Рібіс - інструкція для медичного застосування

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

РІБІС

(RIBIS)

Склад:

Діюча речовина: risedronic acid;

1 таблетка містить: ризедронат натрію-35 мг (еквівалент ризедронової к-ти 32,5 мг);

допоміжні речовини: ядро таблетки: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, магнію стеарат; склад плівкової оболонки: гіпромелоза, гідроксипропіл целюлоза, макрогол 400, макрогол 8000, титану діоксид (Е 171), кремнію діоксид колоїдний безводний, заліза оксид жовтий (Е 172) , заліза оксид червоний (Е 172).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Препарати для лікування захворювань кісток. Біфосфонати. Код АТС M05BA07.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування пост менопаузального остеопорозу у жінок для зменшення ризику переломів хребців та стегна. Лікування остеопорозу у чоловіків при високому ризику переломів.

Протипоказання.

• Відома гіпер чутливість до ризедронату натрію чи будь-якої допоміжної речовини.

• Гіпокальціємія.

• Вагітність та годування груддю.

• Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатині ну менше 30 мл/хв.).

Спосіб застосування та дози. Препарат призначений для дорослих. Рекомендована доза становить 1 таблетку по 35 мг на тиждень внутрішньо. Таблетку необхідно приймати у той самий день щотижня. Їжа впливає на абсорбцію ризедронату натрію, тому РІБІС слід приймати перед сніданком, щонайменше за 30 хвилин до першого прийому їжі, інших ліків чи напоїв (крім чистої води).

Якщо дозу пропущено, таблетку треба прийняти у той день, коли про неї згадали. Далі пацієнт повинен приймати одну таблетку щотижня у той день, коли він/вона звичайно приймає таблетки. Не можна приймати дві таблетки у той самий день.

Таблетку необхідно ковтати цілою, не смоктати і не розжовувати. Для найкращого транспортування таблетки до шлунка РІБІС приймають, стоячи у вертикальному положенні, запиваючи склянкою чистої води (більше 120 мл). Пацієнту не треба лягати протягом 30 хвилин після приймання таблетки. У випадку неповноцінного харчування слід забезпечити додатковий прийом кальцію та вітаміну  D.

Побічні реакції.

Більшість побічних ефектів, що спостерігалися, були слабко чи помірно виражені і звичайно не потребували відміни терапії (частоту випадків проти плацебо наведено в дужках).

З боку нервової системи: часто: головний біль (1,8% проти 1,4%);

З боку очей: нечасто: ірит, увеїт.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто: констипація (5,0% проти 4,8%), диспепсія (4,5% проти 4,1%), нудота (4,3% проти 4,0%), абдомінальний біль (3,5% проти 3,3%), діарея (3,0% проти 2,7%). Нечасто: гастрит (0,9% проти 0,7%), езофагіт (0,9% проти 0,9%), дисфагія (0,4% проти 0,2%), дуоденіт (0,2% проти 0,1%), езофагальні виразки (0,2% проти 0,2%). Рідко: глосит (<0,1% проти 0,1%), езофагальна стриктура (<0,1% проти 0,0%).

З боку кістково-м’язової системи і з’єднувальних   тканин: часто: кістково-м’язовий біль (2,1%   проти 1,9%), остеонекроз щелепи (частота невідома).

З боку лабораторних показників: рідко: аномальні результати тестів функції печінки, у деяких пацієнтів спостерігалося початкове, тимчасове, а симптоматичне і легке зниження рівнів кальцію і фосфатів сироватки.

З боку шкіри та підшкірної тканини: реакції гіпер чутливості й шкірні реакції, включаючи ангіо невротичний набряк, генералізовані висипання і булезні шкірні реакції, декілька окремих випадків синдрому Стивенса-Джонсона та токсичного епідермального некрозу.

Імунна система: анафілактичні реакції.

Передозування. Специфічної доступної інформації щодо лікування передозування ризедронату натрію немає. Внаслідок передозування можна очікувати зниження рівня кальцію у сироватці крові. У деяких пацієнтів вірогідне виникнення симптомів гіпокальціємії.

