Салофальк - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

САЛОФАЛЬК

(SALOFALK^®)

Склад:

діюча  речовина: месалазин;

1 клізма (60 г суспензії) містить 4,0 г месалазину (5-аміносаліцилової кислоти);

допоміжні речовини: натрію бензоат (Е 211), калію метабісульфіт (Е 224), динатрію едетат, карбомер 934 Р, калію ацетат, ксантанова камедь, вода очищена.                                  

Лікарська форма.  Суспензія ректальна.

Основні фізико-хімічні властивості: гомогенна суспензія, що має колір від дуже світлого коричневого до коричневого, позбавлена сторонніх часток.

Фармакотерапевтична група.

Протизапальні засоби, що застосовуються для лікування захворювань кишечнику.

Код АТХ А07Е С02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм протизапальної дії невідомий. Результати досліджень in vitro свідчать, що певну роль може мати інгібування ліпооксигенази.

Було також продемонстровано вплив на концентрацію простагландинів в слизовій оболонці кишечнику. Месалазин (5-аміносаліцилова кислота/5-АСК) може також діяти як поглинач радикалів реактивних сполук кисню.

Месалазин при ректальному введенні діє переважним чином локально на слизову оболонку кишок і на підслизову тканину з просвіту кишок.

Доклінічні дані, що базуються на традиційних дослідженнях щодо безпеки, фармакології, генотоксичності, канцерогенності (на щурах) або токсичності для репродуктивної системи, не вказують про особливу небезпеку для людини.

Було відмічено ниркову токсичність (нирковий папілярний некроз та пошкодження епітелію в проксимальних канальцях (Pars convoluta) або цілого нефрона) в дослідженнях токсичності при застосуванні повторних високих пероральних доз месалазину. Клінічна важливість цих даних невідома.

Фармакокінетика.

Загальні властивості месалазину

Поглинання

Поглинання месалазину є найвищим у проксимальній частині кишечнику і найнижчим – у дистальній його частині.

Біотрансформація

Месалазин метаболізується як досистемно у слизовій оболонці кишечника, так і у печінці у фармакологічно неактивну N-ацетил-5-аміносаліцилову кислоту (N-Aц-5-АСК). Очевидно, що ацетилювання не залежить від фенотипу апарату для ацетилювання хворого. Деяке ацетилювання також відбувається завдяки дії бактерій у товстому кишечнику. Зв’язування месалазину і N-Aц-5-АСК з білками становить відповідно 43 % і 78 %.

Виведення/екскреція

Месалазин і його метаболіт N-Aц-5-АСК виводяться з фекаліями (основна частина), через нирки (варіює між 20 і 50 % залежно від типу застосування, фармацевтичної форми і шляху вивільнення месалазину відповідно) і з жовчю (незначна частина). Ниркова екскреція відбувається переважно у вигляді N-Aц-5-АСК. Близько 1 % від загальної введеної орально дози месалазину екскретується у грудне молоко головним чином у вигляді N-Aц-5-АСК.

Особливості клізм Салофальку 4 г/60 мл

Розподіл

Сцинтиграфічне дослідження у пацієнтів з незначним або помірним гострим виразковим колітом показало, що рідина клізми на початку лікування та через 12 тижнів застосування розподіляється головним чином у прямій та сигмовидній кишках і меншою мірою – в ободовій кишці.

Поглинання і виведення    

У дослідженні на пацієнтах з виразковим колітом у стадії ремісії пік концентрації у плазмі становив для 5-АСК 0,92 мкг/мл і для N-Ац-5-АСК 1,62 мкг/мл через приблизно 11-12 годин при сталих умовах. Швидкість елімінації становила приблизно 13 % (значення через 45 годин), причому більша кількість (близько 85 %) виводилась у формі метаболіту, N-Ац-5-АСК.

