Тетурам - інструкція для медичного застосування

Шукати ліки в аптеках:
Кошик резервуванняРезервування
Ліки від А до Я

Каталог ліків
Пошук ліків → Тетурам - інструкція

  • Тетурам

    Тетурам
    • Disulfiram
      Міжнародна назва
    • Засоби, що застосовуються при аддиктивних розладах
      Фарм. група
    • N07BB01
      ATС-код
    • за рецептом
      Умова продажу
    • Немає в продажу
      Наявність в аптеках
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату

ТЕТУРАМ
(TETURAM)

Склад:
діюча речовина: дисульфірам; 1 таблетка містить дисульфіраму в перерахунку на 100 % суху речовину – 150 мг;
допоміжні речовини: повідон, макрогол 6000, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при алкогольній залежності. Код  АТС N07B B01.
Клінічні характеристики.
Показання. Хронічний алкоголізм (профілактика рецидивів під час лікування).
 

Протипоказання. Абсолютні протипоказання: ендокринні захворювання (тиреотоксикоз, цукровий діабет); виражений кардіосклероз; атеросклероз судин мозку; ішемічна хвороба серця; артеріальна гіпертензія II-III стадії; тяжкі захворювання судин; туберкульоз легенів із кровохарканням; туберкульозний інфільтрат, який виник нещодавно; бронхіальна астма; виражена емфізема легенів; виразка шлунка, яка кровоточить; тяжкі захворювання печінки та нирок; порушення кровотворення; психічні захворювання; інфекції ЦНС; епілепсія та епілептиформний синдром; поліневрит; неврит слухового та зорового нервів; глаукома; злоякісні пухлини; період вагітності; підвищена чутливість до дисульфіраму.

Відносні протипоказання: залишкові явища після органічного ураження мозку; залишкові явища після інфекцій ЦНС та інсульту; вік старше 60 років; ендартеріїт; пептична виразка шлунка та дванадцяти палої кишки у стадії загострення; раніше перенесений дисульфірамовий психоз.
 

Спосіб застосування та дози. Тетурам застосовують усередину. Препарат у дозах 150 – 450 мг на добу застосовується 7 – 10 днів. Застосовувати Тетурам слід вранці, під час сніданку.

Через 7 – 10 днів від початку лікування проводять першу дисульфірам-алкогольну пробу: після прийому препарату вранці у дозі 450 – 750 мг пацієнт випиває 20 – 30 мл 40 % розчину спирту етилового або горілки, або іншого відповідного алкогольного напою.
Повторні проби здійснюють в умовах стаціонару через 1 – 2 дні, в амбулаторних умовах – через 3 – 5 днів.
При слабкій реакції дозу алкоголю при проведенні наступних проб підвищують на 10 – 20 мл. Максимальна доза – 100 – 120 мл.

 

Побічні реакції. Можуть бути обумовлені:

  • безпосередньо дисульфірамом та проявлятися у вигляді металевого присмаку в роті, рідко – гепатиту, нервово-психічних розладів, периферичних полі невритів, погіршення пам’яті, дезорієнтації, астенії, головного болю, шкірно-алергічних реакцій;

  • комбінацією дисульфіраму з етиловим спиртом та проявитися у вигляді колапсу, порушень серцевого ритму, нападів стенокардії, інфаркту міокарда, набряку мозку, геморагічного інсульту.

Передозування. Симптоми: сплутаність свідомості, колапс, коматозний стан, неврологічні ускладнення.

При тяжкій дисульфірам-алкогольній реакції тривалістю 1,5 години (яка проявляється сильним головним болем із відчуттям розпирання та пульсації, різким утрудненням дихання, значним зниженням артеріального тиску, психомоторним збудженням, судомами, сплутаністю свідомості) вводять внутрішньо венно 15 – 20 мл 1 % водного розчину метиленового синього, підшкірно – нікетамід або камфору, внутрішньом′ язово – цититон або лобелін, проводять оксигенотерапію.

При вираженій нудоті та блюванні вводять внутрішньо венно 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду або кальцію глюконату, усередину – препарати, що містять екстракт беладони, підшкірно вводять атропіну сульфат.

При різкому пригніченні серцевої діяльності внутрішньо венно вводять строфантин, при виникненні судом внутрішньом’язово вводять 10 мл 25 % розчину магнію сульфату, бензодіазепіни, при психомоторному збудженні – хлорпромазин.

Пацієнт повинен перебувати в горизонтальному положенні.
Поліневрит, що виникає при застосуванні дисульфіраму, минає при призначенні вітамінів групи В.

 
Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності та годування груддю застосування препарату протипоказане.


Діти.
Дослідження із застосування препарату в педіатричній практиці не проводилися.

Особливі заходи безпеки.

Застосування дисульфіраму може супроводжуватися вираженими побічними ефектами, тому вдаватися до нього слід тільки при недоступності або неефективності альтернативних методів лікування.

