Топотекан - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТОПОТЕКАН

(TOPOTECAN)

Склад:

діюча речовина: topotecan;

1 флакон містить топотекану 2,5 мг або 4 мг;

допоміжні речовини: маніт, кислота винна.

Лікарська форма. Порошок ліофілізований для приготування розчину для інфузій.  

Фармакотерапевтична група.

Антинеопластичні засоби. Код АТС L01X X17.

Клінічні характеристики.

Показання.

Друга лінія хіміотерапії при

- раку яєчників;

- дрібноклітинному раку легені.

Протипоказання.

- Мієлосупресія до призначення препарату з кількістю нейтрофілів < 1,5 × 10⁹/л або тромбоцитів ≤ 100 × 10⁹/л;

- тромбоцит опенія (< 100 × 10⁹/л);

- анемія (< 90 г/л Нв);
- вагітність;

- період годування груддю;

- підвищена чутливість до компонентів препарату.

Спосіб застосування та дози.

Для дорослих і пацієнтів літнього віку рекомендована початкова доза   Топотекану становить 1,5 мг/м² внутрішньо венно у вигляді інфузії тривалістю не менше 30 хв щодня протягом 5 днів з інтервалом 21 день перед початком кожного курсу. Рекомендується провести мінімум 4 курси терапії.

Перед призначенням першого курсу терапії Топотеканом у пацієнтів початковий рівень нейтрофілів повинен бути ≥ 1,5 × 10⁹/л, тромбоцитів ≥ 100 × 10⁹/л і рівень гемоглобіну ≥ 90 г/л (після переливання крові, якщо це необхідно).

Топотекан не призначають повторно, якщо рівень нейтрофілів складає менше 1 × 10⁹/л, тромбоцитів – менше 100 × 10⁹/л, а рівень гемоглобіну – менше 90 г/л (у тому числі після переливання крові).

Пацієнтам з вираженою нейтропенією (кількість нейтрофілів менше 0,5 × 10⁹/л) протягом 7 днів або більше або при нейтропенії, спричинені гарячкою або інфекцією, а також пацієнтам, лікування яких було відстрочене через нейтропенію, препарат слід призначати в зменшеній дозі: 1,25 мг/м²/добу, за необхідності поступово знижуючи її до 1 мг/м²/добу. При подальших курсах можна призначати з метою профілактики колонієстимулюючі фактори, щоб підтримати ефективність дози, починаючи з 6-го дня курсу (першого дня після завершення застосування Топотекану). Якщо нейтропенія не піддається корекції при застосуванні колонієстимулюючого фактора, дозу препарату слід зменшити.

Аналогічна корекція дози проводиться при кількості тромбоцитів менше 25 × 10⁹/л.
При  порушеннях функції нирок рекомендована доза для пацієнтів з кліренсом креатині ну 20 - 39 мл/хв становить  750 мкг/м²/добу. Для пацієнтів з кліренсом креатині ну ≥ 40 мл/хв корекції дози не потрібна. Наявних даних недостатньо для рекомендацій щодо дози препарату для пацієнтів із кліренсом креатині ну 20 мл/хв.

Для пацієнтів з порушеннями функції печінки (білірубін плазми ≤ 100 мг/л) спеціальний підбір дози не потрібний. Пацієнтам з порушеннями функції печінки рекомендується 1,5 мг/м² протягом 5 днів кожні 3 тижні, хоча при цьому спостерігається невелике зниження кліренсу топотекану.

Правила приготування розчинів

У флакон додають 4 мл стерильної води для ін’єкцій. Отриманий розчин розбавляють 0,9 % розчином натрію хлориду для внутрішньо венних інфузій або 5 % розчином декстрози для внутрішньо венних   інфузій до досягнення об’єму 100 - 200 мл для дози топотекану 2,5 мг та  160 - 320 мл для дози топотекану 4 мг (до концентрації 25 - 50 мкг/мл).

Побічні реакції.

З боку системи кровотворення: оборотна контрольована дозозалежна гематологічна токсичність: нейтропенія, лейкопенія, тромбоцит опенія, анемія.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, запор, стоматит, біль у животі, анорексія, гіпербілірубінемія.

Дерматологічні реакції: алопеція.

Порушення обміну речовин: набряки.

Інші: стомлюваність, астенія, нездужання, гарячка, інфекція, сепсис.

Передозування.

Передбачається, що основними проявами передозування Топотекану можуть бути рецидивуюча мієлодепресія, стоматит, кровотечі, гарячка.

Антидот Топотекану не відомий. Лікування симптоматичне.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Застосування препарату у період вагітності протипоказане. Невідомо, чи виділяється топотекан в грудне молоко, тому не слід застосовувати препарат у період годування груддю.

Діти.

Через відсутність достатньої кількості клінічних даних, дітям віком до 18 років призначення Топотекану не рекомендується.

Особливості застосування.

Топотекан слід застосовувати під контролем лікаря, який має досвід роботи з цито токсичними препаратами.

Зазвичай при терапії Топотеканом для запобігання розвитку не гематологічних побічних ефектів не застосовують премедикацію.