Концентрація у плазмі 5-АСК і N-Ац-5-АСК у дітей з хронічним запаленням товстого кишечнику при лікуванні Салофальком 4 г/60 мл становила 0,5-2,8 мкг/мл і 0,9-4,1 мкг/мл відповідно.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування загострень виразкового коліту (хронічного запального захворювання товстого кишечнику).

Протипоказання.

Гіперчутливість до месалазину, до будь-якого з компонентів препарату або до саліцилатів, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення, тяжка печінкова та/або ниркова недостатність, геморагічний діатез.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Спеціальних досліджень лікарської взаємодії не проводилось.

Під час комплексного лікування препаратом Салофальк та азатіоприном, 6-меркаптопурином або тіогуаніном у деяких дослідженнях було виявлено більшу частоту мієлосупресивних ефектів, що нібито свідчить про наявність взаємодії, однак механізм взаємодії встановлений не повністю. Рекомендується регулярно контролювати рівень лейкоцитів, а режим дозування тіопуринів слід відкоригувати.

Є дані про те, що месалазин може знизити антикоагуляційну дію варфарину.

Можливе посилення гіпоглікемічної дії похідних сульфонілсечовини, токсичної дії метотрексату. Активність фуросеміду, спіронолактону, сульфаніламідів, рифампіцину, урикозуричних препаратів (пробенециду та сульфінпіразону) може слабшати. Месалазин можле потенціювати небажану дію глюкокортикоїдів на слизову оболонку шлунку, зменшувати всмоктування дигоксину.

Особливості застосування.

На розсуд лікаря потрібно під час та після лікування робити аналізи крові (розгорнутий аналіз крові; параметри функції печінки, такі як АЛТ або АСТ; креатинін сироватки) та сечі (тестові смужки, осад). Орієнтовно аналізи рекомендується робити через 14 днів від початку лікування і потім ще 2-3 рази з інтервалами 4 тижні.

Якщо результати досліджень нормальні, рутинні перевірки можуть проводитись кожні 3 місяці, але при появі інших додаткових симптомів аналізи необхідно зробити терміново.

З обережністю слід застосовувати хворим з порушеннями функції печінки.

Потрібно з обережністю застосовувати клізми Салофальку при порушенні функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості. Необхідно регулярно контролювати функцію нирок, а саме вимірювати рівень азоту сечовини крові, креатиніну у пацієнтів з протеїнурією. При погіршенні функції нирок упродовж лікування слід мати на увазі індуковану месалазином токсичність відносно нирок.

Хворим з легеневими захворюваннями, зокрема з астмою, слід знаходитись під наглядом лікаря  протягом курсу лікування клізмами Салофальку.

Хворим, які мають реакції гіперчутливості, включаючи судоми, гострий біль у животі, гарячку, сильний головний біль та висипання, на препарати, що містять сульфасалазин, слід перебувати під наглядом лікаря з самого початку лікувального курсу із застосуванням клізм Салофальку. У випадку гострих симптомів непереносимості терапію слід негайно припинити.

Завдяки тому, що клізми Салофальку 4 г/60 мл містять метабісульфіт калію, вони можуть спровокувати алергічні реакції з анафілактичними симптомами і скороченням бронхів (бронхоспазмом) у чутливих пацієнтів, зокрема у хворих на бронхіальну астму або у хворих з алергією в анамнезі.

Оскільки препарат містить натрію бензоат, він може спровокувати розвиток реакції підвищеної чутливості у пацієнтів у вигляді подразнення шкіри, очей або слизових оболонок.

Немає потреби зменшувати дози пацієнтам літнього віку.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Адекватних даних про застосування клізм Салофальку у вагітних жінок немає. Проте дані про використання у обмеженої кількості вагітних вказують на відсутність небажаних впливів месалазину на перебіг вагітності або на здоров’я плода та (або) новонародженого. На сьогодні ніякі інші епідеміологічні дані, що мають відношення до препарату, недоступні. Тільки в одному випадку після тривалого застосування впродовж вагітності месалазину у високій дозі (2-4 г перорально) повідомлялося про ниркову недостатність у новонародженого. Були повідомлення про порушення з боку системи крові (лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія) у новонароджених, матері яких застосовували месалазин.

