Трентал - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ТРЕНТАЛ^®

(TRENTAL^®)

Склад:

діюча  речовина: пентоксифілін;

1 мл розчину містить 20 мг пентоксифіліну;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін`єкцій (для в/в інфузій і повільних в/в ін`єкцій).

Основні фізико-хімічні властивості:  прозорий безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група. Периферичні вазодилататори. Код АТX С04А D03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Пентоксифілін є похідним метилксантину. Механізм дії пентоксифіліну пов`язують з пригніченням фосфодіестерази і накопиченням цАМФ у клітинах гладкої мускулатури судин, клітинах крові, а також в інших тканинах і органах. Пентоксифілін гальмує агрегацію тромбоцитів і еритроцитів, підвищує їх гнучкість, зменшує підвищену концентрацію фібриногену у плазмі крові та підсилює фібриноліз, що зменшує в`язкість крові і поліпшує її реологічні властивості. Крім того, пентоксифілін спричиняє слабку міотропну судинорозширювальну дію, дещо зменшує загальний периферичний судинний опір та має позитивний інотропний ефект. Внаслідок застосування пентоксифіліну покращується мікроциркуляція та постачання тканин киснем, найбільше – в кінцівках, ЦНС, помірно – у нирках. Препарат незначно розширює коронарні судини.

Фармакокінетика.

Головний фармакологічно активний метаболіт 1-(5-гідроксигексил)-3,7-диметилксантин  (метаболіт  I)  визначається  у плазмі крові у концентрації, що перевищує у  2 рази концентрацію незмінної речовини і перебуває з ним у стані зворотної біохімічної рівноваги. У звязку з цим пентоксифілін та його метаболіт слід розглядати як активне ціле. Період напіввиведення пентоксифіліну становить 1,6 години.

Пентоксифілін метаболізується повністю, понад 90 % виводиться нирками у вигляді неконюгованих водорозчинних полярних метаболітів. Менше 4 % введеної дози виводиться з калом. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок екскреція метаболітів уповільнена. У пацієнтів із порушеною функцією печінки відзначене подовження періоду напіввиведення пентоксифіліну.

Клінічні характеристики.

Показання.

Атеросклеротична енцефалопатія; ішемічний церебральний інсульт; дисциркуляторна енцефалопатія; порушення периферичного кровообігу, зумовлені атеросклерозом, цукровим діабетом (включно з діабетичною ангіопатією), запаленням; трофічні розлади у тканинах, пов`язані з ураженням вен або порушенням мікроциркуляції (посттромбофлебітичний синдром, трофічні виразки, гангрена, відмороження); облітеруючий ендартериїт; ангіонейропатії (хвороба Рейно); порушення кровообігу ока (гостра, підгостра, хронічна недостатність кровообігу у сітківці і судинній оболонці ока); порушення функції внутрішнього вуха судинного генезу, які супроводжуються зниженням слуху.

Протипоказання.

Трентал^® протипоказаний:

• пацієнтам із підвищеною чутливістю до пентоксифілліну, до інших метилксантинів або до будь-якої з допоміжних речовин  препарату Трентал^®;

• пацієнтам із масивною кровотечею (ризик посилення кровотечі);

• пацієнтам з обширним крововиливом у сітківку ока, при крововиливах у мозок (ризик посилення кровотечі). Якщо під час лікування пентоксифіліном відбувається крововилив у сітківку ока, застосування лікарського засобу слід одразу припинити;

• пацієнтам у гострий період інфаркту міокарда;

• пацієнтам із виразкою шлунка та/або кишковими виразками;

• пацієнтам із геморагічним діатезом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Ефект  зниження рівня цукру у крові, властивий інсуліну або пероральним протидіабетичним засобам, може посилюватися. Тому пацієнти, які отримують медикаментозне лікування при цукровому діабеті, мають перебувати під ретельним спостереженням.

У постмаркетинговому періоді повідомлялося про випадки підвищення антикоагулянтної активності у пацієнтів, які одночасно отримували лікування пентоксифіліном та антивітамінами К. Коли призначається або змінюється дозування пентоксифіліну, рекомендується проводити контроль антикоагулянтної активності у цієї групи пацієнтів.

