Серміон - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

СЕРМІОН

(SERMION^®)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: nicergoline; 1,6-диметил-8ß-(5-бромонікотинол-оксиметил)-10α-метоксиерголін.

основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 5 мг: круглі опуклі таблетки помаранчевого кольору, вкриті цукровою оболонкою; таблетки по 10 мг: круглі опуклі таблетки білого кольору, вкриті цукровою оболонкою;

склад:

таблетки по 5 мг – 1 таблетка містить 5 мг ніцерголіну;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію фосфатдигідрат двохосновний,   натрію карбоксим етилцелюлоза, магнію стеарат; оболонка: смола акації, смола сандараку, каніфоль, тальк, магнію карбонат, титану діоксид (Е 171), Карнауба віск, сансет жовтий (Е 110), сахароза;

таблетки по 10 мг – 1 таблетка містить 10 мг ніцерголіну;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію фосфатдигідрат двохосновний,   натрію карбоксим етилцелюлоза, магнію стеарат; оболонка: смола акації, смола сандараку, каніфоль, тальк, магнію карбонат, титану діоксид (Е 171), Карнауба віск, сахароза;

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Периферичні вазодилятатори. Алкалоїди ріжків. Код АТС С 04А Е 02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Серміон застосовується для покращання стану метаболізму і гемодинаміки мозку. Серміон має антиагрегантний вплив на тромбоцити і сприяє покращанню реологічних властивостей крові. Ніцерголін є похідним ерголіну з альфа-1-адренолітичною дією при застосуванні парентерально. Після перорального застосування, препарат піддається швидкому метаболізму з утворенням низки метаболітів, які також мають вплив на різні рівні ЦНС.

Після перорального прийому Серміон викликає численні нейрофармакологічні ефекти: фактично не лише збільшується споживання глюкози тканинами мозку та посилюється біосинтез протеїнів і нуклеїнових кислот, але препарат впливає на різні нейротрансмітерні системи.

Вивчення фармакодинаміки у людей виконувалося із застосуванням комп’ютеризованої ЕЕГ у молодих і літніх здорових добровольців,   а також   у літніх пацієнтів із порушенням

когнітивних функцій. Серміон мав нормалізую чий вплив на ЕЕГ у літніх пацієнтів і дорослих людей після гіпоксії, що виявлялось у збільшенні α- та β-активності і в зменшенні δ- та θ-активності. Тривале застосування (2 – 6 місяців) Серміону мало достовірні позитивні наслідки у пацієнтів із легкими та помірними проявами деменції різного походження. Серміон застосовується для покращання стану метаболізму і гемодинаміки мозку. Препарат має антиагрегантний вплив на тромбоцити і сприяє покращанню реологічних властивостей крові.

Фармакокінетика. При пероральному застосуванні Серміон швидко всмоктується (як показало радіоізотопне дослідження, максимальний рівень концентрації досягається приблизно через 3 години). Абсолютна біодоступність ніцерголіну, яка вивчалася при пероральному та внутрішньо венному введенні [³Н]ніцерголіну у 3 здорових добровольців, становила < 5%. Такий самий ефект спостерігався і щодо основних метаболітів препарату. Дуже низький рівень ніцерголіну в плазмі у людей (< 1 нг/мл) спостерігався після перорального прийому [³Н]ніцерголіну. Після вживання ніцерголіну в дозі 30 мг перорально пік концентрації основних метаболітів препарату в плазмі спостерігався через 1 – 4 години. Після досягнення пікової концентрації плазматичний рівень концентрації метаболітів зменшувався з періодом на півжиття 13 – 20 годин. Всмоктування препарату не залежало від одночасного прийому їжі та форми препарату (розчин або таблетка, вкрита оболонкою). Об’єм розподілу ніцерголіну становив 105 л, що, можливо, відображало метаболізм препарату в крові та проникнення препарату в клітини крові та/або тканин. Ніцерголін широко зв’язується з білками крові (> 90%) із більшою спорідненістю з α-кислим глікопротеїном, ніж з альбуміном сироватки. Співвідношення концентрації міченого [¹⁴С]ніцерголіну в крові з концентрацією у плазмі було > 0,5. Це дозволяє припустити, що ніцерголін та його метаболіти здатні проникати в клітини крові у людей. В результаті тривалих досліджень було встановлено, що фармакокінетика ніцерголіну у літніх пацієнтів не має відмінностей від фармакокінетики у дорослих пацієнтів.