Дослідження на тваринах при пероральному прийомі месалазину не засвідчило прямого або опосередкованого несприятливого впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи або постнатальний розвиток.

Клізми Салофальку необхідно приймати протягом вагітності лише тоді, коли очікувана користь від застосування переважатиме можливий ризик.

N-ацетил-5-аміносаліцилова кислота і меншою мірою месалазин екскретуються у грудне молоко. На сьогодні є лише обмежений досвід застосування у жінок у період годування груддю. Не можна виключити реакцій гіперчутливості у грудної дитини, таких як діарея. Отже клізми Салофальку можна застосовувати під час грудного вигодовування лише тоді, коли очікувана користь від застосування переважатиме можливий ризик. Якщо у грудної дитини розвинеться діарея, годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Ніякого впливу на здатність керувати автомобілем та користуватись механізмами не спостерігалось. У випадках, якщо під час лікування препаратом спостерігається запаморочення, слід утриматися від керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі

Пацієнтам із симптомами гострого запалення рекомендовано застосовувати вміст однієї клізми (60 г суспензії) ректально 1 раз на добу увечері, перед сном.

Найкращий результат досягається, якщо перед вживанням клізми Салофальку проводиться очищення кишечнику.

Бажаний лікувальний результат можна досягти лише при регулярному і постійному застосуванні клізм Салофальку.

Тривалість застосування визначає лікар.

Зазвичай загострення виразкового коліту стихають протягом 8-12 тижнів; після цього клізми Салофальку, як правило, не застосовуються.

Для більш легкого введення аплікатор клізми змащений парафіном та білим вазеліном.

Інструкція з введення суспензії

Підготовка:

• Збовтати клізму протягом 30 секунд.

• Зняти захисний ковпачок з аплікатора.

• Тримати клізму за бокові поверхні.

Правильне положення при введенні клізми наступне:

• Пацієнт має лягти на лівий бік і витягнути ліву ногу, зігнувши праву. Це полегшує введення клізми і підвищує її ефективність.

Введення клізми:

• Ввести кінчик аплікатора якомога далі до прямої кишки.

• Трохи підняти клізму догори дном і повільно стиснути.

• Як тільки клізма спорожніє, повільно вивести кінчик аплікатора з прямої кишки.

• Пацієнту слід продовжувати лежати щонайменше 30 хвилин, щоби вміст клізми розповсюдився по прямій кишці.

• Якщо це можливо, нехай рідина клізми спричиняє свій ефект упродовж усієї ночі.

Діти. Немає достатнього досвіду щодо застосування цього лікарського засобу дітям.

Передозування.

На сьогодні про випадки інтоксикації та специфічні антидоти не повідомлялось. Є дані про випадки передозування (наприклад навмисне самогубство високою пероральною дозою месалазину), які не вказують на ниркову або печінкову токсичність. Специфічного антидоту не існує, лікування повинно бути симптоматичним та підтримувальним.

У разі необхідності застосовують внутрішньовенну інфузію електролітів (примусовий діурез).

Побічні реакції.

Також можливі: втома, парестезії, метгемоглобінемія, тривала діарея, посилення симптомів коліту.

Механізм розвитку міокардиту, перикардиту, панкреатиту, нефриту і гепатиту у зв’язку із застосуванням месалазину невідомий; він може мати алергічну етіологію.

Слід зазначити, що деякі з цих розладів можна пояснити самим запаленням кишечнику.

Термін придатності. 2 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С, в оригінальній упаковці для захисту від світла. Блістер відкривати безпосередньо перед використанням.