Лікування: для зв’язування ризедронату натрію і зниження його абсорбції можна застосовувати молоко чи антациди, що містять магній, кальцій чи алюміній. У разі значного передозування не абсорбований ризедронат натрію можна видалити за допомогою промивання шлунка.

Застосування у періоди вагітності та годування груддю.

РІБІС не можна застосовувати жінкам у періоди вагітності та годування груддю.

Діти. Безпека та ефективність застосування РІБІСУ у дітей та підлітків не встановлена.

Особливості застосування. Їжа, напої (крім чистої води) і лікарські засоби, що містять полівалентні катіони (такі, як кальцій, магній, залізо і алюміній) впливають на абсорбцію біфосфонатів і їх не слід приймати одночасно з РІБІСОМ. Для досягнення очікуваної ефективності необхідно суворо дотримуватись рекомендованого дозування. Ефективність лікування остеопорозу біфосфонатами стосується випадків низької мінеральної густини кісток та/чи розповсюджених переломів. Тільки похилий вік або тільки клінічні фактори високого ризику переломів є недостатньою умовою початку лікування остеопорозу біфосфонатами.

Докази достатньої ефективності біфосфонатів, включаючи ризедронат натрію, у пацієнтів дуже похилого віку (старше 80 років) обмежені. Деякі біфосфонати пов’язують із езофагітами, гастритами, езофагальними та гастро дуоденальними виразками. Тому пацієнти повинні звернути увагу на інструкцію з дозування. Через обмежений клінічний досвід ризедронат натрію слід застосовувати з особливою обережністю у пацієнтів, які в минулому мали езофагальні розлади, що можуть призвести до затримки езофагального транзиту чи вивільнення, наприклад стриктуру чи ахалазію, або для пацієнтів, які не можуть залишатися у вертикальному положенні щонайменше 30 хвилин після прийому таблетки. Лікар повинен підкреслити важливість дотримання інструкції з дозування та бути уважними до будь-яких ознак та симптомів можливих езофагальних реакцій. Пацієнти, схильні до таких розладів, повинні своєчасно звертати увагу на розвиток симптомів езофагального подразнення, таких як дисфагія, біль при ковтанні, загрудинний біль, або печію, що з'явилася чи посилення вже існуючої печії. Гіпокальціємію слід   вилікувати перед початком терапії РІБІСОМ. Інші розлади кістково-мінерального обміну (тобто паратиреоїдну дисфункцію, гіповітаміноз D) слід лікувати одночасно з початком терапії РІБІСОМ.

Повідомлялось про остеонекроз щелепи, взагалі пов’язаний з видаленням зубів та/чи місцевою інфекцією (включаючи остеомієліт), у хворих на рак, які отримували лікування, що включало головним чином внутрішньо венне введення біфосфонатів. Багато з цих пацієнтів також отримували хіміотерапію і кортикостероїди. Також повідомлялось про остеонекроз щелепи у пацієнтів з остеопорозом, які отримували біфосфонати внутрішньо.

Перед початком лікування біфосфонатами у пацієнтів з супутніми факторами ризику (такими як рак, хіміотерапія, радіотерапія, кортикостероїди, погана гігієна ротової порожнини) необхідно провести стоматологічний огляд з подальшим профілактичним лікуванням. Під час лікування цим пацієнтам необхідно за можливості уникати інвазивних стоматологічних процедур. Стоматологічне хірургічне втручання може погіршити стан   пацієнтів, у яких розвинувся остеонекроз щелепи під час терапії біфосфонатами. Немає доступних даних щодо того, чи знижує припинення лікування біфосфонатами ризик виникнення остеонекрозу   щелепи у пацієнтів, які потребують стоматологічних процедур.

Для клінічного обґрунтування терапії лікар повинен керуватися планом лікування для кожного пацієнта, що базується на індивідуальній оцінці співвідношення користь/ризик.

Цей лікарський засіб містить лактозу. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази Лаппа чи порушенням всмоктування глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.