Трентал^® може посилювати гіпотензивну дію антигіпертензивних засобів та інших препаратів, які можуть спричиняти зниження артеріального тиску.

Супутнє застосування пентоксифіліну і теофіліну  у деяких пацієнтів може призводити до зростання рівня теофіліну у крові. Тому можливе збільшення частоти  та посилення проявів побічних реакцій теофіліну.

У деяких пацієнтів одночасне застосування з ципрофлоксацином може призводити до підвищення концентрації пентоксифіліну в сироватці крові. Як наслідок, може зростати частота і вираженість побічних реакцій, пов’язаних з одночасним застосуванням препаратів.

Потенціальний адитивний ефект з інгібіторами агрегації тромбоцитів: через підвищений ризик виникнення кровотечі, одночасне застосування інгібіторів агрегації тромбоцитів (наприклад, клопідогрелю, ептифібатиду, тирофібану, епопростенолу, ілопросту, абциксимабу, анагреліду, НПЗП, крім селективних інгібіторів ЦОГ-2, ацетилсаліцилатів [АСК/ЛАС], тиклопідину, дипіридамолу) з пентоксифіліном слід проводити з обережністю.

Одночасне застосування з циметидином може підвищувати концентрацію пентоксифіліну та метаболіту І у плазмі крові.

Особливості застосування.

При перших ознаках розвитку анафілактичної/анафілактоїдної реакції лікування препаратом Трентал^® слід негайно припинити інфузію та звернутися за допомогою до лікаря.

У разі застосування препарату Трентал^® пацієнтам із хронічною серцевою недостатністю попередньо слід досягти фази компенсації кровообігу.

У хворих, які страждають на цукровийдіабет і отримують лікування інсуліном або пероральними антидіабетичними засобами, при застосуванні високих доз препарату Трентал^®  можливе посилення впливу цих препаратів на рівень цукру у крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У цих випадках слід зменшити дозу інсуліну або пероральних антидіабетичних засобів і особливо ретельно доглядати за пацієнтом.

Хворим на системний червоний вовчак (СЧВ) або з іншими захворюваннями сполучної тканини пентоксифілін можна призначати тільки після ґрунтовного аналізу можливих ризиків і користі.

Оскільки під час лікування пентоксифіліном існує ризик розвитку апластичної анемії, потрібен регулярний контроль загального аналізу крові.

У  пацієнтів із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) або тяжкою дисфункцією печінки виведення пентоксифіліну може бути уповільнене. Потрібен належний моніторинг.

Особливо уважне спостереження необхідне для:

• пацієнтів із  тяжкими серцевими аритміями;

• пацієнтів з артеріальною гіпотензією;

• пацієнтів із вираженим атеросклерозом церебральних та коронарних судин, особливо при супутній артеріальній гіпертензії та порушеннях серцевого ритму. У цих пацієнтів при прийомі препарату можливі напади стенокардії, аритмії та артеріальна гіпертензія;

• пацієнтів із нирковою недостатністю  (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв);

• пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю;

• пацієнтів із  високою схильністю до кровотеч, зумовленою, наприклад, лікуванням антикоагулянтами або порушеннями згортання крові. Щодо кровотеч – див. розділ «Протипоказання»;

• пацієнтів, які нещодавно перенесли оперативне лікування (підвищений ризик виникнення кровотечі, у звязку з чим потрібен систематичний контроль рівня гемоглобіну та гематокриту);

• пацієнтів, для яких зниження артеріального тиску становить високий ризик (наприклад, пацієнтів з  тяжкою з ішемічною хворобою серця або стенозом судин, які постачають кров до мозку);

• пацієнтів, які одночасно отримують лікування пентоксифіліном та антивітамінами К або інгібіторами агрегації тромбоцитів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

• пацієнтів, які одночасно отримують лікування пентоксифіліном та протидіабетичними засобами  (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

• пацієнтів, які одночасно отримують лікування пентоксифіліном та ципрофлоксацином (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

• пацієнтів, які одночасно отримують лікування пентоксифіліном та теофіліном (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Існує недостатньо досвіду застосування препарату вагітним жінкам. Через це призначати Трентал^® у період  вагітності не рекомендується.

