Торендо - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТОРЕНДО^®

(TORENDO^®)

Загальна характеристика:

міжнародна   назва: risperidone;

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки 1 мг – білі, овальні, двоопуклі, вкриті оболонкою з рискою на одному боці;

таблетки 2 мг – оранжеві, овальні, двоопуклі, вкриті оболонкою з рискою на одному боці;

таблетки 3 мг  – жовті, овальні, двоопуклі, вкриті оболонкою з рискою на одному боці;

таблетки 4 мг  – зелені, овальні, двоопуклі, вкриті оболонкою з рискою на одному боці;

склад: 1 таблетка містить рисперидону 1 мг, 2 мг, 3 мг або 4 мг;

допоміжні речовини: таблетки 1 мг : лактози моногідрат, целюлози порошок, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармельоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, гідроксипропілм етилцелюлоза, титану діоксид (E171), тальк, пропіленгліколь;

таблетки 2 мг: лактози моногідрат, целюлози порошок, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармельоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, гідроксипропілм етилцелюлоза,   титану діоксид (E171), тальк, пропіленгліколь, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172).

таблетки 3 мг: лактози моногідрат, целюлози порошок, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармельоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, гідроксипропілм етилцелюлоза,   титану діоксид (E171), тальк, пропіленгліколь, барвник хіноліновий жовтий (Е 104).

таблетки 4 мг: лактози моногідрат, целюлози порошок, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармельоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, гідроксипропілм етилцелюлоза, титану діоксид (E171), тальк, пропіленгліколь, барвник хіноліновий жовтий (Е 104), індиго кармін (Е 132).

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби. Рисперидон. Код АТС N05A X08.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.  Рисперидон є селективним моноамінергічним антагоністом з характерними властивостями. Він має велику спорідненість як до серотонінергічних рецепторів 5-НТ₂, так і до дофамінергічних рецепторів D₂. Рисперидон також зв’язується з α₁-адренергічними рецепторами та (з меншою спорідненістю) з Н₁-гістамінергічними і α₂-адренергічними рецепторами. Рисперидон не має спорідненості до холінергічних рецепторів. Хоча рисперидон є потужним антагоністом D₂-рецепторів, завдяки чому він зменшує вираженість позитивних симптомів шизофренії, цей препарат рідше викликає пригнічення рухової активності та каталепсію, ніж класичні нейролептики. Збалансований центральний антагонізм щодо серотоніну і дофаміну може призводити до зниження частоти появи екстра пірамідних побічних ефектів та розширення терапевтичної активності відносно негативних та афективних симптомів шизофренії.

Фармакокінетика. Рисперидон після перорального введення майже повністю всмоктується з розвиненням максимальної концентрації в плазмі через 1 – 2 години. Наявність їжі у шлунку не впливає на абсорбцію.

Рисперидон розпадається за допомогою ферменту CYP2D6 з утворенням 9-гідроксирисперидону, який має таку саму фармакологічну активність, як і рисперидон. Рисперидон разом з 9-гідроксирисперидоном утворюють активну антипсихотичну фракцію. Ще одним метаболічним шляхом рисперидону є N-дезалкілювання.

Період напів виведення рисперидону становить приблизно 3 години. Період   напів виведення 9-гідроксирисперидону та активної антипсихотичної фракції становить 24 години.

Стабільна концентрація рисперидону у плазмі крові досягається протягом 1 доби, а 9-гідроксирисперидону – протягом 4-5 днів. У межах терапевтичних доз концентрація рисперидону в плазмі крові змінюється пропорційно введеній дозі.

В організмі відбувається швидкий розподіл рисперидону. Об’єм розподілу становить 1-2 л/кг. З білками плазми (альбуміни та альфа₁-кислотні глікопротеїни) зв’язується 88 % рисперидону, при цьому 77 % у цій кількості належить 9-гідроксирисперидону.

Через 1 тиждень після введення із сечею виводиться 70 %, а з калом – 14 % від введеної дози. У сечі рисперидон та 9-гідроксирисперидон становить 35-45 % від введеної дози. Іншу частину складають неактивні метаболіти.

При проведенні досліджень з одноразовим введенням препарату було показано, що у людей похилого віку та у пацієнтів з порушенням функції нирок відбувається збільшення концентрації активної речовини у плазмі та уповільнення виведення рисперидону. У пацієнтів з порушенням функції печінки концентрація рисперидону в плазмі крові залишалась нормальною.

