Упсарин упса: інструкція для медичного застосування, опис, показання, протипоказання, наявність в аптеках. Де придбати препарат Упсарин упса в Україні

Пошук ліків → Упсарин упса - інструкція

Упсарин упса
- Acetylsalicylic acid
  Міжнародна назва
- Інші анальгетики та антипіретики
  Фарм. група
- N02BA01
  ATС-код
- без рецепту
  Умова продажу
- 18 пропозицій від 154,00 до 330,34 грн.
  Наявність в аптеках

Інструкція: українська, російська

Аналоги

Ціни в аптеках

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

УПСАРИН УПСА 500 мг

(UPSARIN UPSA 500 mg)

Склад лікарського засобу:

діючі речовини: 1 таблетка містить ацетил саліцилової кислоти 500 мг;

допоміжні речовини: натрію гідро карбонат, кислота лимонна безводна, моно натрію цитрат безводний, натрію карбонат безводний, аспартам, повідон, кросповідон, ароматизатор апельсиновий.

Лікарська форма.

Таблетки шипучі.

Круглі білі таблетки зі скошеними краями та насічкою для поділу, швидко розчиняються у воді з шипучою реакцією.

Назва і місцезнаходження виробника.

“Брістол-Майєрс Сквібб”, Франція/ “Bristol-Myers Squibb”, France.

47000 Франція, м. Ажан, авеню Д-ра Жана Брю 304/ 47000 France, 304, Agen, avenue Dr. Jean Bru.

Фармакотерапевтична група.

Аналгетики і антипіретики. Код АТС N02BA01.

Має аналгезуючу, протизапальну, жарознижувальну, анти агрегатну дію. Ацетил саліцилова кислота завдяки необоротному інгібуванню ферменту циклооксигенази (ЦОГ) гальмує біосинтез простагландинів. В осередку запалення зменшує проникність капілярів, знижує активність гіалуронідази, обмежує енергетичне забезпечення запального процесу шляхом гальмування утворення АТФ. Знижує збудження центрів терморегуляції і больової чутливості, зменшує альгогенну дію брадикініну. Крім того, ацетил саліцилова кислота інгібує агрегацію тромбоцитів шляхом блокування тромбоцитами синтезу тромбоксану А 2.

Препарат випускається у формі шипучих таблеток з буферними властивостями, що зменшує подразнювальну дію ацетил саліцилової кислоти на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Шипучі розчинні таблетки препарату всмоктуються швидше, ніж звичайні таблетки. Максимальна концентрація ацетил саліцилової кислоти в плазмі крові спостерігається через 15-40 хвилин після прийому. Біодоступність ацетил саліцилової кислоти змінюється залежно від дози: вона становить приблизно 60% при прийомі менше 500 мг і 90% - при прийомі більше 1 г у зв’язку з насиченням процесу гідролізу у печінці. Ацетил саліцилова кислота швидко гідролізу ється з утворенням саліцилової кислоти, яка також має фармакологічну активність. Ацетил саліцилова кислота та саліцилова кислота швидко розподіляються по всіх тканинах організму. Ці кислоти проникають крізь плацентарний бар’єр, а також потрапляють у материнське молоко. Саліцилова кислота інтенсивно зв’язується з білками плазми (90%). Період напів виведення з плазми ацетил саліцилової кислоти становить 15-20 хвилин, а саліцилової кислоти – 2-4 години.

Ацетил саліцилова кислота метаболізується головним чином у печінці і виводиться в основному із сечею у вигляді саліцилової, саліцилурової, ген тесової кислот і глюкуронідів.

Показання для застосування.

