Медокардил - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МЕДОКАРДИЛ

(MEDOCARDIL)

Склад: 1 таблетка містить карведилолу 6,25 мг або 25 мг;

допоміжні речовини:   лактози моногідрат, повідон, оксид заліза жовтий (Е 172) (для таблеток по  6,25 мг), кремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, сахароза, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Сполучені блокатори ά   та β-адренорецепторів.

Код АТС C07A G02.   

Клінічні характеристики.

Показання.

• артеріальна гіпертензія;

• ішемічна хвороба серця (стабільна стенокардія);

• хронічна серцева недостатність.

Рекомендований як для моно терапії, так і в комбінації з іншими ліками.

Протипоказання. Гіпер чутливість до карведилолу або інших складових препарату. Кардіогенний шок, синдром слабкості синусового вузла, артеріальна гіпотензія, метаболічний ацидоз і феохромоцитома (якщо тільки не контролюється адекватно альфа-блокадою). Препарат не слід призначати пацієнтам із затримкою рідини, бронхіальною астмою та тяжкою печінковою недостатністю. Оскільки карведилол може викликати брадикардію, при зменшенні частоти серцевих скорочень до рівня 55 ударів в хвилину препарат слід відмінити.

Спосіб застосування та дози. Хронічна серцева недостатність - рекомендована початкова доза – 3,125 мг два рази на добу протягом 14 днів (1/2 таблетки по 6,25 мг вранці і ввечері). Якщо лікування переноситься пацієнтом добре, дозу можна збільшити до 6,25 мг два рази на добу (одна таблетка по 6,25 мг вранці і одна – ввечері). Можливе подальше збільшення дози до 12,5 мг два рази на добу (дві таблетки по 6,25 мг вранці і ввечері), потім до 25 мг два рази на добу (по одній таблетці 25 мг вранці і ввечері). Цільова максимальна рекомендована доза – по 25 мг два рази на добу (одна таблетка по 25 мг вранці і одна – ввечері) для хворих з масою тіла до 85 кг і по 50 мг двічі на добу (дві таблетки по 25 мг вранці і дві ввечері) для хворих з масою тіла більше 85 кг.

Артеріальна гіпертензія. Початкова доза становить 12,5 мг 1 раз на добу в перші два дні лікування.   Потім по 25 мг 1 раз на добу, що є адекватною дозою для більшості пацієнтів. При недостатності антигіпертензивного ефекту через 2 тижні терапії доза може бути збільшена в 2 рази. Максимальна рекомендована добова доза препарату становить 50 мг 1 раз на добу (можна розподілити на 2 прийоми).

Стабільна стенокардія. Початкова доза звичайно становить 12,5 мг 2 рази на добу протягом перших 2 днів.   Потім – 25 мг 2 рази на добу.

Побічні реакції.

З боку центральної нервової системи можуть виникнути головний біль, сонливість, стомлюваність, рідко – пригнічення настрою, порушення сну, парестезії, запаморочення.                              

З боку серцево-судинної системи можуть виникнути ортостатична гіпотензія, брадикардія, артеріальна гіпотензія, син копальний стан, напади стенокардії, розлади периферичного кровообігу (холодні кінцівки), переміжна кульгавість або синдром Рейно, периферичні набряки, атріовентрикулярний блок, погіршення серцевої недостатності.

З боку органів дихання: задишка, бронхіальна астма, рідко – закладеність носа.

З боку шлунково-кишкового тракту можуть виникнути нудота, пронос, біль у животі,     рідко – запор, блювання.

З боку шкіри можуть виникнути алергічна екзантема, кропив’янка, свербіж, реакції, схожі на плескатий лишай, дуже рідко – анафілактоїдні реакції, псоріаз.

З боку крові можуть виникнути рідко – збільшення активності трансаміназ сироватки крові, тромбоцит опенія, лейкопенія.

