Ронем - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

РОНЕМ-ЗДОРОВ’Я

(RONEM-ZDOROVYE)

Склад:

Діюча речовина: 1 флакон містить меропенему тригідрат еквівалентно безводному меропенему 125 мг або 250 мг, або 500 мг, або 1000 мг;

допоміжні речовини: натрію карбонат.

Лікарська форма. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування.

b-лактамні антибіотики. Карбапенеми. Код АТС J01D H02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування інфекцій у дорослих і дітей, спричинених чутливими до меропенему збудниками:

- пневмонії, включаючи госпітальні пневмонії;

- інфекції сечового тракту;

- інфекції черевної порожнини;

- гінекологічні інфекції, включаючи ендометрит і запальні захворювання органів тазу;

- інфекції шкіри і м’яких тканин;

- менінгіт;

- септицемія;

- емпірична терапія при підозрі на бактеріальну інфекцію у дорослих хворих з фебрильними епізодами на фоні нейтропенії (як моно терапія або в комбінації з антивірусними або протигрибковими препаратами).

Протипоказання.

Ронем-Здоров’я категорично протипоказаний особам, що мають гіпер чутливість до цього препарату та дітям віком до 3-х місяців.

Спосіб застосування та дози.

Ронем-Здоров’я повинен вводитися у вигляді внутрішньо венних ін’єкцій протягом понад 5 хвилин або внутрішньо венних інфузій протягом від 15 до 30 хвилин.

Ронем-Здоров’я, що вводиться шляхом внутрішньо венних ін’єкцій, слід розводити стерильною водою для ін’єкцій  (5 мл на 250 мг меропенему).   Це забезпечує концентрацію 50 мг/мл.

Ронем-Здоров’я для внутрішньо венних інфузій слід розводити стерильною водою для ін’єкцій або відповідним фізіологічним розчином, а після цього розчиняти (до 50-200 мл) у відповідному фізіологічному розчині.

Ронем-Здоров’я може бути розчинений у таких ін фузійних розчинах:

- 0,9% розчин натрію хлориду;

- 5% або 10% розчин глюкози;

- 5% розчин глюкози з 0,02% розчином натрію бікарбонату;

- 0,9% розчин натрію хлориду і 5% розчин глюкози;

- 5% розчин глюкози з 0,225% розчином натрію хлориду;

- 5% розчин глюкози з 0,15% розчином калію хлориду;

- 2,5% і 10% розчин маніту.

Перед введенням отриманий розчин необхідно струснути.

Всі флакони призначені тільки для одноразового використання.

Під час приготування та введення препарату слід використосувати стандартні асептичні засоби.

Дорослі

Дозування і тривалість терапії повинні встановлюватися залежно від типу і складності інфекції і стану пацієнта.

Рекомендуються такі добові дози:

500 мг внутрішньо венно кожні 8 годин при лікуванні пневмоній, інфекцій сечового тракту, гінекологічних інфекцій, таких як ендометрит і запальні захворювання тазових органів, інфекцій шкіри і м'яких тканин. 1 г внутрішньо венно кожні 8 годин при лікуванні госпітальних пневмоній, перитоніту, при підозрі на бактеріальну інфекцію у хворих з нейтропенією, а також при септицемії. При лікуванні менінгіту рекомендована доза 2 г кожні 8 годин.

Дозування препарату у хворих на ниркову недостатність

У пацієнтів з кліренсом креатині ну менше 51 мл/хв дози повинні бути зменшені таким чином:

Ронем-Здоров’я виводиться при гемодіалізі. Якщо потрібне тривале лікування Ронемом-Здоров’я, рекомендується щоб одиниця дози (визначається залежно від типу і складності інфекції) вводилася по завершенні процедури гемодіалізу, щоб відновити ефективну концентрацію в плазмі. Немає досвіду застосування Ронему-Здоров’я у хворих, що перебувають на перитонеальному діалізі.

Печінкові порушення

У хворих з печінковою недостатністю немає необхідності у коригуванні дози.

Літні пацієнти

У літніх хворих з нормальною функцією нирок або кліренсом креатині ну більш 50 мл/хв не потрібно коригувати дозу.

Діти

Для   дітей віком від 3-х місяців до 12-ти років рекомендується доза   від 10 до 20 мг/кг маси тіла кожні 8 годин залежно від типу і складності інфекції, чутливості патогенів, а також залежно від стану пацієнта. При масі тіла у дітей більш 50 кг повинні застосовуватися дози для дорослих.  

При менінгіті рекомендується доза 40 мг/кг кожні 8 годин.