Симптоматичне лікування больового синдрому легкої або середньої тяжкості та/або підвищеної температури тіла.
Хронічні запалення ревматичного характеру, гострі прояви ревматизму у дітей.
Симптоматичне лікування ревматичних запалень у дорослих.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ацетил саліцилової кислоти або інших компонентів препарату;
фенілкетонурія, оскільки препарат містить аспартам;
бронхіальна астма, що зумовлена прийомом ацетил саліцилової кислоти або іншими не стероїдними протизапальними засобами;
останній триместр вагітності;
загострення виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки;
уроджені (гемофілія) або набуті геморагічні захворювання;
підвищений ризик кровотеч;
тяжка печінкова недостатність;
тяжка ниркова недостатність;
тяжка серцева недостатність, резистентна до лікування;
одночасне застосування з метотрексатом у дозах понад 15 мг/тиждень;
одночасне застосування високих доз препарату з непрямими антикоагулянтами, особливо при лікуванні ревматичних хвороб;
дитячий вік (до 7 років).

Належні заходи безпеки при застосуванні.

Для запобігання передозуванню слід переконатись, що інші препарати, які пацієнт застосовує, не містять ацетил саліцилової кислоти.

Необхідно бути обережними, призначаючи препарат пацієнтам з наявністю в анамнезі виразки шлунка або 12-палої кишки, а також із шлунково-кишковими кровотечами; хворим на бронхіальну астму та з нирковою недостатністю.

Необхідно бути обережними, призначаючи препарат пацієнтам, які застосовують гіпоглікемічні засоби (потрібен регулярний контроль рівня цукру в крові), глюкокортикоїди, антигіпертензивні засоби, сечогінні препарати (необхідно забезпечити достатню гідратацію пацієнта і контроль функції нирок), антациди, які не всмоктуються і містять гідроксид магнію і/або алюмінію (їх необхідно приймати не раніше, ніж через 2 години після прийому препарату).

Пацієнтам, які знаходяться на без натрієвій дієті, слід пам'ятати, що в кожній таблетці препарату міститься 388,5 мг натрію.

У дітей віком до 12 років з вірусними інфекціями (вітряна віспа, грипоподібні інфекції) при прийомі ацетил саліцилової кислоти у поодиноких випадках може розвинутися синдром Рейє, який є небезпечним для життя, тому ацетил саліцилову кислоту повинен призначати дітям тільки лікар, коли інші засоби не є ефективними.

Особливі застереження.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У І і II триместрах вагітності можливий разовий прийом препарату. У III триместрі препарат протипоказаний.

Ацетил саліцилова кислота проникає у грудне молоко, тому застосовувати препарат під час годування груддю недоцільно.

Діти. Не застосовувати систематично як знеболювальний та антигіпертермічний засіб дітям з масою тіла менше 40 кг (молодше 12 років), при ревматичних захворюваннях – дітям за масою тіла меньше 20 кг.

Періодичний прийом можливий у дітей з масою тіла починаючи від 20 кг (від 7 років).

Спосіб застосування та дози.

Таблетку розчиняють у склянці води безпосередньо перед застосуванням.

Симптоматичне лікування больового синдрому легкої або середньої тяжкості та/або підвищеної температури тіла.

Призначають дорослим та дітям з масою тіла від 40 кг (старше 12 років).

Дорослим та дітям з масою тіла понад 50 кг ( від 15 років та старше)

Максимальна добова доза 3 г, тобто 6 шипучих таблеток на день.

Зазвичай приймають 1 шипучу таблетку по 500 мг, при необхідності повторний прийом можливий через 4 години. У випадку більш інтенсивного болю або гіпертермії можливий прийом двох таблеток одночасно, але повторний прийом повинен бути не раніше 4 годин, при такому режимі дозування – приймати не більше 4 шипучих таблеток на день.

Дітям з масою тіла від 40 до 50 кг (від 12 до 15 років).

При призначенні дітям необхідно точно знати масу тіла дитини.

Рекомендована доза 60 мг/кг/день повинна бути поділена на 4 або 6 прийомів, тобто 15 мг/кг кожні 6 годин, або 10 мг/кг кожні 4 години.

Діти з масою від 40 до 50 кг (від 12 до 15 років) можуть приймати по 1 таблетці з повторним прийомом через 4 годин, але не більше 6 шипучих таблеток на день.