Інші: рідко – біль у кінцівках, імпотенція, зменшення продукції слізної рідини, розлади зору, подразнення очей, сухість у роті, розлади сечовипускання, пропасниця.

Передозування. Симптоми: зниження артеріального тиску, гіпотензія та   брадикардія.   Можливе виникнення   кардіогенного шоку, зупинки серця, порушення дихання, бронхоспазму, блювання,   сплутаної свідомості і генералізованого нападу.

Лікування: успішним може бути промивання шлунка або застосування блювотних засобів, якщо ці заходи здійснюються протягом декількох годин після прийому препарату, а також проведення симптоматичної та підтримуючої терапії.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не можна застосовувати Медокардил у період вагітності та годування груддю.

Діти. Не слід призначати препарат дітям та підліткам віком до 18 років.

Особливості застосування.

У хворих із серцевою недостатністю, початковий систолічний артеріальний тиск у яких становить менше 100 мм рт. ст. або які мають супутні захворювання, – ішемічну хворобу серця, ураження периферичних судин або порушення функції нирок, слід частіше перевіряти стан сечовидільної системи, оскільки лікування може вплинути на функцію нирок. Якщо відзначається пригнічення функції нирок, дозу Медокардилу слід знизити або лікування припинити. Дозу препарату необхідно знизити, якщо у хворого відзначається брадикардія (частота серцевих скорочень менше 55 ударів за хвилину). Призначення карведилолу хворим, які отримують серцеві глікозиди, діуретики і/або інгібітори АПФ з приводу серцевої недостатності, потребує особливої обережності. Лікування пацієнтів із захворюванням периферичних артерій, цукровим діабетом, гіперфункцією щитоподібної залози необхідно проводити з обережністю, під постійним контролем лікаря. Лікування Медокардилом хворих на псоріаз вимагає оцінки ризику/успіху лікування, тому що карведилол може посилити захворювання або спровокувати появу його симптомів. Лікування хворих із встановленою феохромоцитомою не рекомендується починати до проведення відповідної терапевтичної блокади альфа-адренорецепторів. Припиняти лікування слід поступово, зменшуючи дозу, для запобігання синдрому відміни.   Хворих, які носять контактні лінзи, слід попередити, що карведилол зменшує продукцію слізної рідини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами. Під час лікування Медокардилом можливе виникнення запаморочення та подібних симптомів, що слід враховувати при керуванні транспортом або виконанні роботи, яка вимагає посиленої уваги. Ця рекомендація особливо відноситься до початку і зміни лікування, а також до вживання алкоголю.

Взаємодія з іншими   лікарськими засобами.  Слід з обережністю застосовувати разом з:   резерпіном, інігібіторами моноамін оксидази, оскільки вони можуть спричинити тяжку брадикардію та артеріальну гіпотензію;

дигоксином (уповільнюється атріовентрикулярна провідність і частота серцевих скорочень);

блокаторами кальцієвих каналів (верапамілом, дилтіаземом) і проти аритмічними засобами (особливо 1 класу), оскільки вони можуть провокувати виражену артеріальну гіпотензію і серцеву недостатність;

інсуліном і гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо (посилення дії гіпоглікемічних засобів і маскування симптомів гіпоглікемії);

гіпотензивними засобами (клонідином, гуанетидином, альфа-метилдофою, гуанфацином) – через потенціювання гіпотензивної дії і зниження частоти серцевих скорочень;

засобами для наркозу (через їх негативну інотропну дію і гіпотензивний ефект);

засобами, що впливають на центральну нервову систему (снодійними, транквілізаторами, трициклічними антидепресантами і етиловим спиртом) – через можливість взаємного посилення ефектів;

не стероїдними протизапальними препаратами (через зменшення гіпотензивної дії внаслідок зниження продукції простагландинів);

альфа- і бета-адреноміме тиками (через взаємний антагонізм дії);

ерготаміном (необхідно брати до уваги судинозвужувальну дію ерготаміну);

похідними ксантину (амінофілінами, теофіліном) – знижують антигіпертензивний ефект Медокардилу.