Немає даних щодо застосування препарату у дітей з нирковими розладами.

Ефективність і допустимість застосування Ронему-Здоров’я у дітей до 3-х місяців не доведені. Разом з тим, Ронем-Здоров’я не рекомендується для застосування до досягнення вищезазначеного віку. Немає даних щодо застосування препарату у дітей з порушеними функціями печінки і нирок.

Побічні реакції.

Серйозні побічні дії дуже поодинокі. Під час проведення клінічних випробувань були виявлені названі нижче побічні реакції:

Локальні реакції при внутрішньо венному введенні: запалення, тромбофлебіт, біль у місці ін’єкції.

Шкіра: висипання, свербіж, кропив’янка.

Шлунково-кишковий тракт: біль у черевній порожнині, нудота, блювання, діарея.

Кров: зворотна тромбоцитемія, еозинофілі я, тромбоцит опенія і нейтропенія. Позитивний прямий або непрямий тест Кумбса може мати місце у деяких хворих. Є дані про часткове зниження часу утворення тромбопластину.

Функція печінки:  відзначене оборотне зростання   у сироватці концентрацій білірубіну, трансаміназ, лужної фосфатази і молочної дегідрогенази по одному або в різних співвідношеннях.

Центральна нервова система: головний біль, парестезія.

Інші: оральний і вагінальний кандидоз.

Передозування.

Передозування може виникнути під час лікування, особливо у пацієнтів з ренальними розладами. Симптомами передозування може бути посилення побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту, периферійної і центральної нервової системи, з боку системи кровотворення, алергічні і шкірні реакції. Лікування передозування повинно бути симптоматичним. У пацієнтів з відсутністю   порушень функції нирок відбувається швидке   виведення препарату з сечею. У пацієнтів з   порушеннями функції нирок можливе виведення меропенему і продуктів його розпаду шляхом гемодіалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпека застосування Ронему-Здоров’я у жінок в період вагітності не була вивчена. Дослідження на тваринах показали відсутність несприятливих наслідків для плода. Ронем-Здоров’я не може бути призначеним у разі вагітності до тих пір, доки потенційна перевага не виправдає потенційний ризик для плода. У будь-якому разі його застосування повинно здійснюватися під точним контролем лікаря.

Меропенем визначається у дуже низьких концентраціях в молоці тварин. Ронем-Здоров’я не може бути призначений жінкам-годувальницям до тих пір, доки потенційна перевага не виправдає потенційний ризик для дитини.

Діти.

Препарат застосовують у дітей старше 3 місяців.

Особливості застосування.

Пацієнти, у яких раніше спостерігалася підвищена чутливість до карбапенему, пеніциліні в і інших b-лактамних антибіотиків можуть також мати підвищену чутливість до Ронему-Здоров’я.

У разі призначення Ронему-Здоров’я хворим із захворюваннями печінки необхідно ретельно контролю вати рівні трансаміназ і білірубіну.

Як і в разі застосування інших антибіотиків, може мати місце виникнення нечутливих мікро організмів, отже необхідне ретельне спостереження за кожним пацієнтом.

Не рекомендується лікування інфекцій, викликаних стафілококами, стійкими до метициліну.

Псевдомембранозний коліт спостерігався при застосуванні практично всіх антибіотиків, причому за ступенем складності він може коливатися від легкого до небезпечного для життя. Отже, необхідно обережно приписувати антибіотики пацієнтам зі скаргами на біль у шлунково-кишковому тракті, особливо зі скаргами на коліт. Необхідно враховувати можливість виникнення псевдомембранозного коліту у разі, якщо у пацієнта, що приймає антибіотик, виникає діарея. Хоча дослідження показують, що токсин, який виробляється Clostridium difficile, є однією з основних причин колітів, викликаних антибіотиками, триває дослідження інших причин.

Як і при застосуванні інших антибіотиків, необхідна обережність при застосуванні Ронему-Здоров’я як моно терапії у критичних хворих зі встановленою чи підозрюваною інфекцією нижніх дихальних шляхів Pseudomonas aeruginosa.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами

Даних немає, однак не припускається, що Ронем-Здоров’я може впливати на здатність керувати авто транспортом   чи працювати з технікою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Необхідно дотримуватись обережності при поєднанні введення Ронему-Здоров’я водночас з потенційно нефро токсичними ліками.

Пробенецид конкурує з меропенемом щодо тубулярного виведення і, отже, збільшує ренальну секрецію з одночасним ефектом збільшення періоду напіврозпаду і концентрації у плазмі меропенему. Оскільки сила і тривалість дії Ронему-Здоров’я, дозованого без пробенециду, ідентичні, не рекомендується спільне введення пробенециду і Ронему-Здоров’я.