Упаковка. По 60 г суспензії у клізмі; по 7 клізм в блістерах в коробці з картону.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Др. Фальк Фарма ГмбХ/Dr. Falk Pharma GmbH.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Ляйненвеберштрассе 5, Д-79108 Фрайбург, Німеччина/Leinenweberstrasse 5, D-79108 Freiburg, Germany.

САЛОФАЛЬК (SALOFALK)

MESALAZINUM     A07E C02

Dr. Falk Pharma GmbH

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. п/о кишечно-раств. 250 мг, № 10, № 50, № 100

 Месалазин 250 мг

Прочие ингредиенты

 Натрия карбонат безводный 110 мг  Глицин 10 мг  Поли(1-винил-2-пирролидон) К25 10 мг  Целлюлоза микрокристаллическая 50 мг  Кремния диоксид коллоидный безводный 5 мг  Кальция стеарат 5 мг  Гипромеллоза 2 мг  Дибутилфталат 4,28 мг  Тальк 10,2 мг  Титана диоксид (Е171) 1,2 мг  Железа оксид (Е172) 0,6 мг  Макрогол 6000 0,7 мг  Полиметилметакрилат 0,9 мг

№  UA/3745/04/01 от 19.01.2011 до 19.01.2016

табл. п/о кишечно-раств. 500 мг, № 10, № 50, № 100

 Месалазин 500 мг

Прочие ингредиенты

 Натрия карбонат безводный 110 мг  Глицин 10 мг  Поли(1-винил-2-пирролидон) К25 20 мг  Целлюлоза микрокристаллическая 50 мг  Кремния диоксид коллоидный безводный 5 мг  Кальция стеарат 5 мг  Гипромеллоза 1,9 мг  Дибутилфталат 10,8 мг  Тальк 23,6 мг  Титана диоксид (Е171) 3 мг  Железа оксид (Е172) 1,3 мг  Макрогол 6000 0,3 мг  Полиметилметакрилат 0,4 мг  Натрия кармеллоза 15 мг

№  UA/3745/04/02 от 19.01.2011 до 19.01.2016

сусп. ректал. 4 г клизма 60 мл, № 7

 Месалазин 4 г

Прочие ингредиенты

 Натрия бензоат 60 мг  Калия метабисульфат 280 мг  Калия ацетат 246 мг

№  UA/3745/02/01 от 19.01.2011 до 19.01.2016

супп. ректал. 250 мг стрип, № 10

 Месалазин 250 мг

Прочие ингредиенты

 Жир твердый 1830 мг

№  UA/3745/03/01 от 13.12.2010 до 13.12.2015

супп. ректал. 500 мг стрип, № 10

 Месалазин 500 мг

Прочие ингредиенты

 Жир твердый 1680 мг  Спирт цетиловый 18 мг  Натрия докузат 2 мг

№  UA/3745/03/02 от 13.12.2010 до 13.12.2015

гран. пролонг п/о гастрорезист 500 мг пакетик "Грану-Стикс", № 50

 Месалазин 500 мг

Прочие ингредиенты: целлюлоза микрокристаллическая, гипромеллоза (50 мПас), кремний коллоидный безводный, полиакрилат дисперсный 40%, магния стеарат, эмульсия симетикона 33%, кополимер метакриловой кислоты - метилметакрилата (1:1), триэтилцитрат, тальк, титана диоксид (Е171), натрия кармеллоза, аспартам, лимонная кислота безводная, ароматизатор ванильный, повидон К 25.

№  UA/3745/01/01 от 11.10.2010 до 11.10.2015

гран. пролонг п/о гастрорезист 1000 мг пакетик "Грану-Стикс", № 50

 Месалазин 1000 мг

Прочие ингредиенты: целлюлоза микрокристаллическая, гипромеллоза (50 мПас), кремний коллоидный безводный, полиакрилат дисперсный 40%, магния стеарат, эмульсия симетикона 33%, кополимер метакриловой кислоты - метилметакрилата (1:1), триэтилцитрат, тальк, титана диоксид (Е171), натрия кармеллоза, аспартам, лимонная кислота безводная, ароматизатор ванильный, повидон К 25.

