Торвадак - інструкція для медичного застосування

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

ТОРВАДАК

(TORVADAC)

Склад:

діюча речовина:

1 таблетка, 10 мг, містить аторвастатину кальцію, що еквівалентно аторвастатину 10 мг;

допоміжні речовини: кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактоза, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний, гідроксипропілм етилцелюлоза-6cps, магнію стеарат, тальк очищений, титану діоксид (Е 171), полі етиленгліколь 6000, діамантовий синій (Е 133);

діюча речовина:

1 таблетка, 20 мг, містить аторвастатину кальцію, що еквівалентно аторвастатину 20 мг;

допоміжні речовини: кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактоза, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний, гідроксипропілм етилцелюлоза-6cps, магнію стеарат, тальк очищений, титану діоксид (Е 171), полі етиленгліколь 6000.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Аторвастатин. Код АТС С 10А А 05.

Клінічні характеристики.

Показання.

• Первинна гіперхолестеринемія (гетерозиготна сімейна і не спадкова гіперхолестеринемія), комбінована (змішана) гіперліпідемія (тип ІІа і ІІб по класифікації Фредриксона), гіпертри гліцеридемія (Фредриксонівський тип ІV) і дисбеталіпопротеїнемія (Фредриксонівський тип ІІІ) у випадках, коли дієта не дає бажаного ефекту; гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія, коли дієта та інші не медикаментозні методи не дають бажаного ефекту.

• Вторинна профілактика з метою зменшення ризику розвитку фатальних проявів ішемічної хвороби серця і не фатального інфаркту міокарда; зменшення ризику виникнення інсульту; зменшення ризику виникнення стенокардії і необхідності виконання процедур реваскуляризації міокарда.  

• У дітей віком 10-17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією як   доповнення до дієти для зниження рівня загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності (Х-ЛПНЩ)   та аполіпопротеїну Б (апо Б).    

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до активної речовини препарату або до будь-якого його компонента.

• Захворювання печінки у фазі загострення.

• Підвищення рівня сироваткових трансаміназ (більше ніж у 3 рази).

• Вагітність, період годування груддю.

• Дитячий вік до 10 років (ефективність і безпека застосування препарату не вивчені).

Спосіб застосування та дози.

Перед початком застосування препарату Торвадак хворому призначають гіпохолестеринемічну дієту на весь період лікування препаратом. Рекомендована початкова доза становить 10 мг 1 раз на добу, внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Початкова та підтримуюча дози встановлюються індивідуально, залежно від початкового рівня Х-ЛПНЩ та мети лікування. Дозу можна підвищувати кожні 4 тижні до максимальної – 80 мг 1 раз на добу. Ефект лікування розвивається протягом 2 тижнів, максимальний ефект спостерігається через 4 тижні.

Первинна гіперхолестеринемія та комбінована (змішана) гіперліпідемія. Торвадак призначають у дозі 10 мг 1 раз на добу, кожен день, незалежно від прийому їжі. Позитивні зміни підтримуються тривалим прийомом препарату.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія. У більшості випадків результат досягається застосуванням препарату у дозі 80 мг  1 раз на добу.

Гетерозиготна сімейна гіперхолестеринемія в педіатрії. Пацієнтам віком від 10 до 17 років Торвадак  призначають по 10 мг 1 раз на добу, кожен день. Максимальна рекомендована доза становить 20 мг 1 раз на добу. Дозу підбирають індивідуально, коригування її можливе з інтервалом 4 тижні і більше.

Літній вік пацієнтів чи захворювання нирок не впливає на концентрацію Торвадаку в крові та його гіполіпідемічну дію, тому немає потреби в коригуванні дози для цієї групи пацієнтів.

Побічні реакції.

Найчастіше (з частотою ≥1%) при застосуванні препарату відмічені такі побічні реакції: порушення сну, головний біль; нудота, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, метеоризм; міалгія; астенія.