Ронем-Здоров’я може зменшити рівень вальпроїєвої кислоти в сироватці.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ронем-Здоров’я ефективний як у моно терапії, так і в комбінації з іншими антимікробними засобами при лікуванні полі мікробних інфекцій.

Меропенем – антибіотик класу карбапенемів для парентерального застосування, стійкий до білків дегідропептидази-1 людини. Меропенем чинить бактерицидну дію за рахунок впливу на синтез клітинної стінки бактерій. Легкість, з якою меропенем проникає через клітинну стінку бактерії, високий рівень стабільності до більшості b-лактамаз, і значна афінність до білків, що зв'язують пеніцилін (PBSs), пояснюють потужну бактерицидну дію меропенему відносно широкого спектра аеробних і анаеробних бактерій.

Бактерицидні концентрації зазвичай такі ж, як і мінімальні інгібуючі концентрації.

Меропенем стабільний у тестах визначення чутливості і ці тести можуть виконуватися при нормальних рутинних умовах. Тести in vitro показують, що меропенем діє синергічно з різноманітними антибіотиками.

Було показано in vitro і in vivo, що меропенем має пост антибіотичний ефект.

Антибактеріальний спектр меропенему, що визначається in vitro, включає   більшість клінічно значущих грам позитивних і грам негативних, аеробних і анаеробних видів бактерій, а саме:

Грам позитивні аероби

Bacillus spp., Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus liquifaciens, Enterococcus avium, Listeria monocytogenes, Lactobacillus spp., Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus (пеніцилін азонегативні і позитивні), стафілокок-коагулаза-негативні; включаючи, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus capitis, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus xylosus, Staphylococcus warneri, Staphylococcus hominis, Staphylococcus simulans, Staphylococcus intermedius, Staphylococcus sciuri, Staphylococcus lugdunensis, Streptococcus pneumoniae (чутливі і стійкі до пеніциліну), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus equi, Streptococcus bovis, Streptococcus mitis,Streptococcus  sanguis, Streptococcus viridans, Streptococcus salivarius, Streptococcus morbillorum, стрептококи групи G, стрептококи групи F, Rhodococcus equi.

Грам негативні аероби

Achromobacter xylosoxidans, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter lwoffii, Acinetobacter baumannii, Aeromonas hydrophila, Aeromonas sorbria, Aeromonas caviae, Alcaligenes faecalis, Bordetella bronchiseptica, Brucella melitensis, Campylobacter coli, Camylobacter jejuni, Citrobacter freundii, Citrobacter diversus, Citrobacter koseri, Citrobacter amalonaticus, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae. Enterobacter sakazakii, Escherichia coli, Escherichia hermannii, Gardnerella vaginalis, Haemophilis influenzae (включаючи позитивні до b-лактамази і ампіцилінрезистентні штами), Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus ducreyi, Helicobacter pylori, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae (включаючи позитивні до b-лактамази і стійкі до пеніциліну і спектиноміцину штами), Hafnia alvei, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella aerogenes, Klebsiella ozaenae, Klebsiella oxytoca, Moraxella. (Branhamella) catarrhalis, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Proteus penneri, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Providencia alcalifaciens, Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas putida, Pseudomonas alcaligenes, Burkholderia (Pseudomonas) cepacia, Pseudomonas fluorescens, Pseudomonas stutzeri, Pseudomonas pseudomallei, Pseudomonas acidovorans, Salmonella spp., включаючи, Salmonella enteridis/typhi Serratia marcescens, Serratia liquifaciens, Serratia rubidaea, Shigella sonnei, Shigella flexneri, Shigella boydii, Shigella dysenteriae, Vibrio cholerae, Vibrio parahaemolyticus, Vibrio vulnificus, Yersinia enterocolitica.