№  UA/3745/01/02 от 11.10.2010 до 11.10.2015

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Механизм противовоспалительного действия неизвестен. Результаты исследований in vitro свидетельствуют, что определенную роль может иметь ингибирование липооксигеназы. Также продемонстрировано влияние на концентрацию простагландинов в слизистой оболочке кишечника. Месалазин (5-аминосалициловая кислота/5-АСК) может также действовать как поглотитель радикалов реактивных соединений кислорода.
Суппозитории ректальные. Месалазин при ректальном введении действует преимущественно локально на слизистую оболочку кишок и на подслизитую ткань просвета кишок.
Таблетки. Месалазин при пероральном применении действует преимущественно локально на слизистую оболочку кишок и на подслизистую ткань с люминальной стороны кишок. Важно, что месалазин доступен в зонах воспаления. Системная биодоступность и концентрации в плазме крови, таким образом, не являются существенными для определения терапевтического эффекта, а, скорее всего, являются факторами для определения степени безвредности. Для достижения такого эффекта гранулы Салофалька являются резистентными к желудочному соку и месалазин высвобождается в зависимости от рН-среды благодаря покрытию эудражитом L; пролонгированное высвобождение обеспечивается структурой матрицы гранул.
Фармакокинетика
Суппозитории ректальные. Общие свойства месалазина:
Поглощение. Поглощение месалазина является максимальным в проксимальной части кишечника и минимальным — в дистальной его части.
Биотрансформация. Месалазин метаболизируется как досистемно в слизистой оболочке кишечника, так и в печени в фармакологически неактивную N-ацетил-5-аминосалициловую кислоту (N-Aц-5-АСК). Очевидно, что ацетилирование не зависит от ацетиляторного фенотипа больного. Некоторое ацетилирование также проходит благодаря действию бактерий в толстом кишечнике. Связывание месалазина и N-Aц-5-АСК с белками составляет соответственно 43 и 78%.
Выведение/экскреция. Месалазин и его метаболит N-Aц-5-АСК выводятся с калом (основная часть) и желчью (незначительная часть), выделяются почками (варьирует между 20 и 50% в зависимости от способа применения, лекарственной формы и пути высвобождения месалазина соответственно). Почечная экскреция проистекает преимущественно в виде N-Aц-5-АСК. Около 1% общей введенной перорально дозы месалазина проникает в грудное молоко в основном в виде N-Aц-5-АСК.
Специфические аспекты для суппозиториев Салофалька
Распределение. Сцинтиграфические исследования с меченными технецием суппозиториями Салофалька показали пик распространения суппозитория, который растворился при температуре тела, через 2–3 ч. Распространение ограничено прежде всего прямой кишкой и ретросигмоподобным соединением. Следовательно, суппозитории Салофалька особенно эффективны для лечения проктита (язвенного колита прямой кишки).
