Показання: Омеп капсули по 10 мг застосовуються за такими показаннями: рефлюкс-езофагіт з вираженою симптоматикою (печія, регургітація); профілактика загострень виразкової хвороби дванадцяти палої кишки (для підтримуючого лікування); профілактика загострень рефлюкс-езофагіту (для підтримуючого лікування); диспепсія у пацієнтів без ознак серйозних шлунково-кишкових захворювань (зниження маси тіла, шлунково-кишкова кровотеча, нестримне блювання);Омеп капсули по 20 мг і по 40 мг застосовуються за такими показаннями: виразкова хвороба дванадцяти палої кишки; виразкова хвороба шлунка; ерадикація бактерії Helicobacter pylori (у складі комплексної терапії); патологічна гіперсекреція кислоти (синдром Золлінгера-Еллісона, множинні ендокринні аденоми і системний мастоцитоз); гастро-езофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ).
Показання: Пептичні виразки шлунка і дванадцяти палої кишки; гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ); ерадикація Helicobacterpylori (в комбінації з антибактеріальними засобами); виразки шлунка і дванадцяти палої кишки, спричинені не стероїдними протизапальними препаратами; синдром Золлінгера-Еллісона; хронічний гастрит з підвищеною кисло утворюючоюфункцією шлунка в стадії загострення; не виразкова диспепсія.
Показання: Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки у стадії загострення, рефлюкс-езофагіт, синдром Золінгера-Елісона, профілактика і лікування виразок шлунка та 12-палої кишки, спричинених не стероїдними протизапальними препаратами (ацетил саліцилова кислота, протиревматичні препарати), пептична виразка шлунково-кишкового тракту, викликана Helicobacter pylori (у складі комплексної терапії).
Показання: Нудота і блювання, спричинені цитотоксичною хіміо- або променевою терапією злоякісних новоутворень; профілактика і лікування після операційної нудоти і блювання.
Показання: Лікування клімактеричних розладів, які проявляються вегетативними симптомами (відчуття жару, “приливи”, відчуття серцебиття, лабільність артеріального тиску), психічними та психосоматичними симптомами (безсоння, дратівливість, зниження працездатності тощо). Онагріс також застосовують у комплексних схемах профілактики остеопорозу та серцево-судинних захворювань, пов'язаних із естрогенодефіцитом у період ранньої менопаузи.
Показання: Не дрібноклітинний рак легенів (ІІІ-IV стадії): терапія першої лінії при локально прогресуючому або метастазую чому процесі (як моно терапія або в комбінації з цисплатином).
Карцинома підшлункової залози (локально прогресуюча або метастазуюча, у тому числі в разі резистентності до 5-фтор урацилу).
Неоперабельний або метастазую чий рак сечового міхура (як моно терапія або у складі комбінованої терапії з цисплатином).
Неоперабельний, місцево-рецидивуючий або метастатичний рак молочної залози, який рецидиву вав після проведення ад’ювантної/неоад’ювантної хіміотерапії (як моно терапія або в комплексі з паклітакселом). При відсутності клінічних протипоказань необхідно проводити попередню хіміотерапію із застосуванням антрацикліну.
Рецидивуючий епітеліальний рак яєчника (як моно терапія або у складі…
Показання: Рецидивуючі шлуночкові аритмії, коли інші препарати не ефективні.
Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта.
Тріпотіння та мерехтіння передсердь, коли інші препарати не ефективні.
Інші форми пароксизмальної тахікардії, а саме: суправентрикулярна тахікардія, АV-вузлова реципрокнатахікардія, фібриляція шлуночків, коли інші препарати не ефективні.
Показання: Рекомендується вживати при можливому порушенні балансу кишкової мікрофлори: при застосуванні антибіотиків, стресі, зміні характеру харчування, при порушенні режиму та погіршенні якості харчування. Включення комплексу бактерій L. rhamnosus та L. reuteri до раціону сприяє врівноваженню імунної відповіді при станах організму (атопічний дерматит, синдром подразненої кишки та ін.), які можуть бути пов’язані з дисбалансом кишкової мікрофлори та проявлятися у тому числі, закрепом або діареєю.
Показання: Може бути рекомендована лікарем для включення у раціон харчування дітей як додаткове джерело лактобактерій для підтримки нормального балансу кишкової мікрофлори при можливому порушенні функціонального стану шлунково-кишкового тракту (застосування антибіотиків, зміна характеру харчування та ін.), та при станах організму (алергія, які можуть бути пов’язані з дисбалансом кишкової мікрофлори та проявлятися у тому числі, закрепом або діареєю.