Рестасіс - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

РЕСТАCІС^®

(RESTASIS^®)

Склад:

діюча речовина: циклоспорин;

1 мл емульсії містить циклоспорину  0,5 мг;

допоміжні речовини: олія рицинова, гліцерин, полісорбат-80, карбомер, натрію гідроксид, вода очищена.

Лікарська форма. Емульсія очна.  

Основні  фізико-хімічні властивості: напівпрозора або каламутна однорідна емульсія білого кольору.

Фармакотерапевтична група. Інші офтальмологічні засоби. Код АТХ S01X A18.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Циклоспорин – речовина, що сприяє імуносупресивній дії при системному введенні. При передбачуваному пригніченні продукування сльози у хворих із сухим кератокон'юнктивітом вважають, що емульсія циклоспорину діє частково як імуномодулятор. Точний механізм дії не встановлений.

Фармакокінетика.

Концентрація циклоспорину в крові визначалася методом кількісного аналізу ВЕРХ-MSD (високоефективна рідинна хроматографія і мас-детекторна спектрофотометрія). Концентрація циклоспорину в усіх відібраних зразках після місцевого застосування у дорослих препарату Рестасіс^® у концентрації 0,5 мг/мл 2 рази/добу тривалістю до 12 місяців була нижче визначуваного рівня – 0,1 нг/мл. Не відзначено кумуляції циклоспорину у крові при лікуванні емульсією очною Рестасіс^®.

Клінічні характеристики.

Показання.

Збільшення продукування сльози у пацієнтів з передбачуваним зниженням сльозопродукування унаслідок запального ураження очей, пов'язаного із сухим кератокон'юнктивітом (синдромом сухого ока).

Протипоказання.

Наявність гострої очної інфекції. Відома або підозрювана підвищена чутливість до циклоспорину або  до будь-якої з допоміжних речовин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дані про взаємодію циклоспорину у даній лікарській формі відсутні. Але при застосуванні емульсії очної не можна виключити взаємодію, характерну для циклоспорину при системному застосуванні.

Препарати, які посилюють нефротоксичність циклоспорину.

Аміноглікозидні антибіотики, амфотерицин Б, кетоконазол, триметоприм, мелфалан, ципрофлоксацин, колхіцин, цефалоспоринові антибіотики, нестероїдні протизапальні засоби і АСЕ інгібітори, циметидин, ранітидин, такролімус.

Препарати, які посилюють  дію циклоспорину.

Хінідин і його похідні, теофілін і його похідні, вальпроат натрію і його похідні.

Лікарські препарати, які підвищують концентрацію циклоспорину в крові за рахунок інгібування ферментів (головним чином, цитохрому СУР ІІІ А), які беруть участь у його метаболізмі і виведенні: пероральні протизаплідні засоби, глюкокортикоїди, макролідні антибіотики (еритроміцин, іосаміцин, кларитроміцин), імідазолові і триазолові протигрибкові засоби (метронідазол, флюконазол, ітраконазол, кетоконазол), антагоністи Н₂-рецепторів (ранітидин, циметидин), антагоністи кальцію (дилтіазем, ніфедипін, німодипін, нікардипін, верапаміл), фторхінолон, пристонаміцин, доксициклін, пропафенон, алопуринол, бромокриптин, даназол, метоклопрамід.

При одночасному застосуванні вищезгаданих лікарських засобів і циклоспорину спостерігається підвищення частоти побічних ефектів, насамперед нефротоксичність.

Препарати, які знижують концентрацію циклоспорину в крові за рахунок індукції ферментів, насамперед цитохрому СУР 3А, які відповідають за метаболізм і виділення циклоспорину.

Протиепілептичні засоби (небарбітурати - фенітоїн, карбамазепін), барбітурати, бензодіазепіни, бутирофенон і його похідні, гестагени й естрогени, включаючи їх комбінації, октреотид, тиклопідин, аміноглютетимід, фенотіазин, рифампіцин, ізоніазид, метамізол, триметоприм і сульфамідин, який вводиться внутрішньовенно, а також препарати, які містять Hypericum perforatum (звіробій продірявлений).

Слід з обережністю застосовувати Рестасіс^® одночасно з вищезгаданими лікарськими засобами. При їх застосуванні необхідно частіше контролювати рівні циклоспорину в крові і рівні креатиніну в сироватці крові.