При роботі з Топотеканом слід вживати такі запобіжні заходи: персонал повинен бути навчений правилам приготування розчинів; не допускати вагітних співробітниць до роботи з препаратом; при приготуванні розчинів слід користуватися захисним одягом (в т. ч. маскою, захисними окулярами, захисними рукавичками); всі предмети, використані при роботі з препаратом, відносяться до категорії предметів високого ризику, їх слід поміщати в мішки для високотемпературної переробки; рідину, що залишилася, можна змити великою кількістю води; при випадковому попаданні препарату на шкіру або в очі необхідно негайно промити їх великою кількістю води.

Контроль лабораторних показників

У процесі терапії Топотеканом необхідно регулярно контролю вати картину периферичної крові, включаючи рівень тромбоцитів.

Застосування повинно бути обмежене при загостренні герпес вірусних інфекцій.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні авто транспортом або роботу з іншими механізмами.

У період терапії Топотеканом , якщо спостерігаються стомлюваність і слабкість, необхідно дотримуватися особливої обережності при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні Топотекану з іншими цито токсичними засобами, що спричиняють мієлосупресію, можливе посилення пригнічу вальної дії на кістковий мозок.

Топотекан не інгібує ферменти цитохрому Р₄₅₀.

Одночасне застосування з гранісетроном, ондансетроном, морфіном або кортикостероїдами не виявляє істотного впливу на фармакокінетичні параметри топотекану.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протипухлинний препарат, інгібітор топоізомерази I. Топоізомераза I – фермент, що безпосередньо бере участь у реплікації ДНК. Топотекан зв’язується з комплексом топоізомераза I-ДНК і запобігає повторному зшиванню ланцюгів ДНК. Цито токсичність топотекану зумовлена пошкодженням подвійного ланцюга ДНК, що утворюється у процесі її синтезу. При цьому ферменти, що беруть участь в реплікації, взаємодіють з потрійним комплексом, сформованим топотеканом, топоізомеразою I і ДНК.

Фармакокинетіка.

Розподіл. При внутрішньо венному введенні топотекану дорослим у дозах 0,5 - 1,5 мг/м² у вигляді 30-хвилинної щоденної інфузії протягом 5 днів площа під фармакокінетичною кривою збільшувалася пропорційно збільшенню дози.

Зв’язування топотекану з білками плазми – 35 %. Розподіл між клітинами крові і плазмою майже рівномірний. Об’єм розподілу становить близько 130 л, що приблизно в 3 рази вище, ніж загальний вміст води в організмі.

Метаболізм. Топотекан піддається метаболізму шляхом гідролізу лак тонового кільця з утворенням карболової кислоти у вигляді відкритого кільця.

Топотекан не інгібує Р₄₅₀ ферменти CYP1A2, CYP2A6, CYP2C8/9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E або CYP4A, а також цитозольні ферменти дигідропіримідин оксидазу або ксантин оксидазу.
Виведення. Кліренс топотекану – 64 л/год, що становить приблизно 2/3 печінкового кровотоку. Період напів виведення становить 2 - 3 год 20 - 60 % дози виводиться з сечею в незмінному стані й у вигляді метаболітів.

У пацієнтів, які брали участь у дослідженнях, такі чинники як вік, маса тіла і наявність асциту не виявляли значного впливу на кліренс.

Фармакокинетіка в особливих клінічних випадках. У чоловіків плазмовий кліренс і об’єм розподілу топотекану дещо більші, ніж у жінок. Проте ці відмінності подібні до різниці в площі поверхні тіла.

У пацієнтів з печінковою недостатністю плазмовий кліренс знижений приблизно до 67 %, порівняно з контрольною групою пацієнтів. Період напів виведення топотекану збільшений приблизно на 30 %, але ніяких суттєвих змін об’єму розподілу немає. Загальний плазмовий кліренс у пацієнтів з печінковою недостатністю менший лише на 10 % порівняно з контрольною групою пацієнтів.

У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатині ну 41 - 60 мл/хв) плазмовий кліренс зменшений приблизно на 67 % в порівнянні з контрольною групою пацієнтів. Об’єм розподілу дещо знижений, і, таким чином, період напів виведення збільшений тільки на 14 %. У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю плазмовий кліренс топотекану скорочений до рівня, який становить 34 % значення цього параметра у пацієнтів контрольної групи. Об’єм розподілу зменшений приблизно на 25 %, що спричиняє подовження середнього періоду напів виведення з 1,9 години до 4,9 години.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована маса світло-жовтого кольору.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці, в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Оскільки препарат не містить протимікробних консервантів, після розчинення ліофілізованого порошку отриманий розчин слід застосовувати відразу або протягом 24 годин. Приготований розчин стабільний протягом 24 годин при температурі не вище 25 °C.

Упаковка.

По 2,5 мг або 4 мг порошку у флаконі, по 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Вінус Ремедіс Лімітед.

Місцезнаходження.

51-52, Індустріальна площа-1, Панчкула-134109 (Харіана), Індія.

Інструкція відсутня