Пацієнти літнього віку: корекція дози не потрібна, тому що біодоступність, розподіл і виведення у пацієнтів літнього віку (старше 60 років) подібні до таких у молодших людей. Це також стосується пацієнтів віком 75 років і старше.

Ниркова недостатність: для пацієнтів з легкою і помірною нирковою недостатністю корекція дози не потрібна. Застосування ризедронату натрію протипоказане пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну нижче 30 мл/хв.).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі

з іншими механізмами. Жодного впливу на здатність керувати машинами та іншими

механізмами не виявлено.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Формальних досліджень взаємодії не проводилось, однак під час клінічних випробувань не було знайдено жодних клінічно значущих взаємодій з іншими лікарськими засобами.

Серед пацієнтів, які регулярно приймають ацетил саліцилову кислоту чи не стероїдні   протизапальні лікарські засоби (3 чи більше разів на тиждень) одночасно з ризедронатом натрію кількість випадків побічних явищ у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту була подібною до такої у контрольних пацієнтів. За необхідності ризедронат натрію може застосовуватись паралельно з терапією естрогенами (тільки у жінок).

Одночасний прийом ліків, що містять полівалентні катіони (наприклад, кальцій, магній, залізо чи алюміній), може впливати на   абсорбцію РІБІСУ.

Ризедронат натрію не метаболізується системно, не індукує ферменти цитохрому Р 450 та має низьке зв'язування з протеїнами.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ризедронат натрію – це піридиніл біфосфонат, що зв’язується з гідроксіапатитом кістки і інгібує остеокласт-зв’язану резорбцію кісток. Ре моделювання кістки знижується завдяки активності остеобластів, а мінералізація кістки зберігається. У до клінічних дослідженнях ризедронат натрію показав високу антиостеокластну і антирезорбтивну активність і залежно від дози підвищував масу кістки і біомеханічну стійкість скелета. Активність ризедронату натрію було підтверджено визначенням біохімічних маркерів ре моделювання кістки під час фармакодинамічних і клінічних досліджень. У дослідженнях   жінок в пост менопаузальному періоді спостерігалося зниження біохімічних маркерів ре моделювання кістки   протягом 1 місяця. Воно досягло максимуму через 3-6 місяців. Зниження біохімічних маркерів ре моделювання кістки було подібним для доз 35 мг на тиждень одноразово та  5 мг щоденно протягом 12 місяців. У дослідженні чоловіків з остеопорозом зниження біохімічних маркерів ре моделювання кістки спостерігалося через 3 місяці і продовжувалось до 24 місяців.

Фармакокінетика. Абсорбція після внутрішнього прийому відносно швидка (Тmax ~ 1 година) і залежить від величини дози, що досліджувалась (дослідження одноразової дози від 2,5 до 30 мг; дослідження багаторазової дози від 2,5 до 5 мг щодня і до 50 мг на тиждень). Середня біодоступність при прийомі таблетки   внутрішньо становить 0,63% і знижується, якщо ризедронат натрію приймають з їжею. Біодоступність у чоловіків та жінок подібна.

Середнє рівноважне значення розподілу у людини становить 6,3 л/кг маси тіла. Зв’язування з протеїнами плазми становить приблизно 24%. Ризедронат натрію не метаболізується системно, не діє на ензими цитохрому Р 450 і слабко зв'язується з білками. Приблизно половина абсорбованої дози виділяється з сечею протягом 24 годин, і  85% внутрішньо венної дози виводиться з сечею через 28 днів. Середній нирковий кліренс становить 105 мл/хв., а середній загальний кліренс - 122 мл/хв. Різниця кліренсу може бути зумовлена абсорбцією у кістку. Нирковий кліренс не залежить від концентрації і являє собою лінійне співвідношення між нирковим кліренсом і кліренсом креатині ну. Не абсорбований ризедронат натрію виводиться у незмінній формі з калом. Після внутрішнього прийому профіль концентрація-час демонструє три фази елімінації з кінцевим періодом напів виведення 480 годин.

Фармацевтичні характеристики.

основні фізико-хімічні властивості:, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, двоопуклі, округлої форми, блідо-оранжевого кольору, діаметром 9 мм.

Несумісність. Дані не наведено.

Термін придатності. 2 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці. Препарат не потребує особливих умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 1, або 2, або 4 таблетки у блістерах з білого ПВХ/ПВДХ ламінат та алюмінієвої фольги. Упаковка містить по 1 таблетці (один блістер в одній картонній коробці), по 2 таблетки (один блістер в одній картонній коробці), по 4 таблетки (один блістер в одній картонній коробці) або 12 таблеток (три блістери по 4 таблетки в одній картонній коробці) разом з інструкцією для медичного застосування.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ „Адамед”, Пеньков 149, 05-152 Чоснов, Польща

                   Adamed Sp.z o.o., Pienkow 149, 05-152 Czosnow, Poland.

Місцезнаходження. ТОВ „Адамед”, Пеньков 149, 05-152 Чоснов, Польща

                                   Adamed Sp.z o.o., Pienkow 149, 05-152 Czosnow, Poland.

Фармакодинамика. Ризедронат натрия — это пиридинил бисфосфонат, который связывается с гидроксиапатитом кости и ингибирует остеокластсвязанную резорбцию костной ткани. Ремоделирование кости снижается благодаря активности остеобластов, а минерализация кости сохраняется. В доклинических исследованиях ризедронат натрия показал высокую антиостеокластную и антирезорбтивную активность и в зависимости от дозы увеличивал массу костной ткани и биомеханическую стойкость скелета. Активность ризедроната натрия была подтверждена определением биохимических маркеров ремоделирования кости во время фармакодинамических и клинических исследований. В исследованиях женщин в постменопаузальный период наблюдалось снижение биохимических маркеров ремоделирования кости на протяжении 1 мес и достигло максимума через 3–6 мес. Снижение биохимических маркеров ремоделирования кости было подобным для режима дозирования — 35 мг в неделю однократно и 5 мг ежедневно на протяжении 12 мес. В исследованиях мужчин с остеопорозом снижение биохимических маркеров ремоделирования костной ткани наблюдалось через 3 мес и длилось до 24 мес.
Фармакокинетика. Абсорбция после приема внутрь относительно быстрая (время достижения максимальной концентрации около 1 ч) и зависит от величины исследуемой дозы (исследование однократной дозы от 2,5 до 30 мг; исследование многократной дозы от 2,5 до 5 мг ежедневно и до 50 мг в неделю). Средняя биодоступность при приеме таблетки внутрь составляет 0,63% и снижается, если ризедронат натрия принимают с пищей. Биодоступность у мужчин и женщин подобна.
Среднее равновесное значение распределения в плазме крови у человека составляет 6,3 л/кг массы тела. Связывание с протеинами плазмы составляет около 24%. Ризедронат натрия не метаболизируется системно, не взаимодействует с энзимами цитохрома Р450 и слабо связывается с белками. Приблизительно половина абсорбированной дозы выделяется с мочой на протяжении 24 ч, 85% дозы, введенной в/в, выводится с мочой через 28 дней. Средний почечный клиренс составляет 105 мл/мин, а средний общий клиренс — 122 мл/мин. Различие клиренса может быть обусловлено абсорбцией в костную ткань. Почечный клиренс не зависит от концентрации и имеет линейную зависимость между почечным клиренсом и клиренсом креатинина. Неабсорбированный ризедронат натрия выводится в неизмененном виде с калом. После приема внутрь профиль AUC демонстрирует три фазы элиминации с конечным периодом полувыведения 480 ч.

лечение постменопаузального остеопороза у женщин с целью снижения риска переломов позвонков и бедра. Лечение остеопороза у мужчин при высоком риске переломов.