Годування груддю

Пентоксифіллін у незначних кількостях проникає у грудне молоко. Якщо призначається лікування препаратом Трентал®, необхідно припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або  іншими  механізмами. Не впливає.

Спосіб застосування та дози.

Внутрішньовенні інфузії є найбільш ефективними формами парентерального введення препарату, які краще переносяться. Режим дозування визначається лікарем і залежить від ступеня тяжкості циркуляторних порушень, маси тіла і переносимості лікування. Інфузію можна проводити тільки у випадку, якщо розчин є прозорим.

Рекомендовано дорослим такі схеми лікування:

1. Внутрішньовенна інфузія 100-600 мг пентоксифіліну у 100-500 мл розчину Рінгера лактату, 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози 1-2 рази на добу. Тривалість внутрішньовенної крапельної інфузії становить 60-360 хвилин, тобто введення 100 мг пентоксифіліну має тривати щонайменше 60 хвилин. Інфузія може бути доповнена пероральним прийомом Тренталу^® (400 мг) з розрахунку, що максимальна добова доза (інфузійна і пероральна) становить 1200 мг.

2. При тяжкому стані пацієнта (особливо при постійному болю, при гангрені або трофічних виразках) можливе проведення інфузії Тренталу^® протягом 24 годин. За умови такої схеми введення дозу слід  визначати із розрахунку 0,6 мг/кг/год. Розрахована таким чином добова доза для пацієнта з масою тіла 70 кг становить 1000 мг, для пацієнта з массою тіла 80 кг – 1150 мг. Незалежно від маси тіла пацієнта максимальна добова доза становить 1200 мг. Об`єм інфузійного розчину розраховується індивідуально з урахуванням супутніх захворювань, стану пацієнта та становить у середьому 1-1,5 л на добу.

3. В  окремих  випадках  препарат можна  застосовувати  шляхом внутрішньовенної  ін`єкції  по  5  мл  (100 мг). Ін`єкцію слід виконувати повільно, протягом 5 хвилин, положення пацієнта – лежачи.

Тривалість парентерального курсу лікування визначається лікарем, який проводить лікування. Після поліпшення стану пацієнта рекомендовано продовжити лікування, застосовуючи таблетовану форму препарату Трентал^®.

Діти. Досвід застосування  препарату Трентал^®  дітям відсутній.

Передозування.

Початковими симптомами гострого  передозування  пентоксифіліном є нудота, запаморочення або зниження артеріального тиску. Крім того, можуть розвиватися такі симптоми як гарячка, збудження, відчуття жару (припливи), тахікардія, втрата свідомості, арефлексія, аритмія, тоніко-клонічні судоми та блювотні маси у вигляді  «кавової гущі» як ознака шлунково-кишкової кровотечі.

Лікування  передозування

З метою лікування гострого передозування і попередження виникнення ускладнень необхідне  загальне і специфічне інтенсивне медичне спостереження і вжиття терапевтичних заходів.

Побічні реакції.

Нижче наведені випадки побічних реакцій, що виникали під час клінічних досліджень та у постмаркетинговий період. Частота виникнення невідома.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище  30 ºС.

Несумісність.

Препарат не слід змішувати з іншими розчинами в одній ємності за винятком розчинів, зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».

Упаковка.

№ 5: по 5 мл в ампулі, по 5 ампул у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ХІНОЇН Завод Фармацевтичних та Хімічних Продуктів Прайвіт Ко. Лтд., Угорщина/

CHINOIN Pharmaceutical and Chemical Works Private Co. Ltd., Hungary.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

3510, Мішкольц, Чаніквельдь, Угорщина/

3510 Miskolc, Csanyikvölgy, Hungary.

Заявник.

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна», Україна/Sanofi-Aventis Ukraine LLC, Ukraine.

ТРЕНТАЛ
табл. п/о кишечно-раств. 100 мг, № 60      

Пентоксифиллин    100 мг
Прочие ингредиенты: лактоза, крахмал, магния стеарат, тальк, кремния диоксид коллоидный, титана диоксид, полиэтиленгликоль 8000, натрия гидроксид, кополимер метакриловой кислоты - метилметакрилата (1:1).

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА: пентоксифиллин (3,7-диметил-1-(5-оксогексил)-3,7-дигидро-1Н-пурин-2,6-дион) — производное метилксантина. Механизм действия пентоксифиллина обусловлен угнетением фосфодиэстеразы и накоплением цАМФ в клетках гладких мышц сосудов, клетках крови, а также в других тканях и органах. Пентоксифиллин тормозит агрегацию тромбоцитов и эритроцитов, повышает их эластичность, снижает повышенную концентрацию фибриногена в плазме крови и усиливает фибринолиз, способствуя снижению вязкости крови и улучшению ее реологических свойств. Кроме того, пентоксифиллин оказывает слабо выраженное миотропное сосудорасширяющее действие, незначительно снижает ОПСС и оказывает положительный инотропный эффект. Вследствие применения пентоксифиллина улучшается микроциркуляция и снабжение тканей кислородом, в большей степени в конечностях, ЦНС, умеренно — в почках. Препарат незначительно расширяет коронарные сосуды.
После приема внутрь в дозе 100 мг пентоксифиллин практически полностью абсорбируется в пищеварительном тракте. Максимальная концентрация пентоксифиллина и его основного метаболита достигается через 1 ч после приема. Препарат обладает эффектом первичного прохождения через печень. Биодоступность пентоксифиллина составляет в среднем 19% (6–32%). Основной фармакологически активный метаболит 1-(5-гидроксигексил)-3,7-диметилксантин определяется в плазме крови в концентрации, которая превышает в 2 раза концентрацию неизмененного вещества и находится с ним в состоянии обратного биохимического равновесия. В связи с этим пентоксифиллин и его метаболит следует рассматривать как активное целое. Период полувыведения пентоксифиллина составляет 1,6 ч. Пентоксифиллин метаболизируется полностью, более 90% выводится почками в виде неконъюгированных водорастворимых полярных метаболитов. Менее 4% введенной дозы выводится с калом. У пациентов с выраженным нарушением функции почек экскреция метаболитов замедлена. У пациентов с нарушенной функцией печени отмечают увеличение периода полувыведения пентоксифиллина и повышение его биодоступности.

ПОКАЗАНИЯ: атеросклеротическая энцефалопатия, ишемический инсульт, дисциркуляторная энцефалопатия, нарушения периферического кровообращения, обусловленные атеросклерозом, сахарным диабетом, воспалением; трофические нарушения тканей, обусловленные поражением артерий или вен, нарушением микроциркуляции (посттромбофлебитический синдром, трофические язвы, гангрена, отморожение); облитерирующий эндартериит; ангионейропатии (болезнь Рейно, парестезия); нарушение кровообращения глаза (острая, подострая и хроническая недостаточность кровообращения в сетчатке и сосудистой оболочке); нарушения функции внутреннего уха сосудистого характера, сопровождающиеся тугоухостью.

ПРИМЕНЕНИЕ: доза Трентала для в/в инфузии — 100–600 мг (в 250–500 мл р-ра Рингера лактата, инфузионного р-ра или 5% р-ра глюкозы) 1 или 2 раза в сутки. Длительность в/в инфузии от 60 до 360 мин, то есть введение 100 мг пентоксифиллина должно длиться не менее 60 мин. Инфузия может быть дополнена пероральным применением Трентала.
Если состояние больного тяжелое (постоянная боль, гангрена, трофические язвы), возможно проведение в/в инфузии Трентала на протяжении 24 ч. Дозу вводят из расчета 0,6 мг/кг/ч. Суточная доза для пациента с массой тела 70 кг составляет 1000 мг, для пациента с массой тела 80 кг — 1150 мг. Независимо от массы тела максимальная суточная доза составляет 1200 мг. Объем вводимого р-ра рассчитывается индивидуально с учетом сопутствующих заболеваний, состояния пациента и составляет в среднем 1,0 — 1,5 л/сут.
Доза Трентала для струйного в/в введения составляет 100 мг. Введение проводят медленно (не менее чем в течение 5 мин) 1–2 раза в сутки. Пациент обязательно должен находиться в положении лежа.
Перорально Трентал назначают в дозе: по 2–4 таблетки 2–3 раза в сутки после еды не разжевывая, запивая достаточным количеством жидкости.
Максимальная суммарная суточная доза при парентеральном и пероральном применении составляет 1,2 г.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ: повышенная чувствительность к пентоксифиллину и другим производным метилксантина, массивное кровотечение, геморрагический инсульт, массивное кровоизлияние в сетчатку, острый инфаркт миокарда, период беременности и кормления грудью.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ: тошнота, рвота, тяжесть в эпигастральной области, диарея, головная боль, головокружение, асептический менингит (при приеме в высоких дозах), беспокойство, нарушения сна, гиперемия кожи лица, приливы крови, тахикардия, стенокардия, артериальная гипотензия, кожный зуд, сыпь, крапивница, ангионевротический отек, крайне редко — анафилактический шок. Очень редко, в основном при одновременном применении с антикоагулянтами или антиагрегантами, — кровотечения (капиллярные из кожи и слизистых оболочек, желудочно-кишечные). Причинно-следственная связь кровотечений с приемом Трентала не доказана. В единичных случаях отмечалась тромбоцитопения.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ: с осторожностью назначают препарат пациентам с выраженным атеросклерозом мозговых и коронарных сосудов, особенно при сопутствующей АГ, нарушениях сердечного ритма, приступах стенокардии, а также пациентам с артериальной гипотензией или лабильным АД. В этих случаях дозу препарата следует повышать постепенно, особенно при парентеральном введении. Также требуется осторожность при назначении препарата пациентам с пептической язвой желудка и двенадцатиперстной кишки в анамнезе; пациентам, недавно перенесшим оперативное вмешательство. В этих случаях повышен риск возникновения кровотечения, поэтому необходим систематический контроль уровня гемоглобина и гематокрита.
Перед назначением Трентала больным с хронической сердечной недостаточностью следует достичь компенсации кровообращения.
Пациентам с лабильным или сниженным АД, больным группы риска (выраженное поражение коронарных артерий или выраженный стеноз магистральных сосудов мозга) лечение необходимо начинать с назначения препарата в низких дозах, подбирать дозы индивидуально и повышать их постепенно, с учетом переносимости лечения.
У больных сахарным диабетом, получающим инсулинотерапию или лечение пероральными гипогликемизирующими средствами, при применении Трентала в высокой дозе возможно усиление влияния этих препаратов на уровень глюкозы в крови. В этих случаях следует снизить дозу инсулина или пероральных гипогликемизирующих средств и осуществлять регулярный клинический контроль.
При нарушении функции почек (клиренс креатинина 30 мл/мин) дозу препарата подбирают индивидуально, снижая ее приблизительно на 30–50%. При выраженной печеночной недостаточности также следует снизить дозу Трентала в зависимости от индивидуальной переносимости препарата.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ: Трентал потенцирует действие гепарина и фибринолитических средств, а также усиливает действие ряда антигипертензивных (в частности ингибиторов АПФ) и противодиабетических (как инсулина, так и пероральных гипогликемизирующих) препаратов, а также нитратов.

ПЕРЕДОЗИРОВКА: возможны тошнота, головокружение, тахикардия, снижение АД. В дальнейшем возможны лихорадка, возбуждение, потеря сознания, арефлексия, клонико-тонические судороги, рвота цвета кофейной гущи как признак желудочно-кишечного кровотечения.
Специфического антидота нет. Если с момента приема препарата прошло немного времени, показано промывание желудка и назначение активированного угля для предотвращения дальнейшей абсорбции препарата. Проводят симптоматическое лечение.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ: в темном месте при температуре до 25 °C.