Показання: Мілі-Кокс застосовується у лікуванні дорослих для інтенсивної хіміотерапії всіх форм туберкульозу, спричинених чутливими мікро організмами. Препарат рекомендується застосовувати на початковій стадії лікування, яка триває приблизно 2 місяці.
Показання: Секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхопульмональних захворюваннях, пов’язаних із порушеннями бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу.
Показання: Лікування симптомів застуди та грипу, риніту запального та алергічного походження, таких як головного болю, підвищеної температури тіла, нежитю.
Показання: У комплексній терапії наступних захворювань: захворювання серця та судинної системи: стабільна стенокардія навантаження, хронічна серцева недостатність (NYHA I-IIІ функціональний клас), кардіоміопатія, функціональні порушення діяльності серця та судинної системи; гострі та хронічні ішемічні порушення мозкового кровообігу; знижена працездатність, фізичне та психоемоційне перенапруження; у період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту.
Показання: Лікування метастазів раку молочної залози у шкіру та їх рецидивів за відсутності органних поразок і/або у поєднанні з необхідним системним лікуванням.
Показання: Гіпо-, авітаміноз та дефіцит макро- і мікроелементів, спричинений їх аліментарною недостатністю; порушення абсорбції у разі захворювань травного тракту, зловживання алкоголем, нікотином; підвищена потреба у вітамінах і мікроелементах у разі гострих та хронічних захворювань, вперіод реконвалесценції, антибіотико- і хіміотерапії, інтенсивних фізичних навантажень, стан втомленості, роздратованості, нервозності; заняття спортом.
Показання: Профілактика інфаркту міокарда, ішемічного інсульту, раптової коронарної смерті у хворих з клінічно проявленим атеросклерозом (наявність в анамнезі ішемічного інсульту від 7 днів до 6 місяців).
Застосовують у хворих, які мають гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q на ЕКГ).
Показання: Лікування та профілактика пароксизмальних порушень ритму: небезпечні для життя шлуночкові аритмії; шлуночкова тахікардія; профілактика фібриляції шлуночків, зокрема після кардіоверсії; cуправентрикулярні аритмії, особливо пов’язані з WPW–синдромом (при неефективності або неможливості іншої терапії); пароксизм мерехтіння та трепотіння передсердь; передсердна та шлуночкова екстрасистолія; аритмії на фоні коронарної недостатності або хронічної серцевої недостатності; парасистолія; шлуночкові аритмії у хворих з міокардитом Шагаса.