Також можливі такі побічні реакції:

обмін   речовин: збільшення маси тіла, гіпоглікемія, гіперглікемія, анорексія;

травний тракт: панкреатит, блювання;

гепатобіліарна система: гепатит, підвищення активності печінкових ферментів,   холестатична жовтуха;

кров і лімфатична система: тромбоцит опенія;

імунна система: алергічні реакції, включаючи анафілактичні;

шкіра та підшкірна клітковина: свербіж, алопеція, шкірні висипи, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса–Джонсона;

опорно–руховий апарат: міозит, міопатія (рабдоміоліз), судоми м’язів, артралгія;

нервова   система: парестезія, периферична нейропатія, амнезія, запаморочення;

загальні прояви: біль у грудній клітці, периферичні набряки, нездужання, втомлюваність, астенія.      

Передозування.

При передозуванні можливі міопатії (рабдоміоліз), порушення функції печінки. Не існує специфічного лікування при передозуванні аторвастатину. В разі передозування лікування повинно бути симптоматичним, а підтримуючі засоби мають призначатися за необхідності. Внаслідок значного зв’язування з протеїнами плазми гемодіаліз не може суттєво поліпшити кліренс аторвастатину.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Торвадак протипоказаний для застосування у період вагітності та годування груддю.

Діти.

Торвадак протипоказаний дітям віком до 10 років, оскільки ефективність і безпека застосування препарату у дітей даної вікової категорії не вивчена.  

Особливості застосування.

Прийом препарату Торвадак  вимагає контролю функції печінки, нирок (аналіз крові, сечі). Перед початком і протягом всього періоду лікування необхідно дотримуватися стандартної гіпохолестеринемічної дієти. З обережністю призначають препарат пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають захворювання печінки (слід постійно контролю вати її функції); при підвищенні активності печінкових ферментів (АСТ і АЛТ) більше як у 3 рази рекомендовано зменшення дози або відміну препарату. Останнє обов’язкове при розвитку міопатії або навіть підозрі на неї. Прояви міопатії: біль у   м’язах та м’язова слабкість, що іноді супроводжується підвищенням температури тіла та зумовлена різким підвищенням рівня креатинфосфокінази (КФК) у плазмі крові більше ніж у 10 разів. Під час терапії препаратом пацієнти повинні негайно повідомити лікаря про всі випадки нез’ясованого (невизначеного) болю в м’язах, млявості чи м’язової слабкості. У найскладніших випадках може розвинутись рабдоміоліз, що може призвести до розвитку ниркової недостатності. Терапія препаратом повинна бути терміново припинена при підозрі на виникнення міопатії або за наявності факторів ризику розвитку вторинної ниркової недостатності при рабдоміолізі (тяжка гостра інфекція, гіпотензія, хірургічні втручання, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітні розлади, неконтрольовані судоми). Ризик виникнення міопатії зростає при одночасному прийомі Торвадаку та таких препаратів, як фібрати (гемфіброзил, фенофібрат), циклоспорин,   нефазодон,   макроліди (еритроміцин, кларитроміцин), азолові антимікотичні засоби (кетоконазол, ітраконазол) та інгібітори протеази ВІЛ (ритонавір).

Під час лікування препаратом Торвадак   жінкам репродуктивного віку необхідна надійна контрацепція.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або   роботі з   іншими механізмами.

При застосуванні препарату Торвадак необхідно враховувати можливість   побічних реакцій у деяких хворих, які можуть вплинути на швидкість реакції при керуванні автомобілем або роботі з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Торвадак   підвищує рівноважну концентрацію дигоксину в плазмі, на тлі пероральної контрацепції – рівні норетиндрону і етинілест радіолу.

Еритроміцин   збільшує концентрацію Торвадаку в крові. Антациди, які містять магній та алюміній, та холестирамін знижують концентрації Торвадаку (однак гіполіпідемічний ефект сполучення з останнім перевищує гіполіпідемічний ефект кожного препарату окремо).