Лікування дисульфірамом проводиться після ретельного обстеження пацієнта та за умови відсутності у нього протипоказань до терапії. Пацієнту слід роз’яснити суть терапії та заборонити вживати алкоголь у період лікування.

Лікування Тетурамом проводять під наглядом лікаря.  


Особливості застосування.

Перед застосуванням препарату необхідно повністю ліквідувати абстинент ні явища.

За 1–3 дні слід повністю відмінити прийом снодійних засобів, транквілізаторів, антидепресантів та нейролептиків.


Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.
Препарат може впливати на здатність керувати автотранспортними засобами та роботу з іншими механізмами.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Небажані комбінації Тетураму:

- з ізоніазидом – можливі порушення поведінки та координації;

- з нітроімідазолами (метронідазол, орнідазол, секнідазол, тинідазол) – можливі гостра біла гарячка, стан сплутаності свідомості;

- з фенітоїном – можливе істотне та швидке підвищення рівня фенітоїну в плазмі крові з токсичними проявами (внаслідок пригнічення його метаболізму).

Комбінації, що вимагають застосування з обережністю:

-  з варфарином та іншими пероральними антикоагулянтами підвищується ефект пероральних антикоагулянтів та небезпека кровотечі. Слід частіше контролю вати рівень протромбіну та коригувати дози антикоагулянтів у процесі лікування та протягом 8 днів після відміни дисульфіраму;

-  з теофіліном – доза теофіліну повинна бути знижена з урахуванням клінічних симптомів та концентрації препарату в плазмі крові (дисульфірам змінює метаболізм теофіліну);

- з бензодіазепінами – дисульфірам може потенціювати седативний ефект бензодіазепінів шляхом інгібування їхнього окисного метаболізму (особливо хлордіазепоксиду та діазепаму). Дозування бензодіазепінів необхідно коригуватися;

-  з трициклічними антидепресантами – можливе посилення непереносимості алкоголю.


Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Специфічний засіб для лікування хронічного алкоголізму. Дія дисульфіраму обумовлена здатністю порушувати метаболізм алкоголю. В організмі дисульфірам перетворюється на N,N-діетилдитіокарбамінову кислоту та інші метаболіти, що блокують іони металів та сульфгідрильні групи ферментів, які беруть участь у знешкодженні алкоголю. Етанол в організмі піддається окисним перетворенням через фазу ацетальдегіду та оцтової кислоти. Блокуючи ферментну біотрансформацію алкоголю алкогольдегідрогеназою, дисульфірам сприяє накопиченню ацетальдегіду в крові після прийому алкоголю з розвитком характерних токсичних ефектів (нудота, блювання, гіперемія шкіри, відчуття жару обличчя та верхньої частини тулуба, біль у грудях, утруднення дихання, шум у голові, відчуття серцебиття, запаморочення, відчуття страху, озноб, зниження артеріального тиску тощо). Призначення алкоголю на фоні дії дисульфіраму дозволяє виробити стійкий негативний умовний рефлекс на смак та запах алкоголю та при тривалому лікуванні досягти часткової або повної не переносності алкоголю.

Фармакокінетика. Після прийому усередину швидко, але не повністю (70 – 90 %) абсорбується в травному тракті. Тривалість дії становить 48 годин. Дисульфірам швидко метаболізується шляхом відновлення в діетилдитіокарбамат, який виділяється у вигляді кон’югатів, або в діетиламін та сірковуглець (від 4 до 53 %). Сірковуглець виділяється через легені.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого зі злегка жовтувато-зеленкуватим відтінком кольору, круглої форми, з плоскою поверхнею зі скошеними краями (фаскою) і рискою.


Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºС.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 1 або 5 блістерів у пачці. По 10 таблеток у контурній без чарунковій упаковці.
 
Категорія відпуску. За рецептом.
 
Виробник. ЗАТ НВЦ „Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”.

Місцезнаходження. Україна, 03134, м. Київ, вул. Миру, 17.



 

Описание и инструкция по применению препарата Тетурам

Teturamum

Тетурам — синтетический препарат, действующее вещество — дисульфирам.

Лечебные свойства

Употребление алкоголя после приёма Тетурама вызывает ряд характерных реакций: покраснение и чувство жара кожи лица, рук и верхней части туловища, затруднение дыхания, чувство сжатия в груди, сердцебиение, снижение кровяного давления. Более резкая реакция проявляется в головокружении, тошноте, рвоте, одышке, резком падении кровяного давления.

Эти явления, развивающиеся при употреблении спиртных напитков на фоне приёма Тетурама, лежат в основе выработки отрицательной реакции больных на алкогольные напитки. По мере лечения возникает отвращение к алкоголю.

Показания к применению препарата Тетурам

Тетурам применяется для лечения хронического алкоголизма.