Оскільки карведилол зазнає окисного метаболізму, його фармакокінетика і перетворення можуть змінитися при індукції або пригніченні ферментної системи цитохрому Р₄₅₀. Тому слід враховувати взаємний вплив рифампіцину (відбувається зниження концентрації карведилолу у сироватці крові на 70 %);

барбітуратів (знижують дію карведилолу);

циметидину (збільшення біодоступності карведилолу на 30 %);

циклоспорину (карведилол затримує метаболізм циклоспорину).

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Медокардил належить до неселективних бета-адреноблокаторів із судинорозширювальними властивостями (за рахунок блокади альфа₁-рецепторів), має антиоксидантну активність. Як судинорозширювальний засіб Медокардил знижує периферичний судинний опір, а також пригнічує ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. Антигіпертензивний ефект розвивається швидко – через 2 – 3 години після одноразового застосування і продовжується 24 години. Максимальний ефект спостерігається через 3 – 4 тижні при щоденному застосуванні препарату.

Фармакокінетика. Швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту після перорального застосування. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1 годину. У   літніх хворих концентрація карведилолу в плазмі крові на 50 % вища, ніж у молодих. Біодоступність становить – 25 %. При цирозі печінки у хворого біодоступність кавердилолу в 4 рази, а максимальна концентрація в плазмі крові -   в 5 разів вища. Супутній прийом їжі не впливає на біодоступність препарату і збільшує час досягнення максимальної концентрації його в крові. Зв’язування з білками крові – 98 – 99 %. Інтенсивно метаболізується в печінці шляхом утворення глюкуронідів. Диметилювання і гідрооксилювання фенольного кільця приводять до утворення 3 активних метаболітів із бета-адреноблокуючою активністю. Середній час напів виведення карведилолу становить

6 - 10 годин, а кліренс плазми крові – приблизно 590 мл/хв. Елімінується в основному з жовчю та калом.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 6,25 мг – жовті, плоскі круглі таблетки з розділяючою борозенкою діаметром приблизно  7,0 мм та   товщиною  2,45 мм ± 8 %;

таблетки по 25 мг – білі, плоскі круглі таблетки з розділяючою борозенкою діаметром приблизно 6,0 мм та товщиною 2,7 мм ± 8 %.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при   температурі не вище 25 °С.  

Упаковка. По 10 таблеток у блістері. По 3 або 10 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. “Медокемі ЛТД”.

Місцезнаходження. вул. Константинуполес 1-10, Лімассол, 51409, Кіпр.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. 6,25 мг, № 30

№ UA/9479/01/01 от 24.03.2009 до 24.03.2014

табл. 25 мг, № 30

№ UA/9479/01/02 от 24.03.2009 до 24.03.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Медокардил — неселективный блокатор β-адренорецепторов, оказывает сосудорасширяющий эффект (за счет блокады α₁-адренорецепторов), обладает антиоксидантными свойствами. Блокируя α-адренорецепторы, Медокардил вызывает расширение периферических сосудов, тем самым снижая ОПСС; угнетает функцию ренин-ангиотензин-альдостероновой системы. Гипотензивный эффект развивается быстро в течение 2–3 ч после однократного применения и длится 24 ч. Максимальный эффект действия наблюдается через 3–4 нед ежедневного применения препарата.
Фармакокинетика. После приема внутрь быстро абсорбируется в ЖКТ. С_max в плазме крови достигается через 60 мин. Абсолютная биодоступность — 25%. Связывание с белками плазмы крови составляет 98–99%. Сопутствующий прием пищи замедляет всасывание препарата и не влияет на его биодоступность. У пациентов пожилого возраста концентрация карведилола в плазме крови на 50% выше, чем у пациентов младшего возраста. У пациентов с циррозом печени биодоступность карведилола в 4 раза выше, а С_max в плазме крови в 5 раз выше, чем у здоровых лиц. Метаболизируется в печени путем глюкуронизации и окисления ароматического кольца. После диметилирования и гидроксилирования фенольного кольца образуются 3 активных метаболита, обладающих β-адреноблокирующей активностью. Средний Т_½ карведилола составляет 6–10 ч, плазматический клиренс — около 590 мл/мин. Элиминируется в основном с желчью и калом.