препарат предназначен для взрослых. Рекомендуемая доза — 1 таблетка 35 мг в неделю внутрь. Таблетку необходимо принимать в один и тот же день каждую неделю. Пища влияет на абсорбцию ризедроната натрия, поэтому Рибис следует принимать перед завтраком, не менее чем за 30 мин до первого приема пищи, другого лекарства или любого напитка (кроме чистой воды).
Если доза пропущена, таблетку следует принять в тот день, когда о ней вспомнили. Дальше пациент должен принимать 1 таблетку каждую неделю в тот же день, когда обычно принимает таблетки. Нельзя принимать 2 таблетки в один и тот же день.
Таблетку необходимо глотать целой, не рассасывая и не разжевывая. Для оптимальной транспортировки таблетки в желудок Рибис принимают стоя в вертикальном положении, запивая стаканом чистой воды (120 мл). Пациенту не следует принимать горизонтальное положение на протяжении 30 мин после приема таблетки. В случае неполноценного питания необходимо обеспечить дополнительный прием кальция и витамина D.

известная гиперчувствительность к ризедронату натрия или любому компоненту препарата; гипокальциемия; период беременности и кормления грудью; тяжелая почечная недостаточность (клиренс креатинина ≤30 мл/мин).

большинство побочных эффектов, которые наблюдались, были слабо или умеренно выражены и обычно не требовали отмены терапии (частота случаев при применении плацебо приведена в скобках).
Со стороны ЦНС: часто — головная боль 1,8% (1,4%).
Со стороны органа зрения: нечасто — ирит, увеит.
Со стороны ЖКТ: часто — констипация 5,0% (4,8%), диспепсия 4,5% (4,1%), тошнота 4,3% (4,0%), абдоминальная боль 3,5% (3,3%), диарея 3,0% (2,7%); нечасто — гастрит 0,9% (0,7%), эзофагит 0,9% (0,9%), дисфагия 0,4% (0,2%), дуоденит 0,2% (0,1%), эзофагеальные язвы 0,2% (0,2%); редко — глоссит ≤0,1% (0,1%), эзофагеальная стриктура ≤0,1% (0,0%).
Со стороны костно-мышечной системы и соединительной ткани: часто — костно-мышечная боль 2,1% (1,9%), остеонекроз челюсти (частота неизвестна).
Со стороны лабораторных показателей: редко — изменение показателей функции печени, у некоторых пациентов наблюдалось начальное, временное, асимптоматичное и легкое снижение уровня кальция и фосфатов сыворотки крови.
Со стороны кожи и подкожной ткани: реакции гиперчувствительности и кожные реакции, включая ангионевротический отек, генерализованные высыпания и буллезные кожные реакции, несколько отдельных случаев синдрома Стивенса — Джонсона и токсического эпидермального некролиза.
Со стороны иммунной системы: анафилактические реакции.

