Кошик резервуванняРезервування
Каталог ліків
  • Мутаміцин

    Мутаміцин
    • Mitomycin
      Міжнародна назва
    • Цитотоксичні антибіотики та споріднені препарати
      Фарм. група
    • L01DC03
      ATС-код
    • Немає в продажу
      Наявність в аптеках

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МУТАМІЦИН

(MUTAMYCIN(R))

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назва: мітоміцин; 6-аміно-1,1a,2,8,8a,8b-гексагідро-8-(гідроксиметил)-8а-метокси-5-метилазирино[2’,3’:3,4]пірроло[1,2-a]індол-4,7-діонкарбамат (ефір);

основні фізико-хімічні властивості: синьо-фіолетовий, фіолетовий або сірий легкий порошок або конденсовані маси порошку, що не містять помітних сторонніх домішок; речовина термостабільна з високою температурою плавлення, легко розчиняється в органічних розчинниках; розчин має бути таким же прозорим, як і розчинник; мітоміцин містить не менше 970 мкг C15H18N4O5в 1 мг;

склад: один флакон МУТАМІЦИНУ містить 5 мг, 20 мг або 40 мг мітоміцину;

допоміжні речовини: манітол - 10 мг, 40 мг або 80 мг відповідно кожній дозі діючій речовини.

Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антибіотик, що має протипухлинну дію.

Код ATC L01D C03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка

МУТАМІЦИН (мітоміцин) є антибіотиком, виділеним із бульйонної культури Streptomycescaespitosus, який має протипухлинну дію. МУТАМІЦИН селективно пригнічує синтездезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Вміст гуаніну і цитозину в ДНК корелює зчастотою утворення поперечних містків під дією цього препарату. У високих концентраціях препарат також знижує кількість РНК у клітині і пригнічує синтез білка.

Фармакокінетика.

При внутрішньо венному введенні МУТАМІЦИН швидко виводиться з плазми крові. При болюсному введенні 30 мг концентрація препарату в плазмі знижується на 50% за 17 хвилин. Після введення 30 мг, 20 мг або 10 мг препарату внутрішньо венно максимальні концентрації препарату в сироватці становлять 2,4мкг/мл, 1,7 мкг/мл, і 0,52 мкг/мл відповідно. Кліренс препарату визначається переважно ступенем його метаболізму в печінці, однак препарат метаболізується йіншими тканинами. Швидкість кліренсу обернено пропорційна максимальній концентрації препарату в сироватці (вважається, це пов’язано з тим, що насичуючі концентрації пригнічують механізми, які призводять до його розпаду).

Приблизно 10% уведеного препарату виводиться в незміненому стані зсечею. Оскільки метаболічні шляхи насичуються при досить низьких дозах препарату, відсоток речовини, що виділяється з сечею, підвищується у разі зростання дози.

У дітей екскреція введеного внутрішньо венно препарату відбувається затакими ж законами.

Показання для застосування.

МУТАМІЦИН ефективний при лікуванні метастазуючої аденокарциноми шлункаабо підшлункової залози, раку сечового міхура, молочної залози, легені, вульви, передміхурової залози, товстої кишки. Препарат рекомендується як длямоно терапії, так і в комбінації з іншими високоефективними хіміо препаратами, атакож для паліативного лікування в разі відсутності позитивного результату при лікуванні засобами, що застосовувалися раніше.

Спосіб застосування та дози.

Дотримуватися запобіжних заходів під час роботи з протипухлинними препаратами. Обережно: цитотоксичний агент!

МУТАМІЦИН призначають для внутрішньо венного та внутрішньоміхуровоговведення. Уникати попадання в м’язові тканини!

За умови повного відновлення гематологічних показників після попередньої хіміотерапії застосовують одну з наведених схем уведення препарату. У зв’язку з кумулятивною мієлосупресією варто проводити повну оцінку стану хворого після кожного проведеного курсу і знижувати дозу препарату, якщо ухворого відзначаються будь-які прояви токсичності. При застосуванні препарату вдозах, що перевищують 20 мг/м2, переважаючої ефективності відзначено не було, а прояви токсичності зростали.

Дозовірежими.

20 мг/м2 внутрішньо венно 1 раз на 4-6 тижнів.

8-10 мг/м2 внутрішньо венно в 1-й та 8-й день кожні 4-5тижнів.

2 мг/м2 внутрішньо венно з 1-го по 5-й день, 2 дні перерва, апотім з 8-го по 12-й день, тобто 10 введень протягом 2 тижнів, з повторенням через 4 тижні.

Внутрішньоміхурово вводять від 20 мг до 60 мг, застосовуючи 20-40 мл стерильного водного розчину щотижня; 8 доз.

При подальшому введенні препарату для коригування доз пропонується наступна схема:

Мінімальні показники крові після введеної дози

Наступна доза препарату у відсотках від попередньої дози

Лейкоцити

Більше 4x109

Тромбоцити

Більше 100x109

100%

3-3,9x109

75-99,9x109

100%

2-2,9x109

25-74,9x109

70%

Менше 2x109

Менше 25x109

50%

Не вводити препарат повторно, поки рівень лейкоцитів не повернеться до 4x109/л, а тромбоцитів - до 100x109/л.

У разі застосування препарату МУТАМІЦИН у комбінації з іншимимієлосупресантами його дозу треба відповідно скоригувати.

Приготування розчину. Вміст флакону розчиняють у стерильній воді для ін’єкцій, яквказано нижче, струшують до розчинення:

Флакон, що містить мітоміцину

Кількість розчинника

5 мг

10 мл

20 мг

40 мл

40 мг

80 мл

Якщо препарат відразу не розчиняється, флакон з розчином залишають при кімнатній температурі до повного розчинення препарату.

Побічна дія.

Токсичність у відношенні кісткового мозку спостерігається найчастіше і відноситься до найбільш серйозних проявів токсичності. Вона відзначена в 605 хворих з 937(64,4%). Тромбоцит опенія і/або лейкопенія можуть виникати в будь-який момент протягом 8 тижнів від початку лікування; середній період розвитку становить 4тижні. Відновлення нормальних показників відзначалося через 10 тижнів після припинення лікування препаратом. МУТАМІЦИН викликає кумулятивну мієлосупресію.

Шкірні покриви і слизові оболонки. Випадки токсичної дії препарату на шкірні покриви і слизові оболонки відзначені приблизно в 4% хворих, що застосовували МУТАМІЦИН. Відзначався розвиток підшкірних інфільтратів у місці ін’єкції, стоматиту та оборотної алопеції. Шкірний висип відзначався рідко. При екстравазаціїпрепарату відзначався некроз і відшарування тканин.

Токсичність у відношенні нирок. У 2% хворих відзначалося підвищення рівнякреатині ну в сироватці. Не виявлена кореляція між повною введеною дозою або тривалістю терапії і ступенем порушення функції нирок.

Токсичність у відношенні легені відзначається рідко. Задишка, непродуктивний кашель і радіоізотопні дослідження легеневих інфільтратів можуть свідчити про легеневу токсичність, що викликана препаратом. Якщо виключені всі інші причини розвитку токсичності, необхідно припинити застосування препарату і призначити лікування кортикостероїдами. Декілька випадків гострого респіраторногодистрес-синдрому дорослих відзначені у хворих, що одержували МУТАМІЦИН у комбінації з іншими хіміо препаратами і дихали перед операцією сумішшю, щомістить більш 50% кисню.

Гемолітичний уремічний синдром (ГУС). Це ускладнення хіміотерапії, що являє собою переважно мікроангіопатичну гемолітичну анемію (гематокрит не більше 25%), тромбоцит опенію (<100x109/л) і необоротну ниркову недостатність. Воно відзначене в хворих у разі парентерального введення препарату МУТАМІЦИН. Мікроангіопатичний гемоліз із зруйнованими еритроцитами в мазках периферичної крові відзначено у хворих із синдромом ГУС. До інших більш рідких ускладнень відносяться: набряк легені, неврологічні розлади та артеріальна гіпертензія. Загострення симптомів, що супроводжують ГУС, відзначене в деяких хворих при трансфузії компонентів крові. Зазначений синдром може розвиватися на будь-якому етапі лікування препаратом МУТАМІЦИН, що застосовується парентерально у виглядімоно терапії або в комбінації з іншими цитостатиками. Розвиток симптому відзначений при застосуванні загальних доз, які перевищують 60 мг препарату. Тому в разі застосування препарату в дозах більше 60 мг необхідно стежити застаном хворих з метою запобігання розвитку безпричинної анемії з залишками зруйнованих еритроцитів у мазках периферичної крові, тромбоцит опенії та зниження функції нирок.