Ризик розвитку міопатії підсилюють циклоспорин, фібрати, еритроміцин, ніацин, протигрибкові (азоли) препарати.

Аторвастатин не впливає на фармакокінетику антипірину, тому взаємодія з іншими препаратами, які метаболізуються з участю цитохрому (терфенадин, тол бутамід, триазолам), малоймовірна.

Одночасний прийом із кларитроміцином супроводжується збільшенням рівня аторвастатину в крові.

При одночасному прийомі кожного дня аторвастатину   в дозі 10 мг і азитроміцину в дозі 500 мг   концентрація аторвастатину в плазмі крові не змінювалася.

Одночасне застосування з пероральними контрацептивами, що містять норетиндрон і етинілестрадіол, збільшує AUC (площу під кривою «концентрація-час»)   цих препаратів приблизно на 30 і 20%. Цей ефект потрібно враховувати при виборі контрацептиву під час прийому аторвастатину.  

Не виявлено істотних взаємодій із варфарином і циметидином.

При одночасному застосуванні аторвастатину в дозі 80 мг та амлодипіну в дозі 10 мг змін

фармакокінетики аторвастатину не виявлено.  

Одночасне застосування аторвастатину та інгібіторів протеаз, які пригнічують цитохром Р₄₅₀ ЗА 4, супроводжується підвищенням концентрації аторвастатину в плазмі крові.  

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Аторвастатин (активна речовина препарату) – селективний конкурентний інгібітор редуктази 3–гідрокси–3–метилглутарил–коензиму А (ГМГ-КоА) –

ферменту, що регулює швидкість перетворення ГМГ-КоА в мевалонат – прекурсор стеролів, у тому числі холестерину. У пацієнтів із гомозиготною та гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, не спадковою формою гіперхолестеринемії і змішаними дисліпідеміями аторвастатин знижує концентрацію загального холестерину, Х-ЛПНЩ та   апо Б. Аторвастатин знижує також рівень холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності (Х-ЛПДНЩ) та три гліцеридів (ТГ), а також незначною мірою збільшує кількість холестерину ліпопротеїнів високої щільності (Х-ЛПВЩ).

Аторвастатин знижує рівні холестерину і ліпопротеїнів у плазмі крові за рахунок пригнічення ГМГ-КоА-редуктази, синтезу холестерину в печінці і збільшення кількості рецепторів ЛПНЩ на поверхні гепатоцитів, що призводить до посилення захоплення і катаболізму ЛПНЩ.

Аторвастатин зменшує синтез ЛПНЩ, спричиняє виражене і стійке підвищення активності ЛПНЩ-рецепторів. У пацієнтів із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією засіб є ефективним при неефективності терапії іншими гіполіпідемічними засобами.

Первинним місцем дії аторвастатину є печінка, яка відіграє головну роль у синтезі холестерину і кліренсі ЛПНЩ. Зменшення рівня холестерину ЛПНЩ добре корелює з дозою препарату та концентрацією його в організмі.

Аторвастатин зменшував рівень загального холестерину, Х-ЛПНЩ, апо Б і ТГ у пацієнтів з гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією, не спадковою формою гіперхолестеринемії і змішаною формою гіперліпідемії, включаючи хворих на інсулін незалежний цукровий діабет. У пацієнтів з ізольованою гіпертри гліцеридемією аторвастатин зменшує рівень загального холестерину, Х-ЛПНЩ, Х-ЛПДНЩ, апо Б, ТГ, холестерин–ліпопротеїнів невисокої щільності та підвищує Х-ЛПВЩ. У пацієнтів із дисбеталіпопротеїнемією аторвастатин зменшує рівень холестерин–ліпопротеїну середньої щільності (Х-ЛПСЩ). Аторвастатин значно зменшує частоту фатальних серцево– судинних захворювань і не фатального інфаркту міокарда та загальну частоту кардіоваскулярних захворювань, частоту фатального і не фатального інсульту, а також зменшує необхідність виконання реваскуляризації міокарда. Аторвастатин є ефективним засобом у профілактиці розвитку ускладнень ішемічної хвороби серця та атеросклерозу.  

Фармакокінетика. Торвадак швидко всмоктується з травного тракту. Максимальна концентрація досягається протягом  1-2 годин. Ступінь всмоктування пропорційний дозі. Біодоступність у таблетках відносна (95 – 99 %), порівняно з розчином. Абсолютна біодоступність - приблизно 12 %, системна (щодо інгібування ГМГ-КоА-редуктази) -30 %. Зв’язування з білками плазми – не менше 98 %. Середній об’єм розподілу – 381 л. У печінці за участю цитохрому Р₄₅₀ 3А 4 перетворюється на орто- і парагідроксильовані похідні та продукти бета–окиснення (70 % інактивації   ГМГ-КоА-редуктази припадає на частку метаболітів). Концентрація в плазмі значно підвищується при алкогольному цирозі печінки (блокується біо трансформація). Виводиться з жовчю. Період напів виведення – 14 годин. У більшості пацієнтів дія проявляється при дозі 10 мг на день протягом 2 тижнів, максимальний ефект розвивається   через 4 тижні.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг: небесно-блакитного кольору, круглі, двоопуклі таблетки, з лінією розлому з одного боку і гладенькі - з іншого;

таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 20 мг: від білого до майже білого кольору, круглі, двоопуклі таблетки, з лінією розлому з одного боку і гладенькі – з іншого.

Термін придатності.  3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в захищеному від вологи місці при температурі не вище

25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 7 таблеток у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Каділа Хелткер Лтд.

Місцезнаходження.

Sarkhej-Bavla N.H. No.8A, Moraiya, Tal. Sanand, Dist. Аhmedabad 382210, India.

Торвадак (Torvadac)

международное и химическое название: atorvastatin; (3R, SR)-7-[2-(4-фторфенил)-5-изопропил-3-фенил-4-(фенил-карбамойл)пирол-1-ил]-3,5-дигидроксигептановой кислоты кальциевая соль(2:1);

Основные физико-химические характеристики:

таблетки покрытые плёночной оболочкой 10 мг: небесно-голубого цвета, круглые, обоевыпуклые таблетки, с линией разлома на одной стороне и гладкие – на другой;

таблетки покрытые плёночной оболочкой 20 мг: от белого до почти белого цвета, круглые, таблетки покрытые плёночной оболочкой, с линией разлома на одной стороне и гладкие – на другой;

Состав 1 таблетки покрытые плёночной оболочкой 10 мг включает аторвастатина кальция, эквивалентного аторвастатина – 10 мг;

другие составляющие: кальция карбонат, натрия кроскармелоза, целлюлоза микрокристаллическая, лактоза, кремния диоксид коллоидный, гидроксипропилметилцеллюлоза – 6cps, вода очищенная, магния стеарат, тальк очищенный, титана диоксид, полиэтиленгликоль, лак красящий бриллиантовый голубой;

1 таблетка с пленочным покрытием 20 мг включает аторвастатина кальция эквивалентного аторвастатина – 20 мг;

другие составляющие: кальция карбонат, натрия кроскармелоза, целлюлоза микрокристаллическая, лактоза, кремния диоксид коллоидный, гидроксипропилметилцеллюлоза – 6cps, вода очищенная, магния стеарат, тальк очищенный, титана диоксид, полиэтиленгликоль.

Форма выпуска лекарства. Таблетки покрытые плёночной оболочкой.

Фармакотерапевтическая группа. Гиполипидемические средства. Препараты, которые снижают концентрацию холестерина и триглицеридов в сыворотке крови. Код АТС С10А А07.

Действие лекарства.