Препарати, які підвищують ризик появи міопатії при одночасному застосуванні з циклоспорином.

При одночасному прийомі циклоспорину з колхіцином і ловастатином підвищується ризик розвитку міопатій. Якщо при застосуванні комбінації вищезгаданих препаратів з’явиться біль у м’язах або м’язова слабкість, необхідно визначити рівень креатинкінази, оскільки існує ризик розвитку рабдоміолізу і гострої ниркової недостатності.

З урахуванням того, що ніфедипін може спричинити гіпертрофію ясен, його не слід застосовувати пацієнтам, у яких ясна були уражені під час лікування циклоспорином.

При лікуванні циклоспорином може знизитися ефективність вакцинації. Тому при лікуванні препаратом Рестасіс^® слід уникати застосування живих ослаблених вакцин.

З огляду на те, що препарат може іноді спричиняти гіперкаліємію або загострення вже існуючої гіперкаліємії, слід ретельно контролювати застосування препаратів, які містять калій, або препаратів, що сприяють підвищенню рівня калію в сироватці. Тому рекомендується контролювати рівень калію в сироватці, особливо у пацієнтів зі значним порушеннями функції нирок.

При сумісному застосуванні препаратів циклоспорин/іміпенем/циластатин необхідно враховувати підвищення концентрації циклоспорину, який спричиняє симптоми нейротоксичності (розгубленість, тремтіння, збудження). Тому необхідно частіше слідкувати за рівнем циклоспорину в крові при застосуванні вищенаведеної комбінації препаратів, а також спостерігати за загальним станом пацієнта з метою запобігання можливим розладам центральної нервової системи.

При одночасному застосуванні циклоспорину й інших імунодепресивних препаратів підвищується ризик розвитку інфекційних і лімфопроліферативних захворювань. Тому не слід застосовувати циклоспорин одночасно з вищезгаданими лікарськими препаратами, за винятком кортикоїдів (низькі дози преднізону) та азатіоприну. При одночасному прийомі циклоспорину і вищезгаданих лікарських препаратів необхідно відповідно знизити дози циклоспорину. У разі застосування комбінації всіх трьох препаратів необхідно вести спостереження за пацієнтом з урахуванням вищезгаданого ризику.

Біологічна доступність циклоспорину, який орально застосовується у дітей, значно підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину та альфа-токоферил-поліетилен-гліколю 100 (TRGS) – водорозчинної форми вітаміну Е.

Одночасне застосування лікарських препаратів, які взаємодіють із системою цитохрому Р-450, може вплинути на метаболізм циклоспорину. Індуктори цитохрому Р-450 зменшують концентрацію циклоспорину в крові, між тим як інгібітори цитохрому Р-450 її підвищують. Грейпфрутовий сік також впливає на метаболізм циклоспорину, тому пацієнтам не рекомендують його вживати.

Можна застосовувати у комбінації з препаратами, що містять штучні сльози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Особливості застосування.

У пацієнтів із герпесвірусним кератитом в анамнезі застосування препарату не вивчено.

Застосування Рестасісу^® не вивчали у пацієнтів із порушеннями функції печінки і нирок.

Не встановлено відмінностей в ефективності та безпеці препарату у  пацієнтів літнього віку (від 65 років)  порівняно з пацієнтами молодого і середнього віку.

Емульсію, що міститься в одному флаконі для індивідуального застосування, слід використати одразу після розкриття флакона – закапувати препарат в обидва ока. Кількість препарату, що залишилася у флаконі-крапельниці, підлягає утилізації одразу після застосування.

Для уникнення інфікування очей, не слід торкатися ока краєм флакона. Не слід торкатися краєм флакона очей та будь-якої поверхні, щоб уникнути інфікування вмісту флакона.

Залишки препарату слід  утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Не слід застосовувати Рестасіс^® при використанні контактних лінз. Якщо лінзи все ж пацієнт використовує, їх необхідно зняти до застосування емульсії. Знов лінзи можна одягнути через 15 хвилин після застосування препарату Рестасіс^®.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Адекватних і сурово контрольованих досліджень препарату Рестасіс^® у вагітних жінок не проводилося.