Поглощение. Cmax в плазме крови 5-АСК после однократного применения, а также при терапии в течение нескольких недель 500 мг месалазина 3 раза в сутки в форме суппозиториев Салофалька варьировала от 0,1 до 1,0 мкг/мл, тогда как для основного метаболита N-Aц-5-АСК — от 0,3 до 1,6 мкг/мл. В некоторых случаях Cmax 5-АСК в плазме крови достигалась в течение 1 ч после применения.
Выведение. После однократного применения 500 мг месалазина в форме суппозитория Салофалька приблизительно 11% (в течение 72 ч) и после терапии в течение нескольких недель по 500 мг месалазина 3 раза в сутки в форме суппозиториев Салофалька приблизительно 13% введенной дозы 5-АСК выводилось с мочой. Приблизительно 10% введенной дозы выводилось с желчью.
Таблетки.
Общие свойства месалазина
Поглощение. Поглощение месалазина является максимальным в проксимальной части кишечника и минимальным — в его дистальной части.
Биотрансформация. Месалазин метаболизируется как досистемно в слизистой оболочке кишечника, так и в печени в фармакологически неактивную N-ацетил-5-аминосалициловую кислоту (N-Aц-5-АСК). Очевидно, что ацетилирование не зависит от фенотипа аппарата для ацетилирования больного. Некоторое ацетилирование также происходит в результате действия бактерий в толстом кишечнике. Связывание месалазина и N-Aц-5-АСК с белками составляет 43 и 78% соответственно.
Выведение. Месалазин и его метаболит N-Aц-5-АСК выводятся с калом (основная часть) и желчью (незначительная часть), выделяются почками (варьирует между 20 и 50% в зависимости от способа применения, фармацевтический формы и пути высвобождения месалазина соответственно). Почечная экскреция проходит преимущественно в виде N-Aц-5-АСК. Около 1% общей введенной перорально дозы месалазина проникает в грудное молоко в основном в виде N-Aц-5-АСК.
Специфические аспекты для гранул Салофалька
Распределение. Благодаря размерам гранул — около 1 мм — от желудка до тонкого кишечника происходит быстро. Комбинированное фармакосцинтиграфично-фармакокинетическое исследование показало, что соединение достигает илеоцекального участка в течение приблизительно 3 ч, восходящей ободовой кишки — в течение приблизительно 4 ч. Общий период нахождения в толстом кишечнике составляет около 20 ч.
Установлено, что около 80% принятой перорально дозы всасывается в ободовой, сигмоподобной и прямой кишке.
Поглощение. Высвобождение месалазина из гранул Салофалька начинается после лаг-фазы, что продолжается приблизительно 2–3 ч, Cmax в плазме крови достигается через 4–5 ч. Установлено, что системная биодоступность месалазина после перорального применения составляет приблизительно 15–25%.
Прием пищи замедляет поглощение на 1–2 ч.
Выведение. Для дозы месалазина по 500 мг 3 раза в сутки общее выделение месалазина и N-Aц-5-АСК почками составляло около 25%. Часть экскреции неметаболизированного месалазина составляла <1% пероральной дозы. Т½ в этом исследовании составлял 4,4 ч.

ПОКАЗАНИЯ:

лечение при обострениях и профилактика рецедивов язвенного колита.
Суппозитории ректальные. Лечение при обострениях и профилактика рецедивов язвенного колита, ограниченного прямой кишкой.

ПРИМЕНЕНИЕ:

выбор лекарственной формы в первую очередь зависит от локализации и протяженности пораженного участка кишечника. При лечении больных с распространенными формами неспецифического язвенного колита (тотальные, субтотальные) обычно применяют препарат в форме таблеток. При лечении пациентов с дистальными формами колита (проктит, проктосигмоидит) предпочтительно ректальное введение препарата в форме суппозиториев и клизм. У больных с левосторонним поражением толстой кишки возможно как местное лечение с помощью суппозиториев и клизм, так и их комбинация с таблетками. Для терапии у пациентов с легкими и среднетяжелыми формами неспецифического язвенного колита и болезни Крона обычно назначают по 0,5 г 3 раза в сутки, суточная доза — 1,5 г. При тяжелых формах заболевания суточную дозу можно повысить до 3–4 г. Препарат в высоких дозах рекомендуют применять не более 8–12 нед. Для профилактики рецидивов препарат назначают в дозе 1,5 г/сут, при необходимости — в течение нескольких лет.
Таблетки принимают утром, днем и вечером не разжевывая, с достаточным количеством жидкости, за 1 ч до еды.
Суппозитории в острой фазе заболевания назначают ректально по 500 мг 3 раза в сутки. В особенно тяжелых случаях дозу удваивают. При проведении длительной терапии назначают ректально по 250 мг 3 раза в сутки. Обычно острые симптомы устраняются через 8–12 нед лечения.
Суспензию для применения в клизмах назначают по 60 г 1 раз в сутки перед сном (предварительно следует очистить кишечник).
Гранулы: для лечения пациентов с язвенным колитом при острых состояниях в зависимости от клинической ситуации принимают содержимое 1 пакетика гранул Салофалька 500 мг 3 раза в сутки или 1 пакетика гранул Салофалька 1000 мг 3 раза в сутки (что эквивалентно 1,5–3 г месалазина ежедневно).
Для поддержания ремиссии при язвенном колите: принимают содержимое 1 пакетика гранул Салофалька 500 мг 3 раза в сутки (что эквивалентно 1,5 г месалазина ежедневно).
Гранулы Салофалька нельзя применять для лечения детей в возрасте младше 6 лет, поскольку опыт применения препарата в этой возрастной группе недостаточен.
Дети в возрасте старше 6 лет и подростки: при острых состояниях, в зависимости от тяжести заболевания, гранулы назначают из расчета 30–50 мг месалазина на 1 кг массы тела в сутки в 3 приема. Для поддержания ремиссии гранулы назначают из расчета 15–30 мг месалазина на 1 кг массы тела в сутки в 2 приема. Детям с массой тела <40 кг рекомендуется назначать половину дозы для взрослых, с массой тела >40 кг — в обычной дозе для взрослых.
Гранулы Салофальк 500 мг и Салофальк 1000 мг нельзя разжевывать. Содержимое пакетика с гранулами Салофалька 500 мг или Салофалька 1000 мг необходимо принимать утром, в обед и вечером. Гранулы следует поместить на язык и проглотить не разжевывая, с достаточным количеством жидкости.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

• гиперчувствительность к салициловой кислоте и ее производным или к любому из компонентов препарата;
• тяжелые нарушения функции печени и почек.

Противопоказан пациентам с:

• тяжелыми нарушениями функции печени и почек;
• язвой желудка или двенадцатиперстной кишки;
• геморрагическим диатезом.

Возраст до 6 лет.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

частота побочных эффектов соответственно конвенции MedDRA редко (≥1/10 000; < 1/1000), очень редко (<1/1000):
Со стороны кровеносной и лимфатической системы: очень редко — изменения состава крови (апластическая анемия, агранулоцитоз, панцитопения, нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения).
Со стороны ЦНС: редко — головная боль и головокружение; очень редко — периферическая нейропатия.
Со стороны ЖКТ: редко — боль в животе, диарея, метеоризм, тошнота и рвота.
Со стороны почек: очень редко — нарушение функции почек, включая острый и хронический интестинальный нефрит, почечная недостаточность.
Со стороны кожи и ее придатков: очень редко — аллопеция.
Со стороны опорно-двигательной системы: очень редко — миалгия и артралгия.
Со стороны иммунной системы: очень редко — реакции гиперчувствительности — кожная сыпь, медикаментозная лихорадка, бронхоспазм, пери- и миокардит, острый панкреатит, аллергический альвеолит, панколит, синдром красной волчанки.
Со стороны печени и желчного пузыря: очень редко — изменения в параметрах функции печени (повышение активности трансаминаз и параметры застоя желчи), гепатит, холестатический гепатит.
Со стороны репродуктивной системы: очень редко — олигоспермия (оборотная).

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

перед началом и в течение лечения необходимо проводить исследования крови (дифференцированный подсчет форменных элементов крови; параметры функции печени, такие как трансаминазы; содержимое креатинина) и мочи (показатели уровня) на выбор врача. Рекомендуется проводить контроль через 14 дней после начала лечения, потом 2–3 раза с интервалами 4 нед.
Если результаты исследований соответствуют норме, рутинные проверки можно проводить каждые 3 мес. В случае появления других дополнительных симптомов необходимо срочно сделать анализы.
Особенное внимание при применении Салофалька необходимо при нарушении функции печени. Салофальк не рекомендуется применять больным с нарушенной функцией почек. Перед началом лечения следует обратить внимание на индуцированную месалазином токсичность по отношению к почкам.
Пациенты с легочными заболеваниями, в том числе с БА, должны находиться под наблюдением врача в течение курса лечения гранулами Салофалька.
Больные с неблагоприятными реакциями на препараты, содержащие сульфасалазин, требуют наблюдения врача с самого начала лечебного курса Салофальком в форме гранул. Если ж гранулы Салофалька вызывают реакции острой чувствительности, такие как судороги, острая боль в животе, лихорадка, сильная головная боль и высыпание, терапию следует немедленно прекратить.
Таблетки. При лечени больных фенилкетонурией следует иметь ввиду, что гранулы Салофалька 500 мг и Салофалька 1000 мг содержат аспартам как подслащивающий агент, что равноценно 0,56 мг (гранулы Салофалька 500 мг) и 1,12 мг (гранулы Салофалька 1000 мг) фенилаланина.
Период беременности и кормления грудью. Достаточных данных относительно применения Салофалька у беременных нет. Однако сведения о применении препарата у ограниченного количества беременных указывают на отсутствие нежелательных влияний месалазина на течение беременности или на здоровье плода и/или новорожденного. В единственном случае после длительного применения в период беременности месалазина в высокой дозе (2–4 г перорально) сообщалось о почечной недостаточности у новорожденного.
Исследования на животных при пероральном применении месалазина не показали прямого или опосредствованного неблагоприятного влияния на беременность, развитие эмбриона/плода, роды или постнатальное развитие.
Салофальк необходимо принимать в течение беременности только тогда, когда потенциальная польза от применения будет превышать возможный риск.
N-ацетил-5-аминосалициловая кислота и меньшей мерой месалазин экскретируются в грудное молоко. На сегодня имеется только ограниченный опыт применения препарата у женщин в период кормления грудью. Нельзя исключить реакции гиперчувствительности, такие как диарея. Следовательно, Салофальк можно применять при грудном вскармливании только тогда, когда потенциальная польза от использования для матери преобладает над вероятным риском для плода. При появлении у ребенка грудного возраста диареи кормление грудью следует прекратить.
Дети. Не применяют у детей в возрасте до 6 лет.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и работать другими механизмами. Никакого влияния на способность управлять транспортными средствами и пользоваться механизмами не наблюдалось. Однако при появлении у пациента любых явлений со стороны ЦНС, отмеченных в разделе ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ, ему следует отказаться от управления транспортом или работы с другими механизмами.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

специальных исследований по изучению взаимодействий не проводилось.
Взаимодействия возможны в течение лечения гранулами Салофалька или суппозиториями Салофалька при одновременном применении следующих препаратов.
Антикоагулянты кумаринового типа: возможен потенциальный антикоагулирующий эффект (повышение риска развития кишечного кровотечения).
Глюкокортикоиды: возможно усиление нежелательных желудочных явлений.
Сульфонилмочевина: возможно усиление гипогликемизирующего эффекта в крови.
Метотрексат: возможно повышение токсического действия метотрексата.
Пробенецид/сульфинпиразон: возможно ослабление урикозурического эффекта.
Спиронолактон/фуросемид: возможно снижение диуретического эффекта.
Рифампицин: возможно ослабленние туберкулостатического эффекта.
При одновременном применении азатиоприна или 6-меркаптопурина необходимо иметь в виду вероятность усиления миелосупрессивного эффекта азатиоприна или 6-меркаптопурина.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

на сегодня о случаях интоксикации не сообщалось.
В случае необходимости следует применять в/в инфузию электролитов (принудительный диурез).

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

в оригинальной упаковке при температуре до 25 °С.