ПОКАЗАНИЯ:

АГ, ИБС (стабильная стенокардия), хроническая сердечная недостаточность.

ПРИМЕНЕНИЕ:

карведилол применяется в качестве монотерапии или в комбинации с другими препаратами.
Хроническая сердечная недостаточность. Рекомендуемая начальная доза составляет 3,125 мг 2 раза в сутки в течение 14 дней (½ таблетки по 6,25 мг утром и вечером). При хорошей переносимости лечения пациентом дозу можно повысить до 6,25 мг 2 раза в сутки — по 1 таблетке (6,25 мг) утром и вечером. Возможно дальнейшее повышение дозы до 12,5 мг 2 раза в сутки — по 2 таблетки (6,25 мг) утром и вечером, затем до 25 мг 2 раза в сутки — по 1 таблетке (25 мг) утром и вечером.
Максимально рекомендуемая доза: по 25 мг 2 раза в сутки (по 1 таблетке 25 мг утром и вечером) пациентам с массой тела <85 кг; по 50 мг 2 раза в сутки (по 2 таблетки 25 мг утром и вечером) пациентам с массой тела >85 кг.
АГ. Рекомендуемая начальная доза — 12,5 мг 1 раз в сутки в течение первых 2 дней.
Поддерживающая доза составляет 25 мг/сут. При недостаточном гипотензивном эффекте дозу можно повысить в 2 раза с интервалом в 14 дней. Максимальная рекомендуемая суточная доза составляет 50 мг 1 раз в сутки или 2 раза в сутки.
Стабильная стенокардия. Рекомендуемая начальная доза — 12,5 мг 2 раза в сутки в течение первых 2 дней. В дальнейшем — 25 мг 2 раза в сутки.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

повышенная чувствительность к карведилолу или другим компонентам препарата. Кардиогенный шок, синдром слабости синусного узла, артериальная гипотензия, бадикардия — ЧСС <50 уд./мин, метаболический ацидоз, нелеченная феохромоцитома, отеки, БА, тяжелая печеночная недостаточность.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

Со стороны ЦНС: головная боль, сонливость, утомляемость; редко — снижение настроения, нарушение сна, парестезии, головокружение.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: ортостатическая гипотензия, брадикардия, артериальная гипотензия, синкопальное состояние, приступы стенокардии, нарушение периферического кровообращения (похолодение конечностей), перемежающаяся хромота или синдром Рейно, периферические отеки, AV-блокада, прогрессирование сердечной недостаточности.
Со стороны дыхательной системы: одышка, БА; редко — заложенность носа.
Со стороны ЖКТ: тошнота, диарея, боль в животе; редко — запор, рвота.
Аллергические реакции: аллергическая экзантема, крапивница, зуд, реакции наподобие красного плоского лишая; очень редко — анафилактоидные реакции, псориаз.
Со стороны системы крови: редко — повышение активности печеночных трансаминаз, тромбоцитопения, лейкопения.
Другие: редко — боль в конечностях, импотенция, уменьшение продукции слезной жидкости, нарушения зрения, раздражение глаз, сухость во рту, нарушения мочеиспускания, лихорадка.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

во время терапии карведилолом у пациентов с сердечной недостаточностью, сопровождающейся низким АД (систолическое АД <100 мм рт. ст.), или при наличии сопутствующих заболеваний — ИБС, заболеваний периферических сосудов или нарушения функции почек необходимо часто контролировать функцию мочевыделительной системы, поскольку лечение может повлиять на работу почек. При ухудшении функции почек дозу Медокардила необходимо снизить или полностью прекратить его прием. При развитии брадикардии (ЧСС <55 уд./мин) дозу препарата снижают. С особой осторожностью назнают карведилол пациентам с сердечной недостаточностью при одновременном применении сердечных гликозидов, диуретиков и/или ингибиторов АПФ. Лечение пациентов с заболеваниями периферических артерий, сахарным диабетом, гипертиреозом необходимо проводить под постоянным медицинским контролем. При назначении Медокардила пациентам с псориазом необходимо предварительно оценить соотношение потенциального риска и возможной пользы терапии, поскольку это может усугубить кожные реакции.
Лечение больных с феохромоцитомой не следует начинать до проведения предварительной терапевтической блокады α-адренорецепторов. Пациентам, пользующимся контактными линзами, необходимо напомнить о вероятности уменьшения слезоотделения. Не следует внезапно прерывать прием карведилола. Терапию необходимо прекращать постепенно, снижая суточную дозу для профилактики синдрома отмены.
Не применять в период беременности и кормления грудью.
Дети. Не назначать препарат детям и подросткам в возрасте до 18 лет.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами и работе со сложными механизмами. При приеме Медокардила возможно развитие головокружения и других симптомов, что необходимо учитывать при управлении транспортными средствами или выполнении работы, требующей повышенного внимания. Это особенно касается начала лечения и при изменении схемы лечения, а также при употреблении алкоголя.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

с осторожностью применяют карведилол сочетанно с:

• резерпином, ингибиторами МАО в связи с риском развития выраженной брадикардии и артериальной гипотензии;
• дигоксином — ухудшение AV-проводимости и снижение ЧСС;
• антиаритмическими препаратами (особенно класса I) и антагонистами кальция (верапамил, дилтиазем) в связи с возможностью развития выраженной артериальной гипотензии и сердечной недостаточности;
• гипогликемизирующими препартами для перорального приема, включая инсулин — потенцирование действия гипогликемизирующих препаратов и маскирование симптомов гипогликемии;
• гипотензивными препаратами (клонидин, гуанетидин, α-метилдопа, гуанфацин) — карведилол может потенцировать гипотензивное действие других препаратов и вызывать брадикардию;
• анестетиками — при анестезии следует учитывать негативные инотропные и гипотензивные взаимодействия карведилола и анестетиков;
• препаратами, влияющими на ЦНС (снотворные, транквилизаторы, трициклические антидепрессанты и этиловый спирт), в связи с возможностью потенцирования действия;
• НПВП — при сочетанном приеме с карведилолом отмечается снижение гипотензивного эффекта (вследствие продукции простагландинов);
• симпатомиметиками (α- и β-адреномиметики) в связи с антагонизмом действия;
• эрготамином — выраженный сосудосуживающий эффект;
• производными ксантина (аминофиллинами, теофиллином) — снижение антигипертензивного эффекта Медокардила;
• препаратами, ингибирующими или индуцирующими ферменты печеночного цитохрома Р450 (в связи с влиянием на фармакокинетику и метаболизм карведилола), — при одновременном приеме рифампицина концентрация карведилола в плазме крови снижается на 70%, барбитуратов — ингибирование действия карведилола;
• комбинированное применение с циметидином увеличивает биодоступность карведилола на 30%;
• циклоспорином — поскольку терапия карведилолом повышает концентрацию циклоспорина в плазме крови, рекомендуется контролировать эти показатели.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

Симптомы: артериальная гипотензия, брадикардия. Могут развиться кардиогенный шок и остановка сердца, нарушения дыхания, бронхоспазм, рвота, потеря сознания, судороги.
Лечение: в первые часы развития передозировки — промывание желудка или прием рвотных средств. Симптоматическая и поддерживающая терапия.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре не выше 25 °С.