Правила применения

Лечение Тетурамом проводится строго по назначению врача и под врачебным контролем только (!) в специализированных больницах, с учётом индивидуальной чувствительности больных к тетураму и при отсутствии противопоказаний. Лечению могут подвергаться лица не старше 50 лет.

Дозировка Тетурама в зависимости от переносимости его больными колеблется от 0,1 г до 0,5 г на приём. Обычно препарат дают внутрь по 0,5 г ежедневно с постепенным уменьшением дозы до 0,10–0,15 г в сутки.

Приём Тетурама предшествует на 2–4 часа даче алкоголя (15–30 мл 40% раствора этилового спирота). Курс лечения длится 4–6 недель.

Побочные явления

Тетурам мало токсичен при введении его здоровым людям.

Головная боль, слабость, сонливость, аллергические реакции, нарушения со стороны сердечно-сосудистой системы, желудочно-кишечного тракта, тошнота, рвота, возможны острые психозы (напоминающие алкогольные) и тяжёлые реакции (коллаптоидные состояния, выраженная коронарная недостаточность, эпилептиформные припадки), рефлекторная анурия, желтуха.

Иногда наблюдаются случаи индивидуально повышенной чувствительности к нему, характеризующиеся появлением акне, аллергических дерматитов, крапивницы, слабости, головных болей и головокружений, неприятного вкуса во рту, беспокойства, поэтому необходимо испытание индивидуальной реакции на Тетурам.

К мероприятиям, облегчающим чрезмерные токсические явления, возникающие при приёме алкоголя на фоне Тетурама, относятся: вдыхание кислорода, карбогена, внутривенное вливание глюкозы с аскорбиновой кислотой, инъекции эфедрина и коразола.

Противопоказания к применению препарата Тетурам

Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в стадии обострения; остаточные явления инфекционного и органического поражения головного мозга; психические и эндокринные заболевания (тиреотоксикоз, диабет); резко выраженный кардиосклероз, общий атеросклероз, атеросклероз сосудов мозга, сердца, аорты; заболевания органов дыхания: активная форма туберкулёза лёгких, бронхиальная астма, эмфизема лёгких; эпилепсия; заболевания центральной нервной системы, полиневриты, невриты слухового нерва и зрительного нерва; глаукома; заболевания кроветворных органов; злокачественные опухоли; индивидуальная непереносимость препарата; заболевания почек и печени.

Беременность и лактация

Тетурам противопоказан при беременности.

Взаимодействие с алкоголем

Тетурам применяется для лечения алкоголизма, при взаимодействии с алкоголем вызывает отрицательные вегетативные реакции (употребление спиртных напитков вызывает сердцебиение, затруднение дыхания, рвоту).

Особые указания

К лечению Тетурамом следует прибегать лишь в особых случаях хронического алкоголизма, не поддающихся лечению другими методами.

Состав и форма выпуска

Выпускают таблетки по 0,10 г; 0,15 г и 0,25 г, в упаковках по 10, 20, 40 и 50 таблеток.

Условия хранения

Препарат хранят в сухом тёмном месте, в обычных условиях. Срок годности препарата Тетурам — 4 года.

Свойства

Тетурам — тетраэтилтиурамдисульфид — белый кристаллический порошок, растворимый в ацетоне, эфире, хлороформе, хуже в этиловом спирте (до 2%). В воде нерастворим.

Действие тетурама заключается в специфическом нарушении нормального хода процессов метаболизма введенного в организм алкоголя — торможение тетраэтилтиурамдисульфидом активности фермента альдегидоксидазы, определяющего в обычных условиях окисление образующегося из алкоголя ацетальдегида до дальнейших продуктов — задержке окисления алкоголя в фазе ацетальдегида и быстром развитии гиперацетальдегидемии (увеличении концентрации ацетальдегида в крови), что вызывает комплекс отрицательных вегетативных реакций в организме при употреблении спиртных напитков.

При приёме внутрь тетурам быстро и полно (80–95%) всасывается, в организме подвергается превращениям.

Тетурам и продукты его превращения выделяются главным образом с мочой. В первые сутки выделяется около 50% введенной дозы, остальное количество — в последующие 5–8 дней, что обусловливает возможность кумулятивного действия препарата.

Печень играет важную роль в задержке и обезвреживании тетурама.

Синонимы

TETD. Абстензил. Абстинин. Аверзан. Алк-Абус. Алкофобин.Антабус. Антадис. Аналкол. Антикол. Антиэтан. Антиэтанол. Антиэтил. Анти-Этил. Антэтан. Антэтил. Анэтил. Бонибал. Гока. Дизэтил. Дисульфирам. Контралин. Контрапот. Кронетал. Кротенал. Ноксал. Рефузал. Стопетил. Тетидис. Тетрадин. Тетраэтил. Тиурам. Тиурамин. Тиуранид. ТТД. ТТС. ТЭТД. Эксгорран. Эспенал. Эспераль. Этабус. Этилдитиурам. Этил-Тиурад.



Реклама
Пошук ліків в аптеках