Систематичний прийом дозволить уникнути коливань температурної реакції.

Для дорослих рекомендований інтервал між прийомами повинен бути не менш 4 годин.

Для дітей (від 40 до 50 кг, тобто від 12 до 15 років) регулярний прийом може бути не більше 2 діб при застосуванні доз, що були згадані вище.

Періодичний прийом можливий у дітей з масою тіла починаючи від 20 кг (від 7 років) по ½ таблетці однократно.

Пацієнт повинен знати, що без консультації лікаря ацетил саліцилову кислоту можна приймати не більше 3 днів для лікування гіпертермічної реакції та не більше 5 днів для лікування больового синдрому.

Ревматичні захворювання:

Застосування обмежується дорослими та дітьми з масою тіла від 20 кг та більше.

Дорослі: від 3 до 6 г максимально за добу у 3 або 4 прийоми з інтервалом не менше 4 годин.

Особам літного віку дозу слід зменшити.

Діти: застосування обмежується масою тіла дитини - від 20 кг та більше: від 50 мг/кг до 100 мг/кг максимально за добу у 4 або 6 прийомів з інтервалом не менше 4 годин.

Передозування.

Існує ризик розвитку інтоксикації в осіб літнього віку і особливо у дітей молодшого віку (як при терапевтичному застосуванні, так і при випадковому прийомі). Тяжка інтоксикація може призвести до смерті.

Токсичність саліцилатів може бути результатом інтоксикації внаслідок тривалого застосування терапевтичних доз або гострої інтоксикації (при застосуванні >100 мг/кг/добу більше двох днів), що потенційно становить загрозу для життя.

Хронічне отруєння саліцилатами може проходити безсимптомно, або не має специфічних симптомів. Інтоксикація саліцилатами середнього ступеня тяжкості, або саліцилізм, зазвичай розвивається лише після повторного застосування високих доз.

Симптоми: запаморочення, шум у вухах, глухота, пітливість, нудота, блювання, головний біль та пригнічення свідомості, можуть контролю ватись шляхом зниження дози. Шум у вухах може виникати при плазмовій концентрації від 150 до 300 мкг/мл. Більш тяжкі побічні ефекти виникають при концентрації понад 300 мкг/мл.

Особливістю гострого отруєння є тяжке порушення кислотно-лужного балансу, яке може відрізнятися з віком та за тяжкістю інтоксикації.

Найрозповсюдженішою ознакою у дітей є метаболічний ацидоз. Тяжкість отруєння не можна оцінити, використовуючи лише дані плазмової концентрації. Всмоктування ацетил саліцилової кислоти може сповільнюватись внаслідок гальмування спорожнення шлунка, формування конкрементів у шлунку або внаслідок застосування препаратів, вкритих ентеросолюбтивною оболонкою. Невідкладна допомога при отруєнні ацетил саліциловою кислотою визначається ступенем тяжкості, стадією та клінічними симптомами, та відповідає стандартним методам надання невідкладної допомоги при отруєннях. Першочергові заходи мають бути спрямовані на прискорення виведення лікарського засобу, а також відновлення електролітного та кислотно-лужного балансу.

Внаслідок комплексних патофізіологічних ефектів отруєння саліцилатами можуть виникнути наступні симптоми та лабораторні зміни:

Симптоми

Інтоксикація легкого та середнього ступеня тяжкості: тахіпное, гіпервентиляція, дихальний алкалоз, пітливість, нудота, блювання. Лабораторні дані: алкалоз, лужна реакція сечі.

Невідкладна допомога: промивання шлунка, повторне призначення активованого вугілля, форсований лужний діурез.

Тяжке отруєння: дихальний алкалоз з компенсаторним метаболічним ацидозом, гіперпірексія, відчуття шуму у вухах, глухота. Шум у вухах може виникати при плазмовій концентрації від 150 до 300 мкг/мл. Тяжчі побічні ефекти виникають при концентрації понад 300 мкг/мл.