Показання для застосування. Шизофренія (гостра та хронічна), включаючи перші напади психозу та інші психотичні стани, при яких проявляються позитивні симптоми (наприклад, галюцинації, манії, порушення мислення, ворожість, підозрілість) і/або негативні симптоми (наприклад, притуплений афект, емоціональна та соціальна відчуженість, бідність мови);

зменшення   афективних симптомів (наприклад, депресії, відчуття провини, тривоги), пов’язаних із шизофренією; як засіб для підтримки клінічного покращання стану під час тривалого лікування пацієнтів, у яких з'явилась початкова відповідна реакція на лікування;

порушення поведінкових реакцій у пацієнтів з деменцією з симптомами агресивності (спалахи гніву, фізичне насильство), порушення активності (ажитація, неспокій), або коли переважають психотичні симптоми;

як допоміжний засіб при лікуванні пацієнтів з нападами манії, пов’язаними з біполярними розладами (підвищений, експансивний або дратівливий настрій, надмірна самоповага, знижена потреба у сні, прискорена мова, швидка зміна думок, абстрагованість уваги або відсутність логіки, руйнівна або агресивна поведінка).

Спосіб застосування та дози.

а) Шизофренія

Дорослі

Торендо можна приймати один або два рази на добу.

Лікування слід розпочинати з дози 2 мг рисперидону на добу. На другий день цю дозу можна збільшити до 4 мг. В подальшому індивідуально встановлюють підтримуючу дозу. Звичайною оптимальною добовою дозою є 4–6 мг рисперидону. Для доз вище 10 мг на добу   ефективність не збільшується, проте зростає ризик розвитку екстра пірамідної симптоматики. Максимальна добова доза є 16 мг. Якщо необхідна додаткова седатація необхідно разом з Торендо застосовувати бензодіазепіни.

Пацієнти літнього віку із захворюваннями нирок і/або печінки

Початковою рекомендованою дозою є 0,5 мг рисперідону двічі на добу. Цю дозу можна збільшувати на 0,5 мг рисперидону до досягнення дози 1 – 2 мг двічі на добу.

б) Порушення поведінки у пацієнтів з деменцією

Початковою рекомендованою дозою є 0,25 мг рисперидону двічі на добу. Цю дозу можна   збільшувати на 0,25 мг двічі на добу, але таке збільшення слід проводити не частіше, ніж через день. Для більшості пацієнтів оптимальною дозою є 0,5 мг двічі на добу. Проте деяким пацієнтам можуть знадобитись дози до 1 мг двічі на добу. Після досягнення цільової терапевтичної дози можна перейти на застосування препарату один раз на добу.

в) Біполярна манія – допоміжне лікування

Початковою рекомендованою дозою є 2 мг рисперидону один раз на добу. Цю дозу можна індивідуально збільшувати до досягнення дози 2 мг на добу, але таке збільшення слід проводити не частіше, ніж через день. Для більшості пацієнтів достатньою дозою є 2–6 мг на добу.

Побічна дія. Може з’явитися безсоння, головний біль, ажитація, тривожний стан. Не часто можливі - стомленість, запор, диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, екстра пірамідні симптоми, тахікардія (включаючи рефлекторну тахікардію), гіпотензія (включаючи ортостатичну гіпотензію), артеріальна гіпертензія,   пріапізм, порушення ерекції, еякуляції та оргазму. Рідко можуть з’явитися - сонливість, запаморочення, порушення концентрації уваги, нечіткість зору,   риніт, висипи та інші алергічні реакції, нетримання сечі, гінекомастія. Дуже рідко  -   набряки, порушення регуляції температури тіла, збільшення ваги тіла,   гіперглікемія та посилення наявного цукрового діабету, водна інтоксикація через полідипсію або синдром порушення секреції антидіуретичного гормону,   пізня дискінезія, нейролептичний злоякісний синдром, припадки, нейтропенія, тромбоцит опенія, підвищення рівня трансамінази печінки.

Рисперидон може викликати залежне від дози збільшення концентрації пролактину (гіперпролактинемію) в плазмі крові. Можливими проявами цього є галакторея, гінекомастія, порушення менструального циклу та аменорея.

Рисперидон має меншу здатність викликати екстра пірамідні порушення порівняно з класичними нейролептиками. Проте у деяких випадках можуть виникати наступні екстра пірамідні симптоми: тремор, ригідність, гіперсалівація, брадикінезія, акатизія, гостра дистонія. Ці симптоми здебільшого є слабо вираженими і зникають після зниження дози і/або введення протипаркінсонічного засобу, якщо це необхідно.

Цереброваскулярні прояви спостерігались у пацієнтів літнього віку з існуючими факторами ризику.

Протипоказання. Підвищена чутливість до рисперидону або будь-якого іншого інгредієнта препарата.

Передозування. Передозування проявляється сонливістю, седативними ефектами, тахікардією, гіпотензією та екстра пірамідними симптомами. При передозуванні у деяких випадках спостерігалось збільшення інтервалу QT.

Лікування. Забезпечення вільних дихальних шляхів, адекватної оксигенації та вентиляції. Можна провести промивання шлунка (після інтубації, якщо пацієнт знаходиться у непритомному стані) та ввести активоване вугілля разом з проносним засобом. Необхідно одразу розпочати спостереження за діяльністю серцево-судинної системи, включаючи проведення ЕКГ-моніторингу для виявлення можливої аритмії. Рисперидон не має спеціального антидоту. Тому необхідно вжити відповідних підтримуючих заходів. При артеріальній гіпотензії та циркуляторному колапсі слід провести відповідне лікування, наприклад, внутрішньо венне введення рідини і/або симпатоміметичних засобів. У випадку появи   гострих екстра пірамідних симптомів рекомендується ввести антихолінергічний засіб.

