Орфірил - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ОРФІРИЛ 150; ОРФІРИЛ 300; ОРФІРИЛ 600

(ORFIRIL 150; ORFIRIL 300; ORFIRIL 600)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: valproic acid, 2-пропіл пентанова кислота;

основні фізико-хімічні властивості: круглі (Орфірил 150; Орфірил 300) або довгасті (Орфірил 600) опуклі таблетки, вкриті кишково розчинною оболонкою білого або злегка жовтуватого кольору.

склад: 1 таблетка, вкрита кишково розчинною оболонкою, містить 150 або 300 або 600 мг натрію вальпроату;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, м етильований, кальцію бегенат, тальк, желатин ферментативно гідролізований (безводний), метакрилової кислоти – етил акрилату сополімер (1 : 1), триацетин, титану діоксид (Е 171), макрогол 6000.

Форма випуску. Таблетки, вкриті кишково розчинною оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Проти епілептичні засоби. Код АТС N03А G01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Натрієва сіль вальпроєвої кислоти є проти епілептичним засобом, що за своєю структурою не схожий на активні інгредієнти інших проти судомних засобів. Її проти судомну ефективність пояснюють посиленням гальмування, медіатором якого є ГАМК, внаслідок пресинаптичної дії на метаболізм ГАМК та/або прямої постсинаптичної дії на іонні канали нейрональних мембран.

Фармакокінетика. Після перорального застосування натрієва сіль швидко і майже повністю всмоктуються з травного тракту. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 2-7 годин. Середня величина терапевтичної концентрації в плазмі становить 50-100 мг/л. 90-95 % вальпроєвої кислоти зв’язується з білками плазми, головним чином, з альбуміном. У разі використання препарату для моно терапії, середній період напів виведення становить 12-16 годин. Вальпроєва кислота проникає через плаценту, виділяється з грудним молоком.

Показання для застосування.

Первинно генералізовані епілептичні напади, такі як напади типу абсанс (мала епілепсія, абсанс), міоклонічні та тоніко-клонічні напади.

Спосіб застосування та дози.  

Призначення препарату та розрахунок дози здійснюється лікарем індивідуально для кожного хворого з метою купірування епілептичних нападів, застосовуючи якнайменшу дозу, особливо у період вагітності.

Для досягнення найефективнішої дози рекомендується її поступове підвищення. У разі використання вальпроату натрію для моно терапії початкова доза звичайно становить 5-10 мг/кг маси тіла зі збільшенням на 5 мг/кг маси тіла кожні 4-7 днів. У деяких випадках повний терапевтичний ефект спостерігається через 4-6 тижнів. Через це добові дози не повинні перевищувати середні значення на ранніх етапах лікування.

Загалом, середні добові дози під час тривалої терапії складають:

діти (від 6 років до 13 років)          30 мг/кг маси тіла на добу,

підлітки (від 14 до 17 років)      25 мг/кг маси тіла на добу,

дорослі                       20 мг/кг маси тіла на добу.

Таблетки Орфірил 150; Орфірил 300; Орфірил 600 слід проковтувати цілими, запиваючи великою кількістю рідини (приблизно 1 склянка води). Приймати за 1 годину до їжі. Добову дозу препарату Орфірил 150; Орфірил 300; Орфірил 600 можна розподілити на 2-4 разові дози.

Для дітей віком від 3 місяців до 6 років повинні застосовуватись форми з низьким вмістом вальпроату натрію (Орфірил сироп, Орфірил 150).

Побічна дія.

Найбільш частими побічними ефектами натрію вальпроату, про які повідомляється, є порушення з боку ШКТ, що виникають приблизно у 20 % пацієнтів. Часто виникаючими побічними ефектами є ожиріння та полікістоз яєчників (≥1 % - <10 %). Випадки тяжкого ураження печінки спостерігались особливо у дітей, що проходили курс лікування натрію вальпроатом у високих дозах або в комбінації з іншими проти епілептичними засобами).

Небажані побічні ефекти класифіковані згідно з частотою їх виникнення: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10); іноді (>1/1000, <1/100); рідко (>1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000), включаючи окремі повідомлення.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи

Часто: тромбоцит опенія, лейкопенія.

Іноді: кровотеча.

Дуже рідко: порушення з боку кісткового мозку, знижена концентрація фібриногена та/або фактора коагуляції VIII, порушення агрегації тромбоцитів, подовження часу кровотечі, лімфоцитопенія, нейтропенія, панцитопенія, анемія.

Порушення з боку імунної системи

      Рідко: червоний вовчак і васкуліт.

Повідомлялось про алергічні реакції.

Ендокринні порушення

      Рідко: гіперандрогенія.

Розлади травлення та порушення обміну речовин

      Часто: гіперамоніємія, збільшення або зменшення маси тіла, підвищений або

знижений апетит.

Рідко: гіперінсулінемія, низькі рівні інсуліноподібного фактора росту

звязуючого   протеїну I, набряки, гіпотермія.

Дуже рідко: повідомлялось про аномальні результати тестів функції щитовидної

залози. Їх клінічна значимість не визначена.

Психічні розлади

      Рідко: дратівливість, галюцинації, сплутаність свідомості.

Порушення з боку нервової системи

      Часто: сонливість, тремор, парестезії.

      Іноді: транзиторна кома, у деяких випадках асоційована з підвищенням частоти

епілептичних нападів.

      Рідко: головний біль, гіперактивність, спастичність, атаксія, ступор,

гіперсалівація.

      Дуже рідко: енцефалопатія, деменція, асоційована з церебральною атрофією,

синдром Паркінсона (оборотний), погіршення слуху, шум у вухах.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

      Дуже часто: болі, нудота, блювання.

      Рідко: діарея, панкреатит.

Порушення з боку печінки та жовчних шляхів

      Часто: зміни функціональних показників печінки.

      Рідко: тяжке ураження печінки.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин

      Часто: тимчасове випадіння волосся, знебарвлення волосся.

      Рідко: екзантема, багато формна еритема.

      Дуже рідко: синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайелла.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів

      Дуже рідко: синдром Фаншоні, енурез у дітей.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочної залози

      Часто: аменорея.

      Рідко: полікістоз яєчників.

Протипоказання.

• Гіпер чутливість до вальпроату натрію або інших складників препарату.

• Попереднє або наявне захворювання печінки та/чи тяжких порушень функції печінки або підшлункової залози.

• Захворювання печінки у сімейному анамнезі.

• Наявність в анамнезі випадків смерті близьких родичів від ураження печінки під час лікування вальпроатом натрію.

• Порфірія.

• Діти віком до 6 років.

Передозування.

Симптоми інтоксикації характеризуються сплутаністю свідомості, седацією, міастенією та гіпорефлексією або арефлексією. При надмірному передозуванні може виникнути серйозна депресія ЦНС і можуть бути порушені дихальні функції. У разі передозування рекомендуються стаціонарна терапія, що включає блювання, промивання шлунка, штучне дихання та інші підтримуючі заходи. У випадку необхідності можуть бути використані гемодіаліз, гемоперфузія, внутрішньо венне введення налоксону у поєднанні з пероральним застосуванням активованого вугілля.

Особливості застосування

Натрію вальпроат можна використовувати як самостійно, так і в комбінації з іншими проти епілептичними засобами при інших типах нападів, наприклад, при простих або мультиформних парціальних нападах чи вторинно генералізованих парціальних нападах.

Для дітей віком від 3 місяців до 6 років повинна використовуватись форма з низьким вмістом вальпроату натрію (Орфірил сироп, Орфірил 150).

Повідомлялося про суїцидальне мислення та поведінку у пацієнтів, що лікуються проти епілептичними засобами за декількома показаннями. Мета-аналіз рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень проти епілептичних засобів також показав незначно підвищений ризик суїцидального мислення та поведінки. Механізм цього ризику невідомий, а наявні дані не виключають можливості підвищеного ризику для натрію вальпроату. Тому треба здійснювати нагляд за пацієнтами щодо ознак суїцидального мислення та поведінки і брати до уваги належне лікування. Пацієнти (та особи, що здійснюють догляд за пацієнтами) мають бути попереджені про необхідність звертатися за медичною допомогою, якщо ознаки суїцидального мислення та поведінки посилюються.

Початок застосування проти епілептичного препарату іноді може супроводжуватися поновленням епілептичних нападів або виникненням тяжчих нападів чи розвитком у хворого нових типів нападів, незалежно від спонтанних флуктуацій, що спостерігаються при деяких епілептичних станах. У випадку застосування вальпроату це насамперед стосується внесення змін у схему комбінованої терапії проти епілептичними препаратами або фармакокінетичної взаємодії, токсичності (захворювань печінки або енцефалопатії) або передозування.

В організмі людини діюча речовина препарату перетворюється на вальпроєву кислоту, тому не слід застосовувати одночасно інші препарати, які піддаються такій самій трансформації, щоб уникнути передозування вальпроєвої кислоти (наприклад дивальпроат, вальпромід).

Порушення функції печінки. Існують поодинокі повідомлення про тяжкі, а іноді й летальні випадки ураження печінки. Найбільший ризик розвитку гепатиту серед немовлят та дітей віком до 3 років з тяжкою епілепсією, особливо епілепсією, пов'язаною з ураженням головного мозку, затримкою розумового розвитку та/або метаболічними чи дегенеративними захворюваннями генетичного походження. У дітей віком старше 3 років, частота виникнення гепатиту значно нижче та поступово зменшується з віком.

У переважній більшості випадків порушення функції печінки спостерігаються в перші 6 місяців лікування, зазвичай між 2 та 12 тижнями, та частіше при комплексному проти епілептичному лікуванні.

Рання діагностика базується переважно на клінічному обстеженні. Зокрема необхідно брати до уваги два типи симптомів, які можуть передувати жовтусі, особливо у пацієнтів групи ризику:

• загальні неспецифічні симптоми, що зазвичай виникають раптово: астенія, анорексія, втомлюваність, сонливість, які іноді супроводжуються блюванням і болем у животі, що повторюються;

• рецидив епілептичних нападів, незважаючи на правильне лікування.

Рекомендується повідомити пацієнта (а якщо це дитина, то її батьків), що при появі таких клінічних симптомів необхідно одразу ж звернутися до лікаря за консультацією. А також окрім клінічного обстеження необхідно негайно провести дослідження функції печінки.

При виявленні аномально низького рівня протромбіну, особливо якщо це супроводжується зміною інших лабораторних показників (значне зниженням рівня фібриногену та факторів згортання крові, підвищення рівня білірубіну та трансаміназ), лікування вальпроатом натрію необхідно припинити. Якщо саліцилати були включені до схеми лікування, з метою застережного заходу їх прийом також припиняють (оскільки саліцилати метаболізуються   тими   ж шляхами, що і вальпроат).

Панкреатит. У поодиноких випадках при прийомі вальпроату спостерігалися тяжкі форми   панкреатиту, які іноді призводили до летального кінця. Захворювання може виникнути незалежно від віку хворого та тривалості лікування, маленькі діти належать до групи особливого ризику. Панкреатит з летальним кінцем найчастіше спостерігається у дітей молодшого віку або у хворих на тяжку епілепсію з ушкодженням головного мозку або при комплексній проти епілептичній терапії. Якщо панкреатит супроводжується печінковою недостатностю, ризик летальних випадків значно зростає.

Застережні заходи. До початку лікування та періодично протягом перших 6 місяців лікування необхідно проводити тести, що відображають функцію печінки, особливо у пацієнтів групи ризику.

При терапії препаратом, як і у випадку застосування більшості проти епілептичних засобів, можливе ізольоване та минуще помірне підвищення рівня трансаміназ без будь-яких клінічних симптомів, особливо   на   початку лікування. У разі підвищення рівня трансаміназ рекомендується провести більш повне лабораторне обстеження (зокрема визначити протромбі новий індекс), щоб за необхідності переглянути дозування. Залежно від отриманих показників, тести повторюють.

Дітям віком до 3 років застосування вальпроату натрію рекомендується виключно у вигляді моно терапії після порівняння потенційної користі від лікування та ризику розвитку захворювання печінки та панкреатиту у пацієнтів цієї вікової групи. Рекомендується проводити аналіз крові (повна формула крові, включаючи кількість тромбоцитів, час кровотечі, коагуляцій ні тести) до початку лікування та перед будь-яким хірургічним втручанням і у випадку гематом або спонтанних кровотеч.

При лікування дітей необхідно уникати одночасного застосування похідних саліцилатів через ризик гепатотоксичності та кровотеч.

У пацієнтів з нирковою недостатністю необхідно враховувати підвищення концентрації вальпроєвої кислоти, яка циркулює в крові, та відповідно зменшувати дозу препарату.

У пацієнтів з гострим абдомінальним болем чи такими шлунково-кишковими симптомами, як нудота, блювання і/або анорексія, необхідно виключити розвиток панкреатиту, а у разі підвищення рівня ферментів підшлункової залози препарат слід відмінити та прийняти альтернативні терапевтичні заходи.

Не рекомендується призначати препарат хворим із дефіцитом ферментів карбамідного циклу. У таких пацієнтів спостерігалися декілька випадків гіперамоніємії які супроводжувалися ступором або комою.

У дітей з наявністю в анамнезі печінкових та шлунково-кишкових симптомів нез'ясованої етіології (анорексія, блювання, випадки цитолізу), з випадками летаргії або коми, із затримкою розумового розвитку або за наявності випадків загибелі   немовляти чи дитини   в сімейному анамнезі, до початку лікування препаратом необхідно провести відповідні біохімічні дослідження метаболізму, особливо на наявність амоніємії натщесерце та після прийому їжі.

Незважаючи   на те,   що   препарат дуже рідко спричиняє   порушення функції імунної системи, очікувану користь від його застосування необхідно порівняти з потенційним ризиком при призначенні препарату хворим на системний червоний вовчак.

До початку лікування препаратом пацієнтів слід попередити про можливість збільшення маси тіла на початку лікування, уникнути якого можна за умови дотримання дієти.

Вагітність

За наявними даними не рекомендується застосовувати вальпроат натрію під час усього періоду вагітності, а також жінкам дітородного віку, які не застосовують ефективні методи контрацепції.

Ризик виникнення вроджених вад розвитку плода, спричинених вальпроатом натрію, у вагітних жінок, які приймають цей препарат, у 3-4 рази вище, ніж серед загальної популяції, в якій він становить 3%. Найчастіше спостерігаються вади, пов'язані з порушенням закриття ембріональної нервової трубки (приблизно 2-3%), лицьова дисморфія, щілини губи та піднебіння, краніостеноз, вади розвитку серця, нирок та органів сечостатевої системи, а також деформації кінцівок.

Найважливішими факторами ризику виникнення подібних вроджених вад розвитку є приймання препарату у дозах, що перевищують 1000 мг/на добу, та комбіноване застосування з іншими проти судомними засобами.

Наявні епідеміологічні дані не вказують на зниження загального коефіцієнта розумового розвитку у дітей, матері яких приймали вальпроат натрію під час вагітності. Однак у цих дітей зафіксовано незначне уповільнення розвитку мови та/або значно частіше відвідування логопеда чи застосування коригувальних заходів. Крім цього, описано декілька випадків аутизму та пов'язаних з цим розладів у дітей, матері яких під час вагітності приймали вальпроат натрію. Необхідно проводити додаткові дослідження для того,   щоб   підтвердити   чи спростувати усі ці дані.

Якщо жінка планує вагітність

Якщо жінка планує вагітність, необхідно розглянути можливість застосування інших методів лікування. Якщо не можна уникнути застосування вальпроату натрію (або немає альтернативи), рекомендується приймати препарат у мінімальній ефективній добовій дозі та надавати перевагу застосуванню форм пролонгованої дії, а якщо це неможливо, то розподілити дозу на декілька прийомів, щоб уникнути досягнення максимальних концентрацій вальпроєвої кислоти у плазмі крові.

До цього часу не отримано доказів, що підтверджують ефективність додаткового застосування фолієвої кислоти у жінок, які під час вагітності приймали вальпроат натрію. Однак з урахуванням її позитивного впливу в інших клінічних ситуаціях, фолієва кислота може призначатися у дозі 5 мг/на добу за місяць до та протягом перших двох місяців після зачаття. Незалежно від того, приймає пацієнтка фолієву кислоту чи ні, спеціальне обстеження на   наявність вад розвитку плода буде однаковим.

Під час вагітності

Якщо немає іншої можливості, крім продовження лікування вальпроатом натрію (або не існує альтернативи), рекомендується приймати препарат у мінімальній ефективній добовій дозі та, по можливості, уникати доз, що перевищують 1000 мг/на добу.

Незалежно від того, приймає пацієнтка фолієву кислоту чи ні, спеціальне обстеження на наявність вад розвитку плода буде однаковим.

Перед пологами

У матерів перед пологами слід провести коагуляцій ні тести, зокрема визначити кількість тромбоцитів, рівень фібриногену в плазмі та час згортання крові (активований частковий тромбопластиновий час (аЧТЧ)).

У новонароджених

У новонароджених, матері яких приймали вальпроат натрію під час вагітності, може виникати геморагічний синдром, не пов'язаний з дефіцитом вітаміну К. Нормальні показники гемостазу у матері не виключають можливості порушення гемостазу у новонародженого. Тому у новонародженого обов'язково визначають кількість тромбоцитів, рівень фібриногену в плазмі та аЧТЧ. Крім цього, повідомлялося про випадки гіпоглікемії у новонароджених протягом першого тижня життя.

Лактація

Екскреція вальпроату натрію в грудне молоко є досить низькою. Однак з урахуванням питань, які постають у зв'язку із наявними даними про уповільнення розвитку мови у немовлят, матері яких під час вагітності приймали вальпроат натрію, пацієнткам краще відмовитися від грудного вигодовування дитини.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами.

Під час лікування вальпроатом натрію здатність швидко реагувати може бути порушеною. Це слід враховувати, якщо необхідна підвищена концентрація уваги, наприклад, при керуванні автомобілем та обслуговуванні машин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Вальпроат натрію може потенціювати дію інших проти епілептичних засобів та центральний депресивний ефект снодійних і психотропних препаратів, що містять барбітурати (нейролептики та антидепресанти). Вальпроат натрію може також впливати на метаболізм і зв’язування з білками плазми інших препаратів, наприклад, протикашльових засобів, що містять кодеїн. Інші проти епілептичні засоби, такі як фенобарбітал, фенітоїн та карбамазепін, прискорюють екскрецію вальпроату натрію. Фелбамат лінійно підвищує концентрацію вільної вальпроєвої кислоти у плазмі в залежності від дози. Мефлоквін підсилює розщеплення вальпроєвої кислоти, що може призвести до підвищення частоти нападів. Конценрація вальпроєвої кислоти може підвищуватись внаслідок одночасного використання циметидину, флуоксетину, еритроміцину та протимікробних засобів з групи карбапенемів. Одночасне застосування вальпроату натрію та антикоагулянтів або кислоти ацетил саліцилової (аспірин) може викликати підвищену кровоточивість. Кислота ацетил саліцилова знижує також зв’язування вальпроєвої кислоти з білками плазми крові. Вальпроєва кислота інгібує метаболізм ламотриджину, може підвищувати концентрацію у плазмі етосуксиміду та зидовудину. Оскільки вальпроат натрію частково розщеплюється до кетонових тіл, може виникнути псевдо позитивна реакція сечі на кетонові тіла, про що слід пам'ятати під час лікування хворих на діабет з підозрою на кето ацидоз. Інші ліки можуть також впливати на метаболізм вальпроату натрію та його зв'язування з білками плазми.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºC.

Термін придатності – 5 років.

Умови вiдпycку. За рецептом.

Упаковка. Орфірил 150; Орфірил 300; Орфірил 600: 50 таблеток, вкритих кишково розчинною оболонкою, в упаковці.

Виробник. “ДЕСИТИН Арцнейміттель ГмбХ”, Німеччина.

Адреса. ДЕСИТИН Арцнейміттель ГмбХ

Вег байм Ягер 214

22335 Гамбург

Німеччина.

Заявник. “ДЕСИТИН Арцнейміттель ГмбХ”, Німеччина.

Адреса. ДЕСИТИН Арцнейміттель ГмбХ

Вег байм Ягер 214

22335 Гамбург

Німеччина.

Орфирил сироп (Orfiril syrup)

международное и химическое название: valproic acid, 2-пропилпентанова кислота;

Основные физико-химические характеристики: прозрачная или слегка опалесцирующая, слегка вязкая жидкость красного цвета, с приятным запахом и вкусом (аромат ванили).

Состав. 5 мл раствора содержат 300 мг натрия вальпроата;

другие составляющие: метилпарагидроксибензоат (Е 218), пропилпарагидроксибензоат (Е 216), гидроксипропилметилцеллюлоза, сахарин натрия, цикламат натрия, трометамол, кислота хлористоводородная (регулятор рН), кошениль красная А (Е 124), ванильный ароматизатор, вода очищенная.

Форма выпуска лекарства. Раствор оральный.

Фармакотерапевтическая группа. Противоэпилептические средства. Код АТС N03А G01.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика. Натриевая соль вальпроевой кислоты является протиэпилептическим средством, что по своей структуре не похожий на активные составляющие остальных противообморочных средств. Ее противосудорожное эффективность поясняют усилением торможения, медиатором которого является ГАМК, вследствие пресинаптического действия на метаболизм ГАМК и/или прямого постсинаптического действия на ионные каналы нейрональных мембран.

Фармакокинетика. После перорального использования натриевая соль быстро и почти полностью всасываются из пищеварительного тракта. Максимальная концентрация в плазме достигается через 0,5-2 часа. Средняя величина терапевтического концентрации в плазме составляет 50-100 мг/л. 90-95 % вальпроевой кислоты связывается с белками плазмы, в основном, с альбумином. В случае использования препарата для монотерапии, средний период полувыведения составляет 12-16 часов. Вальпроевая кислота проникает через плаценту, выводится с грудным молоком.

Показания к применению.

Первично генерализованные эпилептические приступы, такие как приступы типа абсанс (мала эпилепсия, абсанс), миоклонические и тонико-клонические приступы.

Способ использования и дозы.

Назначение препарата и расчет дозы осуществляется доктором индивидуально для каждого больного с целью купирования эпилептических припадков, применяя минимальную дозу, особенно в период беременности.

Для достижения наиболее эффективной дозы рекомендуется её постепенное повышение. В случае использования вальпроата натрия для монотерапии начальная доза обычно составляет 5-10 мг/кг массы тела с увеличением на 5 мг/кг массы тела каждые 4-7 дней. В некоторых случаях полный терапевтический эффект наблюдается через 4-6 недель. Через это суточные дозы не должны превышать средние значение на ранних этапах лечения.

В общем, средние суточные дозы в период длительной терапии составляют:

дети (от 3 месяцев до 13 лет) 30 мг натрия вальпроата/кг массы тела,

подростки (от 14 до 17 лет) 25 мг натрия вальпроата/кг массы тела,

взрослые 20 мг натрия вальпроата/кг массы тела.

Орфирил сироп принимают при приеме еды, запивая половиной стакана воды. Орфирил сироп нельзя запивать минеральною водой. Суточную дозу Орфирил сиропа можно распределить на 2-4 разовые дозы.

Побочное действие.

Наиболее частыми побочными эффектами натрия вальпроата, про которые сообщается, является нарушение со стороны желудочно-кишечного тракта, что возникают приблизительно в 20 % пациентов. Часто возникающими побочными эффектами является ожирения и поликистоз яичников (≥1 % - <10 %). Случаи тяжелого поражения печени наблюдались особенно у детей, которые проходили курс лечения натрия вальпроатом в высоких дозах или в комбинации с другими противоэпилептическими средствами.

Нежелательные побочные эффекты классифицированы согласно с частотою их возникновения: очень часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10); иногда (>1/1000, <1/100); редко (>1/10 000, <1/1000); очень редко (<1/10 000), включая отдельные сообщения.

Нарушения со стороны крови и лимфатической системы

Часто: тромбоцитопения, лейкопения.

Иногда: кровотечение.

Очень редко: нарушение со стороны костного мозга, снижена концентрация фибриногена и/или фактора коагуляции VIII, нарушение агрегации тромбоцитов, удлинения времени кровотечения, лимфоцитопения, нейтропения, панцитопения, анемия.

Нарушения со стороны иммунной системы

Редко: красный волчанка и васкулит.

Сообщалось про аллергические реакции.

Эндокринные нарушения

Редко: гиперандрогения.

Нарушения пищеварения и нарушение обмена веществ

Часто: гиперамониямия, увеличение массы тела или похудание, повышенный или

сниженный аппетит.

Редко: гиперинсулинемия, низкие уровни инсулиноподобного фактора роста

связывающего протеина I, отеки, гипотермия.

Очень редко: сообщалось про аномальные результаты тестов функции щитовидной

железы. Их клиническая значимость невыявлена.

Психические нарушения

Редко: раздражительность, галлюцинации, затуманивание сознания.

Нарушения со стороны нервной системы

Часто: сонливость, тремор, парестезии.

Иногда: транзиторная кома, в некоторых случаях ассоциированная с повышением частоты

эпилептических припадков.

Редко: головная боль, гиперактивность, спастическость, атаксия, ступор,

гиперсаливация.

Очень редко: энцефалопатия, деменция, ассоциированная с церебральною атрофией,

синдром Паркинсона (обратный), ухудшение слуха, шум в ушах.

Нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта

Очень часто: боли, тошнота, рвота.

Редко: диарея, панкреатит.

Нарушения со стороны печени и желчных путей

Часто: смены функциональных показателей печени.

Редко: тяжелое поражения печени.

Нарушения со стороны кожи и подкожных тканей

Часто: временное выпадение волос, обесцвечивания волос.

Редко: экзантема, мультиформная эритема.

Очень редко: синдром Стивенса-Джонсона, синдром Лайелла.

Нарушения со стороны почек и мочевыводящих путей

Очень редко: синдром Фаншони, энурез у детей.

Нарушения со стороны репродуктивной системы и молочной железы

Часто: аменорея.

Редко: поликистоз яичников.

Противопоказания. Гиперчувствительность к вальпроату натрия или остальных составляющих препарата.

Предшествующее или имеющееся заболевания печени и/или тяжелых нарушений функции печени или поджелудочной железы.

Заболевания печени в семейном анамнезе.

Наличие в анамнезе случаев смерти близких родственников от поражения печени в период лечения вальпроатом натрия.

Порфирия.

Дети возрастом до 3 месяцев.

Передозировка.

Симптомы интоксикации характеризуются спутанностью сознания, седацией, миастениею и гипорефлексиею или арефлексиею. При чрезмерном передозировке может возникнуть серьёзная депрессия ЦНС и могут быть нарушенные дыхательные функции. В случае передозировки рекомендуются стационарна терапия, что включает рвота, промывание желудка, искусственное дыхание и другие поддерживающие меры. В случае необходимости могут быть применении гемодиализ, гемоперфузия, внутривенное введение налоксона в объединении с пероральным применением активированного угля.

Особенности использования

Натрия вальпроат можно использовать как самостоятельно, так и в комбинации с другими противоэпилептическими средствами при остальных типах припадков, например, при простых или мультиформных парциальных приступах или вторично генерализованых парциальных приступах.

При применении препарата наибольший риск развития нарушений функции печени существует у детей возрастом до 3 лет.

В первые 6 месяцев лечения необходимый регулярный контроль функционального состояния печени, выяснения уровня протромбина.

Беременность. Назначение препарата в период беременности возможно только в этом случае, если прогнозируемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода. Женщины репродуктивного возраста должны быть проинформированы про необходимость планирование беременности и наблюдение за ей уже до начала терапии. Рекомендуются методы пренатальной диагностики для раннего определения дефектов развития (ультразвук и выяснения альфа-фетопротеина). Комбинация с другими противоэпилептическими средствами повышает риск пороков развития, поэтому вальпроеву кислоту при возможности следует применять в виде монотерапии. Использование фолиевой кислоты до беременности может снизить количество случаев дефектов нервной трубки в младенцев, рожденных женщинами из группы высокого риска. Если женщина планирует беременность, ей следует обдумать прием 5 мг фолиевой кислоты/сутки. Лечение нельзя прекращать в период беременности без согласия врача, потому что внезапная отмена препарата или неконтролированное снижение дозы могут привести к увеличению частоты эпилептических припадков. Количество случаев дефектов нервной трубки повышается при увеличении дозы, особенно выше 1000 мг/сутки. Вальпроевая кислота проникает через плаценту и достигает в плазме плода более высокой концентрации, чем в материнской плазме. Если Орфирил необходимый, его нужно применять в период беременности, особенно в первые три месяца, в минимальных дозах, способных купировать приступы. Поскольку пороки в развитии вызываются пиковыми концентрациями в плазме, суточную дозу следует распределять на несколько небольших доз в течение суток, особенно между 20-м и 40-м днями беременности.

Лактация. Вальпроевая кислота проникает в грудное молоко. Однако её количество незначительная и как правило не составляет небезопасности для новорожденного. Поэтому приостановка кормление грудью, как правило, не обязательно.

Влияние на способность управлять автомобилем и работать с другими механизмами.

Во время лечения вальпроатом натрия способность быстро реагировать может быть нарушенной. Это следует учитывать, если необходима повышена концентрация внимания, например, при вождении автомобилем и обслуживании машин.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами. Вальпроат натрия может потенцировать действие остальных противоэпилептических средств и центральный депрессивное эффект снотворных и психотропных препаратов, которые содержат барбитураты (нейролептики и антидепрессанты). Вальпроат натрия может также влиять на метаболизм и связывание с белками плазмы остальных препаратов, например, противокашлевых средств, которые содержат кодеин. Другие противоэпилептические средства, такие как фенобарбитал, фенитоин и карбамазепин, ускоряют экскрецию вальпроата натрия. Фелбамат линейно повышает концентрацию свободной вальпроевой кислоты в плазме в зависимости от дозы. Мефлоквин усиливает расщепление вальпроевой кислоты, что может привести к повышению частоты припадков. Концентрация вальпроевой кислоты может повышаться вследствие одновременного использования циметидина, флуоксетина, эритромицина и противомикробных средств из группы карбапенемов. Одновременное использование вальпроата натрия и антикоагулянтов или кислоты ацетилсалициловой может вызывать повышенную кровоточивость. Кислота ацетилсалициловая снижает также связывание вальпроевой кислоты с белками плазмы крови. Вальпроевая кислота ингибирует метаболизм ламотриджина, может повышать концентрацию в плазме этосуксимида и зидовудина. Поскольку вальпроат натрия частично расщепляется до кетоновых тел, может возникнуть псевдопозитивная реакция мочи на кетоновые тела, про что следует помнить в период лечения больных диабетом с подозрением на кетоацидоз. Другие лекарства могут также влиять на метаболизм вальпроата натрия и его связывание с белками плазмы.

Условия и срок хранения. Хранить при температуре не выше 25 ºC в недоступном для детей месте; использовать в течение 12 недель с момента открытия флакона.

Срок годности – 5 лет.