Дихальна система: від гіпервентиляції, некардіогенного набряку легень до зупинки дихання та асфіксії, лабораторні дані – алкалоз, лужна реакція сечі.

Серцево-судинна система: від порушень серцевого ритму, артеріальної гіпотензії до зупинки серця. Втрата рідини та електролітів: дегідратація, олігурія, ниркова недостатність. Лабораторні дані – гіпокаліємія, гіпернатріємія, гіпонатріємія, порушення функції нирок.

Порушення обміну глюкози, кетоз лабораторно проявляється у вигляді гіперкаліємії гіпоглікемії (особливо у дітей), підвищення рівня кетонових тіл.

Шлунково-кишковий тракт: шлунково-кишкові кровотечі.

Зміни з боку системи крові: від пригнічення функції тромбоцитів до коагулопатій. Лабораторні дані – подовження протромбі нового часу, гіпопротромбінемія.

Неврологічні: токсична енцефалопатія та пригнічення ЦНС - від млявості, пригнічення свідомості до коми та нападу судом.

Невідкладна допомога: промивання шлунка, повторне призначення активованого вугілля, форсований лужний діурез, гемодіаліз, в тяжких випадках інфузія рідини та електролітів.

Побічні ефекти.

Застосування ацетил саліцилової кислоті може статі причиною виникнення перфорація, транзиторне порушення функції печінки з підвищенням рівня трансаміназ, кровотечі під час та після операції, гематоми, урогенітальні кровотечі, повідомлялось про важкі кровотечі, такі як шлунково-кишкові, черепно-мозкові крововиливи (особливо у хворих із неконтрольованою артеріальною гіпертензією та/або при супутньому застосуванні антигемостатичних засобів).

Кровотечі можуть призвести до гострої та хронічної постгеморагічної анемії, залізо дефіцитної анемії (внаслідок, наприклад, прихованих мікро кровотеч) із відповідними лабораторними та клінічними ознаками та симптомами, такими як астенія, блідість та гіпоперфузія.

При застосуванні ацетил саліцилової кислоти можлива поява синдрому астми, легкі та середньої тяжкості реакції, що потенційно вражають шкіру, дихальну, серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт, і проявляються у вигляді висипу, набряку, свербежу, некардіогенного набряку легень, і дуже рідко – тяжких реакцій, таких як анафілактичний шок, повідомлялось про запаморочення та шум в вухах, що може бути ознаками передозування.

Синдром Рейє: одною з ознак котрого є блювання, що не припиняється протягом тривалого часу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Ацетил саліцилова кислота підвищує плазмову концентрацію дигоксину через зменшення виведення нирками, застосування високих доз ацетил саліцилової кислоті підсилює дію гіпоглікемичних препаратів за рахунок її гіпоглікемічної дії та витіснення сульфонілсечовини із зв’язку з білками плазми крові, ацетил саліцилова кислота підсилює дію деяких проти судомних препаратів, таких як вальпроєва кислота та фенітоїн; підсилює токсичність вальпроєвої кислоти внаслідок витіснення зі зв’язаного з білками стану, при одночасному застосуванні з алкоголем підвищує пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту із збільшує тривалість кровотечі внаслідок адитивного ефекту.

Ацетил саліцилова кислота подібно іншим не стероїдним протизапальним препарати, а також тіклопідіну, клопідогрелю, трофібану може оказувати антиагрегантну дію на тромбоцити.

Одночасне застосування різних препаратів що гальмують агрегацію тромбоцитів можуть підвищити ризик виникнення геморагічних явищ.

Одночасне застосування з гепарином або іншими антикоагулянтами потребує постійного спостереження за хворим.

Комбінації, що протипоказані.

Пероральні антикоагулянти. При прийомі ацетил саліцилової кислоти в дозах понад 3 г/добу антикоагулянти витискаються із сполук з білками плазми.

Метотрексат у дозах понад 15 мг/ тиждень. Підвищується мієлотоксична дія.