В період годування груддю: відомо, що циклоспорин проникає в грудне молоко при системному введенні препарату, екскреція в грудне молоко при місцевому застосуванні не вивчалася.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Можливе короткочасне погіршення зору одразу після введення препарату, у зв'язку з цим хворий повинен зачекати деякий час до відновлення зору, перш ніж розпочинати керувати транспортним засобом або управляти іншими механізмами. Також слід враховувати можливість розвитку запаморочення.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендована доза: 1 краплю препарату Рестасіс^® закапувати у кожне око 2 рази на добу з інтервалом 12 годин.

Перед застосуванням слід струсити флакон кілька разів до отримання однорідної непрозорої емульсії білого кольору. Рестасіс^® можна застосовувати у комбінації з препаратами, що містять штучну сльозу, дотримуючись інтервалу між введеннями у 15 хвилин.

Діти.

Ефективність і безпеку застосування препарату  дітям не вивчали, тому не рекомендується застосовувати препарат  цій категорії пацієнтів.

Передозування.

Про випадки передозування препарату Рестасіс^® не повідомлялося. При місцевому введенні препарату у вигляді емульсії очної передозування маловірогідне. Унаслідок низької системної концентрації циклоспорину в плазмі крові при місцевому застосуванні системна інтоксикація не передбачається.

Терапія симптоматична і підтримуюча.

Побічні реакції.

Об’єднані  дані  базових клінічних досліджень фази ІІІ свідчать, що побічні реакції у перший рік лікування виникли приблизно у 29 % пацієнтів, які проходили курс лікування. Більшість із них були з боку органів зору, мали легку форму і жодна не була тяжкою. Найчастішими побічними реакціями, про які повідомлялося, були печіння приблизно у   17 % пацієнтів у перший рік, на другий рік повідомлялося про зменшення випадків до 5 %. Частота побічних реакцій  наведена нижче.

Дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1 000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000).

Постмаркетингові дані.

Додатково надходила наступна інформація щодо побічних реакцій у постмаркетинговий період застосування препарату: набряк очей, підвищена чутливість, тяжкий ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, набряк язика, набряк гортані, диспное, поверхневе подразнення ока (при торканні ока краєм флакона під час введення), відчуття печіння, свербіж, кропив’янка, алергічні реакції.

Оскільки у постмаркетинговий період звіти щодо побічних реакцій надходили у добровільній формі з невизначеною кількістю, неможливо точно визначити частоту цих реакцій.

Термін придатності. 2 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі від 15 °С до 25 °С.

Зберігати невикористані флакони в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

0,4 мл препарату в стерильному однодозованому флаконі з поліетилену низької щільності місткістю   0,9 мл, без консерванта. По 30 флаконів разом з інструкцією в упаковці з поліпропілену, що запечатана мембраною з алюмінієвої фольги і закрита кришкою з полістиролу.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Аллерган Сейлc ЛЛС.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

8301 Марс Драйв, Уейко, Техас 76712, США.

Заявник. Місцезнаходження заявника.

Аллерган, Інк., 2525 Дюпонт Драйв, Ірвайн, Каліфорнія 92612, США.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

эмульс. глазная 0,5 мг/мл фл. 0,4 мл, д/однораз. исп., № 30

№ UA/10983/01/01 от 07.09.2010 до 07.09.2015

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Циклоспорин — вещество, оказывающее иммуносупрессивное действие при системном введении. При прогнозируемом угнетении продуцирования слезной жидкости у больных с сухим кератоконъюнктивитом считают, что эмульсия циклоспорина частично действует как иммуномодулятор. Точный механизм действия не установлен.
Указано статистически значимое увеличение функциональных показателей слезной железы. Не отмечено увеличения тяжести течения воспалительных заболеваний глаз бактериальной или грибковой природы при применении препарата.
Фармакокинетика. Концентрация циклоспорина в крови определялась методом количественного анализа ВЭЖХ-MSD (высокоэффективная жидкостная хроматография и масс-детекторная спектрофотометрия). Концентрация циклоспорина во всех отобранных образцах после местного применения препарата у взрослых в концентрации 0,5 мг/мл 2 раза в сутки продолжительностью до 12 мес была ниже определяемого уровня — 0,1 нг/мл. Не отмечено кумуляции циклоспорина в крови при лечении продолжительностью 12 мес препаратом Рестасис в виде глазной эмульсии.

ПОКАЗАНИЯ:

увеличение продуцирования слезной жидкости у больных с предвиденным снижением слезопродуцирования вследствие воспалительного поражения глаз, связанного с сухим кератоконъюнктивитом.

ПРИМЕНЕНИЕ:

перед применением следует встряхнуть флакон несколько раз до получения однородной непрозрачной эмульсии белого цвета. Одну каплю закапывают в конъюнктивальный мешок дважды в сутки с интервалом 12 ч. Рестасис можно применять в сочетании с препаратами, содержащими искусственную слезу, между введениями, соблюдая интервал в 15 мин. Использованный флакон подлежит утилизации.
Применение у больных пожилого возраста (старше 65 лет). Не установлены отличия в эффективности и безопасности препарата у больных пожилого возраста по сравнению с пациентами молодого и среднего возраста.
Применение у больных с нарушением функции почек и печени. Рестасис не изучали у больных с нарушениями функции печени и почек.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

повышенная чувствительность к циклоспорину и вспомогательным веществам, которые входят в состав препарата; острые инфекционные заболевания глаз; детский возраст.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

при применении циклоспорина чаще всего (в 17% случаев) сообщалось об ощущении жжения в пораженном глазе. В 1–5% случаев сообщалось о следующих побочных эффектах: гиперемия конъюнктивы глаза, выделения из глаз, боль, ощущение инородного тела, зуд, жжение, нарушение зрения (чаще всего — нечеткость зрения), аллергические реакции.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

у пациентов с герпесвирусным кератитом в анамнезе применение препарата не изучали.
Применение у больных с нарушением функции почек и печени. Рестасис не изучался у больных с нарушениями функции печени и почек.
Эмульсия, которая содержится в одном флаконе для индивидуального применения, должна быть использована сразу после раскрытия флакона — закапывается препарат в оба глаза. Количество препарата, которое осталось во флаконе-капельнице, подлежит утилизации сразу после применения.
Не допускайте прикосновения наконечника флакона к глазу и любой поверхности, чтобы избежать инфицирования его содержимого.
Не следует применять Рестасис при использовании контактных линз. Пациентам со снижением продуцирования слезной жидкости не рекомендуется использовать контактные линзы. Если линзы все же используются, их необходимо снять до применения эмульсии. Снова линзы можно надеть через 15 мин после применения препарата Рестасис.
Применение в период беременности или кормления грудью. Исследований препарата Рестасис у беременных не проводили. Известно, что циклоспорин проникает в грудное молоко при системном введении препарата, экскреция в грудное молоко при местном применении не изучалась.
Дети. Эффективность и безопасность препарата у детей не изучали, поэтому не рекомендуется применять препарат в педиатрической практике.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами и работе с другими механизмами. Возможно кратковременное ухудшение зрения сразу после введения препарата, в связи с этим больной должен подождать некоторое время до восстановления зрения, прежде чем управлять транспортным средством или другими механизмами.
Флаконы хранят в оригинальной упаковке до использования.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

