Зелід плюс - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

Зелід Плюс

(Zelid plus)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: таблетки жовтого кольору, капсулоподібної форми, з лінією розлому наодному боці.

склад: парацетамолу 500 мг, німесуліду 100 мг.

допоміжні речовини: крохмаль, магнію стеарат, татразин жовтий.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.

Код АТС М 01А.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Комбінований препарат, дія якого зумовлена ефектами компонентів, які входять до його складу.

Для парацетамолу характерні виражена аналгезуюча, жарознижувальна та протизапальна активність. Механізм дії пов’язаний з інгібуваннямциклооксигенази, гальмуванням синтезу простагландинів і впливом на центр терморегуляції у гіпоталамусі.

Німесулід - не стероїдний протизапальний засіб, селективний інгібіторциклооксигенази-2. Має протизапальну (завдяки пригніченню синтезулейкотрієнтів, вивільнення гістаміну гладкими клітинами і базофілами), аналгезуючу (завдяки пригніченню фактора некрозу пухлини (TNFα), чимсприяє продукуванню брадикініну та цитокінів) і жарознижувальну активність. Євідносно слабким інгібітором синтезу простагландинів. Пригнічує створення вільних кисневих радикалів без впливу на гемостаз і фагоцитоз. Інгібуєвивільнення ферменту мієлопер оксидази.

Фармакокінетика. Всмоктування. Компоненти препарату швидко і практично повністю всмоктуються із ШКТ після застосування внутрішньо. Їжа може незначно зменшувати швидкість, але не ступінь всмоктування. Пік концентрації у плазмі парацетамолу спостерігається через 30-60 хв після застосування.

Розподіл. Зв’язування німесуліду з білками плазми крові приблизно 99%, парацетамолу – 20-50%. При терапевтичних концентраціях німесулід займає приблизно 1% зон зв’язування, що не перешкоджає зв’язуванню з іншими препаратами. Це свідчить про те, що німесулід має мінімальну взаємодію з іншими препаратами при сумісному застосуванні.

Концентрація німесуліду у синовіальній рідині становить приблизно 43% від концентрації у плазмі, а концентрація у тканинах жіночої статевої сфери –приблизно 50%.

Метаболізм. Парацетамол метаболізується шляхом кон’югації зглюкуроновою кислотою (приблизно 60%), сірчаною кислотою (приблизно 35%) або цистеїном (приблизно 3%). Також виявляється незначна кількість гідроксильованихі деацетильованих метаболітів. Німесулід метаболізується в печінці. Основний метаболіт – гідроксинімесулід (25%) є фармакологічно активним.

Виведення. Від 90% до 100% прийнятого парацетамолу виводиться із сечею. Приблизно 20% німесуліду виводиться із сечею, 80% - з фекаліями. У незмінному вигляді ізсечею виділяється від 1 до 3% німесуліду. Період напів виведення німесулідустановить від 2 до 4.5 год.

Показання для застосування.

- Ревматоїдний артрит; остеоартроз; бурсити, тендовагініти;

- больовий синдром різної етіології, у т. ч. при онкологічних і гінекологічних захворюваннях, у після операційному періоді, при травмах, зубному болю;

- пропасниця при інфекційно-запальних захворюваннях.

Спосіб застосування та дози. Препарат застосовують для лікування дорослихі дітей старше 12 років. Тривалість лікування становить 5-7 днів.

Дорослим, залежно від тяжкості стану, призначають по 1-2 таблетки, 2рази на добу, після їжі.

Дітям препарат призначають залежно від маси тіла і тяжкості інфекційного процесу. Слід бути обережним при застосуванні Зеліду Плюс при лікуванні дітей. Разова доза препарату розраховується за німесулідом і становить 1,5 мг/кг маси тіла, що відповідає прийому 0,5-1 таблетки 1-2 рази надобу.

Побічна дія. Можливі: печія, нудота, біль в епігастрії, діарея, запаморочення, сонливість, алергічні реакції у вигляді висипань на шкірі.

У поодиноких випадках можливо виникнення печінкової недостатності.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату; виразкова хвороба шлунка або дванадцяти палої кишки у фазі загострення, виражені порушення функції печінки, нирок; у періоди вагітності та лактації.

Передозування. При передозуванні виникають тахікардія, тахіпное, пропасниця, збудження, судоми, печінкова недостатність, анорексія, нудота, блювання. Також можливий розвиток печінкового некрозу та печінкової коми.

Лікування симптоматичне. Проводять промивання шлунка, через 8-9 годпісля передозування вводять метіонін, а через 12 – N-ацетил цистеїн.

Особливості застосування. Слід обережно призначати хворим з вираженим порушенням функції нирок, виразковою хворобою шлунка та дванадцяти палої кишки.

Вагітність і лактація. Застосування препарату під час вагітності не рекомендується, особливо у III триместрі, через небезпеку передчасного закриттяботалової протоки у плода і розвитку атонії матки.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Холестерамін: знижує абсорбцію Зеліду Плюс.

Активоване вугілля: при спільному застосуванні знижує абсорбцію ЗелідПлюс.

Метоклопрамід: підвищує абсорбцію.

Алкоголь: спільне вживання з препаратом потенціює йогогепато токсичність.

Зидовудин: ефект від застосування може бути зниженим.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному відсвітла місці, при кімнатній температурі. Термін придатності - 3 роки.

Інструкція відсутня