Небажані комбінації.

Пероральні антикоагулянти. Збільшення ризику кровотеч, необхідно контролю вати показники згортання крові, і особливо тривалість кровотечі.

Інші не стероїдні протизапальні препарати. Збільшується ризик виникнення виразки шлунка та 12-палої кишки і шлунково-кишкових кровотеч.

Гепарин. Збільшується ризик кровотеч (інгібування функції тромбоцитів та ушкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту).

Урикозуричні засоби (бензбромарон, пробенецид). Зниження урикозуричного ефекту за рахунок конкуренції за виведення сечової кислоти у ниркових канальцах.

Комбінації, що потребують застереження.

Антидіабетичні засоби (інсуліни). Посилення гіпоглікемічної дії.

Діуретики та інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту. При прийомі у великих дозах можливий розвиток гострої ниркової недостаності у хворих зі зневоднюванням (зниження клуб очкової фільтрації через пригнічення синтезу простагландинів, крім того, знижується гіпотензивна дія).

Глюкокортикоїди (при системному застосуванні): зниження концентрації саліцилатів у крові під час лікування кортикостероїдами та ризик передозування саліцилатів після їх відміни (кортикостероїди посилюють виведення саліцилатів).

Метотрексат у дозах менше 15 мг/тиждень. Небезпека мієлотоксичності.

Комбінації, які слід враховувати.

Внутрішньо маткові засоби. Ризик зниження контрацептивного ефекту.

Шлунково-кишкові засоби місцевої дії: оксиди та гідроксиди магнію, алюмінію, солі кальцію. Підвищене виведення саліцилатів нирками за рахунок олужнення сечі.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Зберігати в сухому місці при температурі 15 - 25°С.

Упаковка.

По 4 таблетки у стрипі з алюмінієвої фольги; по 4 стрипи в картонній коробці.

Категорія відпуску.

Без рецепта.

Торговое наименование:

Упсарин Упса

Международное наименование:

Ацетилсалициловая кислота (Acetylsalicylic acid)

Групповая принадлежность:

НПВП

Описание действующего вещества (МНН):

Ацетилсалициловая кислота

Лекарственная форма:

таблетки, таблетки [для детей], таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой, таблетки покрытые оболочкой, таблетки шипучие

Фармакологическое действие:

НПВП; оказывает противовоспалительное, анальгезирующее и жаропонижающее действие, связанное с неизбирательным торможением активности ЦОГ1 и ЦОГ2, регулирующих синтез Pg. В результате не образуются Pg, обеспечивающие формирование отека и гиперальгезии. Снижение содержания Pg (преимущественно Е1) в центре терморегуляции приводит к снижению температуры тела вследствие расширения сосудов кожи и возрастания потоотделения. Обезболивающий эффект обусловлен как центральным, так и периферическим действием. Уменьшает агрегацию, адгезию тромбоцитов и тромбообразование за счет подавления синтеза тромбоксана А2 в тромбоцитах. Антиагрегантный эффект сохраняется в течение 7 сут после однократного приема (больше выражен у мужчин, чем у женщин). Снижает летальность и риск развития инфаркта миокарда при нестабильной стенокардии. Эффективен при первичной профилактике заболеваний ССС, особенно инфаркта миокарда у мужчин старше 40 лет, и при вторичной профилактике инфаркта миокарда. В суточной дозе 6 г и более подавляет синтез протромбина в печени и увеличивает протромбиновое время. Повышает фибринолитическую активность плазмы и снижает концентрацию витамин K-зависимых факторов свертывания (II, VII, IX, X). Учащает геморрагические осложнения при проведении хирургических вмешательств, увеличивает риск развития кровотечения на фоне терапии антикоагулянтами. Стимулирует выведение мочевой кислоты (нарушает ее реабсорбцию в почечных канальцах), но в высоких дозах. Блокада ЦОГ1 в слизистой оболочке желудка приводит к торможению гастропротекторных Pg, что может обусловить изъязвление слизистой оболочки и последующее кровотечение. Меньшим раздражающим действием на слизистую оболочку ЖКТ обладают лекарственные формы, содержащие буферные вещества, кишечнорастворимую оболочку, а также специальные "шипучие" формы таблеток.