Інші побічні ефекти: лихоманка, анорексія, нудота і блювання.

Протипоказання.

МУТАМІЦИН протипоказаний хворим, в яких у минулому під час прийому цього препарату відзначалася гіпертензія або непереносимість. МУТАМІЦИНпротипоказаний хворим із тромбоцит опенією, порушеним зсіданням крові або підвищеною кровоточивістю, що не пов’язана з прийомом препарату.

Передозування.

Специфічна протиотрута у відношенні мітоміцину не відома. Лікування передозувань повинно включати загальні підтримуючі засоби для проведення хворого через період можливої токсичності.

Особливості застосування.

Попередження: МУТАМІЦИН повинен застосовуватися під наглядом лікаря, що має досвід роботи з протипухлинними препаратами. Спостереження застаном хворого необхідно вести під час і після лікування препаратом.

Застосування препарату МУТАМІЦИН нерідко призводить до виникненнятромбоцит опенії, анемії та лейкопенії.

Кумулятивна токсичність звичайно відзначається з 4-го тижня лікування препаратом. Тому під час лікування препаратом МУТАМІЦИН і, як мінімум, через 8тижнів після його закінчення необхідно періодично проводити аналіз вмісту тромбоцитів і лейкоцитів, визначення загальної формули крові і рівня гемоглобіну.

Не слід повторно застосовувати препарат, якщо рівень тромбоцитів менше 100x109/л і/або рівень лейкоцитів менше 4x109/л.

При парентеральному введенні у хворих іноді розвивається гемолітичний уремічний синдром (ГУС), що супроводжується переважно гемолітичною анемією змікроангіопатіями, тромбоцит опенією і нирковою недостатністю. Розвиток цього синдрому можливий на будь-якому етапі лікування препаратом МУТАМІЦИН як примоно терапії, так і в комбінації з іншими цитостатичними препаратами. Однак більшість випадків ГУС виникало при введенні препарату в дозах 60 мг і вищих. Переливання компонентів крові може загострити симптоми, що супроводжують цей синдром.

Хворим із порушеною функцією нирок препарат треба застосовувати з обережністю.

Вагітність та лактація. Дослідження на тваринах показали тератогенну дію препарату на плід. Вплив препарату МУТАМІЦИН на репродуктивну функцію невивчений. Невідомо, чи переходить препарат у жіноче молоко, тому годування дитини груддю варто припинити.

Токсикологічні дослідження на тваринах. Дослідження на тваринах показали, щоМУТАМІЦИН має канцерогенну дію. При дозах, приблизно рівних тим, що рекомендуються до застосування в клініці хвороб людини, препарат призводить добільш ніж 100% зростання частоти пухлин у самців пацюків лінії Sprague-Dawley ідо більш ніж 50% зростання частоти пухлин у самок мишей Swiss.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

При попередньому або одночасному з препаратом МУТАМІЦИН уведенні хворим алкалоїдів барвінку рожевого (Vinca) відзначався розвиток задишки ібронхоспазму. Початок гострого респіраторного дистрес-синдрому виникав через період часу від декількох хвилин до декількох годин після введення алкалоїду барвінку рожевого. Загальна кількість одержаних доз того або іншого препарату істотно відрізнялася. Симптоматичне поліпшення відзначалося при призначеннібронходилятаторів, стероїдних препаратів і/або кисневої терапії. Необхідно також ретельно контролю вати баланс рідини в організмі, не піддаючи таких хворих надмірній гідратації.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі. 15-25 °C в захищеному від світла місці.

Приготовлені для внутрішньо венного введення розчини з концентрацією препарату 0,5 мг/мл стабільні протягом 7 днів при кімнатній температурі (15-25°С) в захищеному від світла місці або протягом 14 днів при зберіганні в холодильнику.

У разі розведення розчинів для внутрішньо венного введення до концентрацій препарату 20-40 мкг/мл їх стабільність при кімнатній температурі становить:

Розчини для в/в введення

Стабільність

Декстроза 5% для ін’єкцій

3 години

Розчин натрію хлориду 0,9% для ін’єкцій

12 годин

Лактат натрію для ін’єкцій

24 години

Розчин препарату МУТАМІЦИН 5-15 мг і гепарину 1000-10000 одиниць у 30 мл 0,9% натрію хлориду для ін’єкційпри кімнатній температурі стабільний протягом 48 годин.

Термін придатності 3 роки.

Інструкція відсутня



Реклама