Виділення препарату відбувається у вигляді метаболітів із сечею і в меншій кількості – з калом. Після разового прийому ніцерголіну 30 мг перорально у пацієнтів з легким, помірним і тяжким порушенням функції нирок було відмічено зменшення концентрації метаболітів препарату в сечі на 32 та 59% у порівнянні з пацієнтами з нормально функціонуючими нирками.

Показання для застосування. Серміон застосовується для лікування легко та помірно вираженої хвороби Альцгеймера та васкулярної деменції. Препарат застосовують також для лікування синдрому сенільного когнітивного розладу, який характеризується появою інтелектуальних, емоційних, поведінкових і соматичних порушень, таких як втрата пам’яті, погіршення уважності та сконцентрованості, зміни настрою, запаморочення і астенія.

Спосіб застосування та дози. Рекомендована доза препарату - 5 - 10 мг три рази на день з однаковим інтервалом між прийомами протягом тривалого часу. Для поліпшення всмоктування препарат слід приймати у проміжках між прийомами їжі. Таблетка приймається цілою, з невеликою кількістю рідини.

Побічна дія. Побічні прояви виникають рідко, не є клінічно тяжкими і, загалом, можуть бути пов’язані з вазоактивною дією препарату. Побічна дія може мати такі прояви: гіпотензія та запаморочення, припливи, напади стенокардії, похолодання кінцівок, пітливість, збільшення кислотності шлункового соку, нудота, блювання, діарея, біль в животі, біль в кінцівках, порушення еякуляції, шкірні висипання, сонливість, безсоння. Під час досліджень дії препарату спостерігалося збільшення рівня сечової кислоти в крові, однак такий ефект не потребував зміни дози препарату чи тривалості лікування.

Протипоказання. Серміон протипоказаний пацієнтам у таких випадках: нещодавно перенесений інфаркт міокарда, прояви гострої кровотечі, тяжка брадикардія, порушення ортостатичної регуляції,   гіпотензії, стенокардії навантаження, вираженному атеросклерозі судин, гіпер чутливість до ніцерголіну або інших компонентів таблетки.

Передозування. Високі дози Серміону зрідка можуть спричинювати швидко минуще зниження артеріального тиску. Звичайно такий стан не потребує спеціального лікування, достатньо, щоб пацієнт полежав кілька хвилин. У виняткових випадках вираженої недостатності мозкового та серцевого кровообігу може бути призначена симптоматична терапія та моніторинг артеріального тиску.

Особливості застосування. Загалом, у рекомендованих терапевтичних дозах Серміон не спричинює зміни артеріального тиску, у пацієнтів, які схильні до гіпертензії, препарат може поступово знижувати рівень артеріального тиску. Для лікування хворих на подагру чи із гіперуремією в анамнезі або під час лікування препаратами, що впливають на метаболізм та екскрецію сечової кислоти, Серміон слід застосовувати з обережністю.

Оскільки приблизно 80% метаболітів ніцерголіну виділяється з сечею, бажано зменшувати дозу препарату пацієнтам з порушенням функції нирок (креатинін сироватки ≥ 2%).

Ефект від застосування препарату збільшується поступово. Отже, препарат слід приймати протягом тривалого часу. Бажано, щоб кожні 6 місяців лікар оцінював ефект і приймав рішення щодо доцільності продовження застосування препарату.

Враховуючи показання для застосування даної форми Серміону, призначення його дітям не передбачається. Виходячи з дослідження фармакокінетики та переносимості, немає потреби змінювати дозу препарату для літніх пацієнтів. Серміон не можна застосовувати одночасно із засобами, які збуджують ЦНС, альфа- та бетаадреноміме тиками. На час лікування протипоказано вживання алкоголю. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами та антиагрегантами необхідно контролю вати параметри зсідання крові.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з рухомими механізмами

Хоча клінічні ефекти Серміону використовують для покращення уважності і сконцентрованості, його вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з рухомими механізмами ніколи не вивчався.