Показания:

Ревматизм, ревматоидный артрит, инфекционно-аллергический миокардит, перикардит, ревматическая хорея - в настоящее время не применяется. Лихорадочный синдром при инфекционно-воспалительных заболеваниях. Болевой синдром (различного генеза): головная боль (в т.ч. связанная с алкогольным абстинентным синдромом), мигрень, зубная боль, невралгия, люмбаго, грудной корешковый синдром, миалгия, артралгия, альгодисменорея. В качестве антиагрегантного ЛС (дозы до 300 мг/сут): ИБС, наличие нескольких факторов риска ИБС, безболевая ишемия миокарда, нестабильная стенокардия, инфаркт миокарда (для снижения риска повторного инфаркта миокарда и смерти после инфаркта миокарда), повторная преходящая ишемия мозга и ишемический инсульт у мужчин, протезирование клапанов сердца (профилактика и лечение тромбоэмболий), баллонная коронарная ангиопластика и установка стента (снижение риска повторного стеноза и лечение вторичного расслоения коронарной артерии), при неатеросклеротических поражениях коронарной артерии (болезнь Кавасаки), аортоартериит (болезнь Такаясу), клапанные митральные пороки сердца и мерцательная аритмия, пролапс митрального клапана (профилактика тромбоэмболии), рецидивирующие тромбоэмболии легочной артерии, инфаркт легкого, острый тромбофлебит, синдром Дресслера. В клинической иммунологии и аллергологии: в постепенно нарастающих дозах для продолжительной "аспириновой" десенситизации и формирования стойкой толерантности к НПВП у больных с "аспириновой" астмой и "аспириновой триадой".

Противопоказания:

Гиперчувствительность; эрозивно-язвенные поражения ЖКТ (в фазе обострения), желудочно-кишечное кровотечение; "аспириновая" триада (сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и околоносовых пазух и непереносимости АСК и ЛС пиразолонового ряда); геморрагические диатезы (гемофилии, болезнь Виллебранда, телеангиэктазии, гипопротромбинемия, тромбоцитопения, тромбоцитопеническая пурпура); расслаивающая аневризма аорты, портальная гипертензия; дефицит витамина K; печеночная/почечная недостаточность; беременность (I и III триместры), период лактации; дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, детский возраст (до 15 лет - риск развития синдрома Рейе у детей с гипертермией на фоне вирусных заболеваний).C осторожностью. Гиперурикемия, уратный нефроуролитиаз, подагра, заболевания печени, язвенная болезнь желудка и/или 12-перстной кишки (в анамнезе), декомпенсированная ХСН.

Побочные действия:

Тошнота, снижение аппетита, гастралгия, диарея; аллергические реакции (кожная сыпь, ангионевротический отек, бронхоспазм); нарушение функции печени и/или почек; тромбоцитопения, анемия, лейкопения, синдром Рейе (энцефалопатия и острая жировая дистрофия печени с быстрым развитием печеночной недостаточности), формирование на основе гаптенового механизма "аспириновой" астмы и "аспириновой триады" (сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и околоносовых пазух и непереносимости АСК и ЛС пиразолонового ряда). При длительном применении - головокружение, головная боль, рвота, эрозивно-язвенные поражения ЖКТ, гипокоагуляция, кровотечения (в т.ч. в ЖКТ); нарушения зрения, снижение остроты слуха, шум в ушах, бронхоспазм, интерстициальный нефрит, преренальная азотемия с повышением содержания креатинина в крови и гиперкальциемией, папиллярный некроз, острая почечная недостаточность, нефротический синдром, асептический менингит, усиление симптомов ХСН, отеки, повышение активности "печеночных" трансаминаз.Передозировка. Симптомы (однократная доза менее 150 мг/кг - острое отравление считается легким, 150-300 мг/кг - умеренным, более 300 мг/кг - тяжелым): синдром салицилизма (тошнота, рвота, шум в ушах, нарушение зрения, головокружение, сильная головная боль, общее недомогание, лихорадка - плохой прогностический признак у взрослых). Тяжелое отравление - гипервентиляция легких центрального генеза, респираторный алкалоз, метаболический ацидоз, спутанное сознание, сонливость, коллапс, судороги, анурия, кровотечения. Первоначально центральная гипервентиляция легких приводит к дыхательному алкалозу - одышка, удушье, цианоз, холодный липкий пот; с усилением интоксикации нарастает паралич дыхания и разобщение окислительного фосфорилирования, вызывающие респираторный ацидоз. При хронической передозировке концентрация, определяемая в плазме, плохо коррелирует со степенью тяжести интоксикации. Наибольший риск развития хронической интоксикации отмечается у лиц пожилого возраста при приеме в течение нескольких суток более 100 мг/кг/сут. У детей и пациентов пожилого возраста начальные признаки салицилизма не всегда заметны, поэтому целесообразно периодически определять концентрацию салицилатов в крови: уровень выше 70 мг% свидетельствует об умеренном или тяжелом отравлении; выше 100 мг% - о крайне тяжелом, прогностически неблагоприятном. При отравлении средней тяжести необходима госпитализация на 24 ч. Лечение: провокация рвоты, назначение активированного угля и слабительных, постоянный контроль за КОС и электролитным балансом; в зависимости от состояния обмена веществ - введение натрия гидрокарбоната, раствора натрия цитрата или натрия лактата. Повышение резервной щелочности усиливает выведение АСК за счет ощелачивания мочи. Ощелачивание мочи показано при уровне салицилатов выше 40 мг% и обеспечивается в/в инфузией натрия гидрокарбоната (88 мЭкв в 1 л 5% раствора декстрозы, со скоростью 10-15 мл/ч/кг); восстановление ОЦК и индукция диуреза достигаются введением натрия гидрокарбоната в тех же дозах и разведении, которое повторяют 2-3 раза. Следует соблюдать осторожность у пожилых больных, у которых интенсивная инфузия жидкости может привести к отеку легких. Не рекомендуется применение ацетазоламида для ощелачивания мочи (может вызвать ацидемию и усилить токсическое действие салицилатов). Гемодиализ показан при уровне салицилатов более 100-130 мг%, у больных с хроническим отравлением - 40 мг% и ниже при наличии показаний (рефрактерный ацидоз, прогрессирующее ухудшение состояния, тяжелое поражение ЦНС, отек легких и почечная недостаточность). При отеке легких - ИВЛ смесью, обогащенной кислородом.

Способ применения и дозы:

Таблетки растворимые: внутрь, предварительно растворив в небольшом количестве воды, - по 400-800 мг 2-3 раза в сутки (не более 6 г). При остром ревматизме - 100 мг/кг/сут в 5-6 приемов. Таблетки, содержащие АСК в дозах свыше 325 мг (400-500 мг), рассчитаны на применение в качестве анальгезирующего и противовоспалительного ЛС; в дозах 50-75-100-300-325 мг - у взрослых, главным образом в качестве антиагрегантного ЛС. Внутрь, при лихорадочном и болевом синдроме взрослым - 0.5-1 г/сут (до 3 г), разделенных на 3 приема. Продолжительность лечения должна не превышать 2 нед. Шипучие таблетки растворяют в 100-200 мл воды и принимают внутрь, после еды, разовая доза - 0.25-1 г, принимают 3-4 раза в сутки. Длительность лечения - от однократного приема до многомесячного курса. Для улучшения реологических свойств крови - 0.15-0.25 г/сут в течение нескольких месяцев. При инфаркте миокарда, а также для вторичной профилактики у больных, перенесших инфаркт миокарда, - 40-325 мг 1 раз в сутки (чаще 160 мг). В качестве ингибитора агрегации тромбоцитов - 300-325 мг/сут длительно. При динамических нарушениях мозгового кровообращения у мужчин, церебральных тромбоэмболиях - 325 мг/сут с постепенным увеличением максимально до 1 г/сут, для профилактики рецидивов - 125-300 мг/сут. Для профилактики тромбоза или окклюзии аортального шунта - 325 мг каждые 7 ч через интраназально установленный желудочный зонд, затем перорально - 325 мг 3 раза в сутки (обычно в сочетании с дипиридамолом, который отменяют через неделю, продолжая длительное лечение АСК). При активном ревматизме назначали (в настоящее время не назначают) в суточной дозе 5-8 г для взрослых и 100-125 мг/кг - для подростков (15-18 лет); кратность применения - 4-5 раз в сутки. После 1-2 нед лечения детям уменьшают дозу до 60-70 мг/кг/сут, лечение взрослых продолжают в той же дозе; продолжительность лечения - до 6 нед. Отмену производят постепенно в течение 1-2 нед.