Фармакодинамика. Аторвастатин конкурентно селективно ингибирует гидроксиметилглутарил-КоА (ГМГ-КоФ)-редуктазу, которая преобразовывает 3-гидрокси-3-метилглутарил-КоА в мевалоновую кислоту. Увеличивает количество и повышает активность ЛПНГ-рецепторов в печени, стимулирует захвата, катаболизм и подавляет образования ЛПНГ, уменьшает их уровень у больных гомозиготной семейной гиперхолестеринемией, в том числе при неэффективности терапии гиполипидемическими средствами. Снижает также уровень холестерина и триглициридов.

Фармакокинетика. Быстро всасывается. Максимальная концентрация достигается в течение 1 - 2 часов. Биодоступность относительная – 95 - 99%, абсолютная – 12%, системная (касающиеся ингибирования ГМГ-КоА-редуктазы) – 30%. Связывание с белками плазмы – не менее 98%.

Средний объем распределения 565 л. В печени с участием цитохрома Р450 3А4 превращается на орто- и парагидроксилированные производные и продукты бета-окисление (70% инактивации ГМГ-КоА-редуктазы приходится на часть метаболитов). Концентрация в плазме значительно повышается на фоне алкогольного циррозу печени (блокируется биотрансформация). Выводится с жёлчью. Период полувыведения – 14 часов. В большинстве пациентов действие проявляется при дозе 10 мг в день в течение 2 недель, максимальный эффект развивается через 4 недели.

Показания для использования. Первичная гиперхолестеринемия, комбинированная (смешанная) гиперлипидемия, гетеро- и гомозиготная семейная гиперхолестеринемия (дополнение до диеты).

Способ использования и дозы. Взрослым и детям старше 15 лет применять внутри, независимо от приема еды. Однократно по 10 мг в день. Дозу можно повышать каждые 4 недели до максимальной – 80 мг в день.

Побочное действие. Миопатия (рабдомолиз), тошнота, диспепсия, метеоризм, боль в животе, запор или диарея, головная боль, бессонница, астения, миалгия, гепатотоксичность.

Противопоказания. Гиперчувствительность к препарату, заболевания печени в фазе обострения, повышение уровня сывороточных трансаминаз (более, как в 3 раза), беременность, период лактации, дети до 15 лет.

Передозировка. При передозировке Торвадака возможны миопатии (рабдомолиз), ухудшение функции печени.

Не существует специфического лечения при передозировке аторвастатина. В случае передозировки лечение должно быть симптоматическим и поддерживающие средства имеют назначаться при необходимости. Вследствие значительного связывание с протеинами плазмы гемодиализ не может существенно полипшити клиренс аторвастатина.

Особенности использования. Приём препарата требует контроля функции печени, почек (анализ крови, мочи). Перед началом и весь период лечения необходимо придерживаться стандартной гипохолестеринемической диеты. С осторожностью назначают пациентам, которые злоупотребляют алкоголем и/или имеют заболевания печени (следует постоянно контролировать её функции); при повышении активности печеночных ферментов (АСТ и АЛТ) более, как в 3 раза, рекомендовано снижение дозы или отмену препарата. Последнее обязательно при развитии миопатии (или даже подозрение на неё).

Поскольку побочными эффектами при приёме Торвадака у некоторых больных могут быть головокружение, дискоординация и депрессия необходимо иметь ввиду возможность возникновения реакций, которые могут негативно повлиять на способность вождения автотранспортом и другими механизмами.

Во время лечения препаратом женщинам репродуктивного возраста необходима надежная контрацепция.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами. Торвадак повышает в плазме равновесную концентрацию дигоксина, на фоне оральной контрацепции – уровни норетиндрона и этинилэстрадиола. Эритромицин увеличивает содержимое в крови; антациды (которые содержат магний и алюминий), холестирамин – снижают (однако гиполипидемический эффект соединения с последним превышает такой каждого препарата отдельно). Риск развития миопатии усиливают циклоспорин, фибраты, эритромицин, ниацин, противогрибковые (азолы) препараты.

Условия и сроки хранения. Хранить в недоступном для детей, защищенном от жидкости месте, при температуре ниже 25°С. Срок хранения – 2 года.