Анаеробні бактерії

Actinomyces adontolyticus, Actinomyces meyeri, Bacteroides-Prevotella-Porphyromonas spp., Bacteroides fragilis, Bacteroides vulgatus, Bacteroides vorabilis, Bacteroides pneumosintes, Bacteroides coagulans, Bacteroides uniformis, Bacteroides distasonis. Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides eggerthii, Bacteroides capsillosis, Bacteroides buccalis, Bacteroides corporis, Bacteroides gracilis, Prevotella melaninogenica, Prevotella intermedia, Prevotella bivia, Prevotella splanchnicus, Prevotella oralis, Prevotella disiens, Prevotella rumenicola, Prevotella ureolyticus, Prevotella oris, Prevotella buccae, Prevotella denticola, Bacteroides levii, Porphyromonas asaccharoytica, Bifidobacterium spp., Bilophila wadsworthia, Clostridium perfringens, Clostridium bifermentans, Clostridium ramosum, Clostridium sporogenes, Clostridium cadaveris, Clostridium sordellii, Clostridium butyricum, Clostridium clostridiiformis, Clostridium innocuum, Clostridium subterminale, Clostridium tertium, Eubacterium lentum, Eubacterium aerofaciens, Fusobacterium mortiferum, Fusobacterium necrophorum, Fusobacterium nucleatum, Fusobacterium varium, Mobiluncus curtisii, Mobiluncus mulieris, Peptostreptococcus anaerobius, Peptostreptococcus micros, Peptostreptococcus saccharolyticus, Peptococcus saccharolyticus, Peptostreptococcus asaccharolyticus, Peptostreptococcus magnus,  Peptostreptococcus prevotii, Propionibacterium acnes, Propionibacterium avidum, Propionibacterium granulosum.

Xanthomonas maltophilia, Enterococcus faecium і метицилінрезистентні стафілококи виявилися стійкими до меропенему.

Фармакокінетика.

Внутрішньо венне вливання протягом 30 хвилин однієї дози Ронему-Здоров’я здоровим добровольцям   призводить   до   пікової   концентрації   у   плазмі,   що   дорівнює   приблизно   11 мкг/мл для дози 250 мг, 23 мкг/мл для дози 500 мг і 49 мкг/мл для дози 1 г.

Однак, немає абсолютної фармакокінетичної пропорційної залежності між введеною дозою та максимальною концентрацією або площею під кривою. Більше того, спостерігалося зменшення плазмового кліренсу з 287 до 205 л/хв при підвищенні доз від 250 мг до 2 г.

Внутрішньо венна болюсна ін’єкція протягом 5 хвилин однієї дози Ронему-Здоров’я здоровим   добровольцям   призводить   до   пікової   концентрації   в   плазмі   рівної   приблизно 52 мкг/мл для дози 500 мг і 112 мкг/мл для дози 1 г.

Через 6 годин після внутрішньо венного введення препарату 500 мг рівень меропенему в плазмі знижується до 1 мкг/мл і менше. При введенні багаторазових доз з інтервалом у 8 годин у пацієнтів з нормальною функцією нирок кумуляції меропенему не відбувається.

У пацієнтів з нормальною функцією нирок, період напів виведення становить приблизно 1 годину. Зв'язування з білками плазми становить приблизно 2%.

Приблизно 70% внутрішньо венної дози виводиться з сечею у незміненому стані протягом 12 годин, після чого подальша екскреція з сечею незначна. Концентрація меропенему в сечі, що перевищує 10 мкг/мл, підтримується протягом 5 годин після введення дози 500 мг. При режимах введення 500 мг кожні 8 годин або 1 г кожні 6 годин не спостерігалося кумуляції меропенему в плазмі і сечі.

Єдиний метаболіт меропенему мікро біологічно неактивний.

Меропенем добре проникає у більшість рідин і тканин організму, в тому числі в цереброспінальну рідину хворих на бактеріальний менінгіт, досягаючи концентрації, що перевищує необхідну для пригнічення більшості бактерій.

Дослідження у дітей показали, що фармакокінетика меропенему у дітей така сама, як і у дорослих. Період напів виведення меропенему у дітей до 2 років приблизно 1,5-2,3 години, спостерігається лінійна фармакокінетика в діапазоні доз 10-40 мг/кг.

Дослідження фармакокінетики у хворих з нирковою недостатністю показали, що кліренс меропенему корелює з кліренсом креатині ну. У таких хворих необхідне коригування дози.

Дослідження фармакокінетики у літніх пацієнтів показали зниження кліренсу меропенему, що корелювало зі зниженням кліренсу креатині ну, пов'язаним з віком.

Дослідження фармакокінетики у пацієнтів із захворюваннями печінки показали, що захворювання печінки не впливають на фармакокінетику меропенему.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білий або злегка жовтуватий порошок.

Несумісність.

Ронем-Здоров’я не можна змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки рекомендовані розчинники.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Ронем-Здоров’я необхідно зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 30⁰С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Рекомендується, щоб щойно приготовані розчини Ронему-Здоров’я негайно використовувались для внутрішньо венних ін’єкцій або внутрішньо венного вливання. Разом з тим, приготовлені розчини Ронему-Здоров’я зберігають достатню придатність при кімнатній температурі (до 25⁰С) або при охолоджуванні (4⁰С). Дані стосовно умов та терміну зберігання розчинів меропенему показано в   таблиці:

Розчини Ронему-Здоров’я не можна заморожувати.            

