) он достигает 30 ч. Гадопентетовая кислота в незначительном количестве (приблизительно 0,04% введенной дозы) проникает в грудное молоко.
Не выявлено биотрансформации, диссоциации или распада гадопентетата.

ПОКАЗАНИЯ:

Магнитно-резонансная томография (МРТ) головного и спинного мозга: выявление и дифференциальная диагностика менингиомы, невриномы (в том числе слухового нерва), инвазивных опухолей (например глиомы), метастазов; выявление небольших опухолей и/или недостаточно визуализируемых опухолей; дифференциальная диагностика таких опухолей, как гемангиобластома, эпендимома и небольшие аденомы гипофиза; определение интракраниального распространения первичных (немозговых) опухолей; диагностика при подозрении на рецидив опухоли после операции или лучевой терапии.
Спинальная МРТ: дифференциальная диагностика и оценка распространения интрамедуллярных и экстрамедуллярных опухолей.
МРТ всего тела: исследование фациальной части черепа, зоны шеи, грудной и брюшной полости, молочных желез, органов таза, опорно-двигательного аппарата, сосудов всего тела (для оценки кровоснабжения в нормальных и патологически измененных тканях, выявление опухолей, воспалительных процессов, повреждений сосудов); дифференциальная диагностика опухолей и рубцовой ткани; выявление рецидива грыжи межпозвонкового диска после операции; одновременная полуколичественная оценка функции почек с зональной анатомической диагностикой.

ПРИМЕНЕНИЕ:

рекомендованная доза для проведения краниальной, спинальной МРТ и МРТ всего тела у взрослых и детей в возрасте от 2 лет — 0,2 мл препарата на 1 кг массы тела (0,1 ммоль/кг).
Препарат применяют только в условиях стационара. Процедуру осуществляет врач-специалист. Необходимо соблюдать общепринятые предупредительные меры при проведении МРТ: убедиться, что у пациента отсутствует кардиостимулятор, ферромагнитные имплантаты и т.п.
Магнилек вводят только в/в (желательно в крупные вены, если возможно) со скоростью 10 мл/мин или в форме болюсной инъекции со скоростью 10 мл/15 с. Р-р набирают в шприц непосредственно перед инъекцией. Не следует применять препарат при изменении цвета или потере прозрачности р-ра и наличия примесей. Неиспользованную часть препарата утилизируют.
Максимальная общая доза — 20 мл.
Для обеспечения полного введения необходимой дозы препарата после завершения инъекции Магнилека необходимо ввести в/в 5 мл физиологического р-ра.
Обследование можно начинать сразу после введения и его следует завершить не более чем за 1 ч, поскольку при томографии головного мозга оптимальное контрастирование наблюдается через 27 мин после инъекции, а при томографии спинного мозга — через 10–30 мин.
Более качественным для контрастных исследований являются импульсные последовательности с Т-взвешенными изображениями.
Если в результате проведенной МРТ не выявлено поражения головного или спинного мозга, но остаются основания (исходя из клинической картины) для их подозрения, можно повысить диагностический уровень обследования путем введения на протяжении 30 мин повторной инъекции Магнилека в дозе, эквивалентной первому введению (для взрослых доза может быть повышена до 0,4 мл/кг массы тела).
В отдельных случаях, например для диагностики патологических образований с незначительной васкуляризацией и/или невысокой степенью проникновения в экстрацеллюлярное пространство, для достижения оптимального контрастирования необходимо введение Магнилека из расчета 0,4 мл/кг массы тела.
Для более точной диагностики рецидивов опухолей и исключения наличия метастазов у взрослых пациентов рекомендовано проводить исследование дозой 0,6 мл/кг массы тела.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

повышенная чувствительность к компонентам препарата; тяжелая почечная недостаточность (клиренс креатинина <20 мл/мин); серповидноклеточная анемия; период беременности; возраст до 2 лет.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

