Зинацеф - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЗИНАЦЕФ™

(ZINACEF™)

Склад:

діюча речовина: цефуроксим;

1 флакон містить цефуроксиму (у формі цефуроксиму натрію) 750 мг або 1,5 г;

Лікарська форма. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини другої генерації. Код АТС J01DС 02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Призначений для лікування інфекцій, спричинених чутливими до цефуроксиму мікро організмами, або до визначення збудника, що спричинив інфекційне захворювання.

Інфекції дихальних шляхів: гострі та хронічні бронхіти, інфіковані бронхоектази, бактеріальна пневмонія, абсцес легенів, після операційні інфекції органів грудної клітки;

інфекції вуха, горла, носа: синусити, тонзиліти, фарингіти та середні отити;

інфекції сечовивідних шляхів: гострі та хронічні пієлонефрити, цистити, а симптоматичні бактеріурії;

інфекції м’яких тканин: целюліти, бешиха, ранові інфекції;

інфекції кісток і суглобів: остеомієліти, септичні артрити;

акушерство та гінекологія: запальні захворювання тазових органів;

гонорея, особливо у тих випадках, коли протипоказаний пеніцилін;

інші інфекції, включаючи септицемії, менінгіти, перитоніти.

Профілактика інфекцій: при підвищеному ризику виникнення інфекційних ускладнень після операцій у грудній клітині та черевній порожнині, операцій на тазових органах, при серцево-судинних   та ортопедичних операціях.

У більшості випадків моно терапія Зинацефом є ефективною. Але при необхідності препарат можна застосовувати в комбінації з аміно глікозидними антибіотиками або з метронідазолом (перорально, у супозиторіях або ін’єкційно), особливо для профілактики у шлунково-кишковій та гінекологічній хірургії.

Оскільки цефуроксим існує також у формі цефуроксиму аксетилу для перорального застосування (Зіннат), можна з парентеральної терапії Зинацефом послідовно перейти на пероральну терапію Зіннатом у тих випадках, коли це клінічно доцільно.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.

Спосіб застосування та дози.

Ін’єкції Зинацефу призначені лише для внутрішньо венного або внутрішньом’язового введення.

Перед застосуванням препарату   рекомендовано зробити шкірну пробу на переносимість.

Загальні рекомендації.

Дорослі

Для багатьох інфекцій достатньо 750 мг 3 рази на добу внутрішньом’язово або внутрішньо венно. При більш   тяжких інфекціях дозу збільшують до 1,5 г 3 рази на добу внутрішньо венно. У разі необхідності   частота введення може бути збільшена до шестигодинного інтервалу, загальна доза на добу збільшиться до 3-6   г. При необхідності деякі інфекції можна лікувати за такою схемою: 750 мг або 1,5 г двічі на добу (внутрішньо венно або внутрішньом’язово) з подальшим пероральним прийманням Зіннату.

Немовлята і діти

30-100 мг/кг на добу розподілив на 3-4 ін’єкції. Для більшості інфекцій оптимальною дозою є  60 мг/кг на добу.

Новонароджені

30-100 мг/кг на добу розподілив на 2-3   ін’єкції. Необхідно враховувати, що період напів виведення цефуроксиму в перші тижні життя може бути в 3-5   разів більшим, ніж у дорослих.

Гонорея

1,5 г шляхом однієї ін’єкції або по 750 мг двома ін’єкціями внутрішньом’язово в обидві сідниці.

Менінгіт

Зинацеф застосовується як засіб моно терапії бактеріального менінгіту, якщо він спричинений чутливими штамами. Дорослі: 3 г внутрішньо венно   кожні  8 годин. Немовлята та діти: 150-250   мг/кг на добу внутрішньо венно, розподілені на 3 або 4 дози. Новонароджені: доза має складати 100 мг/кг на добу, внутрішньо венно.

Профілактика

Звичайна доза – 1,5 г внутрішньо венно в стадії індукції анестезії при абдомінальних, тазових та ортопедичних операціях. Це може бути доповнено додатковим внутрішньом’язовим введенням 750 мг через 8 і 16 годин.

При операціях на серці, легенях, стравоході та судинах звичайна доза складає 1,5 г внутрішньо венно, введена на стадії індукції анестезії, що потім доповнюється внутрішньом’язовим   введенням 750 мг  3 рази на добу протягом наступних 24-48   годин.

При повній заміні   суглоба 1,5 г порошку цефуроксиму змішують з одним пакетом метилметакрилатного цементу-полімеру перед додаванням рідкого мономеру.

Послідовна терапія

Пневмонія: 1,5 г Зинацефу 2-3 рази на добу (внутрішньом’язово або внутрішньо венно)   протягом 48-72   годин, потім 500 мг Зіннату 2 рази на добу   перорально протягом              7-10   днів.

Загострення хронічного бронхіту: 750 мг Зинацефу 2–3   рази на добу (внутрішньом’язово або   внутрішньо венно) протягом 48-72 годин, потім  500 мг Зіннату 2 рази на добу перорально протягом  5-10   днів.

Тривалість як парентеральної, так і пероральної терапії визначається тяжкістю інфекції та клінічним станом пацієнта.

Порушення функції нирок

Цефуроксим виводиться нирками. Тому, як і при застосуванні інших подібних антибіотиків,   пацієнтам sз порушеною функцією нирок рекомендується зменшувати дозу Зинацефу для компенсації більш повільної екскреції препарату. Немає необхідності     зменшувати стандартну дозу (750 мг – 1,5 г 3 рази на добу), якщо рівень кліренсу креатині ну більше 20 мл/хв. Дорослим із вираженим порушенням функції нирок (кліренс креатині ну 10-20 мл/хв) рекомендується доза 750 мг 2 рази на добу, у більш   тяжких випадках (кліренс креатині ну менше  10 мл/хв) – 750 мг 1 раз на добу.

При гемодіалізі потрібно вводити 750 мг внутрішньо венно або внутрішньом’язово   наприкінці кожного сеансу діалізу. Додатково до парентерального введення цефуроксим можна додавати до перитонеальної діалізної рідини (звичайно 250 мг на кожні 2 літри діалізної рідини). Для пацієнтів, які проходять тривалий   артеріовенний гемодіаліз або швидку гемофільтрацію у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза складає 750 мг двічі на добу. Пацієнтам, яким проводять повільну гемофільтрацію, потрібно дотримуватись схеми дозування як для лікування при порушеній функції нирок.

Особливості введення препарату

Для внутрішньом’язового введення   слід додати 3 мл води для ін’єкцій до 750 мг Зинацефу. Обережно струсити до утворення непрозорої суспензії.

Для внутрішньо венного введення   розчинити Зинацефу 750 мг у не менш ніж 6 мл води для ін’єкцій, 1,5 г – у 15 мл. Для інфузій, що тривають не більше 30 хвилин, 1,5 г цефуроксиму можна розчиняти у 50-100 мл води для ін’єкцій. Одержані розчини можуть бути введені безпосередньо у вену або у трубку крапельниці при ін фузійній терапії.

Під час зберігання вже розведених розчинів можуть відбуватися зміни насиченості кольору.

Побічні реакції.

Побічні дії переважно є поодинокі (менше 1/10 000) і загалом легкі та оборотні за своїм характером. Частота виникнення, наведена нижче, є приблизною, оскільки для більшості реакцій немає достатніх даних для такого підрахунку. Крім того, частота випадків побічних реакцій варіюється залежно від показання.

Для класифікації побічних ефектів від дуже частих до поодиноких були використані дані клінічних досліджень. Частота інших побічних ефектів (наприклад, із частотою <1 на        10 000) наведена, головним чином, за маркетинговими даними і відображає частоту надходження даних про побічну дію більше, ніж частоту їх виникнення.

Критерії оцінки частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто ³ 1/10; часто ³ 1/100 та < 1/10; нечасто ³ 1/1000 та < 1/100; рідко ³ 1/10 000 та < 1/1000; дуже рідко < 1/10 000.

Інфекції та інвазії.

Рідко – надмірний   ріст нечутливих мікро організмів, наприклад, Candida, при тривалому застосуванні.

З боку системи крові та лімфатичної системи.

Часто – нейтропенія, еозинофілі я.

Нечасто – лейкопенія, зниження рівня гемоглобіну, позитивний тест Кумбса.

Рідко – тромбоцит опенія.  

Дуже рідко – гемолітична анемія.

Цефалоспорини мають властивість абсорбуватись на поверхні мембрани червоних кров’яних клітин і взаємодіяти з антитілами, спричиняючи позитивний тест Кумбса, що може впливати на визначення групи крові та дуже рідко – гемолітичної анемії.

З боку імунної системи.

Реакції гіпер чутливості, що включають:

Нечасто – шкірний висип, кропив’янка та свербіж.

Рідко – медикаментозна лихоманка.

Дуже рідко – інтерстиціальний нефрит, анафілаксія, ангіо невротичний набряк, шкірний васкуліт.

Шлунково-кишкові розлади.

Нечасто – дискомфорт у травному тракті: нудота, блювання та діарея.

Дуже рідко – псевдомембранозний коліт.

Гепатобіліарні   реакції.

Часто – транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів.

Нечасто – транзиторне підвищення рівня білірубіну.

Транзиторне підвищення рівня   печінкових ензимів або білірубіну виникало головним чином у пацієнтів з існуючою патологією печінки, але даних про шкідливий вплив на печінку немає.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже рідко  – поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.

З боку   сечовидільної системи

Дуже рідко – збільшення рівня креатині ну сироватки крові, азоту сечовини крові та зменшення рівня кліренсу креатині ну.

Загальні розлади та реакції в місці введення.

Часто – реакції в місці введення, що можуть включати біль і тромбофлебіт.

Імовірність виникнення болю в місці внутрішньом‘язового введення більша при застосуванні вищих доз, однак це навряд чи буде причиною припинення лікування.

Передозування.

Передозування цефалоспоринових антибіотиків може призвести до розвитку симптомів подразнення   головного мозку, внаслідок чого можуть виникнути судоми. Рівень цефуроксиму може бути зменшений шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу. Симптоматичне лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Даних щодо ембріотоксичної та тератогенної дії цефуроксиму не було одержано, проте, як і при застосуванні інших ліків, його слід з обережністю призначати   у перші місяці вагітності.

Цефуроксим виділяється з грудним молоком, тому препарат слід з обережністю призначати матерям, які годують груддю.

Діти.  

Препарат застосовують у педіатричній практиці.

Особливості застосування.

З особливою обережністю препарат призначають пацієнтам, у яких були алергічні реакції на пеніциліни або інші β-лактамні антибіотики.

Цефалоспоринові антибіотики у високих дозах слід з обережністю призначати хворим, які отримують лікування   сильнодіючими діуретиками, такими як фуросемід, або аміно глікозидними антибіотиками, оскільки є повідомлення про випадки   небажаного впливу на функцію нирок при такому поєднанні ліків. Функцію нирок необхідно моні торувати у цих хворих так само, як у хворих літнього віку, а також у тих, у кого існує ниркова недостатність (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Як і при інших схемах лікування менінгіту, у кількох хворих дітей, які лікувалися цефуроксимом, були зареєстровані випадки часткової втрати слуху.

Як і при лікуванні іншими антибіотиками, через 18-36 годин після ін’єкції цефуроксиму у спинномозковій рідині виявлялася культура Haemophilus influenzae. Проте клінічне значення цього явища невідоме.

Як і при застосуванні інших антибіотиків, тривале застосування цефуроксиму може призвести до надмірного росту нечутливих мікро організмів (наприклад, Candida, Enterococci, Clostridium difficile), що може потребувати припинення лікування.

При застосуванні Зинацефу в режимі послідовної терапії час переходу на пероральне застосування Зіннату визначається тяжкістю інфекції,   клінічним станом пацієнта та чутливістю мікро організму. При відсутності клінічного покращання протягом 72 годин слід продовжити парентеральне введення препарату.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.

Повідомлень про вплив препарату Зинацеф на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами немає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Як і інші антибіотики, Зинацеф може впливати на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.  

При лікуванні Зинацефом рівень глюкози в крові   та плазмі рекомендується визначати за допомогою   глюкозооксидазної або гексозокіназної методики.

Зинацеф не впливає на результати ензимних методів визначення глюкозурії.

Зинацеф незначною мірою може впливати на використання методик, що базуються на відновленні міді (Бенедикта, Фелінга, Клінітест), але це не призводить до псевдо позитивних результатів, як у випадках із деякими іншими цефалоспоринами.

Цефуроксим не впливає на результат дослідження рівня креатині ну лужним пікратом.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Цефуроксим – це   бактерицидний цефалоспориновий антибіотик, що має високу активність відносно широкого спектра грам позитивних і грам негативних бактерій, включаючи штами, що продукують β-лактамази. Цефуроксим є стійким до дії β-лактамаз і тому, відповідно, виявляє активність відносно багатьох ампіцилін- або амоксицилінрезистентних штамів. Основний механізм бактерицидної дії – порушення синтезу стінки бактеріальної клітини.

Цефуроксим in vitro є ефективним проти таких мікро організмів, як:

грам негативні аероби

Еscherichia coli, Klebsiella spp., Proteus mirabilis, Proteus rettgeri, Providencia spp., Haemophilus influenzae (включаючи ампіцилінрезистентні штами), Haemophilus parainfluenzae (включаючи ампіцилінрезистентні штами), Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують пеніцилін азу), Neisseria meningitidis, Salmonella spp.

грам позитивні аероби

Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, що продукують пеніцилін азу, але виключаючи метицилінрезистентні штами), Streptococcus pyogenеs (а також інші β-гемолітичні стрептококи), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus групи В (Streptococcus agalactiae), Streptococcus mitis (група viridans), Bordetella pertussis;

анаероби

грам позитивні та грам негативні коки (включаючи Peptococcus і Peptostreptococcus species);

грам позитивні бактерії (включаючи більшість Clostridium spр.) і грам негативні бактерії (включаючи Bacteroides spp. і Fusobacterium spp.), Propionibacterium spp.;

інші мікро організми

Вorrelia burgdorferi.

Мікро організми, нечутливі до цефуроксиму

Clostridium difficile, Pseudomonas spp., Campylobacter spp., Acinetobacter calcoaceticus, Listeria monocytogenes, метицилінрезистентні штами Staphylococcus aureus, метицилінрезистентні штами Staphylococcus epidermidis, Legionella spp.

Деякі штами мікро організмів, нечутливих до цефуроксиму

Enterococcus (Streptococcus) faecalis, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Enterobacter spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Bacteroides fragilis.

У дослідах in vitro було показано, що при поєднанні Зинацефу з аміно глікозидними антибіотиками спостерігається адитивний ефект, у деяких випадках виявляється синергізм.

Фармакокінетика.

Максимальна концентрація цефуроксиму в сироватці крові спостерігається через 30-45 хвилин після внутрішньом’язового введення. Період напів виведення цефуроксиму при внутрішньо венному та внутрішньом’язовому введенні складає приблизно 70 хвилин. Одночасне введення пробенециду сповільнює виведення цефуроксиму та спричинює підвищення його концентрації в сироватці крові.

Зв’язування з білками сироватки крові коливається від 33 до 50 %.

Протягом 24 годин від моменту введення препарат практично повністю ( 85-90 %) виділяється в незмінному стані з сечею, більша частина препарату виводиться в перші      6 годин.

Цефуроксим не метаболізується і виводиться шляхом гломерулярної фільтрації та тубулярної секреції.

Рівень цефуроксиму в сироватці зменшується шляхом діалізу.

Концентрація цефуроксиму, що перевищує МІК (мінімальну інгібуючу концентрацію) для більшості розповсюджених патогенних мікро організмів, досягається у кістковій тканині, синовіальній та внутрішньо очній рідинах. Цефуроксим проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр при запаленні мозкових оболонок.

У  750 мг флаконі цефуроксиму міститься 42 мг (1,8 мекв) натрію.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: білий або кремового кольору порошок.

Несумісність.

Зинацеф не змішувати   в одному шприці з аміно глікозидними антибіотиками.

рН 2,74% розчину бікарбонату натрію для ін’єкцій істотно впливає на колір розчину, тому   цей розчин не рекомендується для розведення Зинацефу. Однак, у разі необхідності, якщо хворий отримує розчин бікарбонату натрію внутрішньо венно шляхом інфузії, Зинацеф можна ввести безпосередньо в трубку крапельниці.

1,5 г Зинацефу, розчиненого у 15 мл води для ін’єкцій, може використовуватись разом з ін’єкцією метронідазолу (500 мг/100 мл), обидва препарати зберігають свою активність протягом 24 годин при температурі нижче 25 °С.

1,5 г Зинацефу сумісні з 1 г азлоциліну (в 15 мл розчинника)   або з 5 г (в 50 мл розчинника) протягом 24 годин при температурі 4 °С та 6 годин при температурі до 25 °С.

Зинацеф (5 мг/мл) можна зберігати протягом 24 годин при температурі 25° С у 5 % або   10 % розчині ксилітолу для ін’єкцій.

Зинацеф сумісний з розчинами, що містять до 1 % лідокаїну гідро хлориду.

Зинацеф сумісний з більшістю загальновживаних розчинів для   внутрішньо венних   ін’єкцій. Він зберігає свої властивості протягом 24 годин при кімнатній температурі в таких розчинах:

0,9 % розчин хлориду натрію для ін’єкцій;

5 % розчин глюкози для ін’єкцій;

0,18 % розчин хлориду натрію з 4 % розчином глюкози для ін’єкцій;

5 % розчин глюкози з 0,9 %   розчином хлориду натрію для ін’єкцій;

5 % розчин глюкози з 0,45 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій;

5 % розчин глюкози з 0,225 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій;

10 % розчин глюкози для ін’єкцій;

10 % розчин інвертованої глюкози у воді для ін’єкцій;

розчин Рінгера;

розчин Рінгера-лактату;

М/6 розчин натрію лактату;

розчин Хартмана.

Стабільність Зинацефу в 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій з 5 % розчином глюкози не змінюється при наявності гідрокортизону натрію фосфату.

Зинацеф також сумісний протягом 24 годин при кімнатній температурі при розведенні у розчині для інфузій:

з гепарином (10 або 50 одиниць/мл) у 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій;  

з розчином хлориду калію (10 або 40 мекв/л) у 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі   до 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Після розведення для внутрішньо венної або внутрішьом’язової ін’єкцій препарат може зберігатися до 48 годин у холодильнику (+ 4°С) та 5 годин при температурі до + 25°С.

Упаковка. Скляні флакони з ламінованою гумовою кришечкою, яка покрита захисним ковпачком, вміщені у картонну упаковку.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.      «GlaxoSmithKline Manufacturing S.p.A.» (Italy).

«ГлаксоСмітКляйн Мануфактуринг С. п. А.» (Італія).

Місцезнаходження.

«GlaxoSmithKline Manufacturing S.p.A.», via Alessandro Fleming 2, 37135 Verona, Italy.

«ГлаксоСмітКляйн Мануфактуринг С. п. А.,» віа Алессандро Флемінг 2, 37135 Верона, Італія.

 

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

пор. д/п ин. р-ра 750 мг фл., № 1

Цефуроксим

750 мг

№  UA/1524/01/01 от 02.06.2009 до 02.06.2014

пор. д/п ин. р-ра 1,5 г фл., № 1

Цефуроксим

1,5 г

№  UA/1524/01/02 от 02.06.2009 до 02.06.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Цефуроксим ((6R,7R)-3-карбамоилоксиметил-7-[(2Z)-2-(фур-2-ил)-2-метокси-иминоацетамидо]цеф-3-ем-4-карбоксилат) — цефалоспориновый антибиотик с широким спектром бактерицидного действия. Устойчив к действию большинства β-лактамаз, следовательно, проявляет активность по отношению ко многим ампициллин- и амоксициллинрезистентным штаммам. Основной механизм бактерицидного действия — нарушение синтеза стенки бактериальной клетки.
Цефуроксим in vitro эффективен в отношении таких микроорганизмов:
грамотрицательные аэробы: Escherichia coli, Klebsiella spp., Proteus mirabilis, Proteus rettgeri, Providencia spp., Haemophilus influenzae (включая ампициллинрезистентные штаммы), Haemophilus parainfluenzae (включая ампициллинрезистентные штаммы), Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae (включая штаммы, продуцирующие пенициллиназу), Neisseria meningitidis, Salmonella spp.;
грамположительные аэробы: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (включая штаммы, продуцирующие пенициллиназу, но исключая метициллинрезистентные штаммы), Streptococcus pyogenes (а также другие β-гемолитические стрептококки), Streptococcus pneumoniae, стрептококки группы В (Streptococcus agalactiae), Streptococcus mitis (группа viridans), Bordetella pertussis;
анаэробы: грамположительные и грамотрицательные кокки (включая Peptococcus и Peptostreptococcus spр.);
грамположительные бактерии (включая большинство Clostridium spp.) и грамотрицательные бактерии (включая Bacteroides spp. и Fusobacterium spp.), Propionibacterium spp.;
другие микроорганизмы: Borrelia burgdorferi.
К цефуроксиму нечувствительны:
Clostridium difficile, Pseudomonas spp., Campylobacter spp., Acinetobacter calcoaceticus, Listeria monocytogenes, метициллинрезистентные штаммы Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Legionella spp.
Некоторые штаммы следующих микроорганизмов нечувствительны к цефуроксиму:
Enterococcus (Streptococcus) faecalis, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Enterobacter spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Bacteroides fragilis.
In vitro установлено, что при сочетании Зинацефа с аминогликозидными антибиотиками отмечают аддитивный эффект, в некоторых случаях проявляется синергизм.
Фармакокинетика. Максимальная концентрация цефуроксима в плазме крови наблюдается через 30–45 мин после в/м введения. Период полувыведения цефуроксима при в/в и в/м введении составляет приблизительно 70 мин. Одновременное введение пробенецида замедляет выведение цефуроксима и приводит к повышению его концентрации в плазме крови.
Связывание с белками плазмы крови колеблется от 33 до 50% в зависимости от способа введения.
На протяжении 24 ч с момента введения препарат практически полностью (85–90%) выводится в неизмененном виде с мочой, большая часть препарата — в течение первых 6 ч.
Цефуроксим не метаболизируется и выводится путем клубочковой фильтрации и канальцевой секреции.
Уровень цефуроксима в плазме крови снижается при проведении диализа. Концентрация цефуроксима, превышающая МИК для большинства распространенных патогенных микроорганизмов, достигается в костной ткани, синовиальной и внутриглазной жидкости. Цефуроксим проникает через ГЭБ при менингите.
В 750 мг цефуроксима содержится 42 мг (1,8 мэкв) натрия.

ПОКАЗАНИЯ:

инфекции, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами, или до определения возбудителя:
инфекции дыхательных путей — острый и обострение хронического бронхита, бронхоэктатическая болезнь, бактериальная пневмония, абсцесс легкого, послеоперационные инфекции органов грудной полости;
инфекции уха, горла, носа — синусит, тонзиллит, фарингит, средний отит;
инфекции мочевыводящих путей — острый и хронический пиелонефрит, цистит, асимптоматическая бактериурия;
инфекции мягких тканей — целлюлит, рожистое воспаление, раневые инфекции;
инфекции костей и суставов — остеомиелит, септический артрит;
акушерство и гинекология: воспалительные заболевания органов малого таза;
гонорея, особенно в тех случаях, когда противопоказан пенициллин;
другие инфекции, включая септицемию, перитонит и менингит.
Профилактика инфекций: при повышенном риске возникновения инфекционных осложнений после операций на грудной клетке и органах брюшной полости, операций на тазовых органах, сердечно-сосудистых и ортопедических операциях. В большинстве случаев эффективна монотерапия Зинацефом, однако при необходимости препарат можно применять в комбинации с аминогликозидными антибиотиками или с метронидазолом (перорально, в суппозиториях или инъекциях), особенно для профилактики при вмешательствах на органах пищеварительного тракта и гинекологических операциях.
Поскольку цефуроксим имеет форму цефуроксима аксетила для перорального применения (Зиннат), в случае клинической необходимости возможен последовательный переход с парентеральной терапии Зинацефом на пероральную терапию Зиннатом.

ПРИМЕНЕНИЕ:

инъекции Зинацефа предназначены только для в/в или в/м введения. Перед применением рекомендуют провести кожную пробу на переносимость.
Общие рекомендации. Взрослые. Для многих инфекций достаточно в/м или в/в по 750 мг (до 1,5 г при инфекциях тяжелой степени в/в) 3 раза в сутки. При необходимости интервал между инъекциями можно сократить до 6 ч, суточная доза препарата при этом повысится до 3–6 г. При необходимости некоторые инфекции можно лечить по такой схеме: 750 мг или 1,5 г 2 раза в сутки в/в или в/м с последующим пероральным приемом Зинната.
Новорожденные и дети. 30–100 мг/кг/сут в 3–4 введения, новорожденным — с кратностью 2–3 раза в сутки. При лечении большинства инфекций оптимальная суточная доза составляет 60 мг/кг. В первые недели жизни период полувыведения Зинацефа в плазме крови новорожденных может быть в 3–5 раз выше, чем у взрослых.
Гонорея. 1,5 г препарата однократно в виде 1 или 2 инъекций по 750 мг (вводят в ягодичную мышцу с обеих сторон).
Менингит. Зинацеф применяют как средство монотерапии бактериального менингита, вызванного чувствительными штаммами.
Взрослые: 3 г в/в каждые 8 ч.
Дети грудного возраста и старше: в/в 150–250 мг/кг/сут в 3–4 введения.
Новорожденные: в/в в дозе 100 мг/кг/сут.
Профилактика. Обычная доза 1,5 г в/в перед введением в наркоз при проведении абдоминальных, тазовых и ортопедических операций. При необходимости эту дозу можно дополнить в/м введением 750 мг препарата через 8 и 16 ч. При операциях на сердце, легких, пищеводе и сосудах обычная доза — 1,5 г в/в в момент вводной анестезии, затем — по 750 мг 3 раза в сутки на протяжении последующих 24–48 ч. При ортопедических операциях по поводу полного протезирования сустава препарат можно смешать в сухом виде с содержимым каждого пакета полимера метил-метакрилатного цемента перед добавлением жидкого мономера.
Последовательная терапия
Пневмония: 1,5 г Зинацефа в/м или в/в 2–3 раза в сутки на протяжении 48–72 ч, потом — 500 мг Зинната 2 раза в сутки per os в течение 7–10 дней.
Обострение хронического бронхита: 750 мг Зинацефа 2–3 раза в сутки (в/м или в/в) на протяжении 48–72 ч, затем 500 мг Зинната 2 раза в сутки per os в течение 5–10 дней. Продолжительность как парентеральной, так и пероральной терапии определяется тяжестью инфекции и клиническим состоянием пациента.
Нарушение функции почек. Цефуроксим выводится почками, поэтому, как и в случае применения других подобных антибиотиков, пациентам с нарушением функции почек рекомендуется снижать дозу Зинацефа с целью компенсации более медленной экскреции препарата. Нет необходимости в снижении стандартной дозы (750 мг–1,5 г 3 раза в сутки), если уровень клиренса креатинина >20 мл/мин. Взрослым с тяжелым нарушением функции почек (клиренс креатинина 10–20 мл/мин) рекомендуется снизить дозу препарата до 750 мг 2 раза в сутки; в более тяжелых случаях (клиренс креатинина <10 мл/миг) — до 750 мг 1 раз в сутки. Больным, находящимся на гемодиализе, дополнительно вводят 750 мг препарата в/в или в/м в конце каждого сеанса диализа. Дополнительно к парентеральному введению цефуроксим можно добавлять в р-р для перитонеального диализа (обычно 250 мг на каждые 2 л диализного р-ра). У пациентов, которым проводят длительный артериовенозный гемодиализ или быструю гемофильтрацию в отделениях интенсивной терапии, рекомендуемая доза составляет 750 мг 2 раза в сутки. Пациентам, которым проводят медленную гемофильтрацию, следует придерживаться схемы дозирования, как и для лечения при нарушенной функции почек.
Особенности введения препарата
Для в/м введения: добавляют 3 мл воды для инъекций к 750 мг Зинацефа; осторожно встряхивают флакон до образования непрозрачной суспензии.
Для в/в введения: растворяют 750 мг Зинацефа не менее чем в 6 мл и 1,5 г — в 15 мл воды для инъекций. Для кратковременных в/в вливаний (например не более 30 мин) 1,5 г цефуроксима можно растворить в 50–100 мл воды для инъекций. Эти р-ры можно вводить непосредственно в вену или катетер. При хранении приготовленного р-ра может изменяться насыщенность его цвета.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

повышенная чувствительность к цефалоспориновым антибиотикам.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

побочные эффекты единичные (<1/10 000) и имеют легкий и обратимый характер, частота их возникновения, приведенная ниже, приблизительна, поскольку для большинства реакций нет достаточных данных для подобного подсчета. Кроме того, частота случаев побочных эффектов варьирует в зависимости от показаний. Для классификации побочных эффектов от очень частых до единичных использованы данные клинических исследований, частота других побочных эффектов (<1/10 000) приведена согласно маркетинговым данным и отражает частоту поступления данных о побочных эффектах больше, нежели частоту их возникновения.
Применяют такую частоту возникновения побочных эффектов: очень часто (≥1/10); часто (≥1/100 и <1/10); нечасто (≥1/1000 и <1/100); редко (≥1/10 000 и <1/1000); очень редко (<1/10 000).
Инфекции и инвазии: редко — чрезмерный рост нечувствительных микроорганизмов, например Candida, при длительном применении.
Со стороны системы крови и лимфатической системы: часто — нейтропения, эозинофилия; нечасто — лейкопения, снижение уровня гемоглобина, положительный тест Кумбса; редко — тромбоцитопения; очень редко — гемолитическая анемия.
Цефалоспорины имеют свойство абсорбироваться на поверхности мембраны эритроцитов и взаимодействовать с антителами, обусловливая положительный тест Кумбса, что может влиять на определение группы крови и очень редко приводить к развитию гемолитической анемии.
Со стороны иммунной системы: реакции гиперчувствительности, включающие: нечасто — кожная сыпь, крапивница и зуд кожи; редко — медикаментозная лихорадка; очень редко — интерстициальный нефрит, анафилаксия, ангионевротический отек, кожный васкулит.
Со стороны ЖКТ: нечасто — дискомфорт в ЖКТ, тошнота, рвота, диарея; очень редко — псевдомембранозный колит.
Гепатобилиарные реакции: часто — транзиторное повышение уровня печеночных ферментов; нечасто — транзиторное повышение уровня билирубина.
Транзиторное повышение уровня печеночных энзимов или билирубина возникало главным образом у пациентов с существующей патологией печени, но данных о токсическом влиянии препарата на печень нет.
Со стороны кожи и подкожных тканей: очень редко — полиморфная эритема, синдром Стивенса — Джонсона и токсический эпидермальный некролиз.
Со стороны почек и мочевыделительной системы: очень редко — повышение уровня креатинина сыворотки крови, азота мочевины крови и снижение уровня клиренса креатинина.
Общие нарушения и реакции в месте введения: часто — реакции в месте введения, включающие боль и тромбофлебит.
Возникновение боли в месте в/м введения более вероятно при применении препарата в более высоких дозах, однако это не должно быть причиной прекращения лечения.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

с особой осторожностью препарат назначают пациентам с аллергическими реакциями на пенициллины или другие бета-лактамные антибиотики в анамнезе. Цефалоспориновые антибиотики в высоких дозах следует с осторожностью применять у больных, получающих сильнодействующие диуретики, такие как фуросемид или аминогликозидные антибиотики, так как сообщалось о случаях нежелательного влияния на функцию почек при подобной комбинации. Необходимо контролировать функцию почек у таких пациентов, а также у лиц пожилого возраста и больных с почечной недостаточностью (см. ПРИМЕНЕНИЕ).
Как и при других схемах лечения менингита у детей, при применении цефуроксима зарегистрированы случаи частичной потери слуха.
Как и в случае применения других антибактериальных препаратов, через 18–36 ч после инъекции цефуроксима в СМЖ выявляли культуру Haemophilus influenzae. Тем не менее клиническое значение данного явления не известно.
Как и при применении других антибиотиков, длительное применение цефуроксима может привести к чрезмерному росту нечувствительных микроорганизмов (Candida, Enterococci, Clostridium difficile), что может потребовать прекращения терапии.
При применении Зинацефа в режиме последовательной терапии время перехода на пероральный прием Зинната определяют тяжестью инфекции, клиническим состоянием пациента и чувствительностью микроорганизмов. При отсутствии клинического улучшения в течение 72 ч необходимо продолжить парентеральное введение препарата.
Период беременности и кормления грудью. Экспериментальных свидетельств эмбриотоксического и тератогенного действия цефуроксима не получено, тем не менее как любое лекарственное средство его следует с осторожностью применять в I триместр беременности. Цефуроксим выделяется с грудным молоком, поэтому в период кормления грудью его необходимо назначать с осторожностью.
Дети. Схему применения препарата в педиатрической практике см. в разделе ПРИМЕНЕНИЕ).
Способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами. Нет сообщений.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

как и другие антибиотики, Зинацеф может влиять на флору кишечника, что приводит к снижению реабсорбции эстрогенов и снижению эффективности комбинированных пероральных контрацептивов.
У больных, принимающих Зинацеф, для определения уровня глюкозы в крови рекомендуется использовать глюкозооксидазную или гексокиназную методику. Препарат не влияет на результаты определения глюкозурии ферментными методами. Зинацеф в незначительной степени может влиять на результаты применения методик, основанных на восстановлении меди (Бенедикта, Феллинга, Клинитест), однако это не приводит к ложноположительным результатам, как при применении некоторых других цефалоспоринов.
Цефуроксим не влияет на результат определения уровня креатинина с помощью щелочного пикрата.
Совместимость. 1,5 г Зинацефа, растворенного в 15 мл воды для инъекций, можно применять сочетанно с р-ром метронидазола (500 мг/100 мл); оба препарата сохраняют активность в течение суток при температуре до 25 °C.
1,5 г Зинацефа совместимы с 1 г азлоциллина (в 15 мл растворителя или с 5 г (в 50 мл растворителя) в течение 24 ч при температуре 4 °C и 6 ч при температуре до 25 °C. Зинацеф (5 мг/мл) можно хранить в течение 24 ч при температуре 25 °C в 5% или 10% р-ре ксилитола для инъекций.
Зинацеф совместим с 1% р-рами лидокаина гидрохлорида.
Зинацеф сохраняет свои свойства при комнатной температуре в течение 24 ч в 0,9% р-ре натрия хлорида для инъекций; 5% р-ре глюкозы для инъекций; 0,18% р-ре натрия хлорида с 4% р-ром глюкозы для инъекций; 5% р-ре глюкозы с 0,9% р-ром натрия хлорида; 5% р-ре глюкозы с 0,45% р-ром натрия хлорида; 5% р-ре глюкозы с 0,225% р-ром натрия хлорида; 10% р-ре глюкозы для инъекций; 10% р-ре инвертированной глюкозы для инъекций; р-ре Рингера; лактатном р-ре Рингера; 6 М р-ре натрия лактата; р-ре Хартмана.
Стабильность Зинацефа в 0,9% р-ре натрия хлорида для инъекций с 5% р-ром глюкозы не меняется при наличии гидрокортизона натрия фосфата.
Зинацеф также сохраняет активность на протяжении суток при комнатной температуре в р-ре для инфузий с гепарином (10 или 50 ЕД/мл) в 0,9% р-ре натрия хлорида для инъекций, в р-ре хлорида калия (10 или 40 мэкв/л) в 0,9% р-ре натрия хлорида для инъекций.
Несовместимость. Нельзя смешивать Зинацеф в одном шприце с аминогликозидными антибиотиками. рН 2,74% р-ра натрия гидрокарбоната влияет на цвет р-ра, поэтому данный р-р не рекомендуется применять для разведения Зинацефа. Если пациент получает в/в инфузию р-ра натрия гидрокарбоната, Зинацеф можно вводить непосредственно в трубку инфузионной системы.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

передозировка цефалоспориновых антибиотиков может привести к стимулирующему влиянию на ЦНС, следствием чего могут быть судороги. Концентрация цефуроксима в плазме крови может быть снижена путем гемодиализа или перитонеального диализа. Лечение симптоматическое.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре до 25 °C в защищенном от света месте. После разведения препарат может храниться 48 ч в холодильнике (4 °C) и 5 ч при температуре до 25 °C.