Вагітність і лактація. Незважаючи на те, що під час токсикологічних досліджень Серміон не мав тератогеного ефекту, вагітним цей препарат слід призначати лише у випадках реальної необхідності за суворими медичними показаннями.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Серміон може посилювати ефект антигіпертензивних та антихолінелітичних засобів. Антациди та холестірамін уповільнюють всмокутвання препарату.

Оскільки Серміон метаболізується за допомогою ферменту CYTP450 2D6, не можна виключити   взаємодії з препаратами (такими як хінідін, більшість антипсихотичних засобів, в тому числі клозапін, рісперидон, галоперидол, тіоридазин), які теж метаболізуються цим ферментом.

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 º С.

Термін придатності - 36 місяців.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 30 таблеток у блістерах з алюмінієвої фольги, в картонній коробці.

Виробник. Пфайзер Італія С. р. л., Італія.

Адреса. 63046 Marino De Tronto, Ascoli Piceno, Italy.

СЕРМИОН
пор. лиофил. д/п р-ра д/ин. 4 мг фл., с раств. в амп. 4 мл, № 4      

Ницерголин    4 мг
Прочие ингредиенты: лактоза, кислота винная.
Растворитель: натрия хлорид, бензалконий хлорид, вода для инъекций.

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА: ницерголин (1,6-диметил-8β-(5-бромоникотинол-оксиметил)-10-α-метоксиэрголин) является производным эрголина с α1 -адреноблокирующим действием. Применяется для улучшения метаболизма и кровоснабжения головного мозга. Обладает также антиагрегантным эффектом и улучшает реологические свойства крови.
После приема внутрь быстро метаболизируется с образованием ряда метаболитов, которые также оказывают влияние на различные отделы ЦНС. После перорального приема Сермион вызывает различные нейрофармакологические эффекты: увеличивает потребление глюкозы тканью мозга, усиливает биосинтез протеинов и нуклеиновых кислот, влияет на различные нейротрансмиттерные системы. Изучение фармакодинамики проводилось с применением компьютеризированной ЭЭГ у молодых и пожилых здоровых добровольцев, а также у пожилых пациентов с нарушением когнитивных функций. Сермион оказывал нормализующее влияние на ЭЭГ после гипоксии, что проявлялось повышением α- и β-активности и снижением δ- и θ-активности. Продолжительное применение (2–6 мес) Сермиона сопровождалось положительной динамикой у пациентов с легкими и умеренно выраженными проявлениями деменции различного происхождения.
При пероральном применении быстро всасывается. Максимальная концентрация в сыворотке крови достигается приблизительно через 3 ч. Абсолютная биодоступность ницерголина, которая изучалась при пероральном и в/в введении у 3 здоровых добровольцев, составляла ≤5%. Тот же уровень отмечен и для основных метаболитов препарата. Концентрация ницерголина в плазме крови после перорального приема была низкой и составляла ≤1 нг/мл. После приема ницерголина внутрь в дозе 30 мг максимальная концентрация основных метаболитов препарата в плазме крови наблюдалась через 1–4 ч. После достижения максимальной концентрации уровень метаболитов в плазме крови снижался; период полувыведения — 13–20 ч. Всасывание препарата не зависело от одновременного приема пищи и применяемой лекарственной формы препарата. Объем распределения ницерголина составлял 105 л, что, вероятно, отражает метаболизм препарата в крови и его проникновение в клетки крови и/или тканей. Ницерголин широко связывается с белками плазмы крови (90%) с большим сродством к α-кислому гликопротеину, чем к альбумину. Соотношение концентрации ницерголина в цельной крови к концентрации в плазме составляло 0,5, что позволяет предположить, что ницерголин и его метаболиты способны проникать в форменные элементы крови. Фармакокинетика ницерголина у пожилых пациентов не отличается от фармакокинетики у более молодых пациентов.
Выделяется препарат в виде метаболитов с мочой и в меньшем количестве — с калом. После однократного приема ницерголина в дозе 30 мг внутрь у пациентов с легкой, умеренной и тяжелой почечной недостаточностью было отмечено снижение концентрации метаболитов препарата в моче на 32, 32 и 59% по сравнению с пациентами без нарушения функции почек.