побочные реакции, связанные с применением гадопентетовой кислоты, — транзиторные и обычно имеют легкую или умеренную степень тяжести. Отдаленные реакции, связанные с применением контрастного вещества, отмечали очень редко.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипотензия, вазодилатация, приливы, бледность кожных покровов, флебиты, неспецифические изменения ЭКГ, боль за грудиной; приступ стенокардии, тахикардия, аритмия.
Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, сонливость, нарушение речи, возбужденность, спутанность сознания, парестезии, гиперстения, тремор, звон в ушах, нарушение зрения (дефекты полей зрения), судороги.
Со стороны ЖКТ: тошнота, рвота, боль и спазмы в области желудка и кишечника, ощущение жажды, диарея, гиперсаливация, нарушение вкусовых ощущений (особенно после болюсной инъекции), зубная боль, боль и парестезия мягких тканей ротовой полости.
Со стороны дыхательной системы: сухость в ротовой полости, першение в горле, боль в горле и гортани, ринорея, свистящее дыхание, чиханье, ларингоспазм, кашель, одышка/апноэ, бронхоспазм, отек гортани, глотки, отек легких, цианоз.
Со стороны костно-мышечной системы: боль в конечностях, в спине, артралгия.
Со стороны кожи и слизистых оболочек: зуд, кожная сыпь, потливость, крапивница, ангионевротический отек.
Аллергические реакции: очень редко — системные анафилактические/анафилактоидные реакции (в том числе анафилактический шок), гипертермия, гипергидроз, колебания температуры тела.
Местные реакции: в месте инъекции возможно ощущение холода или жжение, боль, отек.
Лабораторные показатели: обратимое повышение содержание в плазме крови железа и общего билирубина, повышение уровня печеночных ферментов.
Другие реакции: общая слабость, зубная боль, повышенная утомляемость, изменение вкусовых ощущений, которые быстро исчезают.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

пациенту не следует принимать пищу менее чем за 2 ч перед применением препарата. Больной должен лежать на спине во время инъекции и на протяжении не менее 30 мин после нее.
При назначении Магнилека пациентам с известной повышенной чувствительностью к любому компоненту препарата необходимо особенно тщательно взвесить соотношение риск/польза. Введение препарата Магнилек, как и других внутривенных контрастных средств, может быть связано с анафилактическими реакциями или другими реакциями идиосинкразии в виде сердечно-сосудистых, респираторных и кожных симптомов вплоть до реакций тяжелой степени тяжести, включая шок. Большинство таких реакций возникает в течение получаса после введения препарата. Хотя в единичных случаях могут отмечать и отдаленные реакции. Поэтому рекомендуется после исследования наблюдать за состоянием пациента. Должны быть приготовлены медикаменты для оказания помощи при возникновении реакций повышенной чувствительности.
Особенно высокий риск возникновения таких реакций у пациентов, у которых в анамнезе отмечали БА или аллергии, повышенную чувствительность к контрастным средствам. В случае наличия в анамнезе пациента таких состояний рассматривают вопрос о проведении премедикации антигистаминными препаратами и/или глюкокортикоидами.
У пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями существует высокая вероятность развития серьезных или даже фатальных последствий реакций гиперчувствительности тяжелой степени.
Период беременности и кормления грудью. На сегодня достоверно не установлено, как влияет на развитие плода гадопентетовая кислота, а также магнитные и электрические поля. Поэтому применение этого метода исследования в период беременности не рекомендуется.
Гадопентетовая кислота проникает в грудное молоко в небольших количествах, поэтому в случае необходимости проведения исследования в период кормления грудью следует решить вопрос о временном прекращении кормления грудью (по меньшей мере на 24 ч с момента введения препарата).
Дети. Поскольку опыт применения Магнилека для диагностики у детей в возрасте до 2 лет отсутствует, не рекомендуется применять этот препарат для МРТ у детей этой возрастной категории.
Детям в возрасте старше 2 лет Магнилек назначают в дозе 0,2 мл/кг.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. Исходя из того, что введение Магнилека может привести к развитию индивидуальных психосоматических реакций, пациентам, проходившим обследование, необходимо временно (не менее чем на протяжении 6 ч) соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и работе с другими потенциально опасными механизмами, которые нуждаются в повышенной концентрации внимания и скорости психомоторных реакций.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

следует учитывать, что у пациентов, применяющих блокаторы β-адренорецепторов (особенно при наличии БА), реакции повышенной чувствительности могут усиливаться. Кроме того, у них может наблюдаться толерантность к стандартной терапии реакций повышенной чувствительности β-агонистами.
Взаимодействий с другими лекарственными средствами не выявлено.
Взаимодействие с диагностическими тестами: при определении содержимого железа в плазме крови с помощью батофенантролина количественный показатель может быть сниженным на протяжении 1 сут.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

возможно усиление проявления вышеперечисленных побочных реакций. Вследствие гиперосмолярности Магнилека передозировка препарата может вызвать также повышение давления в легочной артерии, осмотический диурез, гиперволемию и дегидратацию.
Лечение симптоматическое. Специфического антидота нет. Препарат выводится из организма путем гемодиализа.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

в защищенном от света и вторичных рентгеновских лучей месте при температуре не выше 25 °С.