Струсніть отриманий розчин перед введенням.

Всі флакони тільки для одноразового використання.

Стандартні асептичні засоби повинні використовуватися під час приготування і введення.

Упаковка. По 125 мг або 250 мг, або 500 мг, або 1000 мг порошку у флаконі; по 1 або 10 флаконів у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ “Фармацевтична компанія “Здоров’я”, Україна (пакування з упаковки “in bulk” Вінус Ремедіс Лімітед, Індія).

Місцезнаходження. 61013, Україна, м. Харків, вул. Шевченка, 22.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

пор. д/п ин. р-ра 500 мг фл., № 1, № 10

№ UA/5881/01/01 от 06.02.2007 до 06.02.2012

пор. д/п ин. р-ра 1000 мг фл., № 1, № 10

№ UA/5881/01/02 от 06.02.2007 до 06.02.2012

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Ронем эффективен как при монотерапии, так и в комбинации с другими антимикробными средствами при лечении полимикробных инфекций.
Меропенем — антибиотик класса карбапенемов для парентерального применения, устойчивый к белкам дегидропептидазы-1 человека. Меропенем оказывает бактерицидное действие за счет влияния на синтез клеточной стенки бактерий. Легкость, с которой меропенем проникает через клеточную стенку бактерии, высокий уровень стабильности к большинству β-лактамаз и значительная афинность к белкам, которые связывают пенициллин (PBSs), объясняют мощное бактерицидное действие меропенема в отношении широкого спектра аэробных и анаэробных бактерий.
Бактерицидные концентрации обычно такие же, как и минимальные ингибирующие концентрации.
Меропенем стабилен в пробах определения чувствительности, и эти тесты могут выполняться при нормальных рутинных условиях. Тесты in vitro показывают, что меропенем действует синергично с разными антибиотиками.
Было показано in vitro и in vivo, что меропенем имеет постантибиотический эффект.
Антибактериальный спектр меропенема, определенный in vitro, включает большинство клинически значимых грамположительных и грамнотрицательных, аэробных и анаэробных видов бактерий, а именно:
Грамположительные аэробы
Bacillus spp., Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus liquifaciens, Enterococcus avium, Listeria monocytogenes, Lactobacillus spp., Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus (пенициллиназотрицательные и положительные), стафилококк-коагулаза-отрицательные; включая Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus capitis, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus xylosus, Staphylococcus warneri, Staphylococcus hominis, Staphylococcus simulans, Staphylococcus intermedius, Staphylococcus sciuri, Staphylococcus lugdunensis, Streptococcus pneumoniae (чувствительные и устойчивые к пенициллину), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus equi, Streptococcus bovis, Streptococcus mitis,Streptococcus sanguis, Streptococcus viridans, Streptococcus salivarius, Streptococcus morbillorum, стрептококки группы G, стрептококки группы F, Rhodococcus equi.
Грамотрицательные аэробы
Achromobacter xylosoxidans, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter lwoffii, Acinetobacter baumannii, Aeromonas hydrophila, Aeromonas sorbria, Aeromonas caviae, Alcaligenes faecalis, Bordetella bronchiseptica, Brucella melitensis, Campylobacter coli, Camylobacter jejuni, Citrobacter freundii, Citrobacter diversus, Citrobacter koseri, Citrobacter amalonaticus, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae. Enterobacter sakazakii, Escherichia coli, Escherichia hermannii, Gardnerella vaginalis, Haemophilis influenzae (включая положительные к β-лактамазе и ампициллинрезистентные штаммы), Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus ducreyi, Helicobacter pylori, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae (включая положительные к β-лактамазе и устойчивые к пенициллину и спектиномицину штаммы), Hafnia alvei, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella aerogenes, Klebsiella ozaenae, Klebsiella oxytoca, Moraxella. (Branhamella) catarrhalis, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Proteus penneri, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Providencia alcalifaciens, Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas putida, Pseudomonas alcaligenes, Burkholderia (Pseudomonas) cepacia, Pseudomonas fluorescens, Pseudomonas stutzeri, Pseudomonas pseudomallei, Pseudomonas acidovorans, Salmonella spp., включая, Salmonella enteridis/typhi Serratia marcescens, Serratia liquifaciens, Serratia rubidaea, Shigella sonnei, Shigella flexneri, Shigella boydii, Shigella dysenteriae, Vibrio cholerae, Vibrio parahaemolyticus, Vibrio vulnificus, Yersinia enterocolitica.