ПОКАЗАНИЯ: легкие и умеренно выраженные формы болезни Альцгеймера и сосудистой деменции; синдром сенильного когнитивного расстройства, которое характеризуется появлением интеллектуальных, эмоциональных, поведенческих и соматических нарушений, таких как потеря памяти, ухудшение внимания и концентрации, нарушение настроения, головокружение и астения.
Парентерально применяют при острых или хронических васкулярно-метаболических мозговых нарушениях, вызванных атеросклерозом, тромбозом и эмболией мозговых сосудов, транзиторной мозговой ишемией; органической и функциональной артериопатией лимбической зоны; при периферических острых и хронических сосудисто-метаболических нарушениях (болезнь Рейно и другие синдромы, связанные с нарушением периферического кровообращения); при головной боли; как компонент комбинированной терапии в лечении АГ, гипертонических кризов.

ПРИМЕНЕНИЕ: препарат в форме таблеток по 5 или 10 мг принимают 3 раза в сутки с одинаковыми интервалами между приемами в течение длительного периода времени. Для улучшения всасывания препарат следует принимать в промежутках между приемами пищи.
Таблетки по 30 мг назначают по 1 таблетке 2 раза в сутки, обычно во время завтрака и обеда. Принимают не разжевывая с небольшим количеством жидкости. При назначении Сермиона в дозе 30 мг в сутки таблетку желательно принимать утром.
Эффект от применения препарата развивается постепенно, поэтому принимать Сермион следует на протяжении длительного времени. Желательно каждые 6 мес проводить оценку эффекта терапии для принятия решения о целесообразности дальнейшего применения препарата.
В некоторых случаях лечение следует начинать с парентерального введения препарата. Дозу и способ введения устанавливают индивидуально.
В/м вводят по 2–4 мг 2 раза в сутки. Возможно в/в капельное введение, для чего 4–8 мг препарата растворяют в 100 мл 0,9% р-ра натрия хлорида или 5% р-ра глюкозы и вводят 1 раз в сутки; при необходимости возможно повторное введение.
При в/а введении 4 мг Сермиона растворяют в 10 мл 0,9% р-ра натрия хлорида и вводят в течение 2 мин и более.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ: повышенная чувствительность к препарату, недавно перенесенный инфаркт миокарда, кровотечение, выраженная брадикардия, нарушения ортостатической регуляции, артериальная гипотензия, стенокардия напряжения, выраженный атеросклероз, период беременности и кормления грудью, повышенная чувствительность к ницерголину или другим компонентам препарата.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ: возникают редко, не носят тяжелого характера и обычно связаны с сосудорасширяющим действием препарата. Возможны артериальная гипотензия, головокружение, приливы крови, приступы стенокардии, похолодение конечностей, потливость, а также повышение кислотности желудочного сока, тошнота, рвота, диарея, боль в животе, в конечностях, нарушения эякуляции, кожная сыпь, сонливость, бессонница, повышение уровня мочевой кислоты в сыворотке крови (снижения дозы препарата или его отмены не требовалось).

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ: как правило, Сермион в рекомендуемых терапевтических дозах не вызывает изменений уровня АД, однако у пациентов, склонных к АГ, препарат может постепенно снижать уровень АД.
С осторожностью назначают пациентам с гиперурикемией или указанием на приступы подагры в анамнезе.
Поскольку приблизительно 80% метаболитов ницерголина выделяется с мочой, у пациентов с нарушением функции почек рекомендуется снизить дозу препарата. Хотя клинические эффекты Сермиона используют для улучшения концентрации внимания, его влияние на способность управлять автотранспортом и работать с потенциально опасными механизмами не изучали. Хотя в экспериментальных исследованиях не выявлено тератогенного действия препарата, в период беременности препарат назначают только в случае крайней необходимости.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ: при одновременном применении Сермиона с антигипертензивными и антихолинолитическими препаратами возможно усиление их эффекта. Антациды и колестирамин замедляют всасывание препарата. Поскольку Сермион метаболизируется при участии фермента CYP 2D6, нельзя исключить его взаимодействие с препаратами, которые тоже метаболизируются при участии этого фермента (хинидин, большинство антипсихотических средств, в том числе клозапин, рисперидон, галоперидол, тиоридазин).

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ: порошок лиофилизированный хранят в сухом, защищенном от света месте при температуре 20–25 °С; таблетки — в сухом, защищенном от света месте при температуре не выше 25 °С.