ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

НЕЛФІНЕР

(NELFINER)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: nelfinavir;[(3S)-[2(2S*,3S*),3a,4ab,8ab]]-N-(1,1-диметилетил) декагідро-2-[2-гідрокси-3-[(3-гідрокси-2-метилбензоїл) аміно]-4-(фенілтіо) бутил]-3-ізохінолінкарбоксамідмоно-метансульфіонат (сіль);

основні фізико-хімічні властивості: овальні двоопуклі таблетки, блакитного кольору, вкриті оболонкою, з лінією розлому з одного боку;

склад: 1 таблетка міститьнелфінавіру 250 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кремній колоїдний безводний, тальк очищений, повідон, магнію стеарат, метилпарабен, пропіл парабен, натрію кроскармелоза, гідроксипропілм етилцелюлоза, полі етиленгліколь 6000, барвник індиго кармін, титанудіоксид, метилен хлорид.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби прямої дії. Інгібіторипротеази.

Код АТС J05A Е 04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протеаза вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) -фермент, необхідний для протеолітичного розщеплення полі протеїновихпопередників вірусу на окремі білки, що входять до складу ВІЛ, здатного до інфікування. Розщеплення цих вірусних полі протеїнів дуже важливе для дозрівання інфекційного вірусу. Нелфінавір зв'язується з активною ділянкою протеази ВІЛ і перешкоджає розщепленню полі протеїнів, що призводить до утворення незрілих вірусних часток, нездатних до інфікування інших клітин.

Комбінація Нелфінеру з іншими противірусними препаратами зменшує вірусне навантаження в сироватці і збільшує числоCD4-клітин. Попередній аналіз раніше проведених і нинішніх досліджень вказує нате, що Нелфінер сповільнює прогресу вання захворювання.

Противірусна активність нелфінавіру invitro була продемонстрована в умовах гострої і хронічної ВІЛ-інфекції влініях лімфобластних клітин, лімфоцитах, моноцитах і макрофагах периферичної крові. Нелфінавір активний відносно широкого спектра лабораторних штамів і клінічних ізолятів ВІЛ-1 і ВІЛ-2, штаму ROD. Нелфінавір виявляє адитивний ісинергічний ефект як компонент подвійних і потрійних комбінованих режимів терапії, до яких входять інгібітори зворотної транскриптази без посилення їхньої цитотоксичності.

In vitro були виведені ізоляти ВІЛ зі зниженою чутливістю донелфінавіру. Генотипування варіанта вірусу, чутливість якого була знижена у 9разів, показало унікальне заміщення аспарагінової кислоти (D) на аспарагін (N) у протеазі ВІЛ в амін окислотному залишку 30 (D30N).

Перехресна резистентність між нелфінавіром і інгібіторами зворотної транскриптази малоймовірна, оскільки ці препарати діютьна різні ферменти-мішені. Ізоляти ВІЛ, стійкі до аналогів нуклеозидів іненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази, зберігають in vitroчутливість до нелфінавіру.

Фармакокінетика. Після одноразового або багаторазового перорального прийому 500 - 750 мг (2 або 3 таблетки по 250 мг) нелфінавіру підчас їжі максимальні концентрації препарату в плазмі досягалися, як правило, через 2 - 4 години. Після багаторазового прийому по 750 мг через кожні 8 годин протягом 28 днів (рівноважний стан) максимальні концентрації в плазмі становили 3 - 4 мкг/мл, а мінімальні (безпосередньо перед прийомом наступної дози) – 1 -3 мкг/мл. Абсолютна біодоступність препарату не визначена, однак дослідження з радіо активною міткою, з урахуванням великої кількості метаболітів, що виявляються в сечі, дозволило припустити, що всмоктується близько 78% перорально прийнятої дози.

При прийомі препарату під час їжі його максимальні концентрації в плазмі у 2 - 3 рази вищі, ніж після прийому натще. Збільшення концентрацій у плазмі після прийому препарату під час їжі не залежало від вмісту жиру в їжі.

У людини розрахунковий об’єм розподілу (2 -7 л/кг) перевищував загальний об’єм води в організмі, що дає змогу припустити значне проникнення нелфінавіру в тканини. У сироватці нелфінавір практично повністю (98%) зв'язується з білками. Високі концентрації саквінавіру в плазмі збільшують відсоток вільного нелфінавіру.

Після одноразового перорального прийому 750мг ¹⁴С-нелфінавіру незмінений нелфінавір становив 82 - 86% відрадіо активності в плазмі. У плазмі були виявлені один головний і кілька побічних метаболітів, що утворюються шляхом окислювання. Головний оксиметаболітin vitro має таку саму противірусну активність, як і вихідний препарат. Invitro метаболізм нелфінавіру здійснюється під впливом численних ізоферментів цитохрому Р 450, у тому числі CYP3A.

Показники перорального кліренсу (24 - 33л/год) після одноразового і (26 - 61 л/год) повторного прийому вказують напомірну і високу печінкову біодоступність нелфінавіру. Період напів виведеннятермінальної фази в плазмі, як правило, дорівнював 2,5 - 5 год. Значна частина (87%) перорально прийнятої дози 750 мг, що містила ¹⁴С-нелфінавіру, виявлялася в калі; радіо активність калових мас була зумовлена міченимнелфінавіром (22%) і його численними оксиметаболітами. У сечі виявлялося лише 1- 2% прийнятої дози, головним чином у вигляді незміненого нелфінавіру.

Фармакокінетика у дітей. У дітей віком від 2 до 13 років пероральний кліренс нелфінавіру приблизно в 2 - 3 рази вищий, ніж у дорослих. Призначення препарату у вигляді таблеток у дозах близько 20 - 30 мг/кг 3 рази на добу підчас їжі дозволяє досягти рівноважних концентрацій у плазмі, аналогічних таким удорослих хворих, які отримують по 500 - 750 мг 3 рази на добу.

Показання для застосування. Комбінована терапія ВІЛ-1-інфікованих дорослих і дітей (разом із протиретровірусними препаратами групи нуклеозидниханалогів).

Спосіб застосування та дози. Таблетки призначають внутрішньо, переважно під час їжі.

Дорослі і діти старше 13 років: по 750 мг ( 3 таблетки по 250 мг) 3 рази надобу.

Діти від 2 до 13 років включно: по 20 - 30 мг/кг 3 рази на добу.

Побічна дія. Більшість небажаних явищ, що спостерігаються, виражені незначною мірою. Найчастішою побічною дією препарату може бути діарея.

Рідше можуть з’явитися такі побічні реакції, як висипи на шкірі, метеоризм, нудота, біль в животі, астенія, зменшення числанейтрофілів, підвищення числа лімфоцитів, підвищення активності креатинкіназита аланін амінотрансфер ази.

Протипоказання. Гіпер чутливість до компонентів препарату.

Передозування. Дані про гостре передозування Нелфінеру в людини обмежені. Специфічного антидота при передозуванні Нелфінеру немає. Препарат видаляють, викликаючи блювання або промиванням шлунка. Для видалення препарату, що не всмоктався, доцільно призначити активоване вугілля. Оскільки нелфінавірзначною мірою зв'язується з білкам плазми, малоймовірно, що діаліз буде ефективним для видалення значної кількості препарату з крові.

Особливості застосування. Нелфінавір метаболізується, в основному, впечінці. Отже, необхідно дотримувати обережності при призначенні Нелфінерухворим з порушенням функції печінки. Із сечею виводиться лише 1 - 2% дозиНелфінеру, отже, порушення функції нирок навряд чи вплине на концентрації нелфінавірув плазмі.

Безпека й ефективність нелфінавіру в дітей молодше 2 років не встановлена. Отже, нелфінавір можна призначати дітям до 2років лише в тому разі, якщо потенційні переваги терапії перевищують можливий ризик.

У хворих на гемофілію, які одержують інгібітори протеази, можливе збільшення частоти кровотеч, у тому числі спонтанних підшкірних гематом і гемартрозів.

Клінічний досвід застосування нелфінавіру увагітних жінок відсутній. До появи додаткових даних Нелфінер можна призначати при вагітності лише у виключних випадках.

Дані щодо екскреції нелфінавіру з жіночим молоком відсутні. Жінкам рекомендується припинити годування груддю, якщо вони одержують Нелфінер.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Нелфінавір метаболізується частково системою цитохрому Р 450 3А (CYP3A). Хоча нелфінавір не так сильно пригнічуєCYP3A, як інші відомі інгібітори (індинавір, ритонавір, кетоконазол), необхідно дотримуватись обережності при одночасному призначенні індукторів CYP3A або потенційно токсичних препаратів, які самі метаболізуються за допомогою CYP3A. За даними, отриманими in vitro, у терапевтичних концентраціях нелфінавір наврядчи пригнічує активність інших ізоферментів цитохрому Р 450.

Інші противірусні препарати. Клінічно значущих взаємодій міжнелфінавіром і нуклеозидними аналогами (особливо зидовудином + ламівудином, ставудином і ставудином + диданозином) не спостерігалося. Оскільки диданозинрекомендується приймати на порожній шлунок, Нелфінер слід приймати під час їжічерез 1 годину після диданозину або більш, ніж за 2 години до прийомудиданозину.

Індуктори ферментів метаболізму. Сильні індуктори CYP3A (рифампіцин, невірапін, фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін) можуть зменшити концентрації нелфінавіру в плазмі. Якщо хворому, що приймає Нелфінер, необхідне лікування вищезгаданими препаратами, треба шукати їм альтернативу. При одночасному прийомі Нелфінеру і рифабутину дозу останнього потрібно зменшити наполовину.

Інгібітори ферментів метаболізму. Одночасне призначення Нелфінеру і сильногоінгібітора CYP3A кетоконазолу не призводить до клінічно значущого збільшення концентрацій нелфінавіру в плазмі. Отже, Нелфінер можна призначати одночасно зкетоконазолом і іншими специфічними інгібіторами CYP3A (флюконазолом, ітраконазолом, азитроміцином, кларитроміцином, еритроміцином).

Інші можливі взаємодії. Нелфінер підвищує концентрації терфенадинув плазмі, отже, їх не слід призначати одночасно щоб уникнути тяжких або загрозливих для життя аритмій. Оскільки ймовірні аналогічні взаємодії з астемізоломі цизапридом, Нелфінер не слід призначати одночасно з цими препаратами. Хоча спеціальні дослідження з цього приводу не проводилися, сильні седативні засоби, які метаболізуються CYP3A, наприклад, триазолам або мідазолам, також не слід застосовувати разом з Нелфінером, оскільки їхній седативний ефект може подовжуватися. Нелфінер може збільшувати плазмові концентрації інших речовин, які є субстратами для CYP3A (наприклад, блокаторів кальцієвих каналів), отже, утаких випадках хворих потрібно ретельно обстежувати на предмет ознак токсичності цих препаратів.

Враховуючи відомий профіль метаболізму, клінічно значущі взаємодії з дапсоном, кларитроміцином, триметопримом/сульфаметоксазолом та іншими макролідами не очікуються.

Нелфінер здатний знижувати концентрації пероральних контрацептивів при сумісному застосуванні.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до 25 ⁰С, у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки.

Інструкція відсутня