Анаэробные бактерии
Actinomyces adontolyticus, Actinomyces meyeri, Bacteroides-Prevotella-Porphyromonas spp., Bacteroides fragilis, Bacteroides vulgatus, Bacteroides vorabilis, Bacteroides pneumosintes, Bacteroides coagulans, Bacteroides uniformis, Bacteroides distasonis. Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides eggerthii, Bacteroides capsillosis, Bacteroides buccalis, Bacteroides corporis, Bacteroides gracilis, Prevotella melaninogenica, Prevotella intermedia, Prevotella bivia, Prevotella splanchnicus, Prevotella oralis, Prevotella disiens, Prevotella rumenicola, Prevotella ureolyticus, Prevotella oris, Prevotella buccae, Prevotella denticola, Bacteroides levii, Porphyromonas asaccharoytica, Bifidobacterium spp., Bilophila wadsworthia, Clostridium perfringens, Clostridium bifermentans, Clostridium ramosum, Clostridium sporogenes, Clostridium cadaveris, Clostridium sordellii, Clostridium butyricum, Clostridium clostridiiformis, Clostridium innocuum, Clostridium subterminale, Clostridium tertium, Eubacterium lentum, Eubacterium aerofaciens, Fusobacterium mortiferum, Fusobacterium necrophorum, Fusobacterium nucleatum, Fusobacterium varium, Mobiluncus curtisii, Mobiluncus mulieris, Peptostreptococcus anaerobius, Peptostreptococcus micros, Peptostreptococcus saccharolyticus, Peptococcus saccharolyticus, Peptostreptococcus asaccharolyticus, Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus prevotii, Propionibacterium acnes, Propionibacterium avidum, Propionibacterium granulosum.
Xanthomonas maltophilia, Enterococcus faecium и метициллинрезистентные стафилококки оказались устойчивыми к меропенему.
Фармакокинетика. В/в инфузия на протяжении 30 мин одной дозы Ронема здоровым добровольцам приводит к С_max в плазме, которая равняется приблизительно 11 мкг/мл для дозы 250 мг, 23 мкг/мл для дозы 500 мг и 49 мкг/мл для дозы 1 г.
Однако нет абсолютной фармакокинетической пропорциональной зависимости между введенной дозой и С_max или AUC. Более того, наблюдалось снижение плазменного клиренса с 287 до 205 л/мин при повышении доз от 250 мг до 2 г.
В/в болюсная инъекция на протяжении 5 мин одной дозы Ронема здоровым добровольцам приводит к С_max в плазме равной приблизительно 52 мкг/мл для дозы 500 мг и 112 мкг/мл для дозы 1 г.
Через 6 ч после в/в введения препарата 500 мг уровень меропенема в плазме снижается до 1 мкг/мл и меньше. При введении многократных доз с интервалом 8 ч у пациентов с нормальной функцией почек кумуляции меропенема не происходит.
У пациентов с нормальной функцией почек T_1/2 составляет приблизительно 1 ч. Связывание с белками плазмы составляет около 2%.
Приблизительно 70% дозы, введенной в/в, выводится с мочой в неизмененном состоянии на протяжении 12 ч, после чего дальнейшая экскреция с мочой незначительная. Концентрация меропенема в моче, превышающая 10 мкг/мл, поддерживается на протяжении 5 ч после введения дозы 500 мг. При режимах введения 500 мг каждые 8 ч или 1 г каждые 6 ч не наблюдалось кумуляции меропенема в плазме и моче.
Единственный метаболит меропенема микробиологически неактивен.
Меропенем хорошо проникает в большинство жидкостей и тканей организма, в том числе в цереброспинальную жидкость больных бактериальным менингитом, достигая концентрации, которая превышает необходимую для угнетения большинства бактерий.
Исследования у детей показали, что фармакокинетика меропенема у детей такая же, как и у взрослых. T_1/2 меропенема у детей в возрасте до 2 лет приблизительно 1,5–2,3 ч, наблюдается линейная фармакокинетика в диапазоне доз 10–40 мг/кг.
Исследования фармакокинетики у больных с почечной недостаточностью показали, что клиренс меропенема коррелирует с клиренсом креатинина. У таких больных необходима коррекция дозы.
Исследования фармакокинетики у пожилых пациентов показали снижение клиренса меропенема, что коррелировало со снижением клиренса креатинина, связанным с возрастом.
Исследования фармакокинетики у пациентов с нарушением функции печени показали, что заболевания печени не влияют на фармакокинетику меропенема.