Особые указания:

Длительность лечения (без консультации с врачом) должна не превышать 7 дней при назначении в качестве анальгезирующего ЛС и более 3 дней в качестве жаропонижающего. В настоящее время использование АСК в качестве противовоспалительного ЛС в суточной дозе 5-8 г ограничено в связи с высокой вероятностью развития побочных эффектов со стороны ЖКТ (НПВП-гастропатия). Перед хирургическим вмешательством, для уменьшения кровоточивости в ходе операции и в послеоперационном периоде, следует отменить прием салицилатов за 5-7 дней и поставить в известность врача. Во время длительной терапии необходимо проводить общий анализ крови и исследование кала на скрытую кровь. Детям нельзя назначать ЛС, содержащие АСК, поскольку в случае вирусной инфекции они способны увеличить риск возникновения синдрома Рейе. Симптомами синдрома Рейе являются продолжительная рвота, острая энцефалопатия, увеличение печени. Назначение таблеток после еды, тщательное их измельчение, использование таблеток с буферными добавками или покрытых специальной кишечнорастворимой оболочкой, а также одновременное использование ЛС, нейтрализующих кислотность желудочного сока, снижают раздражающее действие на ЖКТ. Обладает тератогенным влиянием; при применении в I триместре приводит к развитию расщепления верхнего неба; в III триместре вызывает торможение родовой деятельности (ингибирование синтеза Pg), преждевременное закрытие артериального протока у плода, гиперплазию легочных сосудов и гипертензию в "малом" круге кровообращения. Выделяется с грудным молоком, что повышает риск возникновения кровотечений у ребенка вследствие нарушения функции тромбоцитов. АСК даже в небольших дозах уменьшает выведение мочевой кислоты из организма, что может стать причиной развития острого приступа подагры у предрасположенных пациентов. В период лечения следует воздерживаться от приема этанола.

Взаимодействие:Усиливает токсичность метотрексата, снижая его почечный клиренс, эффекты др. НПВП, наркотических анальгетиков, пероральных гипогликемических ЛС, резерпина, гепарина, непрямых антикоагулянтов, тромболитиков и ингибиторов агрегации тромбоцитов, сульфаниламидов (в т.ч. ко-тримоксазола), Т3; снижает эффект урикозурических ЛС (бензбромарон, сульфинпиразон), гипотензивных ЛС, диуретиков (спиронолактон, фуросемид). ГКС, этанол и этанолсодержащие ЛС увеличивают повреждающее действие на слизистую оболочку ЖКТ, повышают риск развития желудочно-кишечных кровотечений. Повышает концентрацию дигоксина, барбитуратов, солей Li+ в плазме. Антациды, содержащие Mg2+ и/или Al3+, замедляют и ухудшают всасывание АСК. Миелотоксические ЛС усиливают проявления гематотоксичности препарата.Торговое наименование: