ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

НОВАНТРОН

(NOVANTRONE)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: mitoxantronum;(1,4-дигідроксі-5,8-біс jj2-j(гідроксіетил) аміноk етилk-аміноk -9,10- антрацендіон, дигідро хлорид);

основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин темно-синього кольору;

склад: 1 мл розчину містить: мітоксантрону гідро хлориду 2,33 мг, що відповідає мітоксантрону 2 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію ацетат, кислота оцтова льодяна, натрію мета бісульфіт, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Протипухлинні засоби. Код АТСL01D B07.

 Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Мітоксантрон  є синтетичним похідним антрацендіону. Механізм протипухлинної дії остаточно невідомий, проте попередні дані вказують, що препарат вбудовується між основами молекули ДНК, блокуючи процеси реплікації та транскрипції, крім тогоМітоксантрон інгібує топоізомеразу II. Неспецифічно впливає на клітинний цикл.

Досліди in vitro показали, щоНовантрон пригнічує проліферацію В-лімфоцитів, Т-лімфоцитів, макрофагів тапорушує процес антиген-презентації, а також секрецію гамма-інтерферону ТНФa та ІЛ-2.

Фармакокінетика.Фармакокінетика у хворих після одноразового внутрішньо венного введенняНовантрону може бути охарактеризована як трифазна модель. Середній альфа-період напіврозпаду для мітоксантрону становить від 6 до 12 хвилин, середній бета- період напіврозпаду — від 1,1 до 3,1 години та середній гамма-період напів виведення (кінцевий або елімінації) становить від 23 до 215годин (в середньому приблизно 75 годин). Препарат швидко проникає в тканини після внутрішньо венного введення. 78% мітоксантрону зв’язується з білками плазми. Увисоких концентраціях мітоксантрон виявляється в печінці, легенях, в порядку зменшення - в кістковому мозку, серці, щитовидній залозі, селезінці, підшлунковій залозі, в наднирниках та нирках.

Препарат біотрансформується впечінці. Протягом 5 днів з організму з жовчю виводиться коло 25% та з сечеюколо 11% препарату як в незміненому вигляді, так і у вигляді неактивних метаболітів.

У пацієнтів з порушеннями функції печінки відмічено зниження швидкості елімінації препарату. Препарат не проникає через гематоенцефалічний бар’єр.

Показання для застосування:

-                    гострийнелімфобластний лейкоз у дорослих;

-                    метастатичний рак молочної залози;

-                    не-Ходж кінськілімфоми;

-                    первинний печінково – клітинний рак;

-                    гормонорезистентнийрак передміхурової залози з больовим синдромом;

-                    вториннопрогресуючий, ремітую чий розсіяний склероз, що прогресує та швидко погіршується.

Спосіб застосування та дози.

ПРЕПАРАТ НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ІНТРАТЕКАЛЬНО !

Мітоксантрон входить в склад багатьох схем хіміотерапевтичного лікування, в зв’язку з чим при виборі режиму та доз у кожному індивідуальному випадку слід керуватись даними спеціальної літератури.

1. При раку молочної залози, не-ходж кінських лімфомах та раку печінки мітоксантрон в режимі моно терапії застосовують в дозі 14 мг/м² поверхні тіла 1 раз в 3 тижні. У пацієнтів, які отримували хіміотерапію раніше, а також при поєднанні з іншими хіміотерапевтичними засобами, дозу препарату зменшують до 10-12 мг/м² .

При повторних курсах дозуНовантрону підбирають з урахуванням ступеню вираженості та тривалості пригнічення кістково мозкового кровотворення. У випадку зниження числанейтрофілів <1500 клітин/мм³ та/або тромбоцитів <50000 клітин/мм³ кровіпри попередніх курсах доза Новантрону знижується на 2 мг/м² , при зниженні числа нейтрофілів <1000 та/або тромбоцитів <25000 клітин/мм³ крові наступні дози Новантрону знижуються на 4 мг/м² .

2. При проведенні лікування гострихнелімфобластних лейкозів у дорослих для індукції ремісії та консолідаційноїтерапії Новантрон призначають в дозі 10 – 12 мг/м² щоденно протягом 2 днів разом з цитарабіном. Детальний опис режимів комбінованої хіміотерапії представлені у спеціальній літературі. Можливо використання високих дозНовантрону – 14 мг/м² та більше.