ПОКАЗАНИЯ:

лечение инфекций у взрослых и детей, вызванных чувствительными к меропенему возбудителями:
•пневмония, включая госпитальную пневмонию;
•инфекции мочевыделительных путей;
•инфекции брюшной полости;
•гинекологические инфекции, включая эндометрит и воспалительные заболевания органов таза;
•инфекции кожи и мягких тканей;
•менингит;
•септицемия;
•эмпирическая терапия при подозрении на бактериальную инфекцию у взрослых больных с фебрильными эпизодами на фоне нейтропении (как монотерапия или в комбинации с антивирусными или противогрибковыми препаратами).

ПРИМЕНЕНИЕ:

Ронем должен вводиться в виде в/в инъекций на протяжении более 5 мин или в/в инфузий на протяжении 15–30 мин.
Ронем, для введения путем в/в инъекций, нужно разводить стерильной водой для инъекций (5 мл на 250 мг меропенема). Это обеспечивает концентрацию 50 мг/мл.
Ронем для в/в инфузий следует разводить стерильной водой для инъекций или физиологическим р-ром, а после этого растворять (до 50–200 мл) в соответствующем количестве физиологического р-ра.
Ронем может быть разведен в таких инфузионных р-рах:
•0,9% р-р хлорида натрия для в/в инфузий;
•5% или 10% р-р декстрозы для в/в инфузий;
•5% р-р декстрозы для в/в инфузий с 0,02% р-ром натрия бикарбоната;
•0,9% р-р хлорида натрия и 5% р-р декстрозы для в/в инфузий;
•5% р-р декстрозы с 0,225% р-ром хлорида натрия для в/в инфузий;
•5% р-р декстрозы с 0,15% р-ром хлорида калия для в/в инфузий;
•2,5% и 10% р-р маннита (маннитола гексанитрата) для в/в инфузий.
Взрослые
Дозирование и продолжительность терапии должны устанавливаться в зависимости от типа и тяжести инфекции, а также состояния пациента.
Рекомендуются такие суточные дозы:
500 мг в/в каждые 8 ч при лечении пневмонии, инфекций мочевыводящих путей, гинекологических инфекций, таких как эндометрит и воспалительные заболевания тазовых органов, инфекций кожи и мягких тканей.
1 г в/в каждые 8 ч при лечении госпитальных пневмоний, перитонита, при подозрении на бактериальную инфекцию у больных с нейтропенией, а также при септицемии. При лечении менингита рекомендованная доза препарата — 2 г каждые 8 ч.
Дозирование препарата у больных с почечной недостаточностью
У пациентов с клиренсом креатинина <51 мл/мин дозы должны быть уменьшены таким образом:

Ронем выводится при гемодиализе. При необходимости продолжительного лечения Ронемом рекомендуется, чтобы единица дозы (определяется в зависимости от типа и тяжести инфекции) вводилась по завершении процедуры гемодиализа с целью восстановления эффективной концентрации в плазме крови. Нет опыта применения Ронема у больных, находящихся на перитонеальном диализе.
Нарушение функции печени. У больных с печеночной недостаточностью нет необходимости в коррекции дозы.
Пациенты пожилого возраста
У больных пожилого возраста с нормальной функцией почек или клиренсом креатинина более 50 мл/мин не нужно корректировать дозу.
Дети
Для детей в возрасте от 3 мес до12 лет рекомендуется доза 10–20 мг/кг массы тела каждые 8 ч в зависимости от типа и тяжести инфекции, чувствительности патогенов, а также от состояния пациента. При массе тела у детей >50 кг должны применяться дозы для взрослых.
При менингите рекомендуется доза 40 мг/кг массы тела каждые 8 ч.
Нет данных относительно применения препарата у детей с нарушением функции почек.
Эффективность и допустимость применения Ронема у детей до 3 мес не доказаны. Поэтому Ронем не рекомендуется для применения у детей до 3-месячного возраста. Нет данных относительно применения препарата у детей с нарушением функции печени и почек.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

Ронем категорически противопоказан лицам, имеющим гиперчувствительность к этому препарату и детям в возрасте до 3 мес.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