Особливості застосування.

Рисперидон через наявність альфа-блокуючої активності може викликати ортостатичну гіпотензію, особливо на початку лікування. Рисперидон слід застосовувати з обережністю для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, із серцевою недостатністю, інфарктом міокарда, порушенням провідності, дегідратацією, гіповолемією або цереброваскулярними порушеннями). Збільшення дози слід проводити поступово згідно із рекомендаціями. При появі гіпотензії   рекомендується зменшити дозу.

Застосування препаратів з антагоністичними властивостями відносно дофамінових рецепторів супроводжувалось появою пізньої дискінезії, що характеризується ритмічними мимовільними рухами переважно язика і/або обличчя. Відмічалось, що фактором ризику для появи пізньої дискінезії є наявність екстра пірамідних симптомів. Торендо порівняно з класичними нейролептиками рідше викликає пізню дискінезію. При появі ознак та симптомів пізньої дискінезії рекомендується припинити застосування всіх антипсихотичних засобів.

При застосуванні класичних нейролептиків відмічалась поява нейролептичного злоякісного синдрому, що характеризується гіпертермією, ригідністю м'язів, нестабільністю вегетативної нервової системи, порушенням свідомості та збільшенням рівня креатинфосфокінази. У такому разі необхідно припинити застосування всіх антипсихотичних засобів, включаючи Торендо.

Для пацієнтів літнього віку, із захворюваннями нирок і/або печінки необхідно проводити адекватне зниження дози під ретельним медичним контролем.

Лікування слід проводити з обережністю також для пацієнтів із хворобою Паркінсона, оскільки рисперидон теоретично може викликати посилення цієї хвороби.

Відомо, що класичні нейролептики здатні знижувати поріг для появи припадків. Тому лікування пацієнтів з епілепсією слід проводити з обережністю.

Через можливе збільшення ваги тіла пацієнтам слід порекомендувати утримуватись від надмірного вживання їжі.

Особливі застереження стосовно неактивних речовин.

До складу таблеток в оболонці Торендо входить лактоза. Цей препарат не рекомендується застосовувати пацієнтам із наступними порушеннями: дефіцит лактази, галактоземія або синдром порушення всмоктування глюкози/галактози.

Препарат не рекомендується застосовувати дітям віком до 15 років.

Вагітність і годування груддю.

Дані про застосування цього препарату в період вагітності дуже обмежені, тому рисперидон   не слід застосовувати в період вагітності за винятком, коли переваги такого лікування для матері виправдовують можливий ризик для плоду. Під час лікування препаратом Торендо не рекомендується годувати груддю.

Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами.

Торендо може впливати на швидкість реакції при виконанні роботи, яка потребує особливої уваги. Тому до з'ясування індивідуальної реакції на лікування пацієнтам рекомендується утримуватись від керування автомобілем та іншими механічними засобами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Враховуючи основний вплив рисперидону на центральну нервову систему, його слід застосовувати з обережністю у поєднанні з іншими препаратами центральної дії, наприклад, з бензодіазепінами, опіоїдами, деякими антигістамінними засобами, а також з алкогольними напоями.

Торендо може чинити антагоністичний вплив на леводопу та інші агоністи дофаміну.

При одночасному застосуванні з карбамазепіном та іншими індукторами ферментів печінки   знижується концентрація у плазмі активної антипсихотичної фракції рисперидону. Після припинення застосування карбамазепіну або інших активаторів ферментів печінки необхідно провести повторну оцінку дози рисперидону з можливим її зниженням при необхідності.

Фенотіазини, трициклічні антидепресанти та деякі бета-блокатори можуть збільшувати концентрацію рисперидону у плазмі, але вони не викликають збільшення концентрації активної антипсихотичної фракції рисперидону. Флуоксетин може збільшувати концентрацію рисперидону у плазмі крові та у меншій мірі – концентрацію його активної антипсихотичної фракції. При одночасному застосуванні рисперидону з іншими препаратами, які активно зв’язуються з білками, не спостерігалося клінічно значущого витиснення препарату із зв’язку з білками. При одночасному застосуванні   з антигіпертензивними засобами можливо підсилення гіпотензивного ефекту рисперидону.  

Наявність їжі у шлунку не впливає на абсорбцію Торендо.

Умови та термін зберігання. Зберігати при   температурі не вище 30 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка.   Таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 1 мг, 2 мг, 3 мг, 4 мг у блістерах (по 10 таблеток у блістері; 2, 3 або 6 блістерів) у   картонній коробці.

Виробник   КРКА, д. д., Ново место, Словенія.

Адреса. Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія.

Інструкція відсутня