еда, напитки (кроме чистой воды) и лекарственные средства, содержащие поливалентные катионы (такие как кальций, магний, железо и алюминий) влияют на абсорбцию бисфосфонатов и их не следует принимать одновременно с Рибисом. Для достижения ожидаемой эффективности необходимо строгое соблюдение рекомендуемого режима дозирования. Эффективность лечения остеопороза бисфосфонатами касается случаев низкой минеральной плотности костей и/или распространенных переломов. Только пожилой возраст или только клинические факторы высокого риска переломов являются недостаточным условием начала лечения остеопороза бисфосфонатами.
Доказательства достаточной эффективности бисфосфонатов, включая ризедронат натрия у пациентов старческого возраста (старше 80 лет) ограничены. Прием некоторых бисфосфонатов связывают с появлением эзофагита, гастрита, эзофагеальных или гастродуоденальных язв. Поэтому необходимо строго придерживаться инструкции по дозированию. В связи с ограниченным клиническим опытом ризедронат натрия необходимо применять с особой осторожностью у пациентов, у которых в прошлом были эзофагеальные расстройства, что может привести к задержке эзофагеального транзита или высвобождения, например стриктуре или ахалазии, либо у пациентов, которые по каким-то причинам не могут находиться в вертикальном положении как минимум 30 мин после приема таблетки. Врач должен подчеркнуть важность соблюдения инструкции по дозированию и быть внимательными к любым признакам и симптомам возможных эзофагеальных реакций. Пациенты, склонные к таким расстройствам, должны своевременно обращать внимание на развитие симптомов эзофагеального раздражения, таких как дисфагия, боль при глотании, загрудинная боль или появление/усиление изжоги. Следует провести коррекцию гипокальциемии до начала терапии Рибисом. Другие нарушения костно-минерального обмена (паратиреоидную дисфункцию, гиповитаминоз D) необходимо лечить одновременно с началом терапии Рибисом.
Сообщалось об остеонекрозе челюсти, связанном с удалением зубов и/или местной инфекцией (включая остеомиелит) у больных раком и получающих терапию, включающую в/в введение бисфосфонатов. Многие из этих пациентов также получали химиотерапию и ГКС. Также сообщалось об остеонекрозе челюсти у пациентов с остеопорозом, получавших бисфосфонаты внутрь.
До начала терапии бисфосфонатами у пациентов с сопутствующими факторами риска (такими как рак, химиотерапия, радиотерапия, прием ГКС, недостаточная гигиена ротовой полости) необходимо провести стоматологический осмотр с дальнейшим профилактическим лечением. Во время лечения таким пациентам необходимо по возможности исключить инвазивные стоматологические процедуры. Хирургическое стоматологическое вмешательство может ухудшить состояние пациентов, у которых развился остеонекроз челюсти во время терапии бисфосфонатами. Нет доступных данных относительно того, снижает ли прекращение лечения бисфосфонатами риск возникновения остеонекроза челюсти у пациентов, нуждающихся в стоматологических процедурах.
Для клинического обоснования терапии врач должен руководствоваться планом лечения для каждого пациента, базирующегося на индивидуальной оценке соотношения польза/риск.
Это лекарственное средство содержит лактозу. Пациенты с редкой наследственной непереносимостью галактозы, недостаточностью лактазы Лаппа или нарушением всасывания глюкозы-галактозы не должны принимать этот препарат.
Пациенты пожилого и старческого возраста. Биодоступность, распределение и выведение ризедроната натрия у пациентов пожилого и старческого возраста подобна таковым у лиц молодого возраста, поэтому в коррекции дозы нет необходимости.
Пациенты с почечной недостаточностью. Для пациентов с легкой и умеренной почечной недостаточностью коррекции дозы не требуется. Применение ризедроната натрия противопоказано пациентам с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина ≤30 мл/мин).
Дети. Безопасность и эффективность применения Рибиса у детей и подростков не установлена.
Период беременности и кормления грудью. Препарат Рибис нельзя применять женщинам в период беременности и кормления грудью.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с потенциально опасными механизмами. Никакого влияния на способность управлять транспортными средствами и другими механизмами не выявлено.

отдельных исследований по взаимодействию не проводили, однако во время клинических испытаний не выявлено никаких клинически значимых взаимодействий с другими лекарственными средствами.
Среди пациентов, регулярно принимающих ацетилсалициловую кислоту или НПВП (≥3 раз в неделю) одновременно с ризедронатом натрия, количество случаев побочных явлений со стороны верхних отделов ЖКТ было подобно таковым у контрольных пациентов. При необходимости ризедронат натрия можно применять параллельно с терапией эстрогенами (только у женщин).
Одновременный прием лекарственных средств, содержащих поливалентные катионы (например кальций, магний, железо или алюминий), может влиять на абсорбцию Рибиса.
Ризедронат натрия не метаболизируется системно, не индуцирует ферменты цитохрома Р450 и имеет низкое связывание с протеинами плазмы крови.

специфической доступной информации относительно лечения передозировки ризедроната натрия нет. Вследствие передозировки можно ожидать снижение уровня кальция в сыворотке крови. У некоторых пациентов вероятно возникновение симптомов гипокальциемии.
Лечение: с целью связывания ризедроната натрия и снижения его абсорбции можно применять молоко или антациды, содержащие магний, кальций или алюминий. В случае значительной передозировки неабсорбированный ризедронат натрия можно удалить с помощью промывания желудка.

хранить в оригинальной упаковке.