серьезные побочные действия — единичные. Во время проведения клинических испытаний были выявлены названные ниже побочные реакции.
Местные реакции при в/в введении: воспаление, тромбофлебит, боль в месте инъекции.
Со стороны кожи: кожная сыпь, зуд, крапивница.
Со стороны ЖКТ: боль в брюшной полости, тошнота, рвота, диарея.
Со стороны системы крови: обратимая тромбоцитемия, эозинофилия, тромбоцитопения и нейтропения. Положительный прямой или непрямой тест Кумбса может отмечаться у некоторых больных. Есть данные о частичном снижении времени образования тромбопластина.
Со стороны гепатобилиарной системы: отмечен обратимый рост в сыворотке концентрации билирубина, АлАТ, АсАТ, ЩФ и молочной дегидрогеназы отдельно или в различных комбинациях.
Со стороны ЦНС: головная боль, парестезия.
Прочие: оральный и вагинальный кандидоз.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

пациенты, у которых ранее наблюдалась повышенная чувствительность к карбапенему, пенициллинам и другим β-лактамным антибиотикам могут также иметь повышенную чувствительность к Ронему.
В случае назначения Ронема пациентам с заболеваниями печени необходимо тщательно контролировать уровень трансаминаз и билирубина.
Как и в случае применения других антибиотиков, может иметь место возникновение нечувствительных микроорганизмов, поэтому во время терапии необходимо тщательное наблюдение каждого пациента.
Не рекомендуется лечение инфекций, вызванных стафилококками, устойчивыми к метициллину.
Псевдомембранозный колит наблюдался при применении практически всех антибиотиков, причем по степени тяжести он может колебаться от легкого до опасного для жизни. Следовательно, необходимо с осторожностью применять антибиотики пациентам с жалобами на боль в области ЖКТ, особенно с жалобами на симптомы колита. Необходимо учитывать возможность возникновения псевдомембранозного колита в случае, если у пациента, который принимает антибиотик, возникает диарея. Хотя исследования показывают, что токсин, продуцируемый Clostridium difficile, является одной из основных причин колитов, вызванных антибиотиками, ведется исследование и других причин.
Как и при применении других антибиотиков, необходима осторожность при применении меропенема в качестве монотерапии у больных в критическом состоянии с установленной или подозреваемой инфекцией нижних дыхательных путей, вызванной Pseudomonas aeruginosa.
Применение в период беременности и кормления грудью. Безопасность применения Ронема у женщин в период беременности не была изучена. Исследования на животных показали отсутствие неблагоприятных последствий для плода. Ронем может быть назначен в период беременности только в том случае, если потенциальное преимущество для матери превышает потенциальный риск для плода. В любом случае его применение должно осуществляться под строгим врачебным контролем.
Ронем определяется в очень низких концентрациях в молоке животных. Назначение препарата Ронем в период кормления грудью возможно только в том случае, если потенциальное преимущество для матери превышает потенциальный риск для плода.
Влияние на способность управлять транспортными средствами или работать с техникой. Данных нет, однако не допускается, что Ронем может влиять на способность управлять транспортными средствами или работать с техникой.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

необходимо соблюдать осторожность при совместном введении Ронема с потенциально нефротоксическими препаратами.
Пробенецид конкурирует с меропенемом относительно тубулярного выведения и, следовательно, повышает ренальную секрецию с одновременным эффектом повышения T_1/2 и концентрацию в плазме крови меропенема. Поскольку сила и продолжительность действия Ронема, применяемого без пробенецида, идентичны, не рекомендуется общее введение пробенецида и Ронема.
Ронем может снизить уровень вальпроевой кислоты в сыворотке крови.
Ронем нельзя смешивать с р-рами, которые содержат другие лекарственные средства.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

передозировка может появиться во время лечения, особенно у пациентов с ренальными нарушениями. Симптомами передозировки могут быть усиление побочных эффектов со стороны ЖКТ, периферической и центральной нервной системы, со стороны системы кроветворения, аллергические и кожные реакции. Лечение передозировки должно быть симптоматическим. У пациентов с отсутствием нарушения функции почек происходит быстрое выведение препарата с мочой. У пациентов с нарушением функции почек возможно выведение меропенема и продуктов его распада путем гемодиализа.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

Ронем необходимо хранить в защищенном от света месте при температуре не выше 30 ˚С.
Приготовленные р-ры Ронема рекомендуют немедленно использовать для в/в инъекций или в/в инфузий. Вместе с тем, приготовленные р-ры Ронема сохраняют активность при комнатной температуре (до 25 ˚С) или при охлаждении (4 ˚С). Данные относительно условий и срока хранения р-ров меропенема показаны в таблице:

Р-ры Ронема нельзя замораживать.
Полученный р-р перед введением следует встряхнуть.
Все флаконы только для одноразового использования.
Стандартные асептические средства должны использоваться во время приготовления и введения р-ра.