3. Поширений гормоностійкий рак передміхурової залози з больовим синдромом - Новантрон призначається в дозі 12-14 мг/м² кожний 21 день в поєднанні з глюкокортикостероїдами.

4. Для лікування розсіяного склерозу Новантрон застосовується в дозі 12 мг/м² внутрішньо венноструминно поволі одноразово кожні 3 місяці.

Новантрон звичайно не повиненпризначатись хворим з вихідним вмістом нейтрофілів у крові менше 1500/ мм³(крім лікування гострого нелімфобластного лейкозу).

Інструкції з приготування розчину для внутрішньо венного введення.

Перед використанням флакон зНовантроном слід візуально оцінити на наявність осаду та зміни кольору.

Безпосередньо перед введенням необхідну кількість Новантрону розводять не менше , ніж в 50 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози. Новантрон вводять внутрішньо венноструминно поволі протягом 3 - 5 хвилин або внутрішньо венно краплинно протягом 15 - 20 хвилин.

Розведений розчин повинен бути використаний негайно після приготування.

Флакон з концентратом можевикористовуватись багаторазово, при цьому після про тикання кришки частина концентрату Новантрону, що залишилася, може зберігатись не більше 7 днів при температурі 15 - 20°С або протягом 14 днів у холодильнику.

Побічна дія.

З боку системи кровотворення: лейкопенія та нейтропенія, тромбоцит опенія, рідко -–анемія. Найбільше зниження числанейтрофілів та тромбоцитів звичайно спостерігається на 6 - 15 день після введення препарату, відновлення відбувається на 21 день.

З боку шлунково-кишкового тракту:нудота, блювання, діарея, стоматит, біль в животі, закреп, анорексія, шлунково-кишкова кровотеча; в поодиноких випадках – транзиторне порушення функції печінки (підвищення гамма-ГТ, АЛТ, АСТ).

З боку серцево-судинної системи:порушення ритму, біль за грудиною, ішемія міокарда, зниження фракції викиду лівого шлуночку, застійна серцево-судинна недостатність. Токсичне ушкодження міокарда, зокрема застійна серцева недостатність (ЗСН), може розвинутись як під час лікування препаратом Новантрон, так і через місяці та роки після закінчення терапії. Ризик кардіо токсичного ефекту зростає при досягненні сумарної дози 140мг/м² .

З боку органів дихання: описані випадки інтерстиціальногопневмоніту.

Алергічні реакції: є поодинокі повідомлення про артеріальну гіпотензію, кропив’янку, задишку та висипання, анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок.

Оскільки в склад Новантрону як допоміжна речовина входить натрію мета бісульфіт, його слід призначати обережно хворим з алергічною схильністю ( особливо з астмою чи алергічними реакціями ванамнезі), оскільки сульфіти можуть викликати алергічні реакції, в тому числі анафілаксиютипу та бронхоспазм.

Місцеві реакції: флебіт; при попаданні препарату в оточуючі тканини – еритема, набряк, біль, некроз навколишніх тканин.

Інші: порушення менструального циклу, аменорея, алопеція, пропасниця, підвищена втомлюваність, загальна слабкість, підвищення температури тіла, неспецифічна неврологічна симптоматика, біль в спині, головний біль; патологічні зміни в сечі; в окремих випадках – порушення функції нирок (підвищення вмісту сироваткового креатини ну та сечовини). В перші 24години застосування Новантрону можливе транзиторне синьо-зеленувате забарвлення сечі. Зрідка відмічається голубе забарвлення шкіри та нігтів, дуже рідко –дистрофія нігтів та голубе забарвлення склери. У зв’язку з імуносупресивноюдією препарату можливий розвиток вторинних інфекцій.

Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до препарату або його компонентів. Вагітність та період годування груддю.

Передозування. Специфічний антидот для Новантронуне відомий. При передозуванні можливе посилення мієлотоксичності та вищеназваних побічних реакцій. Застосування діалізу не ефективне. При передозуванні слід встановити ретельний контроль за пацієнтом та при необхідності проводити симптоматичну терапію.

Особливості застосування.

-                    ЛікуванняНовантроном слід проводити під наглядом лікаря, який має досвід використання цитотоксичних засобів.

-                    Безпека використання інших методів введення, крім внутрішньо венного, для Новантрону невстановлена. Не можна вводити препарат підшкірно, внутрішньом’язево, інтраартеріально або інтратекально. Є дані про локальну/регіональну нейропатію, в ряді випадків незворотну, що виникала після інтраартеріального введення.

-                    Серцево-судинні захворювання в активній або неактивній фазі, променева терапія на перикардіальну область, що проводилась раніше або проводиться одночасно з призначенням Новантрону, попереднє лікування іншими антрациклінами абоантрацендіонами, а також супутнє лікування іншими кардіо токсичними препаратами можуть підвищити ризик токсичного ураження серця. У таких пацієнтів необхідно проводити регулярну оцінку функції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) з моменту початку терапії Новантроном.

-                    Ризиккаодіотоксичності підвищується при перевищенні сумарної дози Новантрону в 140мг/м² , однак токсичне ураження серця може розвинутись і при нижчих сумарних дозах препарату.

-                    Хворим на розсіяний склероз рекомендується визначити ФВЛШ перед першим введенням препарату, перед кожним наступним введенням після досягнення сумарної дози ³ 100 мг/м² , а також припояві симптомів застійної серцевої недостатності. При значеннях фракції викиду лівого шлуночка нижче 50% або при клінічно значному зниженні ФВЛШ, або хворим, що отримали сумарну дозу Новантрону ³ 140 мг/м² , лікування Новантроном звичайно не рекомендується.

-                    Обережно застосовують Новантрон у пацієнтів з пригніченням кровотворення, вираженими порушеннями функції печінки та нирок.

-                    У хворих на розсіяний склероз з порушенням функції печінки проводити лікування Новантрономне рекомендується.

-                    В процесі лікування необхідний систематичний контроль картини переферичної крові ( перед кожним введенням Новантрону обов’язково проводиться повний аналіз крові, включаючи підрахунок тромбоцитів), лабораторних показників функції печінки, атакож діяльності серця ( ЕКГ, ЕхоКГ з визначенням фракції викиду шлуночків).

-                    Оскільки уокремих хворих на гострі лейкози може розвинутись виражений стоматит, рекомендується проводити профілактичні заходи.

-                    При лікуванні лейкозів може виникати гіперурікемія як наслідок швидкого розпаду пухлинних клітин. При необхідності слід призначати гіпоурікемічні препарати.

-                    Застосування інгібіторів топоізомерази 2, включаючи мітоксантрон, в комбінації з іншими протипухлинними засобами та/або рентгенотерапією, було асоційовано з розвитком гострого мієлобластного лейкозу або мієлодиспластичного синдрому.

-                    В зв’язку зімуносупресивною дією препарату та можливістю розвитку важкої інфекції, не рекомендується під час хіміотерапії застосовувати живі вакцини. Вакцинацію слід проводити через 3 місяці після завершення терапії.

-                    Не рекомендується застосовувати Новантрон у пацієнтів з вітряною віспою ( в т. ч. після контакту з хворим), герпесом та іншими гострими інфекційними хворобами.

-                    У випадку попадання препарату в навколишні тканини необхідно припинити введення та при необхідності продовжити інфузію у іншу вену.

-                    Жінкам та чоловікам під час лікування Новантороном, а також протягом 3 місяців після його відміни слід використовувати надійні методи контрацепції. Жінкам, що хворіють розсіяним склерозом, навіть якщо вони запобігали вагітності, слід проводити тест на вагітність та знати його результат перед кожним введенням Новантрону.

-                    Слід запобігати контакту препарату зі шкірою, слизовими оболонками, очима. Шкіру таслизові, у випадку випадкового контакту з препаратом, необхідно ретельно промити теплою водою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Фармацевтичне: не можна змішуватиНовантрон з іншими лікарськими засобами в одному шприці або флаконі, оскільки це може викликати випадання осаду.

Фармакодинамічне: Новантрон володіє синергізмом з багатьма цитостатичними препаратами, такими як цитарабін, циспластин, циклофосфамід, 5-фтор урацил, метотрексат, вінкристин, дакарбазин. При одночасному застосуванні Новантрону з іншими протипухлинними засобами можливе підвищення його кардіо- та мієлотоксичності.

Фармакокінетичне: появи небезпечних взаємодій з іншими засобами не виявлено.

Умови та термін зберігання.Зберігати в недоступному для дітей місці, при кімнатній температурі від +15 до +25°С.

Термін придатності - 3 роки.

Препарат не повинен застосовуватисьпісля закінчення терміну придатності.

Інструкція відсутня