данные о взаимодействии циклоспорина в данной лекарственной форме отсутствуют. Но при применении глазной эмульсии нельзя исключить взаимодействие, характерное для циклоспорина при системном применении.
Препараты, которые усиливают нефротоксичность циклоспорина. Аминогликозидные антибиотики, амфотерицин Б, кетоконазол, триметоприм, мелфалан, ципрофлоксацин, колхицин, цефалоспориновые антибиотики, НПВП и ингибиторы АПФ, циметидин, ранитидин, такролимус.
Препараты, которые усиливают действие циклоспорина. Хинидин и его производные, теофиллин и его производные, вальпроат натрия и его производные.
Препараты, которые повышают концентрацию циклоспорина в крови за счет ингибирования ферментов (главным образом цитохрома CYP 3A), которые принимают участие в его метаболизме и выведении: пероральные противозачаточные средства, глюкокортикоиды, макролидные антибиотики (эритромицин, джозамицин, кларитромицин), имидазоловые и триазоловые противогрибковые средства (метронидазол, флуконазол, итраконазол, кетоконазол), антагонисты Н₂-рецепторов (ранитидин, циметидин), антагонисты кальция (дилтиазем, нифедипин, нимодипин, никардипин, верапамил), фторхинолон, пристинамицин, доксициклин, пропафенон, аллопуринол, бромокриптин, даназол, метоклопрамид.
При одновременном применении вышеупомянутых лекарственных средств и циклоспорина отмечают повышение частоты побочных эффектов, прежде всего нефротоксичности.
Препараты, снижающие концентрацию циклоспорина в крови за счет индукции ферментов, прежде всего цитохрома СYР 3А, которые отвечают за метаболизм и выведение циклоспорина.
Противоэпилептические средства (небарбитураты — фенитоин, карбамазепин), барбитураты, бензодиазепины, бутирофенон и его производные, гестагены и эстрогены, включая их комбинации, октреотид, тиклопидин, аминоглутетимид, фенотиазин, рифампицин, изониазид, метамизол, триметоприм и сульфамидин, который вводится в/в, а также препараты, которые содержат Hypericum perforatum (зверобой продырявленный).
Следует с осторожностью применять Рестасис одновременно с вышеупомянутыми лекарственными средствами. При их применении необходимо чаще контролировать уровень циклоспорина в крови и креатинина в сыворотке крови.
Препараты, которые повышают риск развития миопатии при одновременном применении с циклоспорином. При одновременном приеме циклоспорина с колхицином и ловастатином повышается риск развития миопатий. Если при сочетанном применении этих препаратов появится боль в мышцах или мышечная слабость, необходимо определить уровень креатинкиназы, поскольку существует риск развития рабдомиолиза и острой почечной недостаточности.
С учетом того, что нифедипин может послужить причиной развития гипертрофии десен, его не следует применять у пациентов, у которых десны были поражены во время лечения циклоспорином.
При лечении циклоспорином может снизиться эффективность вакцинации. Поэтому при лечении препаратом Рестасис следует избегать применения живых ослабленных вакцин.
Учитывая то, что препарат может иногда вызывать гиперкалиемию или обострение уже существующей гиперкалиемии, необходимо тщательно контролировать применение препаратов, которые содержат калий, или препаратов, которые содействуют повышению уровня калия в сыворотке крови. Поэтому рекомендуется контролировать уровень калия в сыворотке, особенно у пациентов со значительными нарушениями функции почек.
При сочетанном применении препаратов циклоспорин/имипенем/циластатин необходимо учитывать повышение концентрации циклоспорина, которое служит причиной развития симптомов нейротоксичности (растерянность, дрожание, возбуждение). Поэтому необходимо чаще следить за уровнем циклоспорина в крови при применении вышеприведенной комбинации препаратов, а также наблюдать за общим состоянием пациента с целью предотвращения возможных нарушений со стороны ЦНС.
При одновременном применении циклоспорина и других иммуносупрессивных препаратов повышается риск развития инфекционных и лимфопролиферативных заболеваний. Поэтому не следует применять циклоспорин одновременно с этими лекарственными препаратами, за исключением кортикоидов (низкие дозы преднизона) и азатиоприна. При одновременном приеме циклоспорина и вышеупомянутых препаратов необходимо соответственно снизить дозы циклоспорина. В случае применения комбинации всех трех препаратов необходимо наблюдать пациента с учетом вышеупомянутого риска.
Биодоступность циклоспорина, который применяется у детей перорально, значительно повышается при одновременном применении циклоспорина и альфа-токоферил-полиэтилен-гликоля 100 (TRGS) — водорастворимой формы витамина Е.
Одновременное применение препаратов, которые взаимодействуют с системой цитохрома Р450, может повлиять на метаболизм циклоспорина. Индукторы цитохрома Р450 уменьшают концентрацию циклоспорина в крови, между тем как ингибиторы цитохрома Р450 ее повышают. Грейпфрутовый сок также влияет на метаболизм циклоспорина, поэтому пациентам не рекомендуется его употреблять.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

о случаях передозировки препарата Рестасис не сообщалось. Вследствие низкой концентрации циклоспорина в сыворотке крови при местном применении препарата в виде глазной эмульсии вероятность передозировки крайне низкая.
Лечение. Симптоматическое. Гемодиализ неэффективен.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре 15–25 °С.